Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №202/12675/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/12675/25

Провадження № 1-кп/202/913/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м.Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра кримінальне провадження №62025050010002254 від 15.01.2025 року у відношенні,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, працевлаштованого у ТОВ "АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ" на посаді охоронця, із середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, військовослужбовця, учасника бойових дій, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_4 05.11.2025 приблизно об 08 годині 20 хвилин прибув до квартири своєї колишньої співмешканки ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , де розпочав очікувати на потерпілу на сходовому майданчику, достовірно знаючи, що у цей час остання виходить на роботу. Після того, як ОСОБА_8 вийшла зі своєї квартири, в неї з ОСОБА_9 розпочався конфлікт, у ході якого остання кликала сусідів на допомогу, які відреагували та підійшли до місця конфліктної ситуації, внаслідок чого ОСОБА_4 почав спускатися сходами вниз до виходу з під?їзду.

Далі, ОСОБА_8 розпочала зі свого мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A 32» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 викликати співробітників поліції.

У цей момент, у ОСОБА_4 , який достовірно знав про введення воєнного стану на території України, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» дію якого продовжено, а востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 р. N? 478/2025, затвердженим

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 30.10.2025 р. N? 4643-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року до 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року, перебуваючи на сходовому майданчику під їзда будинку N? 121 по вул. Донецьке Шосе у м. Дніпрі, 05.11.2025 року приблизно об 08 годині 30 хвилин виник раптовий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, при цьому останній предметом свого злочинного посягання мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 32» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який перебував у правій руці ОСОБА_7 .

Далі, доводячи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що його дії є відкритими як для ОСОБА_6 , так і для сторонніх осіб, ОСОБА_4 шляхом ривку вирвав з правої руки останньої мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 32» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , вартістю 10000 гривень, та з місця вчинення злочину втік.

У подальшому, ОСОБА_4 розпорядився викраденим мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A 32» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , чим спричинив ОСОБА_10 майнову шкоду у розмірі 3273 гривні 02 копійки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за вчинення ним кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати та розглянути кримінальне провадження в порядку ст.349 КПК України, про що надав письмову заяву.

Захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав позицію свого підзахисного, та не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав проведення розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України.

Потерпіла та її представник в судовому засіданні підтримали проведення розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинувачених.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.4 ст.186 КК України, тобто умисні дії, які полягають у відкритому викраденню чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.

Так, згідно ч.2 ст.370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи роз`яснення, які містяться в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до наведеного, призначаючи покарання винному, суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення такої особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.

При визначенні виду та розміру покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно ст. 12 КК України є тяжким умисним корисливим злочином; дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття та відшкодування в повному обсязі матеріальної та моральної шкоди потерпілій; відсутність обставини, що обтяжує покарання.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування положень ст.69 КК України, суд враховує сукупність встановлених у судовому засіданні обставин, які пом`якшують покарання, а саме обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування в повному обсязі матеріальної та моральної шкоди потерпілій, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого та те, що обвинувачений являється учасником бойових дій.

На переконання суду, наведені обставини у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та свідчать про можливість призначення йому основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленою санкцією ч.4 ст.186 КК України.

З огляду на викладене суд вважає наявними передбачені ч.1 ст.69 КК України підстави для призначення ОСОБА_4 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, а саме у виді п`яти років позбавлення волі.

Водночас, вирішуючи питання про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування призначеного покарання, суд, крім обставин, які стали підставою для застосування ст. 69 КК України, враховує дані про його особу, поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення, ставлення до вчиненого, стійкі соціальні зв`язки, бажання продовжувати військову службу у лавах ЗСУ, позитивні характеристики, відсутність попередніх судимостей, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, а також позицію потерпілого, якому відшкодована в повному обсязі матеріальна шкода.

Сукупність зазначених обставин дає суду підстави дійти висновку, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливі без реального відбування призначеного покарання.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_6 подавала цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 суд виходить з наступного.

Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 у добровільному порядку в повному обсязі відшкодував потерпілій завдану моральну шкоду, що підтверджується розпискою потерпілої ОСОБА_6 .

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила отримання від обвинуваченого відшкодування моральної шкоди в повному обсязі, зазначила про відсутність у неї будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого та просила поданий нею цивільний позов залишити без розгляду.

Враховуючи повне добровільне відшкодування обвинуваченим завданої потерпілій моральної шкоди, позицію потерпілої та подану нею заяву, суд приходить до висновку про наявність підстав залишення заявленого нею цивільного позову без розгляду.

Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в рамках даного кримінального провадження підлягають вирішенню в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.: 177-178, 349, 370, 373-374, 615 ч. 15 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України - у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_4 , який э військовослужбовцем, протягом іспитового строку здійснювати командиру Військової частини НОМЕР_3 .

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави кошти, витрачені на проведення судової експертизи СЕ-19/105-25/16228-ТВ від 23.10.2025 року, у розмірі 2228 грн. (три дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави кошти, витрачені на проведення судової експертизи СЕ-19/105-25/16609-ХЗ від 15.12.2025 року, у розмірі 2228 грн. (три дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, згідно постанови слідчого від 20.12.2025 року, а саме, сейф пакет з написом 16609-хз та номер пакета 6749059 із ножем - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий суддя: ОСОБА_1