Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №693/162/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1316/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №693/162/26 Категорія: 304090000 Коцюбинська Ю.Д.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Москвічова Андрія Сергійовича на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 квітня 2025 року між ТОВ «Стар файненс груп»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14893-08/2024. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 кредитного договору, адреса реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п.1.1. п.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно п.п. 3.3 п. 3 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнтові до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29102025, у відповідності до умов якого передано за плату права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29102025 від 29 жовтня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 287,00 грн, з яких: 8 100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 187,00 - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 16842-04/2025 у розмірі 10 287,00 грн.

19 травня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5940969. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.

24 листопада 2025 року мід ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24112025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі вимоги до відповідача в сумі 12 780,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 780,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). З моменту отримання права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора, тому має непогашену заборгованість перед позивачем у сумі 12 780,00 грн.

16 січня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 7938848. Згідно з п. 1 договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 (з подальшим укладення додаткових угод до договору 28 липня 2021 року, 13 червня 2022 року, 25 липня 2024 року), відповідно до умов якого передано за плату права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі. Відповідно до реєстру боржників № 28 від 25 липня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 481,61 грн, з яких: 2750,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 731,61 - сума заборгованості за відсотками. Оскільки відповідач лише частково виконала своє зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги, остання здійснила одноразовий платіж 02 червня 2025 року на загальну суму 1000,00 грн для погашення існуючої заборгованості, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики № 7938848 від 16 січня 2023 року в розмірі 7 481,61 грн, з яких 2 750,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 731,61 грн - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути загальну заборгованість за кредитними договорами у сумі 30 548,61 грн. та судові витрати, розглядати справу у порядку спрощеного провадження.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості: за кредитним договором № 16842-04/2025 у розмірі 10 287,00 грн; за кредитним договором № 5940969 у розмірі 3000,00 грн; договором позики № 7938848 у розмірі 7 481,61 грн, а всього 20 768 ,61 грн. Стягнуто з з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір у сумі 2 262,55 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 16842-04/2025 від 08 квітня 2025 року щодо кредиту та сплати процентів за користування ним, утворилась заборгованість, яку відповідач повинна сплатити на користь позивача у сумі 10 287,00 грн, яка складається заборгованість за кредитом - 8 100,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 2 187,00 гривень.

Крім того, відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за договором позики № 7938848 від 16 січня 2023 року щодо кредиту та сплати процентів за користування ним, утворилась заборгованість, яку відповідач повинна сплатити на користь позивача у сумі 7 481,61 грн, яка складається заборгованість за основною сумою боргу - 2 750,00 гривень; заборгованість за нарахованими відсотками - 4 731,61 гривень.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 5940969 від 19 травня 2025 року щодо кредиту та сплати процентів за користування ним, утворилась заборгованість, яку відповідач повинна сплатити на користь позивача у сумі 3 000,00 грн, яка складає заборгованість за кредитом - 3 000 грн. Щодо заборгованості за цим кредитним договором суд відмовив у стягнення неустойки (штраф, пеня) у сумі 6 000,00 грн із врахуванням приписів п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України. Також суд відхилив позовні вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3 780,00 грн, вказавши, що вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Сплачений судовий збір позивачем суд розподілив пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача адвокат Москвічов А.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості з відповідача за шістьма різними договорами, тому вважає, що за подання даного позову до суду позивачу потрібно сплатити судовий збір в сумі 9 084,00 грн, як за шість позовних вимог, проте скаржник сплатив 3 028,00 грн як за одну позовну вимогу.

Крім того, адвокат звертає увагу апеляційного суду на те, що позивач у позовній заяві об`єднує декілька позовних вимог, оскільки просить стягнути заборгованість за шістьма договорами, що є самостійними вимогами майнового характеру, проте обґрунтування підстав об`єднання позовних вимог у позовній заяві відсутнє. У даному випадку об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи. Таким чином, вимоги, з якими ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду, не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є однорідними, а тому не можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, що є підставою для роз`єднання позовних вимог у окремі провадження з оплатою судового збору відповідно до норм чинного законодавства та надання в подальшому обґрунтованого відзиву на окремий кредитний договір.

Заперечуючи факт надання грошових коштів відповідачу та наявність заборгованості, скаржник просить врахувати, що розрахунок заборгованості є письмовим доказом у розумінні ст. 95 ЦПК України, але не первинним доказом виконання конкретних операцій з коштами, наданими у кредит. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що, на його думку, підтверджують вказані обставини, але разом з тим, не надав до суду виписку з рахунку відповідача. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Таким чином, на переконання скаржника, позивач не надав доказів на підтвердження позовних вимог, тобто, скористався своїми правами, передбаченим ЦПК України, на власний розсуд. До позовної заяви позивач додав розрахунки заборгованості без номерів та дат, що на думку відповідача не можна розглядати, як доказ існування заборгованості за кредитним договором. Сам по собі розрахунок заборгованості не відноситься до первинних банківських документів і відображає методику нарахування позивачем заборгованості, але не відображає операції з надходження кредитних коштів на рахунки клієнта та їх повернення.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник наводить до прикладу практику апеляційних судів та зазначає про необхідність надання первинної документації при вирішенні кредитних спорів, відсутність якої є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо відступлення права вимоги до позивача за кредитними договорами апелянт вказує, що факт надання/отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій тощо - є предметом доказування у справах цієї категорії. У разі передачі права вимоги від клієнта до фактора, окрім означеного, підлягають доказуванню обставини фактичної передачі права вимоги позивачу відносно відповідача та підтвердження цього факту належними доказами, зокрема договором факторингу, актом приймання-передачі до нього прав вимоги, реєстру боржників та здійснення оплати фактором клієнту за цим договором.

Отже, позивачем до суду першої інстанції не надано належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог товариства, так як останнє є неналежним позивачем.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Стар файненс груп» договір про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 (а.с. 9-13).

Згідно з умовами кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 8 100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (у разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 08 квітня 2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 05 серпня 2025 року.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 810 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) (пункт 1.4 кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.6. кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів:

-отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;

-отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фото фіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото (2.1. кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.3. договору для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується товариством на сайті товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України (інформація на сайті товариства).

Згідно з пунктом 2.15 договору клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти кредитний договір або відмовитися від пропозиції.

У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «підписати», після чого йому надсилається код в повідомленні з одноразовим ідентифікатором, або він отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор у відповідне поле (пункт 2.16. договору).

Введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис клієнта накладається на оригінал договору) (пункт 2.17 договору).

Договір про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 підписаний ОСОБА_1 08 квітня 2025 року о 00:07:27 електронним підписом паролем Y192.

Крім того, сторони уклади додаток до договору про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 із визначенням графіку платежів до нього (а.с.14).

Того ж дня відповідачкою одноразовим ідентифікатором підписаний паспорт споживчого кредиту , у якому зазначені основні умови договору щодо типу, суми, строку кредитування, порядку повернення кредиту (а.с. 15-16).

Згідно з інформаційним листом сервісу онлайн платежів iPay.ua Вих. №3426_251230091735 від 30 грудня 2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі договору про надання послуг з переказу коштів було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Стар файненс груп» 08 квітня 2025 року 00:10:03 на суму 8 100,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 704334342 (а.с. 7).

29 липня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29072025 (а.с. 18-19).

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 до договору та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. (п. 1.2 договору)

Згідно з п. 1.6. договору факторингу права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним акту прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 29102025 від 29 жовтня 2025 року, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача (№ 4276) в сумі 10 287,00 грн, з яких: 8 100,00 грн заборгованість за основним боргом; 2187,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 22).

Акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 29102025 від 29 жовтня 2025 року підписаний сторонами 29 жовтня 2025 року (а.с. 20).

Позивачем наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором №№ 16842-04/2025 від 08 квітня 2025 року за періоди з 29 жовтня 2025 року по 31 грудня 2025 року (а.с. 23).

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, встановлено, що договір про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 підписаний ОСОБА_1 08 квітня 2025 року за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Y192. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між товариством та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23) зазначено, що кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Зі змісту договору слідує, що при його укладенні, ОСОБА_1 були надані персональні дані, достатні для його ідентифікації, а саме: номер реєстраційного номеру платника податку, серія та номер паспорту, адреса реєстрації та контактна інформація. Відповідач, під час розгляду справи суд не повідомляв про невідповідність зазначеної персональної інформації, чи про неправомірне використання цієї інформації сторонніми особами.

З урахуванням наведеного, встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов`язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.

При цьому за правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту на підставі договору про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 від 08 квітня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало довідку ТОВ «Універсальні платіжні системи».

Відповідно до ч.3 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Проте, вказана довідка без зазначення повних даних щодо рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів, ідентифікаційних даних отримувача коштів та інформації щодо кредитного договору, за яким перераховувалися кошти, не є достатнім доказом факту перерахування та отримання коштів відповідачкою на виконання умов договору про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 від 08 квітня 2025 року.

Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження належності рахунку (картки) НОМЕР_1 саме відповідачці та надходження на її рахунок грошових коштів на підставі договору про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 від 08 квітня 2025 року.

Клопотання про витребування доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував відповідну картку, зокрема про належність рахунку (картки) відповідачці, виписки по такому рахунку ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» не заявляло.

Таких доказів товариство не надало і до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд наголошує, що обов`язок довести факт перерахування коштів (надати квитанції платіжних систем, докази належності рахунку (картки) позичальнику, виписки по рахунку позичальника) належить виключно кредиторові.

Статтею 13 ЦПК України передбачено принцип диспозитивної цивільного судочинства.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відтак, факт отримання ОСОБА_1 , як позичальником, від ТОВ «Стар файненс груп», як кредитодавця, грошових коштів у сумі 8 100,00 грн на підставі договору про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 від 08 квітня 2025 року є недоведеним.

Оскільки матеріалами справи підтверджується лише факт укладення кредитного договору, однак позивачем недоведено належними, допустимими та достатніми доказами факту перерахування кредитних коштів та їх отримання відповідачкою, чого не було враховноо судом першої інстанції, відсутні підстави вважати, що у відповідачки виникло грошове зобов`язання перед первісним кредитором, а значить і перед позивачем у даній справі.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог і, відповідно, несе ризик настання негативних наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №755/18920/18.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 16842-04/2025 від 08 квітня 2025 року не підлягають задоволенню.

Також при розгляді справи встановлено, що 19 травня 2025 року ОСОБА_1 на сайті miolan.ua оформлено заяву на отримання кредиту № 5940969, у які зазначені ідентифікаційні дані позичальника та умови кредиту, які просить узгодити позичальник (а.с.34).

Крім того, ОСОБА_1 з використання одноразового ідентифікатора 422080 19 травня 2025 року був підписаний паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.35-36).

Після оформлення та розгляду заяви 19 травня 2025 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №5940969, підписаний ОСОБА_1 того ж дня о 22:24 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 907004 (а.с. 27-32).

Згідно з п. 1.1 вказаного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором на строк, визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума кредиту становить 3000,00 грн (п.1.2 договору). Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 19 травня 2025 року (дата надання кредиту) (п.1.3 договору). Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом 29 квітня 2026 року. (п.1.4 договору) Денна процентна ставка складає 0,93 %. (п.1.5 договору). Комісія за надання кредиту: 375, 00 грн, яка нараховується за ставкою 12,50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9240,00 грн нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, що встановлені графіком платежів.

Додатком №1 сторонами узгоджено графік платежів по кредиту, у якому відображена сума кредиту та нарахування кредитодавцем комісій за обслуговування кредитної заборгованості за кожні 15 днів періоду у сумі 420,00 грн та комісії за надання кредиту одноразово 03 червня 2025 року. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами у графіку не відображено. (а.с.33)

Згідно з п.4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно з графіком платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Відповідно до платіжного доручення 153971449 від 19 травня 2025 року ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 000,00 грн згідно договору 5940969. (а.с. 39)

Зазначене платіжне доручення відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: - містить дату складання документу (19 травня 2025 року року) - найменування платника (ТОВ «Мілоан»); зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (3000,00 українська гривня), МФО платника та ІНН отримувача, ПІП отримувача, призначення платежу: згідно договору 5940969 згідно договору 5940969, посвідчений протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису 28 листопада 2025 року.

Відтак, апеляційний суд зазначає, що підтвердженням переказу коштів є платіжне доручення, яке відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджує факт перерахування ТОВ «Мілоан» відповідачу суми коштів у позику і доведено позивачем.

Доводи апеляційної скарги щодо заперечення факту надання коштів за договором 5940969 від 19 травня 2025 року апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки відповідач не спростував наданого позивачем доказу, не надав власної виписки з банківського рахунку, яка б спростувала надходження коштів, отже факт отримання коштів за договором споживчого кредиту №5940969 від 19 травня 2025 року не спростований відповідачем.

ТОВ «Мілоан» сформовано відомість про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору №5940969 від 19 травня 2025 року за період з 19 травня 2025 року по 24 листопада 2025 року, з якої вбачається нарахування позикодавцем комісії за надання кредиту, нестандартної комісії за обслуговування кредиту, штрафів згідно п.4.1 договору.

Таким чином, в межах доводів апеляційної скарги щодо зобов`язань відповідача повернути заборгованість новому кредитору у розмірі тільки тіла кредиту - 3 000,00 грн та списання комісії та неустойки, рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи.

Колегія суддів вважає непереконливими твердження відповідача про недоведеність набуття позивачем права вимоги за вказаним договором про споживчий кредит №5940969.

Так, відповідно 24 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан» був укладений договір факторингу №24112025, згідно з п.1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 41-43).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 24112025 від 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 (№2750) мала заборгованість за договором про споживчий кредит № 5940969 від 19 травня 2025 року у розмірі 12 780,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 780,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн - сума заборгованості за неустойку (штраф, пеня) (а.с.46).

Моментом переходу права грошової вимоги є підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників (п.1.2 договору), який був підписаний сторонами 24 листопада 2025 року (а.с. 44), тому посилання скаржника на те, що позивачем до суду першої інстанції не надано належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором та відсутності правової підстави для задоволення позовних вимог товариства, вказівка на те, що він є неналежним позивачем, спростовуються матеріалами справи та відхиляються.

Також судом встановлено, що 16 січня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір позики № 7938848. (а.с. 53-55)

Згідно з п. 2 цього договору позичальник отримав позику в розмірі 2 750,00 грн строком на 30 днів (п.п.2.2. договору). Згідно з п.п. 2.3. договору базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) - 37,21 %. Відповідно до підпункту 2.4. договору процентна ставка базова з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 2,5% (фіксована); дата надання позики 16 січня 2023 року; дата повернення позики 15 лютого 2023 року; знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01 %; процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день - 2,70% (не застосовується в період карантину); пеня - 2,70% в день (не застосовується в період карантину); орієнтовна реальна річна процентна ставка - 4715,96 %; орієнтовна загальна вартість позики - 3 781,25 грн. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.

Пунктом 3 договору визначено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1, який є його невід`ємною частиною.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.4 договору).

Відповідно до п.6 договору позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 08wW8HArbC, що свідчить про те, що позивач до моменту підписання договору вивчила його та правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі (п.5.3. Договору).

У заключній частині договору вказані також реквізити позичальника, в тому числі паспортні дані, РНОКПП та номер рахунку ОСОБА_1 .

До договору позики підписано одноразовим ідентифікатором також додаток №1 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої дата видачі кредиту/дата платежу - з 16 січня 2023 року-15 лютого 2023 року; кількість днів у розрахунковому періоді - 30; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 2 750,00 грн; проценти за користування кредитом - 1 031,25 грн; реальна річна процентна ставка - 4 715,96 грн; загальна вартість кредиту - 3 781,25 грн. (а.с. 55 зв.).

ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» сформовано 30 грудня 2025 року розрахунки по договору №7938848 від 16 січня 2023 року, в якому зазначені таблиці оплат по кредиту за період з 15 лютого 2023 року по 12 квітня 2024 року на загальну суму 8 637,14 грн, таблиця нарахувань по тілу та відсоткам із залишком заборгованості по тілу - 2 750,00 грн, відсоткам - 5 731,61 грн. (а.с. 66-69).

14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №14/06/21, згідно з п. 1.1. якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною стакою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 57-59).

Перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печаткою акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

28 липня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору щодо обов`язку клієнта повідомити боржників про відступлення права вимоги (а.с. 60), додаткову угоду №7 до договору від 13 червня 2022 року щодо строку дії договору та пролонгації договору (а.с.61), додаткову угоду №32 від 25 липня 2024 року щодо загальної суми прав вимоги та ціни продажу згідно реєстру №28 (а.с. 62).

Згідно з витягом з реєстру боржників № 28 від 25 липня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики № 7938848 у сумі 8 481,61 грн. (а.с. 65).

25 липня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» підписано акт-прийому передачі реєстру боржників №28 за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.63).

Таким чином, вказаними доказами та наданими до них доказами спростоване твердження скаржника щодо недоведеності набуття позивачем права вимоги за вказаним договором позики.

Проте, факт отримання ОСОБА_1 , як позичальником, від ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», як кредитодавця, грошових коштів у сумі 2 750,00 грн на підставі договору позики №7938848 від 16 січня 2023 року є недоведеним, оскільки матеріалами справи підтверджується лише факт укладення кредитного договору, однак позивачем недоведено належними, допустимими та достатніми доказами факту перерахування кредитних коштів та їх отримання відповідачкою, яка заперечує факт надання їй коштів, чого не було враховано судом першої інстанції, а тому відсутні підстави вважати, що у відповідачки виникло грошове зобов`язання перед первісним кредитором, а значить і перед позивачем у даній справі.

Будь-яких доказів щодо перерахування позики та її отримання відповідачкою на виконання умов договору позики №7938848 від 16 січня 2023 року позивачем не надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду. Клопотання про витребування необхідних доказів на підтвердження такого факту не було ініційоване позивачем.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за цим кредитним договором у сумі 7 481,61 грн не підлягають задоволенню у зв`язку із недоведенням позивачем позовних вимог у цій частині, чого не було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення, що є підставою для його скасування у цій частині.

Відхиляються колегією суддів і посилання адвоката відповідача на порушення судом норм процесуального права та необхідність розгляду позовних вимог по трьом кредитним договорам окремо по кожному, оскільки на думку адвоката вимоги мають різні підстави виникнення, підтверджуються різними доказами та не є похідними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В даному випадку позивачем, ТОВ «ФК«ЄАПБ», як новим кредитором, було об`єднано вимоги, що стосуються стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання одним і тим же позичальником - ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, що є процесуально виправданим.

Необхідного мати на увазі, що саме позивач наділений правом у позовній заяві викладати свої вимоги щодо підстав та предмета спору.

При цьому відповідач не ініціював питання щодо роз`єднання позовних вимог в суді першої інстанції.

Доводи скаржника щодо недоплати позивачем судового збору у зв`язку із об`єднанням позовних вимог за шістьма договорами та обов`язку позивача сплатити збір за шістьма позовними вимогами спростовуються положеннями ст. 176 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про судовий збір», оскільки судовий збір вираховується із ціни позову, яка у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до пунктів 13, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 376 ЦПК України, у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин справи в частині доведення вимог позивачем щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №16842-04/2025 від 08 квітня 2025 року у сумі 10 287,00 та договором позики №7938848 від 16 січня 2023 року у сумі 7 481,61 грн, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Щодо висновків суду у частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 5940969 у розмірі 3 000,00 грн доводи скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, тому рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення (85,56%), а вимоги позову - до часткового задоволення (9,82%), то з позивача на користь відповідача із врахуванням положень ч. 10 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати пов`язані з оплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 090,11 грн.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Москвічова Андрія Сергійовича задовольнити частково.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № 16842-04/2025 у розмірі 10 287,00 грн та за договором позики № 7938848 у розмірі 7 481,61 грн скасувати. Ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № 5940969 у розмірі 3000,00 грн. залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 090,11 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: