Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №636/1495/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/1495/26 Провадження№ 2/636/2458/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого – судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання – Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

встановив:

Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього заборгованість за договором про споживчий кредит № 100176560 від 29 серпня 2021 року у розмірі 77971,68 коп., судових витрат та понесені витрати на правову допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 29 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 100176560

27 лютого 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначене відкрите судове засідання о 16 год 40 хв 09 квітня 2026 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Представник позивача у позові просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, надавши до початку розгляду справи по суті заявцу, відповідно до якої позов не визнав, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлений до стягнення розмір заборгованості складається, зокрема, з 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1 875,00 грн процентів за користування кредитними коштами та 770,00 грн комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених вимог, суд виходить із того, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

При цьому суд оцінює не лише факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, а й правомірність та обґрунтованість кожної складової заявленої до стягнення заборгованості, зокрема процентів, комісій та інших платежів.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн, у зв`язку з чим зазначена сума фактично отриманого та неповернутого кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Разом із тим, вимоги про стягнення 1 875,00 грн процентів за користування кредитними коштами та 770,00 грн комісії не можуть бути задоволені автоматично лише з огляду на наведений позивачем розрахунок.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем в односторонньому порядку, не є безумовним доказом правильності та законності відповідних нарахувань. Позивач повинен довести правову та договірну підставу кожного такого платежу, порядок його обчислення, період нарахування та відповідність такого нарахування вимогам законодавства.

Суд враховує, що положення кредитного договору щодо платежів за кредитом не можуть застосовуватися ізольовано від імперативних вимог законодавства про захист прав споживачів та регулювання споживчого кредитування.

Особливо це стосується комісії у розмірі 770,00 грн, оскільки для її стягнення позивач має довести не лише сам факт зазначення відповідного платежу у розрахунку, а й наявність передбаченої законом та договором підстави для її стягнення, конкретний зміст послуги, за яку така комісія справляється, та факт її фактичного надання позичальнику.

Натомість із поданих до суду матеріалів не вбачається достатніх та належних доказів того, що відповідачу була фактично надана окрема послуга, за яку відповідно до закону могла бути стягнута комісія у заявленому розмірі.

Так само позивачем не доведено належним чином правомірність нарахування 1 875,00 грн процентів, їх розрахунок за відповідний період, застосовану процентну ставку та відповідність такого нарахування умовам договору і вимогам законодавства.

Суд не може покладати на відповідача обов`язок зі сплати сум, правомірність яких належним чином не доведена позивачем.

При цьому відмова у стягненні процентів та комісії не звільняє відповідача від обов`язку повернути фактично отримані кредитні кошти. Обов`язок позичальника повернути отриману суму кредиту є самостійним та підтверджується матеріалами справи.

Отже, суд доходить висновку, що належним чином підтвердженою є заборгованість відповідача в частині основної суми кредиту — 5 000,00 грн, тоді як вимоги про стягнення 1 875,00 грн процентів та 770,00 грн комісії є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр», становить 5 000,00 грн, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 258-259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальність «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором в розмірі 31395 (тридцять одна тисяча триста дев`яносто п`ять) грн. 00 коп. та суму судових витрат у розмірі 1072,05 грн. судовий збір та витрат на правову допомогу у розмірі 10075 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Ю. М. Гніздилов