Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №953/770/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/770/26

н/п 3/953/383/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судового засідання- Кот Я.А.,

захисника- адвоката Андрійко О.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова матеріал про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФО-П, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №571511 від 21.01.2026, 21.01.2026 о 05:57 годині у м.Харкові на майдані Конституції, 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X6, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора драгер алкотест відмовився, проїхати до закладу охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18А до лікаря нарколога водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до встановленого порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2026 визначено головуючу суддю - Лисиченко С.М.

У судовому засіданні, призначеному на 10.02.2026, захисник ОСОБА_1 – адвокат Філатов П.А. надав суду пояснення про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, що, зокрема, підтверджується рапортом працівника патрульної поліції про те, щ обуло отримано виклик зі служби 102 за фабулою «бійка». Дійсно, у ОСОБА_1 виник конфлікт з особою, чиї пояснення містяться у матеріалах справи, ОСОБА_2 , не пов`язаний з керуванням транспортним засобом. Конфлікт виник біля ТРЦ «Нікольський». Хтось з перехожих зателефонував 102 та за цим викликом приїхали працівники патрульної поліції. Останні зафіксували осіб, які знаходились на вулиці, а не в транспортному засобі. На той час бійки вже не було, як і не було ознак тілесних ушкоджень. Але було складено матеріал за ст.130 КУпАП, оскільки почули чи побачили ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.

Також зазначив, що ОСОБА_1 повертався чи зі свята, чи з якоїсь події, чи від гостів, повертався пішки, не на транспортному засобі. Транспортний засіб був припаркований ще з вечора на тому самому місці. Зі слів ОСОБА_1 він повертався до транспортного засобу, перевірити його. Біля автомобіля у в нього виник конфлікт з ОСОБА_2 .

Судове засідання, призначене 09.03.2026, відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_1 – адвоката Філатова П.А., що надійшло до суду 09.03.2026.

Судове засідання, призначене 07.04.2026, відкладено у зв`язку з перебуванням судді Лисиченко С.М. на лікарняному.

Судове засідання, призначене 11.05.2026, відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_1 – адвоката Харченка К.С., що надійшло до суду 11.05.2026.

04.06.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Харченка К.С. про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування клопотання захисник вказує на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та поліцейськими не здійснювалась його зупинка. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. В матеріалах справи містяться відеозаписи з боді камер інспекторів патрульної поліції однак, на зазначених відеозаписах відсутня фіксація руху і зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Відеозапис з боді-камери інспектора зафіксовано лише стадію надання пояснень, проте повністю відсутня фіксація автомобіля у русі та це і не є дивним, адже ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом. Відтак ОСОБА_1 напередодні подій зафіксованих на боді-камерах, а саме 20.01.2026 приблизно о 20:00 год. зупинив свій автомобіль BMW X6 червоного кольору днз НОМЕР_1 за адресою м. Харків, Майдан Конституції 18 (місце складання протоколу) та пішов у заклад «П`яна вишня», який знаходиться навпроти місця зупинки автомобіля випити каву та вишневу наливку зі своїм другом. Після цього, приблизно через годину, ОСОБА_1 пішов разом зі своїм другом до закладу «Casta», який знаходиться за адресою м. Харків, пров. Костюринський, 2 де він і відпочивав приблизно до 5:15 год. 21.01.2026. Після закінчення комендантської години ОСОБА_1 вирішив поїхати додому на таксі, проте, в своєму автомобілі він забув паспорт та вирішив повернутися за ним та забрати його. Підійшовши до автомобіля та відчинивши двері до нього підійшов незнайомий йому раніше чоловік ОСОБА_2 , який попросив його підвезти. ОСОБА_1 відмовив йому у цьому адже був в стані алкогольного сп`яніння та сказав, що зараз буде викликати таксі, щоб їхати додому. Однак, ОСОБА_2 така відповідь ОСОБА_1 не сподобалась та у них виник конфлікт. В подальшому до них під`їхав автомобіль патрульної поліції та почалося спілкування з приводу зазначеного інциденту. Але, вирішенням інциденту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усе не закінчилося та патруль поліції, який був на місці подій, викликав ще один патруль, який і склав вказаний протокол. Під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення ОСОБА_2 надав свої пояснення згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 начебто керував транспортним засобом. Отже, єдиним доказом того, що ОСОБА_1 начебто керував транспортним засобом є лише пояснення ОСОБА_2 , особи яка є необ`єктивною у питанні притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з існуванням у них конфлікту. Однак, для надання оцінки цим поясненням необхідно звернути увагу, що ОСОБА_2 спочатку взагалі відмовлявся надавати пояснення але, після прохання патрульного, він все ж таки погодився їх скласти та склав пояснення під диктовку співробітника поліції, який надавав йому поради щодо тексту пояснень. Більш того, з відеозаписів вбачається, як працівники поліції спілкуючись між собою намагалися спровокувати ОСОБА_1 сісти за кермо та перепаркувати авто, а саме один співробітник сказав іншому – давай попросимо його перепаркуваи авто, а інший йому відповів та він не поведеться на це. Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом у момент виявлення працівниками поліції.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України та те, що вина водія не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Судове засідання, призначене 04.06.2026, було відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_1 – адвоката Харченка К.С. для забезпечення явки ОСОБА_1 у судове засідання.

Судове засідання, призначене 16.07.2026, було відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_1 – адвоката Харченка К.С., що надійшло до суду 16.07.2026.

У судовому засіданні, призначеному 20.08.2026, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 20.01.2026 о 05:30 - 06 ранку він з другом відпочивав в закладі ОСОБА_3 за адресою: м.Харків, пров. Костюринський, 2. Після закриття закладу він вийшов до машини за рюкзаком. Він підійшов до автомобіля, відкрив багажник дістати рюкзак, та в цей час до нього підійшов чоловік, який бачив, як він підходить до автомобіля, та попрохав підвезти його. Він відмовився його підвозити, оскільки був випивший. Чоловік сказав, що він військовий, в нього є пароль та вони можуть поїхати по паролю навіть напідпитку. Потім чоловік сказав, що він його образив. Чоловік також був напідпитку, в нього був пістолет, почав погрожувати зброєю. Між ними почалася сутичка, він забрав в чоловіка пістолет та кинув його в автомобіль і закрив його. В подальшому стався конфлікт та приїхав перший екіпаж патрульної поліції. Транспортним засобом він не керував.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Андрійко О.В. у судовому засіданні прохав закрити провадження у справі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх у сукупності, встановив таке.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно з п. 2.9. «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Отже, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід перевірити, чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення та чи відповідає процедура перевірки водія транспортного засобу на стан сп`яніння вимогам закону.

Суд зазначає, що положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі- Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення), врегульовано порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 4 п.1 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст. 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

З огляду на зазначене, сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, Управлінням патрульної поліції Харківської області, крім протоколу серії ЕПР1 №571511 від 21.01.2026, який складений у відповідності до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, суду надано:

- довідку за підписом інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Бурикіною В. про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічіних засобів, складений інспектором взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Коваль Ю.В., з даними про те, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, за допомогою – не проводився, результати огляду на стан сп`яніння – не проводився. З результатами згоден ОСОБА_1 відмова. Свідки огляду не залучалися;

- направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ, складеного інспектором взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Коваль Ю.В.;

- пояснення ОСОБА_2 про те, що 21.01.2026 близько 05-30 год на нього було скоєно напад та забрали документи насильно. Виїхав за кермом та правою рукою вдарив його в бороду зі словами що він типовий ветеран. Був вдягнений в сині штани, чорну куртку, оливкова шапка;

- рапорт інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Коваль Ю.В. з даними про те, що 21.01.2026 під час несення служби в складі екіпажу 3101 за адресою: м.Харків, майдан Конституції, 18 отримали виклик з фабулою «Бійка». Прибувши за вказано адресою було виявлено водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився з ознаками алкогольного сп`яніння та повідомив що керував ТЗ BMW X6, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтвердив свідок, який був учасником події ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши пояснення. Водію було запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора драгер алкотест, на що водій відмовився, на пропозиції проїхати до лікаря нарколога КНПП ХОР ОКНЛ м.Харків для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку. Щодо водія було складено протокол серії ЕПР1 №571511 за ч.1 ст.130 КУпАП. ВОдія відсторонено від керування ТЗ. Авто залишено на місці зупинки без порушень ПДР. ЄО1670;

- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.

Суд враховує, що ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та в силу положень ст. 251,252 КУпАП є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Із відтворених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції встановлено таке.

Відеозапис розпочинається о 06:08:24, з якого вбачається, що автомобіль BMW X6, д.н.з. НОМЕР_1 , стоїть на проїзній частині дороги, двигун не заведений, передні колеса вивернуті. Біля автомобіля знаходиться ОСОБА_1 , працівники поліції та свідок, який одягнутий у військову форму. Свідок дає пояснення працівникам поліції, потім відходить в сторону. Працівники патрульної поліції повідомляють ОСОБА_1 про те, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння та пропонують пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовляється, оскільки не керував транспортним засобом. На запитання працівників поліції про те, хто керував транспортним засобом, каже, що не він, можливо свідок, який теж перебуває у стані алкогольного сп"яніння. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, при цьому повідомляє про те, якщо навіть він і вживав алкоголь, але підстав для проходження огляду на стан сп"яніння немає.

В подальшому відеозапис преривається та продовжується 21.01.2026 о 06:48, розпочинаючись з того, що працівники поліції складають пояснення свідка, який пояснює, що він разом із водієм рухалися на автомобілі останнього. Надалі працівники патрульної поліції зупиняють транспортний засіб з проханням водія підвезти свідка , який є військовослужбовцем, до готелю.

Надалі, працівники патрульної поліції повторно пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, в тому числі в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 відмовляється та повідомляє, що не керував транспортним засобом. Працівники патрульної поліції пропонують йому зачекати, поки вони складуть протокол.

Надалі, під час розмови з працівниками патрульної поліції на запитання останніх ОСОБА_1 відповідає, що він не керував транспортним засобом, можливо керував свідок. У подапльшому в ході бесіди ОСОБА_1 повідомляє працівникас поліції, що автомобіль припаркував його водій.

У подальшому о 06-41 годині працівники патрульної поліції надають ОСОБА_1 протокол для ознайомлення.

Також о 06-41 годині на повторне запитання працівників патрульної поліції чи їхав він за кермом, ОСОБА_1 відповідає, що так.

Надалі на відеозаписах зафіксовано, як працівники патрульної поліції вручають ОСОБА_1 протокол, який він відмовляється отримувати, оголошують його зміст та права особи.

З відтворених відеозаписів не встановлено, що ОСОБА_1 робив якісь зауваження з приводу дій, що відбувались. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння прийнята поліцейськими та зафіксована за допомогою технічних засобів, що свідчить про дотримання порядку, передбаченого ст.266 КУпАП.

Суд оцінює зазначені відеозаписи як належний та допустимий доказ, що підтверджують факт проведення огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог чинного законодавства. Дані відеофіксації узгоджуються між собою, є послідовними та не містять ознак монтажу чи вибіркового відтворення подій.

Крім того, дані відтворених у судовому засіданні відеозаписів узгоджуються із даними документів, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Як зазначалося вище, із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що автомобіль перебував у нерухомому стані, однак розташований на проїзній частині дороги з вивернутими передніми колесами. А під час розмови із працівниками патрульної поліції о 06-41 годині на запитання працівників патрульної поліції чи їхав він за кермом, ОСОБА_1 відповів, що так. Також факт керуваненя ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_2 , які зафіксовані на боді-камеру поліцейського.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що ОСОБА_1 в розумінні п.1.10 ПДР України є водієм транспортного засобу, який порушив пункт 2.5 ПДР України.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №571511 від 21.01.2026.

Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають, оскільки, відповідно до п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», він був зобов`язаний виконати таку вимогу працівника поліції незалежно від його згоди чи не згоди з діями поліції.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів безумовні додаткові обов`язки пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились

З огляду на зазначене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведеною поза розумний сумнів.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (статті 23 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника не повинні враховуватись (Глава 10 КУпАП).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з обліковими даними ІКС ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою за підписом інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції В. Бурикіної.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з положеннями ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до частини 1,4 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до статті 285 КУпАП копію постанови після її оголошення протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.

Суддя - С.М. Лисиченко