Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №473/1146/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №473/1146/26

Суддя: Лузан Л. В.

Справа № 473/1146/26

РІШЕННЯ

іменем України

"24" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права на приватизацію,

ВСТАНОВИВ

у березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права на приватизацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у 1970-х роках ОСОБА_2 (батько позивача), як наймачу, була надана на умовах найму для проживання сім`ї у складі трьох чоловік квартира АДРЕСА_1 (до зміни нумерації № 192). ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 . З моменту набуття права на користування квартирою останні зареєструвалися та почали мешкати за цією адресою.

В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради із запитом щодо можливості приватизації ним житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 без подачі копії ордера на житлове приміщення.

25 грудня 2024 року Виконавчий комітет Вознесенської міської ради надав позивачу відповідь про неможливість приватизації ним житлового приміщення без подачі копії ордера на житлове приміщення, оскільки згідно п. 18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396 встановлений перелік документів, які повинні бути долучені до заяви про приватизацію житлового приміщення, а копія ордера на житло є одним із них. Також позивачу роз`яснено, що надання особою, яка бажає реалізувати своє право на приватизацію, необхідних документів не в повному обсязі, унеможливлює оформлення приватизації займаного житла

Разом з тим, позивач вважає, що ненадання ордеру на житло не є підставою для відмови у приватизації житлового приміщення. Станом на теперішній час він не використав право на безоплатну приватизацію житла.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати за ним право на приватизацію житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, показань свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у 1972 році ОСОБА_2 (батько позивача), як наймачу, була надана на умовах найму для проживання сім`ї у складі трьох чоловік ( ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) квартира АДРЕСА_1 (до зміни нумерації №192). ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 . З моменту набуття права на користування квартирою останні зареєструвалися та почали мешкати за цією адресою.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У той же час, в житловому приміщенні, окрім позивача, зареєструвалася та почала проживати член його сім`ї – ОСОБА_7 з 16 січня 2001 року.

Рішенням Виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 05 грудня 2024 року №1945 внесено зміни до договору найму квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку зі смертю попереднього наймача – ОСОБА_5 .

В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради із запитом щодо можливості приватизації ним житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 без подачі копії ордера на житлове приміщення.

25 грудня 2024 року Виконавчий комітет Вознесенської міської ради надав позивачу відповідь про неможливість приватизації ним житлового приміщення без подачі копії ордера на житлове приміщення, оскільки згідно п. 18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396 встановлений перелік документів, які повинні бути долучені до заяви про приватизацію житлового приміщення, а копія ордера на житло є одним із них. Також позивачу роз`яснено, що надання особою, яка бажає реалізувати своє право на приватизацію, необхідних документів не в повному обсязі, унеможливлює оформлення приватизації займаного житла.

Стаття 47 Конституції Українигарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Частиною 3 ст.9 ЖК Українивизначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно п.1ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до п.п.4,5 ст.5 вказаного Законуправо на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію (п.17 Положення про порядок передачі квартири (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджене Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396, далі - Положення).

Перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації, наведений у п.18 Положення. Серед них має бути і копія ордера про надання житлового приміщення, а також документи, що стосуються заявника, членів його сім`ї, житлового приміщення, підтвердження невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Відповідно до п.23 Положення орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Отже, передача квартир у власність громадян у процесі їх приватизації здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації і оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом (ч.ч.3,10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №591/6623/16-ц зазначено, що згідно частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках, квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Спірне нерухоме майно не відноситься до нерухомого майна, визначеного уп.2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Як убачається з матеріалів справи, позивач вселений у спірне приміщення на законних підставах, зареєстрований та постійно проживає у ньому, законність його проживання ніким не спростована та не заперечується. Крім цього, іншого житла позивач не має, що свідчить про те, що він має достатні та триваючі зв`язки із зазначеним місцем проживання.

Відповідно до ст. 58 ЖК Українина підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас відсутність ордера на вселення до житлового приміщення в особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку у цьому приміщенні, сама собою не впливає на правомірність її вселення.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19.

Ненадання заявником органу приватизації ордера на вселення до квартири, яку бажає приватизувати заявник, не може бути єдиною підставою для відмови йому у приватизації житла.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19, від 26 лютого 2024 року у справі № 344/12427/21, від 27 серпня 2024 року у справі № 201/193/22, від 05 березня 2025 року у справі № 335/578/23, від 30 квітня 2025 року у справі № 202/21075/23 та інших.

За встановленого, позивачем доведено його право на приватизацію займаного житлового приміщення та безпідставність доводів представника Вознесенської міської ради в частині неможливості проведення процедури приватизації без надання позивачем копії ордера на житлове приміщення.

Водночас, у своїй постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 296/8558/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що визнання відповідного суб`єктивного права (права на приватизацію) та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду заяви про оформлення передачі квартири у приватну власність у контексті цієї справи є належним та ефективним способом захисту порушених прав наймача житлового приміщення.

Подібні висновки неодноразово викладені й в постановах Верховного Суду, зокрема від 05 березня 2025 року у справі №335/578/23 та інших.

За встановленого, суд вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права на приватизацію - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право на приватизацію житлового приміщення – квартири АДРЕСА_1 , без ордера на житлове приміщення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua