Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №535/791/25
Суддя: Лобов О. А.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 535/791/25 Номер провадження 22-ц/814/929/26Головуючий у 1-й інстанції Мальцев С.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді Дряниця Ю.В., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скарг ою адвокатки Гаврилович Інни Петрівни, представниці ОСОБА_1 , на ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2025 року та від 13 жовтня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Котелевський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суду
у с т а н о в и в :
У серпні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив зобов`язати старшого державного виконавця Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чернорук О.М. або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення в розрахунку його, божника, заборгованості по сплаті аліментів.
В обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні старшого державного виконавця Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чернорук О.М. перебуває виконавче провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області у справі №2/535/168/13 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із 18.06.2013 і до досягнення дитиною повноліття.
08.08.2025 на підставі довідки про дохід, виданої ТОВ «Відрадне», що знаходиться в російській федерації, старшим державним виконавцем Чернорук О.М. складено довідку-розрахунок заборгованості боржника у сумі 152 639 гривень. Із таким розрахунком заборгованості він незгоден та вважає його незаконним та таким, що порушує його права. Зазначає, що такий розрахунок здійснений державним виконавцем на підставі поданої 31.07.2025 стягувачкою заяви про перерахунок заборгованості по сплаті аліментів за минулий період на підставі нововиявлених умисно прихованих боржником доходів, додавши вказану довідку ТОВ «Відрадне», яке знаходиться в російській федерації, місто Самара, та відповідно до якої, він, боржник ОСОБА_1 , нібито перебував у трудових відносинах з ТОВ «Відрадне» та отримував там заробітну плату.
15.08.2025 його представник звернулася до начальника Котелевського ВДВС зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Чорнорук О.М., якою просила скасувати борг, але у скасуванні боргу відмовлено, надано новий розрахунок заборгованості сплаті аліментів, яка складає143 689,10 грн.
Посилаючись на Закон України N2783-IХ від 01.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22січня 1993року», та на постанову КМУ N107 від 04.02.2023 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав», доводить, що документи, видані на території російської федерації після 24.02.2022року для використання в Україні мають містити апостиль, тоді як вказана довідка видана у березні 2025 року не містить апостилю, а тому не має юридичної сили на території України. Також у цій довідці не вказано жодної ідентифікуючої інформації про ОСОБА_1 : реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номера паспортного документу громадянина України, тощо, натомість вказано лише прізвище ім`я п батькові, дата народження.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовлено за недоведеністю.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2025 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн.
Адвокатка Гаврилович І.П., представниця ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, просить скасувати ухвали та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу ОСОБА_1 .
Посилаючись на доводи, аналогічні тим, що викладені у скарзі на дії державного виконавця, доводить, що довідка про доходи ОСОБА_1 , на підставі якої було нараховано заборгованість по аліментах, видана після 24.02.2022 року, а тому має бути легалізована в установленому порядку та має містити апостиль. За відсутності такого вона не може бути підтвердженням юридичного факту, з яким чинне законодавство пов`язує виникнення, зміну або припинення прав і обов`язків фізичних або юридичних осіб.
Також звертає увагу на те, що стягувачкою надано не оригінал довідки з перекладом, а відскановану копію, що ставить під сумнів справжність оскаржуваної довідки, оскільки боржник заперечує факт роботи на ТОВ «Відрадне» в м.Самара російської федерації.
Вважає безпідставним посилання державного виконавця на підтвердження справжності вказаної довідки на інформацію міграційної служби про те, що ОСОБА_1 перетинав кордон України, оскільки перетин кордону не є підтвердженням перебування особи у трудових відносинах. Суд першої інстанції вказаним обставинам не дав належної оцінки.
Звертає увагу, що вказана довідка видана не керівником товариства, а податковим агентом, на довідці відсутня печатка ТОВ «Відрадне» та підпис керівника, тобто вона є недійсною не тільки тому, що не має апостиля, а і тому, що видана некомпетентним органом.
Заперечує належність і допустимість доказу оспорюваної довідки, яка була предметом дослідження в іншій справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому йому відмовлено рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 19.06.2025. У вказаному рішенні відсутній будь-який висновок щодо вказаної довідки як допустимого доказу. Тому обгрунтування судом першої інстанції належності доказу в оскаржуваній ухвалі цим рішенням є таким, що не відповідає дійсності.
Вважає, що якщо неапостильована довідка про заробітну плату видана ТОВ «Відрадне» російської федерації, яка не відповідає чинному законодавству України, розглянута в іншому судовому засіданні по іншій справі, вона не може бути визнана такою, що є легалізована та законна.
Крім того, звертає увагу, що стягувачкою надана до Котелевського ВДВС довідка з нотаріально завіреним підписом перекладача, а не завірений нотаріально переклад довідки, та не є нотаріальним завіренням самої довідки.
У відзиві адвокат Тимошенко Д.В., представник ОСОБА_2 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити без змін ухвали суду першої інстанції.
Наголошується, що твердження апеляційної скарги про обов?язковість апостилювання довідки про доходи суперечить змісту нормативних актів, якими врегульовані спірні правовідносини, адже довідка про доходи, отримані працівником, є документом, що стосується господарської діяльності підприємства: нарахування заробітної плати, податкові виплати, отже є адміністративним документом комерційного характеру, до якого не застосовуються вимоги апостилювання згідно міжнародних актів.
Не є обгрунтованим посилання скаржника на роз?яснення, що містяться у листі Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року, так як у вказаному листі йдеться про акти, видані органами державної влади та місцевого самоврядування.
Доводи скаржника про неможливість ідентифікувати особу, яка згідно довідки ТОВ «Відрадне», отримувала дохід, суперечать поясненням самого скаржника, відомостям про належність паспорта громадянина України. даними міграційної служби України, тощо.
Підкреслюється, що факт працевлаштування скаржника у ТОВ «Відрадне» був встановлений у справі № 535/89/25.
Переклад довідки ТОВ «Відрадне» посвідчений в порядку, встановленому ст.79 ЗУ «Про нотаріат».
До відзиву долучені документи на підтвердження витрат на правову допомогу і заявлено про їх стягнення із скаржника за результатами розгляду його апеляційної скарги.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Котелевського відділу державної виконавчої служби Полтавського району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться ВП НОМЕР_3 , відкрите державним виконавцем 13.09.201 підставі виконавчого листа №2/535/168/13, виданого 03.09.2013 Котелевським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.06.2013 року і до досягнення дитиною повноліття. /а.с. 7/
Листом начальника відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сипко А. від 18.08.2025 за №8667 надано відповідь ОСОБА_5 на його скаргу від 15.08.2025 на дії державного виконавця Чорнорук О.М. Відповідно до викладеної в цьому листі інформації, стягувачкою надано копію довідки про доходи боржника в грошовій одиниці - російські рублі, але листом від 29.05.2025 їй відмовлено у здійсненні перерахунку заборгованості, оскільки вказані документи не посвідчують факт отримання боржником вказаного доходу, похідність вказаних документів також належним чином не встановлена. В подальшому ОСОБА_2 надала до відділу копії довідок нотаріально посвідченого перекладу на українську мову відповідно до вимог чинного законодавства та державним виконавцем здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів. Згідно довідки розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №8665 від 18.08.2025 заборгованість зі сплати аліментів за станом на 01.08.2025 становить 143 689,10 грн. /а.с. 8, 9/
Копією довідки про доходи з суми податку фізичної особи за 2022 рік від 18.03.2025 року, підпис перекладу засвідчив приватний нотаріус Кейтельгіссер О.М. 28.05.2025, стверджується, що ОСОБА_1 серія паспорт НОМЕР_1 працював у ТОВ «Відрадне» та отримував дохід. /а.с. 53/
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 19 червня 2025 року у справі за №535/89/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини відмовлено. Рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 був працевлаштований в ТОВ «Відрадне» (російська федерація) та отримував дохід в період з 12.03.2021 до 19.04.2022. /а.с.39-45/.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо нарахування заборгованості по сплаті аліментів з урахуванням довідки про його дохід в російській федерації, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ЗУ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» та Постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 р. № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» не передбачено, що довідка, видана ТОВ «Відрадне» про доходи ОСОБА_1 з суми податку фізичної особи за 2022 рік від 18.03.2025 року, підпис перекладу якої засвідчив приватний нотаріус Кейтельгіссер О.М. 28.05.2025, повинна бути апостильована.
Ухвалюючи рішення про стягнення із заявника на користь стягувачки витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та співмірності і розумності.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Порядок стягнення аліментів передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини 3,4 названої норми визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому 3. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, подання заяви стягувачем або боржником (пункт 2).
Відповідно до ч.8 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно ч.ч.1,3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. 3. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Статтею 76 ЦПК країни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджуюзаявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення щдля розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення(частини1,2 статті 77 ЦПК України).
Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.Мінську 22 січня 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року; Законом постановлено вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року№ 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року№ 140/98-ВР.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 р. № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (дію Конвенції зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь на підставі Закону № 2783-IX від 01.12.2022) документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення.
Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.
Враховуючи наведене, документи, видані на території рф до 24 лютого 2022 року, не підлягали посвідченню (апостилюванню) на території України, тому є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що поданий стягувачкою документ - нотаріально завірений переклад довідки про роботу і доходи боржника у ТОВ «Відрадне», не підлягав посвідченню (апостилюванню).
Окрім того, в оцінці наданого державному виконавцю документа - довідка про роботу і доходи боржника у ТОВ «Відрадне», слід керуватися загальними принципами («Намібійські винятки»), сформульованими в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини (див. зокрема постанову ВС від 31 березня 2021 року у справі №0440/6809/18).
Твердження скаржника про те, що у довідці не вказано жодної ідентифікуючої інформації про нього, то в судовому засіданні під час огляду виконавчого провадження НОМЕР_3 встановлено та не заперечувалося учасниками справи, що паспорт НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Слід визнати обгрунтованими доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що нотаріальне посвідчення перекладу довідки про доходи скаржника вчинене у відповідності до вимог ЗУ «Про нотаріат», тому такий переклад є легальним документом.
Факт працевлаштування ОСОБА_1 у ТОВ «Відрадне» у період з березня 2021 року по квітень 2022 року встановлений рішенням суду у справі №535/89/25, яке набрало законної сили, тому відповідно до приписів ст.82 ЦПК України ця обставина не може бути піддана сумніву у межах розгляду цієї справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для зміни чи скасування рішення (ухвали) суду першої інстанції не встановлено.
Апеляційний суд зауважує, що в апеляційній скарзі відсутні обгрунтовані доводи на спростування висновків суду першої інстанції, викладених в додатковій ухвалі від 13 жовтня 2025 року.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Тимошенко Д.В., представник ОСОБА_4 , заявив про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції у розмірі 12 000 грн.
Матеріали справи не містять обґрунтованих заперечень щодо суми витрат, однак враховуючи розумність та співмірності витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Керуючись ст.367, ч.1 п.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу адвокатки Гаврилович Інни Петрівни, представниці ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2025 року і додаткову ухвалу цього ж суду від 13 жовтня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 серпня 2026 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді Ю.В.Дряниця
В.М.Триголов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua