Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №610/3309/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Суд: Балаклійський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №610/3309/26

Суддя: Стригуненко В. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

№ 610/3309/26 № 3/610/1102/2026

м. Балаклія24 серпня 2026 року

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, рнокпп НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

В розумінні Європейського суду з прав людини справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

Отже у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Виходячи зі змісту ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не може перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Суд також й не може змінювати суть «обвинувачення», викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 4455 від 06.07.2026 ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що:

« 06.07.2026 близько 17.45 по АДРЕСА_2 , командуванням військової частини НОМЕР_2 був виявлений з явними ознаками алкогольного сп`яніння (хитка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини) солдат ОСОБА_1 під час виконання ним службових обов`язків, про що було повідомлено групу ВСП АДРЕСА_3 та доставлено до КНП БМРХО "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" для проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Відповідно до висновку лікаря-нарколога КНП БМРХО "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" від 06.07.2026 № 468 солдат ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння: - (алкогольне сп`яніння) 1,138% проміле.

Таким чином, за викладених вище обставин, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, займаючи посаду оператора БПЛА в/ч НОМЕР_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, в умовах особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП».

ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся за вказаним у заявці про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення номером телефону SMS-повідомленням та додатково на сайті "Судова влада України", поштою повістку не отримав (а.с. 10, 14, 15-16).

Таким чином, його право на участь у розгляді справи було забезпечено. Про відкладення розгляду справи не просив. Навпаки, просив справу розглянути за його відсутності, визнав себе винуватим (а.с. 9). Відповідно до ст. 268 КУпАП його відсутність не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження обвинувачення до суду надано:

протокол про адміністративне правопорушення від 06.07.2026, в протокольних поясненнях ОСОБА_1 свою вину визнав;

висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 468 від 06.07.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 06.07.2026 о 18.50 в КНП БМРХО "БКБЛІЛ" пройшов огляд, проте його результати не зазначені;

копію військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого 28.06.2025 на ім`я ОСОБА_1 ;

рапорт командира взводу ОСОБА_2 від 06.07.2026, який доповів, що 06.07.2026 о 17.45 за адресою: АДРЕСА_2 , ним під час виконання службових обов`язків був виявлений солдат ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, наявність якого підтверджувалось такими ознаками: виражений запах алкоголю з ротової порожнини, нерозбірлива мова, порушення координації рухів (хитка хода);

витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.09.2025 № 276 про зарахування до списків особового складу солдата ОСОБА_1 , який приступив до виконання службових обов`язків за посадою у в/ч НОМЕР_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що солдат ОСОБА_1 06.07.2026 приблизно о 17.45 перебував на території військової частини та виконував обов`язки військової служби у нетверезому стані в умовах особливого періоду, що підтверджується висновком лікаря-нарколога КНП БМРХО "БКБЛІЛ" від 06.07.2026 № 468, згідно з яким ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння – 1,138 проміле.

Разом з тим, висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 468 від 06.07.2026, який наявний в матеріалах справи, не містить відомостей про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, у ньому лише вказано, що ОСОБА_1 06.07.2026 о 18.50 год в КНП БМРХО "БКБЛІЛ" пройшов такий огляд, без зазначення його результатів.

Тому він не підтверджує появу ОСОБА_1 у зазначений у протоколі час на території військової частини та виконання ним обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння.

Інших доказів на підтвердження обвинувачення суду не надано.

Отже, доказова база фактично зведена до протоколу про адміністративне правопорушення та визнавальних пояснень ОСОБА_1 у ньому.

Оцінюючі надані докази суддя виходить з того, що згідно до позиції ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі "Карелін проти Російської Федерації", протокол не може бути самостійним та достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення, а визнавальні пояснення самого правопорушника, за відсутності достатньої сукупності інших допустимих доказів, не можуть доводити вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення.

Таким чином, вину ОСОБА_1 не доведено за стандартом поза розумним сумнівом, а відтак, доводи, наведені у протоколі, ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).

У відповідності до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя Стригуненко В.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua