Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №636/3110/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3110/26 Провадження№ 2/636/2994/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого-судді: Гніздилова Ю.М., за участю секретаря Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 13.06.2000 року органом приватизації — Кочетокським ДВУЖКГ на підставі розпорядження (наказу) № 2/14 було видано Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вказане житло було приватизоване у рівних частках (по 1/3 кожному) на трьох осіб: матір позивача ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 та його брата ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 матір позивача, ОСОБА_2 , померла. На день її смерті разом із нею у спірній квартирі були зареєстровані та проживали її сини: позивач ОСОБА_1 та брат позивача ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вони обидва фактично прийняли спадщину після смерті матері в рівних частках (по 1/6 частки квартири кожен). Таким чином, частка ОСОБА_3 та частка позивача ОСОБА_1 у праві власності на квартиру збільшилася до 1/2 (тобто 1/3 початкова + 1/6 успадкована) за кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивача - ОСОБА_3 . Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після його смерті та вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Позивач не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку через відсутність інформації про право власності спадкодавців на вказане майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також через те, що приватизаційні документи Кочетокським ДВУЖКГ до Управління ЖКГ та екології Чугуївської міської ради на зберігання не передавалися. БТІ станом на 31.12.2012 року реєстрацію також не здійснювало. Приватним нотаріусом Юрченко О.М. та державним реєстратором Малинівської селищної ради позивачу було відмовлено у вчиненні реєстраційних та нотаріальних дій та рекомендовано звернутися до суду. На підставі ст. 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача (Чугуївської міської ради) у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вирішення спору поклав на розсуд суду.

Представник третьої особи - Кочетокського державного виробничого управління житлово-комунального господарства, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не сповістив, витребуваних ухвалою суду документів стосовно приватизації житла не надав, заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило. За таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно оцінивши докази, дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло б/н від 13.06.2000 року, виданим Кочетокським ДВУЖКГ на підставі розпорядження № 2/14, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках — по 1/3 частині кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ). Згідно з довідкою № К-18/2133-ЦА від 15.07.2025 року, на момент смерті матері з нею були зареєстровані та проживали сини: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого законом, він не заявив про відмову від неї. Відмов від спадщини не надходило, отже, сини прийняли спадщину матері в рівних частках — по 1/6 (1/3 : 2). Частка кожного з них у майні склала по 1/2 (1/3 + 1/6 = 3/6 = 1/2).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивача — ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ). Родинні зв`язки підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та Витягом з ДРАЦС № 00053513280 від 09.09.2025 року.

Після його смерті приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Юрченко О.М. заведено спадкову справу № 183/2025 (після матері — № 182/2025). Згідно з довідками нотаріуса № 125/02-14 та № 126/02-14 від 29.09.2025 року, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері та брата.

Згідно з довідкою КП «Чугуївське МБТІ» № 1687 від 17.05.2025 року, право власності станом на 31.12.2012 року на вказану квартиру не зареєстроване. Листами нотаріуса № 1/01-16 від 07.01.2026 року та № 17/02-14 від 23.03.2026 року, а також рішенням державного реєстратора Малинівської селищної ради позивачу відмовлено у реєстрації прав та видачі свідоцтв про право на спадщину через відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав.

Управлінням житлово–комунального господарства та екології Чугуївської міської ради повідомлено, що приватизаційні документи ліквідованого Кочетокського ДВУЖКГ до них не передавалися.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Неналежне зберігання чи непередача приватизаційних архівів ліквідованими підприємствами та невиконання третьою особою (Кочетокським ДВУЖКГ) ухвали суду про витребування документів не можуть позбавляти спадкоємців їхніх законних прав та ставити під сумнів легітимність оригіналу Свідоцтва про право власності від 13.06.2000 року, наданого позивачем.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте за змістом частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тож такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за отриманням свідоцтва про право на спадщину протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Зважаючи на те, що позивач є законним власником своєї початкової 1/3 частки, фактично успадкував 1/6 частку після матері та є єдиним спадкоємцем на 1/2 частку покійного брата, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на вказані частки нерухомого майна, що сукупно становить 2/3 частки квартири, з метою повного відновлення його майнових прав у межах цивільної справи № 636/3110/26.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 328, 392, 1216, 1218, 1267, 1268 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 (одну шосту) частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ю.М. Гніздилов