Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №470/299/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/300/26

Справа № 470/299/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 13 серпня 2026 року в залі суду с-ща Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Зайцем Д.В., що діє на підставі довіреності від 22 грудня 2025 року.

В позові зазначено, що відповідач з 29 жовтня 2020 року проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону, у військовому званні старший солдат та звільнений з військової служби 28 жовтня 2021 року за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 215. 01 серпня 2021 року відповідач був учасником та винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, а саме рухаючись на військовому автомобілі «ГАЗ-66» на перехресті доріг Т13-02 Лисичанськ – Бахмут та Київ –Харків – Довжанське, поблизу населеного пункту Подгороднє Бахмутського району Донецької області, не надав перевагу у русі автомобілю «Hyundai Sonata», власником якого є ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. 25 січня 2023 року потерпіла ОСОБА_2 звернулась із позовною заявою до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області про відшкодування Військовою частиною НОМЕР_1 шкоди, заподіяної в результаті ДТП та рішенням суду від 23 листопада 2023 року її позов було задоволено частково, в розмірі 142391,25 грн., а 18 березня 2025 року вказана шкода була потерпілій відшкодована. Таким чином до Військової частини НОМЕР_1 у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання компенсації майнової шкоди, що була стягнута з військової частини на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 листопада 2023 року, з яких 119140,64 грн. майнова шкода, 10000 грн. моральна шкода, 13250,61 грн. судові витрати. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 в порядку регресу грошові кошти, в сумі 142391,25 грн

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог у заявленому розмірі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с.98-103).

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не направляв (а.с.105).

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Оскільки представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не з`явився в судове засідання, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази суд дійшов наступного.

Так з матеріалів справи вбачається, що з 29 жовтня 2020 року до 28 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді водія 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону Військової частини НОМЕР_1 . Про вказане свідчать витяги з наказів командира вказаної військової частини №227 від 29 жовтня 2020 року та №215 від 28 жовтня 2021 року (а.с.16-17).

Згідно витягу з наказу командира вказаної військової частини №76 від 28 січня 2021 року за відповідачем ОСОБА_1 було закріплено автомобіль НОМЕР_2 (Газ-66), військовий номер НОМЕР_3 , який належить позивачу на підставі технічного талону серії ПД №040015, виданого 21 квітня 2017 року (а.с.47,48).

01 серпня 2021 року близько 01 години ОСОБА_1 , рухаючись на військовому автомобілі «ГАЗ-66», військовий номер НОМЕР_3 , по другорядній дорозі Т13-02 Лисичанськ - Бахмут, під час здійснення маневру виїзду на трасу МОЗ Київ - Харків - Довжанське, відставши від колони військового транспорту на 100-150 м., при здійсненні маневру повороту ліворуч не надав перевагу у русі автомобілю «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався назустріч з боку м. Бахмута у бік м. Лисичанськ, внаслідок чого трапилась дорожньо-транспортна пригода із зіткненням передньої лівої частини транспортного засобу ГАЗ-66 та передньої лівої частини автомобіля «Hyundai Sonata», у зв`язку з чим автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.

З метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 25 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу, та 28 листопада 2023 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області було ухвалено рішення, залишене без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, яким її вимоги було задоволено частково, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 119140,64 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн. та стягнуто понесені судові витрати, а саме по сплаті судового збору 1491,41 грн., автотоварознавчого дослідження, в розмірі 2200,00 грн. та автотехнічної експертизи 9559,20 грн., а всього 142391,25 грн. Вказане підтверджується копією рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 листопада 2023 року та копією постанови Миколаївського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року (а.с.18-38).

На виконання вказаного рішення суду позивачем 18 та 19 березня 2025 року сплачено на користь ОСОБА_2 кошти, на відшкодування шкоди завданої ДТП та судові витрати, в розмірі 142391,25 грн., про що свідчать відповідні виписки з рахунку позивача та лист Управління Державної казначейської служби у Первомайському районі Миколаївської області від 01 квітня 2025 року про повернення виконавчих листів, у зв`язку з їх виконанням (а.с.49,83-88).

Відповідно до частини першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (стаття 1167 ЦК України).

Порядок і умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначені статтями 1187, 1188 ЦК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки кожному з їх володільців за рахунок іншого із них.

Відповідно до цієї статті шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 522/11610/15-ц (провадження № 61-13624св18), в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2019 року в справі № 344/9572/16-ц (провадження № 61-17552св18), в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі справа № 345/4614/16-ц (провадження № 61-31818св18) та інших.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року по справі №426/16825/16-ц зазначено наступні висновки щодо застосування норм права: «Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм».

Також статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З досліджених судом судових рішень встановлено, що винною в дорожньо-транспортній пригоді особою, яка мала місце 01 серпня 2021 року близько 01 години на перехресті доріг Т13-02 Лисичанськ – Бахмут та Київ - Харків – Довжанське, є відповідач ОСОБА_1 , а тому до нього в порядку регресу може звернутися особа, яка відшкодувала шкоду, завдану такою пригодою.

За такого, враховуючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 , як роботодавцем відповідача та володільцем транспортного засобу, було відшкодовано потерпілій ОСОБА_2 завдану дорожньо-транспортною пригодою шкоду, а винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди є відповідач та він повинен нести відповідальність за завдану шкоду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у порядку регресу, в розмірі 142391,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору, в розмірі 2662,4 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , грошові кошти в порядку регресу, в розмірі 142391,25 (сто сорок дві тисячі триста дев`яносто одна грн. 25 коп.) грн., з яких 119140,64 грн. виплачена майнова шкода, 10000,00 грн. виплачена моральна шкода, та 13250,61 грн. виплачені судові витрати.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2662,4 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 24 серпня 2026 року.

Суддя С. А. Луста