Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №629/5429/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5429/26

Номер провадження 3/629/1292/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 НГУ), відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, з середньою освітою, водія автомобільного відділення взводу МТЗ 1 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_1 (НГУ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз`яснені права, РНОКПП НОМЕР_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-20 ч.3 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДНХ/Л-3827 від 15.06.2026, 15.06.2026 о 17-00 год., ОСОБА_1 перебував у тимчасовому розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 поблизу АДРЕСА_2 , під час виконання службових обов?язків в умовах особливого періоду та військового стану з підозрою на перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 15.06.2026 року, з метою проведення огляду на виявлення вживання алкогольних напоїв військовослужбовцю сержанту ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння через спеціалізований прилад «АлкоФор 507», на що військовослужбовець сержант ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

Відповідно до Постанови кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024 року військовослужбовця сержанта ОСОБА_1 було направлено до КНП «Лозівське ТМО» для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП «Лозівське ТМО» сержант ОСОБА_1 повторно відмовився мотивуючи свою відмову бажанням пройти огляд шляхом забору сечі. Працівниками КНП «Лозівське ТМО» сержанту ОСОБА_1 було відмовлено в проходженні даного огляду у зв`язку з тим, що даний вид огляду вони проводять лише для виявлення перебування громадян у стані наркотичного сп`яніння.

В результаті встановлено, що військовослужбовець сержант ОСОБА_1 від проходження огляду на стані алкогольного сп`яніння відмовився, що підтверджує Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 15.06.2026 року №356.

Таким чином, 15.06.2026 о 18-35 год., сержант ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, його захисник – адвокат Неофіта Д.Б. 17.08.2026, через електронний суд, подав клопотання про закриття провадження за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, вважає обвинувачення відносно, ОСОБА_1 , за ч.3 ст.172-20 КУпАП незаконним, що воно базується на неналежній, недопустимій, недостовірній та недостатній доказовій базі, яка була сформована з суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства: всупереч Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена спільним Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкція) в протоколі про військове адміністративне правопорушення від 15.06.2026 р. не вказані виявлені у ОСОБА_1 , ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для направлення на проходження огляду на такий спочатку з використанням спеціальних технічних засобів, а в подальшому у лікувальну установу, а також докази на підтвердження таких, що свідчить про те, що, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а в подальшому у медичному закладі безпідставно, внаслідок чого порушено вимоги п.2-3 розділу 1 цієї Інструкції.. Вважає, що законодавством не врегульований порядок огляду посадовою особою підрозділу Служби правопорядку військовослужбовців під час проходження ними військової служби (без затримання військовослужбовців) з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначає, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад військового адміністративного правопорушення, адже він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі шляхом здачі біологічної речовини, а навпаки діяв у порядку передбаченому п.8 розділу 3 Інструкції. З наявного у справі протоколу, на думку захисника вбачається, що нібито ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду через наполегливі вимоги здати сечу, замість того аби проходити огляд з використанням спеціального приладу. Всупереч вищенаведеному медичними працівниками незважаючи на норми Інструкції та систематичні зусилля ОСОБА_1 , здати сечу, було відмовлено в проведення дослідження з використанням даного виду біологічної речовини. Таким чином, відомості про відмову від проходження огляду в медичному закладі є такими що не відповідають фактичним обставинам справи та свідчать про недостовірність інформації, що зазначена в протоколі про військове адміністративне правопорушення, що вказує на те, що він не може бути належним доказом винуватості даної особи. Протокол про військове адміністративне правопорушення не є належним доказом, який підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, адже такий сформований всупереч законом визначеній процедурі, за відсутності беззаперечних документів, які б підтверджували факти, які закріплені в ньому

19.08.2026 захисник – адвокат Неофіта Д.Б., через електронний суд, подав додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що вина ОСОБА_1 нібито підтверджується Актом відмови від проходження огляду на стан сп`яніння від 15.06.2026 №356 з якого вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Зауважує, що даний пункт акту містить всі ознаки сп`яніння мова про які вказана в п.2-3 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена спільним Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, повне співпадіння всіх ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , з тими, що вказані в Інструкції свідчить про те, що Акт відмови носить формальний характер, складений передчасно за для створення видимості дотримання законом визначеної процедури для притягнення особи до відповідальності. Вищенаведене вказує на сумнівність даних щодо виявлених у особи ознак алкогольного сп`яніння та свідчить про недостовірність згаданої інформації, звертає увагу суду, що весь зміст акту відмови від підпису сформований машинально таким чином аби можна було б в подальшому внести вже готові відомості для притягнення особи до відповідальності, що вказує те, що він був наперед підготовлений аби в майбутньому внести потрібні відомості для ініціювання адміністративного провадження. Даний документ на думку захисника не містить конкретного та повного найменування особи, яка його склала, дані обставини вказують про формальний характер складеного акту №356, який містить наперед сформовані відомості обвинувального характеру для спрощення подальшого процесу притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, що свідчить на неналежність даного документу як доказу, крім цього зазначає, що винуватість ОСОБА_1 ймовірно підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Варто зауважити, що зі змісту таких чітко видно, що вони надруковані, а не написані свідками власноручно, є тотожними за змістом, майже ідентичні, що свідчить про їх формування заздалегідь, за відсутності волевиявлення осіб, як останніми лише були підписані під готовим текстом. Дана обставина вказує на те, що вони носять формальний характер та не відповідають волевиявленню осіб, які в тому числі є зацікавленими особами, адже ОСОБА_3 є заступником командира роти у якого з ОСОБА_1 є суперечності по певних питаннях щодо несення військової служби, а ОСОБА_2 , є особою яка виконує беззаперечно всі накази ОСОБА_3 , ОСОБА_1 є підпорядкованим особою у відношенні до ОСОБА_3 , дані особи були відсутніми при фактичному направленні ОСОБА_1 на медичний огляд, ніякого акту відмови на місці не складали та пояснень не давали, вважає що пояснення були відібрані неуповноваженою особою. Також, захисником додано копію протоколу затримання ДНХ/Л-0259 від 15.06.2026, згідно якого о 18-35 год. ОСОБА_1 було затримано для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що нормами ст.268 КУпАП не встановлено обов`язкової участі особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-20 КУпАП, а відповідно до частини 2 статті 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення за статтею 172-20 (зокрема й за частиною 3) розглядаються судом протягом доби (24 годин) з дня одержання протоколу та інших матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Неофіта Д.Б., яким було подано всі клопотання та письмово викладено свою позицію щодо справи.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Судом установлено, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП складено щодо ОСОБА_1 в присутності останнього, уповноваженою особою, відповідно до вимог законодавства.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП підтверджується дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення ДНХ/Л-3827 від 15.06.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, складеним уповноваженою особою, який містить дані щодо обставин вчиненого правопорушення;

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 15.06.2026 року №356, яким в присутності двох свідків зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду, з чим останній погодився;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , викладеними на окремих аркушах, відповідно до яких, останні підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння як під час огляду посадовими особами військової комендатури, так і під час перебування в закладі охорони здоров`я, куди останнього було доставлено;

- копією військового квитка серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 08.11.1986;

- копією паспорта НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Святошинським РВ ГУДМС України в м.Київ.

Згідно з ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст.252,280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП настає зокрема у випадку розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено, та такий діє на даний час.

Суд при цьому не вправі перебирати на себе функції органу, уповноваженого на складання протоколу, самостійно формувати адміністративне обвинувачення, усувати істотні недоліки його фабули або відшукувати докази винуватості особи, оскільки це не узгоджується із завданнями суду як незалежного та безстороннього органу правосуддя.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому викладення суті правопорушення передбачає опис обставин, що характеризують як об`єктивну, так і суб`єктивну сторону діяння, суб`єкт та об`єкт правопорушення.

Згідно розділу ІІ «Інструкція зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення №329» абзацем 4 пунктом 1 передбачено, що уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов`язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов`язаному), який притягується до адміністративної відповідальності. У п.5 інструкції №329 зазначено, під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, уповноваженою посадовою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`яснюється її права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У п.6 інструкції №329 зазначено, уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені також на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, які у своїй сукупності дають можливість суду прийти до висновку про доведеність того, що ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем несення військової служби, виконуючи свій обов`язок військової служби, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Протокол про адміністративне правопорушення ДНХ/Л-3827 від 15.06.2026 складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.254-256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є оформленим та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини адміністративного правопорушення.

Доводи захисника – адвоката Неофіта Д.Б. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Доводи захисту з підстав не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у ОСОБА_1 , а лише перерахування всіх ознак в акті відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, суд вважає необґрунтованими.

Твердження захисту про те, що протокол складено незаконною та необґрунтовано, суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді очевидних порушень встановлено не було, інші доводи не спростовують висновків про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході судового розгляду.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

Відповідно до ст.23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, дотримуючись вимог ч.2 ст.33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, особу ОСОБА_1 який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність та вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.27,40-1, ч.3 ст.172-20,283,284,289 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Відповідно до ст.305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО