Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №524/2702/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/2702/25 Номер провадження 22-ц/814/1905/26Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів Панченка О.О., Чумак О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної здоров`ю внаслідок вчинення злочину

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 18 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року до суду, в рамках кримінального провадження, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом, у якому збільшивши позовні вимоги, просивстягнути з відповідача на його користь 38 253,87 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 80 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 150 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що 11 листопада 2020 року, приблизно 10 год. ранку він знаходився на території автокооперативу «Московський» по вул. Вадима Пугачова у м. Кременчуці, у гаражі № НОМЕР_2, де здійснював ремонт автомобіля, належного відповідачу. В цей же день він повідомив відповідача про закінчення ремонту його автомобіля. Коли ОСОБА_2 приїхав забрати своє авто разом із знайомими, то спочатку оглянув автомобіль, а потім сів в нього та хотів поїхати без наміру розрахуватися за ремонт. Побачивши це, позивач перегородив дорогу відповідачу, який почав рухатися на нього. Від удару автомобілем позивач упав на асфальт та пошкодив руку та ногу. Все це відбувалося в присутності свідків, які викликали поліцію та швидку допомогу. При зверненні до лікарні були зафіксовані переломи лівої ноги та правої руки.

За фактом нанесення тілесних ушкоджень було порушено кримінальне провадження № 12020170090003002 та визнано позивача потерпілим. За висновком судово-медичної експертизи № 983 від 18.11.2020 року позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Також вказував, що позивачем заявлено про спричинену йому моральну шкоду, яка полягає у знаходженні його у постійному стресі, переживаннях, він не може повноцінно вести своє життя, порушилася душевна рівновага.

Визначений розмір моральної шкоди позивач обґрунтовує сильними моральними стражданнями від дій відповідача, який вчинив злочин відносно нього та не визнає своєї вини при цьому.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 18 грудня 2025 року - позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 19716,11 грн. та у відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн., і на користь держави судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 20497,13 грн. та моральної шкоди в розмірі 140000,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням у частині, якою у задоволенні позову відмовлено, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар Валерій Миколайович, просив скасувати рішення та ухвалити у цій частині нове, про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарг вказував, що суд безпідставно зменшив суму заявленої позивачем матеріальної шкоди, відмовившись включити до неї вартість придбання палива на проїзд, деяких продуктів, тощо, та вказавши у оскаржуваному судовому рішенні що ці витрати не доведено як такі, що мають відношення до його лікування.

Вказував, що позивач не погоджується і з висновками суду про те, що моральна шкода яку було йому завдано відповідачем, оцінюється саме у визначеному судом розмірі 10000 грн.

Зазначав, що при визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції не у повній мірі виходив із характеру, тривалості, обсягу та змісту фізичних та душевних страждань потерпілого, яких позивач зазнав у зв`язку з проведеними оперативними втручаннями та довготривалим лікуванням, душевних стражданнях, які пов`язані моральними переживаннями за своє здоров`я, а також в негативних переживаннях в зв`язку із втратою позивачем можливості тривалий час працювати та забезпечувати собі заробіток на проживання та подальше лікування і реабілітацію.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно вимог ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 лютого 2025 року у справі № 524/2878/21 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1626,74 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди та 10 000,00 (десять тисяч) грн. Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 8700,00 грн. В іншій частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_1 відмовлено.

Заяву потерпілого ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог до позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином -залишено без розгляду. Речовий доказ - автомобіль «Fiat Tempra» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 залишено у користуванні ОСОБА_2 .

Як постає з вироку, який набрав законної сили, під час розгляду кримінального провадження судом було встановлено, що 11 листопада 2020 року близько 09 год. 40 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи у гаражі № НОМЕР_2 гаражного кооперативу «Московський» по вул. Вадима Пугачова у м. Кременчук Полтавської області, під час перевірки виконаних потерпілим ОСОБА_1 ремонтних робіт автомобіля «Fiat Tempra», д.н.з. № НОМЕР_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи у салоні вказаного автомобіля та керуючи ним, умисно здійснив наїзд переднім бампером транспортного засобу на потерпілого ОСОБА_1 , який в цей час намагався перешкодити виїзду обвинуваченого із гаражного кооперативу.

Внаслідок вказаних дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я у вигляді закритих переломів шиловидного відростку правої променевої кістки та латерального і медіального мищелків лівої великогомілкової кістки, з допустимим стоянням уламків.

Згідно висновку експерта № 983 від 18.11.2020 року при судово-медичній експертизі у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шиловидного відростку правої променевої кістки з допустимим стоянням уламків; закритого перелому латерального та медіального мищелків лівої великогомілкової кістки з допустимим стоянням уламків. Дані тілесні ушкодження утворилися в один проміжок часу, від травмуючого впливу тупих, твердих предметів із розповсюджено контактуючою поверхнею, можливо в проміжок часу і за обставин на які вказує підекспертний, про що свідчить їх характер і локалізація і за ступенем тяжкості визначаються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалого розладу здоров`я.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін, а апеляційні скарги захисника Даніліна С.О. та представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Гонтара В.М. без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 лютого 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову зі зміненими позовними вимогами потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди скасовано і призначено новий розгляд провадження в цій частині в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишено без зміни.

Судом встановлено, що 07 квітня 2021 року потерпілий ОСОБА_1 , звернувся до суду, в рамках кримінального провадження, з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_2 в якому просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду в сумі 16 106, 10 грн. та моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог, позивачем ОСОБА_1 надано копію рентген-знімків, копію висновку рентгенографії цих знімків, копію довідки № 7581 «ЛІЛ «Кременчуцька», виписка із медичної карти хворого ОСОБА_1 , світлокопії касових чеків, які свідчать про придбання ним медикаментів та продуктів харчування.

Місцевий суд дослідив надані позивачем в матеріали кримінального провадження касові чеки та встановив, що ОСОБА_1 придбано препарат «Кальцій Д3 нікомед» на суму 345,01 грн., пігулки «Нормовен» на суму 251,99 грн., сплачено рентгенограму колінного суглоба на суму 300,00 грн., анестизуючий розчин для ін`єкцій «Новокаїн» в ампулах, препарат для лікування паталогічних станів опорно-рухового апарату «Німедар» та медичні бинти на загальну суму 85,43 грн., сплачено повторний рентген лівого колінного суглоба на суму 300,00 грн., обезболюючі препарати «Новокаїн» - 24,92 грн., «Димексид» 21,84 грн., еластичний бинт за 65,70 грн., протинабряковий препарат «Серата» 92,90 грн., вата 3 грн., антитромбічний препарат «Кардіомагніл» - 135,95 грн. Всього на суму 1626,74 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що позивач підтвердив придбання препаратів на суму 1626,74 грн, необхідних йому для лікування травм, отриманих ним під час злочину, скоєного ОСОБА_2 .

Суд також прийшов до висновку, що інші надані ОСОБА_1 копії касових чеків свідчать про придбання медичних препаратів, не пов`язаних з лікуванням внаслідок отриманих тілесних ушкоджень від злочину.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні положення відшкодування шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У ст. 23 ЦК України визначено порядок та способи відшкодування моральної шкоди, а саме:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 1167 ЦК України визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, зокрема:

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі № 477/874/19).

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи й доведеності позову.

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу від протиправних дій відповідача знайшов повне підтвердження дослідженими обставинами кримінального правопорушення, зазначеними у вироку суду. Отже, внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення позивачу безумовно завдано моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні витрат на придбання палива та продуктів харчування. Позивачем не було надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що придбані продукти харчування та пально-мастильні матеріали були безпосередньо зумовлені необхідністю лікування ушкоджень, одержаних внаслідок злочину.

Надані фіскальні чеки на придбання палива не містять персональних даних позивача та не прив`язані до конкретних дат проходження необхідних медичних процедур, а наявність у чеках товарів загального вжитку виключає їх кваліфікацію як майнової шкоди, завданої злочином.

Суд першої інстанції належно дослідив усі чеки та обґрунтовано включив до складу матеріальної шкоди лише ті витрати, які підтверджені призначеннями лікарів та спрямовані на безпосереднє лікування травм.

Щодо доводів апеляційної скарги про занижений розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Визначена судом першої інстанції розмір відшкодування у сумі 10 000,00 грн у сукупності з встановленими судом фактами та мірою вини відповідача є адекватною, зваженою та справедливою компенсацією немайнових втрат.

Місцевий суд повною мірою врахував ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, тривалість лікування та перенесені позивачем страждання.

Доводи апеляційної скарги про необхідність збільшення суми відшкодування моральної шкоди не спростовують висновків суду та зводяться до переоцінки обставин справи, які були належним чином оцінені судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 18 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Т.В. Одринська

Судді О.О. Панченко

О.В. Чумак