Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №489/9008/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/9008/25

Провадження № 2/489/434/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 , її представника – адвоката Руснакової Т.А.,

відповідача ОСОБА_2 , її представника – адвоката Гришаєвої Я.М., яка приймає участь у розгляді справи у режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі та залиття квартири,

встановив:

В листопаді 2025 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Руснакову Т.А. звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 відшкодування шкоди, завданої через пожежу, і як наслідок залиття квартири, в розмірі 163 710,00 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн., та судовий збір в розмірі 2 109,68 грн.

Як на підставу позовних вимог посилалась на те, що їй, як позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.07.2014 та копією свідоцтва про шлюб від 12.03.2022 як підставою зміни прізвища. ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14:00 год у квартирі АДРЕСА_2 , 9-ти поверхового житлового будинку, яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2 , виникла пожежа, внаслідок якої завдано збитків квартирі позивача. Даний факт підтверджується: актом про пожежу від 10.08.2025 складений комісією у складі уповноваженої особи ДСНС провідного інспектора відділу № 3 МРУ ЦЗ та ПДГУ ДСНС України у Миколаївській області Ципкало Ю.О., слідчого СВ ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Харченко В.М., власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 ; висновком судового експерта Лесків Світланою Анатоліївною № 125-0042 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 25.08.2025.

На момент дослідження в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 спостерігаються дефекти, які утворилися на поверхні заповнення віконних та дверних прорізів, підлоги, стель та стін внаслідок пожежі, яка сталася 10.08.2025 в поруч розташованій квартирі АДРЕСА_2 .

Вартість ремонтно-будівельних робіт, для усунення заподіяної матеріальної шкоди по ліквідації слідів пожежі в квартирі АДРЕСА_1 , яка виникла 10.08.2025 в поруч розташованої квартирі АДРЕСА_2 в нині чинних цінах, складає – 163 710,00 грн.(сто шістдесят три тисячі сімсот десять гривень).

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що окрім матеріальної шкоди, їй було завдано також моральної шкоди, яка виразилася у тривалості моральних страждань, переживаннями, підвищеною нервовістю, спричинених пошкодженням належного їй житла, що потягнуло зміну її життя та необхідності вживати додаткові заходи для відновлення порушених прав. Просить відшкодувати завдану їй моральну шкоду у сумі 100 000 грн.

Посилаючись на викладене, позивач звернулась із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 13.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, витребувано у відповідача копії правовстановлюючих документів на підтвердження права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

24.02.2026 від представника відповідача ОСОБА_7 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона проти задоволення позову заперечує з підстав того, що ОСОБА_2 не є власником квартири АДРЕСА_2 . При цьому доказів на підтвердження таких доводів, про що було постановлено в ухвалі від 13.11.2025 суду не надала.

Ухвалою суду від 25.02.2026 постановлено судове засідання у справі, призначене на 23.03.2026 на 13:00 год., а також всі наступні судові засідання, провести за участі представника відповідача ОСОБА_7 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису.

Ухвалою суду від 23.03.2026 постановлено витребувати у Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» відомості щодо того за ким та на підставі чого зареєстровано право власності за адресою: АДРЕСА_3 (у разі наявності у матеріалах технічної документації на вказану квартиру копії правовстановлюючого документу на неї – надати суду його копію).

16.04.2026 від Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» надійшла відповідь на вказану ухвалу суду, згідно якої право власності на кВ. АДРЕСА_3 станом на 28.12.2012 зареєстровано за відповідачем та ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 1/6 частці за кожним на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2000, зареєстрованого на Миколаївській Універсальній Товарно-сировинній біржі за № 2970-Л, зареєстрованим у КП «ММБТІ» 24.01.2001 за реєстрованим № 17772. При цьому копію цього договору до відповіді КП «ММБТІ» не надало.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23.04.2026 витребувано у Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» належним чином завірену копію договору купівлі-продажу від 30.12.2000, зареєстрованого на Миколаївській Універсальній Товарно-сировинній біржі за № 2970-Л, зареєстрованим у КП «ММБТІ» 24.01.2001 за реєстрованим № 17772, на кв. АДРЕСА_3 (у разі якщо, у договорі не зазначено розміри часток покупців квартири, але про це є відповідний документ – надати суду і його копію).

