Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №159/3895/25 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №159/3895/25

Суддя: Гапончук В. В.

Справа № 159/3895/25 Провадження №33/802/839/26 Головуючий у 1 інстанції:Шишилін О. Г.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Ткач В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Ткач Вікторії Олександрівни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює: військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.08.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень на користь держави.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.06.2025 року о 01 годині 03 хвилин в місті Ковель Ковельського району Волинської області по вулиці Володимира Кияна (Ватутіна), 70, керував автомобілем MAN HX2 д.н.з. НОМЕР_3 (військова техніка) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. На вимогу працівників поліції пройти в установленому законом порядку огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився, в медичному закладі у встановленому законом порядку - відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.28-32).

Не погоджуючись із постановою судді захисник Ткач В.О. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та необґрунтованою, ухваленою при неповному з`ясуванні фактичних обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Вказує на те, що зматеріалів справи та постанови вбачається, що транспортний засіб MAN HX2 був зупинений під час руху у період комендантської години, без фіксації порушення водієм Правил дорожнього руху.

Звертає увагу на те, що до ОСОБА_1 підлягав застосуванню спеціальний порядок огляду, передбачений ст.266-1 КпАП України, а не загальний порядок ст.266 КпАП України. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та керував автомобілем MAN HX2, який є військовою технікою під час перебував на військовій службі, виконанні службового завдання, здійснював перевезення військового майна - стрілецького озброєння; діяв на підставі відповідного наряду командира військової частини.

Окрім цього, досліджений відеозапис не містить будь-яких ознак, які відповідають критеріям спеціального технічного засобу в розумінні вимог ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема на вказаному записі не міститься відповідного реєстраційного номера, прізвища посадової особи, яка використовує пристрій, індивідуального номера пристрою або інших визначальних характеристик, більш того, взагалі відсутні дата та час проведення технічного запису. Таким чином, зроблений працівниками поліції відеозапис з невідомого пристрою не може бути належним доказом у справі про притягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

Просить поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.08.2025 року. Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.08.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.28-32).

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник вказує на те, що 06.08.2025 року було винесено оскаржувану постанову у відсутності ОСОБА_1 , який в той час перебував на військовій службі та виконував бойові завдання. Адвокат Ткач В.О. надіслала 27.07.2026 року на адресу місцевого суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та 05.08.2026 року отримала доступ до матеріалів справи. Вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, а тому просить їх поновити. (а.с.35-38).

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи (а.с.45) не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечувала щодо продовження слухання справи у відсутності її довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що постанова щодо ОСОБА_1 винесена 06.08.2025 року у його відсутності, та захисника.

Останнім днем для подачі апеляційної скарги є 24 година 18.08.2025 року (наступний робочий день). Проте, апеляційну скаргу захисник Ткач В.О. подала лише 09.08.2026 року через систему «Електронний суд», яка була місцевим судом зареєстрована 10.08.2026 року, тобто з пропуском зазначеного терміну.

Місцем судом вжито всіх належних заходів для повідомлення ОСОБА_1 та його захисникапро дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать неодноразові клопотання захисника Клімука В.С. про відкладення розгляду справи у суді першої інстанції.

Відповідно апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови відсутні з огляду на обізнаність ОСОБА_1 про судовий розгляд, а тому апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Нормами законодавства визначено, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання, що ті мотиви, які наведено захисником Ткач В.О. у клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суперечать положенням ч.2 ст.294 КпАП України, де зазначено, що перебіг процесуального строку починається з дня винесення постанови, а не з моменту її отримання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомленим зі змістом пред`явленого правопорушення, знав як про наявне судове провадження, так і про дату, час і місце судового розгляду, що в апеляційній скарзі не заперечується, ОСОБА_1 користувався послугами адвоката Клімука В.С., який ознайомлений з процедурою оскарження такого рішення, матеріали справи не містять даних про розірвання з даним адвокатом договору про надання правничої допомоги, в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 також не з`явився для дачі пояснень на підтримання апеляційної скарги та клопотання про поновлення процесуального строку, а також обґрунтування поважності таких причин, а тому заявлене клопотання не є таким, що дає підстави для його задоволення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали провадження містять супровідний лист від 07.08.2025 року про надіслання на адресу ОСОБА_1 копії постанови від 06.08.2025 року (а.с.18), яка була ним отримана 15.08.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.21).

Окрім цього вважаю за необхідне зазначити, що після винесення оскаржуваної постанови від 06.08.2025 року, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 15.08.2025 року в добровільному порядку сплачено штраф в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, що підтверджується оригіналом квитанції, яка наявна в матеріалах справи (а.с.19). На думку суду, така поведінка ОСОБА_1 свідчить про визнання його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

А тому апеляційний суд не вбачає підстав для визнання причин, вказаних у вимогах апеляційної скарги в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, такими, що заслуговують на увагу за таких обставин, та відповідно відмовляє у поновленні строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Дана постанова не перешкоджає повторному звернення з апеляційної скаргою.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

В поновленні строкузахиснику Ткач Вікторії Олександрівні в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на подачу апеляційної скарги на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, відмовити.

Апеляційну скаргузахисника Ткач Вікторії Олександрівни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, повернути скаржнику.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua