Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №295/4347/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/4347/25 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 63 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шалоти К.В.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/4347/25 за позовом Професійного коледжу технічних інновацій м. Житомира до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування нерухомим майном та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Професійного коледжу технічних інновацій м. Житомира, Житомирської міської ради та Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Професійного коледжу технічних інновацій м. Житомира на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 4 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року Професійний коледж технічних інновацій міста Житомира (попередня назва - Центр професійно-технічної освіти міста Житомира) звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що будинок АДРЕСА_1 перебуває у власності Держави України в особі Міністерства освіти і науки України, знаходиться в оперативному управлінні Професійного коледжу технічних інновацій м. Житомира.

Позивач вказує, що дане нерухоме майно не відноситься до житлового фонду, є нежитловою будівлею, що складається з двох кімнат. Право власності держави на це нерухоме майно зареєстроване в установленому законом порядку.

Також зазначив, що ОСОБА_1 незаконно користується цим об`єктом нерухомого майна, незважаючи на неодноразові звернення щодо добровільного звільнення приміщень, продовжує користуватись ними, у зв`язку із чим позивач позбавлений можливості вільно користуватись майном.

Наголошує на відсутності правових підстав для проживання відповідача у спірному приміщенні, яке перебуває на балансі закладу освіти.

Також вказує, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 року у справі № 906/579/21 за позовом прокурора визнано недійсним додатковий договір № 5 від 01.07.2019 року про продовження дії та внесення змін до договору оренди нерухомо майна, що належить до державної власності № 1033 від 11.06.2010 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ФОП ОСОБА_2 , зобов`язано ФОП ОСОБА_2 повернути частину нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 110 кв.м., у користування Центру професійно-технічної освіти міста Житомира.

Приймаючи рішення, суд прийшов до висновку, що в силу дії статті 63 Закону України «Про освіту» та статі 80 Закону України «Про освіту» мета використання орендованого майна об`єктів освіти є істотною умовою відповідних правовідносин.

Таким чином, позивач просив усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 протягом місячного терміну з дня набрання рішенням законної сили звільнити вказане приміщення.

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій зазначив, що визнає обставини перебування спірного будинку у власності Держави в особі Міністерства освіти і науки, та вказує на те, що у приміщенні будинку (квартира АДРЕСА_2 ) він проживає з дня народження, був зареєстрований за відповідною адресою.

У 2000 році Професійно-технічне училище № 5, правонаступником якого був Центр професійно-технічної освіти м. Житомира, пред`являв до нього позов про виселення. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13.04.2000 року у задоволені позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Крім того, 14.09.2020 Богунським районним судом м. Житомира розглянуто справу за його позовом до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, Міністерства освіти і науки України, Центру професійно-технічної освіти м. Житомира про визнання недійсними реєстраційних записів.

Рішенням суду у задоволені позову відмовлено, при цьому, встановлено, що будівля по АДРЕСА_1 , є житловим будинком.

Проте, незважаючи на встановлений в судовому порядку факт щодо призначення цього нерухомого майна, державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Сіроткіною Л.Є. 07.05.2018 року прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - індексний номер 40975421, відповідно до якого за Міністерством освіти і науки України зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як на нежитлову будівлю.

В подальшому, 14.05.2018 року, державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 41077420, відповідно до якого зареєстровано право оперативного управління за Центром професійно-технічної освіти м. Житомира на об`єкт згаданого нерухомого майна як на нежитлову будівлю.

Така помилка, за твердженням ОСОБА_1 , порушує його права як користувача квартирою.

Відповідач звертає увагу на положення ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що визначають підстави виправлення помилок, допущених під час внесення відомостей до Державного реєстру прав відомостей про речові права.

Таким чином, просив зобов`язати державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради виправити помилку - внести зміни до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40975421 від 07.05.2018 року, відповідно до якого зареєстровано за Міністерством освіти і науки України право власності на об`єкт нерухомо майна за адресою: АДРЕСА_1 та до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 41077420 від 14.05.2018 року, відповідно до якого зареєстровано за Центром професійно-технічної освіти м. Житомира право оперативного управління даним об`єктом нерухомого майна, зазначити об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , як об`єкт житлової нерухомості.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 4 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

В апеляційній скарзі представник Професійного коледжу технічних інновацій міста Житомира - адвокат Товянська І.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Професійного коледжу технічних інновацій міста Житомира.

