Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №344/23643/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23643/25

Провадження № 2/344/2687/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

25 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 10.12.2024 року Позивач здійснила переказ коштів, за проханням Відповідача, у якості позики у розмірі 60 900,00 грн. Вказане підтверджується платіжною інструкцією та скріншотами із застосунку «Telegram», у якому здійснювалася комунікація з Відповідачем.

20.12.2024 року Відповідач, ОСОБА_2 , звернулася до Позивача за допомогою з метою отримання грошових коштів у якості позики у розмірі 70 000 грн.

Вказані кошти Відповідач потребувала у зв`язку з нібито хворобою її батька та необхідністю оплати за операцію. Позивач здійснила переказ коштів, які Відповідач зобов`язана була повернути у строк, встановлений та погоджений з Відповідачем у застосунку «Telegram».

Крім того, Позивач довіряла Відповідачу, адже вони працювали разом у фітнес-клубі та часто спілкувалися не лише по робочих питаннях, а й особистих. Тому сумніву у тому, що Відповідач може не повернути боргу Позивача не було.

Варто зауважити, що Позивач неодноразово надавала кошти Відповідачу у позику, які Відповідач завжди повертала, тому до Відповідача зі сторони Позивача тривалий час була довіра.

В подальшому, Відповідач звернулася за допомогою та попросила в борг кошти у розмірі 40 200,00 грн. з метою погашення заборгованості за оренду квартири та за садочок для її дитини, адже як повідомляла Відповідач, її колишній чоловік не сплачував аліменти, та сама вона не мала можливості сплатити наявні борги.

У травні 2025 року Відповідач повідомила, що поверне кошти, проте вже 29.05.2025 року Відповідач перестала відповідати на повідомлення та телефонні дзвінки, що підтверджується листуванням у застосунку «Telegram».

В червні 2025 року Відповідач продовжувала обіцяти повернути кошти у повному розмірі.

Прошу суд звернути увагу, що згідно листування на 18.08.2025 року Позивач вказує Відповідачу наступне, на що від Відповідача немає жодних заперечень згідно діалогу:

«борг був: 174 950, 29 грудня 133 900, 5 травня - 40 200, 16 червня - 850, Віддала: 22 259, 15 травня - 5000, 22 травня - 3377, 20 червня 8000, 1 серпня - 3882, Залишок на 18 серпня 152 691».

18.08.2025 року Позивач повідомила Відповідача про наявність заборгованості станом на 18.08.2025 року у загальному розмірі 152 691 (сто п`ятдесят дві тисячі шістсот дев`яносто одна гривня).

Отже, вказане свідчить про те, що протягом 2024-2025 року відбувалася переписка у застосунку «Telegram» між Позивачем та Відповідачем щодо повернення боргу, де Відповідач визнає борг неодноразово у загальному розмірі 152 691 (сто п`ятдесят дві тисячі шістсот дев`яносто одна гривня) та обіцяє повернути кошти.

Протягом 2025 року Позивач намагалася повернути свої кошти, але Відповідач знаходила безліч виправдань, і в подальшому перестала відповідати на телефонні дзвінки та повідомлення.

Листування проводилося через застосунок «Telegram», адже Відповідач проживала та наразі проживає в місті Івано-Франківськ згідно тимчасового посвідчення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а Позивач проживає у місті Києві.

Номер телефону Відповідача: НОМЕР_1 , саме за даним номером здійснювалася комунікація між сторонами протягом 2024-2025 років.

Відповідач зареєстрована як Фізична особа-підприємець з 07.01.2023 року, у якому вказані наступні контактні дані: інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою телефон НОМЕР_2 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1

Тобто, номер телефону, який вказаний у застосунку «Telegram» відповідає номеру телефону, за яким здійснюється комунікація з Відповідачем як Фізичною особою-підприємцем.

Крім того, згідно аналізу сайту «Судова влади України», Позивачу стало відомо про наявність інших судових процесів, у яких ОСОБА_2 виступає у якості Відповідача як фізична особа, а також як фізична особа-підприємець у судових процесах щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В подальшому, 05.11.2025 року Позивач направила Відповідачу через застосунок «Telegram» досудову вимогу про повернення боргу протягом 3 (трьох) календарних днів із моменту отримання цієї вимоги. Вказана вимога була доставлена до Відповідача та нею прочитана.

У той же час, станом на день звернення до суду Відповідач не вчиняє жодних дій для виконання своїх боргових зобов`язань.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити. Не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

З платіжної інструкції 1.81301397.1 від 10.12.2024 вбачається, що позивач ОСОБА_1 перерахувала кошти в сумі 60 900 грн. ОСОБА_3 ФОП на рахунок НОМЕР_3 , призначення платежу: постачання готових страв (раціонів) за період 01.11 - 30.11 (а.с.18).

З платіжної інструкції 0.0.4083974724.1 від 20.12.2024 вбачається, що позивач ОСОБА_1 перерахувала кошти в сумі 70 000 грн. ОСОБА_4 на рахунок НОМЕР_4 , призначення платежу: сплата за постачання готової їжі (а.с.19).

Переказ коштів у сумі 70 000 грн. також підтверджується перепискою з «ОСОБА_2» (а.с.29).

З платіжної інструкції P24A4277743051D2373 від 05.05.2025 вбачається, що позивач ОСОБА_1 перерахувала кошти в сумі 20 000 грн. на рахунок НОМЕР_5 , який зазначений у переписці у мережі «Telegram» ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 , призначення платежу: переказ власних коштів (а.с.20).

З платіжної інструкції P24A4277745566D9811 від 05.05.2025 вбачається, що позивач ОСОБА_1 перерахувала кошти в сумі 20 000 грн. на рахунок НОМЕР_5 , призначення платежу: переказ власних коштів (а.с.21).

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, мобільний телефон НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14-17).

Позивачем на підтвердження звернення відповідача з вимогою до неї про позику коштів надано телефонну переписку у соціальній мережі «Telegram» з «ОСОБА_2» мобільний НОМЕР_6 (а.с.22).

У розписці встановлено, що 12 серпня «ОСОБА_2» пише «Думаю 40 тисяч точно привезу і залишиться мені тоді скільки ще ОСОБА_1?».

ОСОБА_1 (позивач) 12 серпня відписує підрахую напишу (а.с.26).

18 серпня позивач пише «борг був: 174 950, 29 грудня - 133 900, 5 травня - 40 200, 16 червня пеня банку за кредит - 850 грн. Віддала: 22 259, 15 травня - 5000, 22 травня - 3377, 20 червня - 8000, 27 червня - 2000, 1 серпня - 3882, Залишок на 18 серпня - 152 691» (а.с.25).

16 грудня позивач пише «Привіт! Так як ти зараз не повертаєш мені борг, давай, будь ласка, зафіксуємо щодо цієї заборгованості. Хочу для свого спокою, щоб було це зафіксовано на папері хоча б».

Відповідач зазначає «Привіт давай» «Я все зроблю що скажеш підпишу чи запишу».

Позивач пише «РОЗПИСКА Я, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 і номер квартири підтверджую, що отримала від ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 грошові кошти у загальному розмірі - 152 691,00 грн. Зобов`язуюсь повернути вказану суму до ??.??.2026 року. Розписку складено власноруч та підписано добровільно. (підпис) ОСОБА_7 ».

Відповідач зазначає «Я можу тобі завтра зранку скинути. Як заяву напишу і скину чи відсканую».

Позивач зазначає «Добре. Дякую! Можна просто фото.»

05.11.2025 року ОСОБА_1 адресовано ОСОБА_2 досудову вимогу про повернення боргу у сумі 152 691 грн. (а.с.65).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти укладення між сторонами договорів та їх виконання в конкретних відносинах (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі (пункт 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Суд враховує, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що позивачем було доведено, що між сторонами був укладений договір позики згідно якого позивач передав відповідачу грошові кошти.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, майнові права позивача підлягають захисту у спосіб стягнення з відповідача на користь позивача неповернутої суми позики в розмірі 152 691 грн.

З цих підстав суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач не повернула ОСОБА_1 борг, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 152 691 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1526,91 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_3 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 заборгованість у розмірі 152 691 (сто п`ятдесят дві тисячі шістсот дев`яносто одна) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_3 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1526 грн. 91 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 25.08.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.