Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №953/11631/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11631/26

н/п 3/953/2190/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Ради адвокатів Харківської області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОНДОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТА», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 ч. 5 КУпАП,-

встановив:

21.05.2026 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОНДОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТА» ОСОБА_1 неправомірно відмовив в наданні інформації на адвокатський запит від 12.05.2026 № 274.2026 адвоката Іваненка Євгена Володимировича, отриманого 14.05.2026, чим порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, право адвоката на повне отримання інформації, необхідної для надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 12.05.2026 № АБ-21.2026, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Правопорушник в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов`язковою.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 212-3 КУпАП, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якими доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП настає за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Аналіз вказаної норми закону дає підстави стверджувати те, що неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне надання інформації на адвокатський запит, неповне надання інформації на адвокатський запит, надання інформації на адвокатський запит, що не відповідає дійсності є самостійними складами зазначеного вище адміністративного правопорушення.

Отже, об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктом правопорушення може бути лише посадова особа.

Так, за змістом положень ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП стверджується належними і допустимими доказами у відповідності ст.251 КУпАП, а саме: протоколом серія ХВ № 12 від 03.08.2026, скаргою адвоката Іваненка Є.В. Раді адвокатів Харківської області, копією адвокатського запиту, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Іваненка Є.В., ордером серії АХ № 1348821 про надання правничої допомоги ОСОБА_2 , роз`ясненнями прав керівнику ТОВ «Фондова компанія інвеста» ОСОБА_3 № 518 від 06.07.2026, витягом з протоколу засідання Ради адвокатів Харківської області № 16 від 08.08.2021.

Таким чином, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КпАП України.

При цьому, у відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника в дохід держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 212-2, 247, 279, 283, 284, КпАП України, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

постановив:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 212-3 КУпАП України, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) грн. 00 коп. в дохід держави (отримувач: ГУК Харків обл./МТГ Харків21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративне правопорушення серії ХВ № 12 від 03.08.2026 ОСОБА_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в Харківському апеляційному суді, через Київський районний суд м. Харкова у 10 денний строк з моменту її винесення.

Строк пред`явлення до виконання - три місяці.

Суддя Г.А. Зуб