Зокрема, зазначає, що висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки спірне приміщення є нежитловим об`єктом державної власності, а тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню правові висновки, які стосуються справ про виселення з житлових приміщень. Тривале фактичне користування нежитловим майном саме по собі не породжує права на його подальше використання за відсутності належної правової підстави. Відповідач не має законних підстав для користування спірним майном, а його дії створюють перешкоди власнику у здійсненні права володіння, користування та розпорядження майном.

Посилання суду першої інстанції на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13.04.2000 у справі № 2-191/00 є безпідставним, оскільки зазначеним рішенням не встановлювалися правовий статус спірного приміщення та право власності на нього. Крім того, це рішення ухвалене до державної реєстрації права власності на спірний об`єкт, тому суд не досліджував обставини, пов`язані з його належністю та правовим режимом.

Матеріали справи також не підтверджують існування квартири АДРЕСА_3 . Технічний паспорт БТІ від 23.04.2001 не містить відомостей про таку квартиру, а наданий відповідачем технічний паспорт також не підтверджує її існування.

Крім того, доказів передачі спірного приміщення до житлового фонду відповідно до вимог Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» матеріали справи не містять. Відсутній акт приймання-передачі, який є обов`язковою підставою для такої передачі. Отже, підстав вважати спірний об`єкт житловим приміщенням не існує.

Навпаки, наказом Міністерства освіти і науки України № 218 від 03.03.2018 будинок за адресою: АДРЕСА_1 закріплено за Центром професійно-технічної освіти м. Житомира на праві оперативного управління саме як будинок, без визначення його як житлового будинку. Це підтверджує, що спірне майно не належить до житлового фонду, а тому висновки суду про необхідність захисту житлових прав відповідача не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Водночас, відповідач використовує приміщення за відсутності будь-яких правових підстав - відсутності укладеного договору оренди, відсутності ордера на вселення, чим порушує право володільця на користування та розпорядження належним йому майном.

Висновок суду першої інстанції про те, що заявлений позов про усунення перешкод у користуванні майном фактично є спором щодо захисту житлових прав відповідача, не відповідає встановленим обставинам справи та спростовується наявними доказами. Предметом спору є захист права державної власності та права оперативного управління державним майном, а не вирішення питання про житлові права відповідача.

Відповідно до статей 5, 78, 79, 80 Закону України «Про освіту» майно закладів освіти використовується виключно за його цільовим призначенням. Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 910/9914/17 дійшов висновку, що використання майна закладів освіти повинно відповідати меті їх створення та бути пов`язаним із забезпеченням освітнього процесу.

Крім того, у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 906/579/21, яка стосується цього ж будинку за адресою: АДРЕСА_1 , суд визнав спірний об`єкт нежитловим майном та зобов`язав повернути його у користування Центру професійно-технічної освіти м. Житомира. При цьому суд зазначив, що мета використання майна закладу освіти є істотною умовою відповідних правовідносин.

Наведені судові рішення підтверджують правовий статус спірного майна та необхідність його використання виключно відповідно до вимог законодавства про освіту. Проте суд першої інстанції не надав належної оцінки цим доказам і правовим висновкам, не спростував доводів позивача та не навів мотивів відхилення зазначеної судової практики, чим порушив вимоги статей 236 та 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Зокрема, зазначає, що суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав належну оцінку доказам. Посилається на те, що спірний будинок не був переведений із житлового фонду, його право на проживання підтверджено рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2000 року, а обставини щодо статусу будинку як житлового встановлені рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14.09.2020 та постановою Житомирського апеляційного суду від 25.08.2021. Також вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 квітня 2001 року виконкомом Житомирської міської ради видано свідоцтво про право державної власності на закінчений будівництвом об`єкт - будинок, загальною площею 160,45 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Власником зазначено: орган державної влади, Міністерство освіти і науки України.

Державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Сіроткіною Л.Є. 7 травня 2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - індексний номер 40975421, відповідно до якого зареєстровано за Міністерством освіти і науки України право власності на об`єкт нерухомого майна: будинок загальною площею 160,4 кв.м. літ А, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Рішення прийняте на підставі свідоцтва про право власності від 28.04.2001 року.

Також, державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Сіроткіною Л.Є. 14.05.2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - індексний номер 41077420, відповідно до якого зареєстровано право оперативного управління за Центром професійно-технічної освіти м. Житомира на об`єкт нерухомого майна: будинок загальною площею. 160,4 кв.м. літ «А», розташований за адресою АДРЕСА_1 . Рішення прийняте на підставі наказу про закріплення державного майна за Центром професійно-технічної освіти, серія та номер: 218, від 03.03.2018 року, видавник: Міністерство освіти і науки України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 9-Р від 05.01.2024 року, рішення Житомирської міської ради про надання згоди на прийняття з державної в комунальну власність Житомирської міської територіальної громади за № 392 від 24.12.2021 року, передавального акту № 1560 від 02.10.2024 року, будинок АДРЕСА_1 передано територіальній громаді в особі Житомирської міської ради.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої станом на 02.12.2025 року, право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 160,4 кв.м., зареєстроване за територіальною громадою в особі Житомирської міської ради.

Судом встановлено, що квартира, розташована у спірному будинку, використовується для проживання відповідачем - ОСОБА_1 . Вказана обставина не заперечувалась учасниками, підтверджується змістом судових рішень, ухвалених по спорах між сторонами.

У постанові Житомирського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 295/2324/20 серед встановлених обставин вказано про те, що ОСОБА_1 проживає та прописаний у квартирі АДРЕСА_3 з 30.10.1993 року.

Також судом у цій справі було встановлено, що вказане нерухоме майно є об`єктом житлової нерухомості, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б доводили наявність рішень уповноваженого органу про переведення цього житлового будинку і житлових приміщень у нежитлові.

Відповідно до ст. 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на ту обставину, що розв`язання даного спору, що потребує дослідження питань належного використання майна, управління яким здійснює заклад освіти і яке за своїм цільовим призначенням має використовуватися виключно для забезпечення освітнього процесу, не може обмежуватися лише тлумаченням норм законодавства у сфері освіти. Воно також має охоплювати оцінку значення спірного майна для особи в контексті забезпечення її права на житло (проживання).

Суд вірно зазначив про те, що відповідач вселився до спірного приміщення з метою задоволення своїх житлових потреб та зареєстрований за даною адресою з 1993 року. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані належними і допустимими доказами.

Судом врахована та обставина, що відповідач використовує спірне приміщення як місце свого постійного проживання протягом тривалого часу. За таких обставин, втручання у його право на повагу до житла повинно відповідати вимогам законності, переслідувати легітимну мету та бути необхідним і пропорційним.

Разом із тим, позивач за первісним позовом не надав належних, допустимих та достатніх доказів того, що збереження існуючого фактичного стану створює для нього надмірний тягар або спричиняє такі істотні негативні наслідки, які б виправдовували застосування крайнього заходу у вигляді виселення відповідача. Саме по собі посилання на необхідність використання спірного приміщення відповідно до його цільового призначення не звільняє суд від обов`язку здійснити оцінку пропорційності втручання у право особи на житло.

Колегія суддів також зазначає, що зміна позивачем правових підстав заявлених вимог щодо звільнення спірного приміщення не змінює їх правової природи. Незалежно від обраної правової конструкції, наслідком задоволення таких вимог є позбавлення відповідача можливості користуватися житлом, а тому вони підлягають оцінці саме як вимоги про виселення із застосуванням відповідних гарантій захисту права на житло.

Крім того, рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2000 року підтверджено право відповідача на проживання у квартирі будинку АДРЕСА_1 . Зазначене судове рішення є істотною обставиною справи та підлягає врахуванню під час вирішення питання щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог і оцінки пропорційності втручання у право відповідача на житло.

Таким чином, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення в частині вирішення первісного позову.

В частині вирішення зустрічних позовних вимог рішення не оскаржується, отже не є предметом апеляційного перегляду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Професійного коледжу технічних інновацій м. Житомира залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 4 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Професійного коледжу технічних інновацій м. Житомира до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном , - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Талько О.Б.

Судді: Коломієць О.С.

Шалота К.В.