Ухвалою суду від 14.05.2026 постановлено: залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, в якості співвідповідачів – ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; перейти від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Руснакова Т.А. в судовому засіданні позовні вимоги до всіх відповідачів підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали, вважаючи, що позивачем не доведено позовні вимоги, зокрема щодо вірного кола відповідачів як власників квартири АДРЕСА_2 , оскільки біржовий договір таке право власності не підтверджує. Також вважали висновок експерта РТПП Миколаївської області Лесків Світлани № 125-0042 від 25.08.2025 неналежним доказом у справі, оскільки відповідача ОСОБА_2 не було запрошено для проведення експертизи, вона навіть не була повідомлена про дату та час проведення експертизи та не могла надати свої заперечення в ході її проведення.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав від 31.07.2014 право власності на кв. АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_10 (а.с. 5).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 12.03.2022, внаслідок чого прізвище позивача було змінено з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 » (а.с. 6).

24.03.2023 було видано паспорт № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 7-8).

10.08.2025 Миколаївським районним управлінням головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області було складено акт про пожежу за адресою АДРЕСА_4 , відповідно до якого пожежа сталась через необережність під час куріння, в пожежі загинув ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також в акті, в якому відповідач ОСОБА_2 поставила підпис як власниця квартири та надала пояснення у відповідній графі акту, зазначено: зі слів ОСОБА_2 , яка на момент пожежі разом із сином ОСОБА_14 була в магазині, про пожежу дізналась від сусідів. Прибувши на місце події побачила сильне задимлення у квартирі. Під час опитування ОСОБА_2 як власниця квартири зазначила, що її чоловік постійно курив у квартирі (а.с. 9-12).

16.04.2026 від Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» надійшла відповідь на ухвалу суду, згідно якої право власності на кВ. АДРЕСА_3 станом на 28.12.2012 зареєстровано за відповідачем та ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 1/6 частці за кожним на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2000, зареєстрованого на Миколаївській Універсальній Товарно-сировинній біржі за № 2970-Л, зареєстрованим у КП «ММБТІ» 24.01.2001 за реєстрованим № 17772 (а.с.117). Документу щодо виділу часток співвласникам цієї квартири суду не надано.

При цьому згідно договору № 2970-Л від 30.12.2000, укладеного на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі, ОСОБА_15 продала, а ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ОСОБА_6 купили кв. АДРЕСА_2 (а.с.137). Частки покупців у договорі не виділені.

Таким чином зі змісту позовної заяви та наданих суду доказів вбачається, що 10.08.2025 відбулось залиття кв. АДРЕСА_1 , власником якої є позивач, внаслідок пожежі у квартирі АДРЕСА_3 цього будинку, власниками якої є відповідачі, та власником якої був також ОСОБА_8 , який загинув у цій пожежі.

Висновком експерта ОСОБА_16 від 25.08.2025 встановлено, що:

- на момент дослідження в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 спостерігаються дефекти, які утворилися на поверхні заповнення віконних та дверних прорізів, підлоги, стель та стін внаслідок пожежі, яка сталася 10.08.2025 в вищерозташованій квартирі АДРЕСА_2 , а саме: В приміщенні лоджії літ. № 9 пл. 1,7 кв.м.; в житловій кімнаті літ.3; в житлових кімнатах літ. № 2 пл. 16,4 кв.м., літ. № 4 – пл. 12,4 кв.м. та кухні літ. № 5 пл. 7,6 кв.м.; в коридорі літ. № 1 пл. 5,9 кв.м.

Вказані пошкодження обробних покриттів, є порушенням ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 і відносяться до тих дефектів конструктивних елементів, які могли утворитися в результаті їх залиття та пожежі. Досліджуючи надані матеріали, а саме: Акт про пожежу від 10.08.2025, в якому вказано: «…..установили факт пожежі, що виникла 10.08.2025 о 14 год. 00 хв. 9-ти поверхового житлового будинку в квартирі АДРЕСА_2 , власник квартири ОСОБА_2 , причина пожежі необережність під час куріння…»;

- вартість ремонтно-будівельних робіт, для усунення заподіяної матеріальної шкоди по ліквідації слідів пожежі в квартирі АДРЕСА_1 , яка виникла 10.08.2025 в поруч розташованої квартирі АДРЕСА_2 в нині чинних цінах, складає – 163 710,00 грн. (а.с. – 13-48).

