Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №385/1355/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1355/26

Провадження № 1-кп/385/76/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження №12026121120000113щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Могильне Гайворонського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньоюспеціальною освітою, неодруженого, якиймає на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працездатного, який не працює та не навчається, зареєстрованогоза адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ранішесудимого:

- 23.12.2013 Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді 5 років 9 місяців позбавлення волі;

- 28.01.2025 Гайворонським районним судом Кіровоградської області, за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки;

обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 будучи неодноразово засудженим вироками Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2013та 28.01.2025 за вчинення крадіжок чужого майна, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, а знову повторно, вчинив кримінальне правопорушення проти власності, за наступних обставин:

06.06.2026 приблизно о 15год (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), в м. Гайворон, Голованівського району, Кіровоградської області, ОСОБА_4 перебуваючи на неогородженій та не охороняємій території, яка належить Гайворонській міській раді по вул. Василя Стуса, 9А, виявив гаражне приміщення, та в той час у нього виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення майна з даного приміщення.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи невідкладно, під час дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який неодноразово продовжено, востаннє до 02 серпня 2026 року, 06.06.2026 приблизно о 21:00 год (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), прибув за адресою: вул. Василя Стуса 9А, м. Гайворон, Кіровоградської області, де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом зриву навісного замка металевим прутом, незаконно проник до гаражного приміщення, яке перебуває у користуванні ОСОБА_7 . Знаходячись в середині гаражного приміщення, у ОСОБА_4 виник єдиний умисел на викрадення чужого майна невизначеної кількості в певний період часу. В цей час, ОСОБА_4 , з приміщення вказаного гаражу таємно, повторно викрав телевізор марки «Samsung» моделі «UE32j5550», діагоналлю 32 дюйми, вартістю – 1699,67 грн. та телевізор марки «SONY» моделі «KDL42W653A», діагоналлю 42 дюйми, вартістю – 5933,33 грн.

07.06.2026 приблизно о 09:00 год. (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна з гаражного приміщення яке знаходиться на території по АДРЕСА_2 , шляхом відчинення дверей, з яких раніше зірвав навісний замок, таємно проник до вказаного гаражного приміщення звідки таємно, повторно викрав 4 однакові пластикові бідони з кришками та ручками об`ємом 20 літрів кожний, загальною вартістю – 952 грн.,з розрахунку 238 грн. за 1 бідон, та 2 гантелі з ваговими дисками загальною вагою 28 кг, загальною вартістю 1498 грн., з розрахунку 749грн. за 1 гантелю.

12.06.2026 приблизно о 21:00 год. (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна з гаражного приміщення яке знаходиться на території по АДРЕСА_2 , шляхом відчинення дверей, з яких раніше зірвав навісний замок, незаконно проник до гаражного приміщення, звідки таємно викрав бензинову мотокосуSpektr Professional вартістю– 1889,77 грн.

Одержавши можливість вільно розпоряджатися викраденим майном, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 11972,77 гривень, що становить середньо-ринкову вартість викраденого майна, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи.

Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, яктаємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Однак суд виключає з обвинувачення покликання на те, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.06.2022.

При цьому суд керується тим, що згідно ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно достатті 75цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання. Вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.06.2022 в справі № 385/492/22 ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком, згідно ст. 75 КК України, на 2 роки, додаткове покарання не призначалось. Отже іспитовий строк завершився 24.06.2024. Як вбачається з листа Голованівського РС № 1 Філії ДУ “Центр пробації” від 10.07.2026, на обліку за зазначеним вироком ОСОБА_4 не перебуває. З вироку Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2025 в справі № 385/62/25 вбачається, що за вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.06.2022 в справі № 385/492/22 ОСОБА_4 08.08.2024 знятий з обліку Голованівського РС № 1 Філії ДУ “Центр пробації” у зв`язку з закінченням іспитового строку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Судимість має правове значення у разі вчинення нового кримінального правопорушення, а також в інших випадках, передбачених законами України.

Отже, оскільки за вироком від 24.06.2022 в справі № 385/492/22 ОСОБА_4 було засуджено відповідно достатті 75 КК України, за час іспитового строку він не вчинив нового кримінального правопорушення і протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не було скасоване з інших підстав, іспитовий строк завершився, а отже так судимість погашена та не може враховуватись в даному вироку.

Позиція сторін кримінального провадження та потерпілого

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, детально розповів про мотиви та обставини їх вчинення. Пояснив, що щиро розкаюється у скоєному.

Захисник просив застосувати до ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків тривалістю 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Прокурор просив застосувати до ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, та до набрання вироком законної сили, залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту з 22:00 год до 06:00 год наступної доби.

ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце проведення такого, подав письмову заяву, в якій зокрема зазначив, що жодних претензій ні матеріального ні морального характеру до обвинуваченого не має, додатково вказав, що просить притягнути того до кримінальної відповідальності, вид та міру покарання залишає на розсуд суду.

На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185 КК України доведена повністю.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого злочину.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує роз`яснення п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, де вказано, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 - визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно непрацевлаштований, неодружений, має на утриманні неповнолітню доньку, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.

За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який вчинив тяжкий злочин, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, те, що завдана шкода відшкодована, потерпілий претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченого не має. Також суд враховує особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин та позицію потерпілого щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Суд бере до уваги висновки досудової доповіді Гайворонського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області щодо обвинуваченого, де вказано, що не можливе його виправлення та запобігання вчиненню ним правопорушень без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції відповідної частини статті наближене до мінімального строку, що, на думку суду, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, суд враховує, що вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2025 ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК Українидо покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільнено його від відбування покарання на підставі ст.75КК Україниз іспитовим строком 2 роки. Новий злочин вчинено ОСОБА_4 в період відбування іспитового строку.

Пунктом 10постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003"Пропрактику призначеннясудами покарання"зазначено, що частиною 2статті 75КК Українипередбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосуваннястатті 75КК Українипро звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставістатті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив новий злочин в період іспитового строку, а також вимоги статей71,78 КК України, положення пунктів 10, 26постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально і про неможливість застосування до обвинуваченого положень ст.75КК Українипри призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків.

Відповідно до положення ч. 1ст. 71 КК України, суд приходить до висновку, що, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2025, визначивши остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Суд вважає, що дане покарання обвинуваченому, з врахування вказаних вище обставин, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, тобто таке покарання відповідатиме цілям, які передбачені ч. 2 ст.50та ч.2 ст.65 КК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , застосований ухвалою слідчого судді від 29.07.2026 у вигляді домашнього арештуу певний період доби, а саме з 22.00 години певної доби по 06.00 годину наступної доби, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 371, 373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2025 та за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22.00 години певної доби по 06.00 годину наступної доби - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчоїекспертизи (висновок експерта №1159/26 від 20.07.2026) в розмірі 480,00 грн та судової трасологічноїекспертизи,за експертною спеціальністю 4.6. «Дактилоскопічні дослідження»(висновок експерта №СЕ-19/112-26/9055-Д від 13.07.2026) в розмірі 3850,88 грн , а всього 4330 (чотири тисячі триста тридцять) грн 88 коп стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.

Речові докази: сліди пальців рук - залишити при матеріалах кримінального провадження; металевий навісний замок в пошкодженому стані без ключів, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити; телевізори марки “Samsung” 32 дюйми та “Sony” 42 дюйми, бензинову мотокосу “Spektr Professional”, 4 пластикові бідони білого кольору з кришками синього кольору, 2 розбірні гантелі з ваговими дисками загальною вагою 28 кг, що передані потерпілому ОСОБА_7 на зберігання - залишити йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Роз`яснити обвинуваченому, його захиснику та потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_10

Дата документу 25.08.2026