Судом встановлено, що в добровільному порядку компенсувати матеріальну шкоду, завдану позивачу залиттям квартири, відповідачі відмовляються.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Як на підставу завдання своїх вимог позивач посилається на те, що в результаті пожежі, і як наслідок залиття належної їй квартири відповідачем завдано їй збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 №927/11207 (далі-Правила), передбачено, що уразі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Такі положення діючого законодавства узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27.12.2019 у справі № 686/11256/16-ц, згідно якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Судом враховано, що відповідно до акту про пожежу від 10.08.2025, складеного Миколаївським районним управлінням головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області та Висновку експерта від 25.08.2025, сталось залиття квартири АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі з вини вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , в результаті чого було пошкоджено оздоблення квартири АДРЕСА_5 . Вартість ремонтно-будівельних робіт, для усунення заподіяної матеріальної шкоди по ліквідації слідів пожежі в квартирі АДРЕСА_1 , яка виникла 10.08.2025 в поруч розташованої квартирі АДРЕСА_2 в нині чинних цінах, складає – 163 710,00 грн.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_2 щодо того, що висновок експерта № 125-0042 будівельно-технічної експертизи за письмовою заявою позивача, який складено 25.08.2025 є неналежним доказом у справі, оскільки відповідача ОСОБА_2 не було запрошено для проведення експертизи, вона навіть не була повідомлена про дату та час проведення експертизи та не могла надати свої заперечення в ході її проведення, суд не приймає до уваги. Іншого висновку, який би спростовував вказаний суду не надано, клопотання про проведення іншої експертизи під час підготовчого судового засідання сторона відповідача не заявляла. Більш того, на думку суду, відповідач ОСОБА_2 , як одна з власниць квартири АДРЕСА_3 , в якій виникла пожежа, та внаслідок цього сталося залиття квартири позивача АДРЕСА_5 , повинна була цікавитися визначенням розміру заподіяної внаслідок цього шкоди в квартирі позивача.

Так, згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів (пожежа в квартирі, власниками якої вони є), причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття належної їй квартири, врахувавши акт про пожежу та висновок експерта, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення солідарного обов`язку на відповідачів щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди в загальному розмірі 163 710,00 грн.

Вирішуючи вимоги в частині відшкодування моральної шкоди судом встановлено наступне.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що квартира позивача пошкоджена внаслідок залиття через пожежу, що сталася у квартирі, власниками якої є відповідачі, які у добровільному порядку вирішити питання відшкодування шкоди відмовилися.

На переконання суду позивач поза всяким розумним сумнівом зазнала моральних та душевних страждань у вигляді втрати душевного спокою, хвилювання, роздратування, порушення звичайного укладу життя у зв`язку з протиправною поведінкою щодо її майна, причиною яких стало залиття квартири водою, внаслідок пожежі та завдання шкоди її майну. Вищевказані прояви душевних страждань є типовими для будь-якої звичайної людини, майно якої було пошкоджено на значну суму при вищенаведених обставинах та яка має змінити свій нормальний уклад життя для здійснення заходів з приводу відновлення пошкодженого майна. Наявність у позивача цих душевних страждань є очевидною.

Проте, визначаючи розмір моральної шкоди, враховуючи розмір завданої матеріальної шкоди та відповідно глибину та тривалість душевних страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вказаний позивачем розмір моральної шкоди є завищеним, а тому необхідно задовольнити позовні вимоги в цій частині частково і стягнути солідарно з відповідачів на її користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:

- копію договору про надання правової допомоги від 22.09.2025, згідно якого гонорар адвоката складає 20 000,00 грн.

- копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правничої допомоги з додатками від 12.01.2026, згідно якого клієнт сплатила адвокату 15 000,00 грн. в день підписання договору, а вартість робіт складає 20 000,00 грн.;

- копію акту наданих послуг від 12.01.2026, в якому зазначено, що фіксована сума послуг складає 20 000,00 грн.;

- довідки від 12.01.2026 та від 23.02.2026 про сплату позивачем коштів адвокату у розмірі 15 000,00 грн. та 5 000,00 грн. відповідно;

- ордер № 1174256.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи (у 7 судових засіданнях), а також часткове задоволення позову (на 70%), суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 14 000,00 грн. (20 000 грн. х 70% /100%).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в загальному розмірі 1 476,77 грн. (2 109,68 грн. х 70%/100%), по 421,94 грн. з кожного.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі та залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі та залиття квартири, в розмірі 163 710,00 грн., та компенсацію моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн., що разом складає 183 710,00 грн. (сто вісімдесят три тисячі сімсот десять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок), по 2 800,00 грн. (дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 476,77 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят шість гривень 77 копійок), по 295,35 грн. (двісті дев`яносто п`ять гривень 35 копійок) з кожного.

В задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – не встановлено, адреса: АДРЕСА_4 .

відповідач: ОСОБА_6 , РНОКПП – не встановлено, остання відома адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 25.08.2026.

Суддя Г.А. Микульшина