Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №755/13467/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13467/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000781 від 24.07.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: - вироком Деснянського районного суду м. Києва від 07.11.2023 року за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 9 місяців. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.02.2025 року на підставі ст. 81-1 КК України звільнений умовно-достроково на строк 5 років 2 місяці 22 дні для проходження військової служби;

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000781 від 24.07.2026 року, відповідно до обвинувального акта встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

23.07.2026 року, приблизно о 22:15, ОСОБА_2 зайшов до приміщення магазину ТОВ «Фора», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Воскресенський, 23-Б, де почав обирати продукти харчування та алкогольні напої.

У цей час, адміністратор магазину ТОВ «Фора» ОСОБА_3 помітила, що ОСОБА_2 намагається пройти повз касову зону, не оплативши продукти харчування, а саме ковбасний виріб. У зв`язку з цим ОСОБА_3 зробила йому зауваження та попросила оплатити товар на касі.

Після чого, у ОСОБА_2 , через дріб`язковий привід, що виник під час спілкування зі ОСОБА_3 , виник протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, шо супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у виді пошкодження майна, обравши об`єктом своїх хуліганських дій встановлену при виході з торговельного залу антикрадіжну рамку ТОВ «Фора». ОСОБА_2 , підійшов та двічі завдав по ній цілеспрямований удар ногою, чого рукою вигнув її до підлоги, тим самим пошкодив антикрадіжну рамку.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_2 продовжував поводитися агресивно та зухвало, порушувати громадський порядок і висловлюватися нецензурною лайкою на адресу працівників магазину, чим створював конфліктну ситуацію та перешкоджав нормальній роботі торговельного закладу та налякав покупців.

Не реагуючи на зауваження присутніх осіб, ОСОБА_2 направився у бік виходу з приміщення магазину та підійшовши до вхідних дверей, умисно завдав удару ліктем руки по склу вхідних дверей, внаслідок чого скло розбилось. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 , грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, завдав матеріального збитку ТОВ «Фора» у розмірі 7 612 грн 00 коп., а також істотно порушив нормальну діяльність вказаного магазину та порушив спокій громадян, котрі здійснювали покупки у ТОВ «Фора».

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим прокурором у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України, був направлений до суду обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Захисник ОСОБА_4 підтвердила добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акта додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченого своєї винуватості.

Також до обвинувального акта додана письмова заява представника потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до якої останній не заперечує проти розгляду обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого у вчиненому, яке виявилося у визнанні ним вини у вчиненому кримінальному проступку та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, свою вину в скоєнні кримінального проступку визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдану шкоду; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце проживання в м. Києві; раніше судимий, тому суд вважає за необхідне призначити покарання у межах інкримінованої санкції статті у виді обмеження волі, оскільки перевиховання та виправлення ОСОБА_2 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Таке покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Деснянського районного суду м. Києва від 07.11.2023 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 9 місяців. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.02.2025 року на підставі ст. 81-1 КК України звільнений умовно-достроково на строк 5 років 2 місяці 22 дні для проходження військової служби.

Вивчивши матеріали провадження щодо ОСОБА_2 , суд встановив, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні під час звільнення умовно-достроково за вироком суду від 07.11.2023 року, тобто невідбутої частини покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_2 вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, враховуючи невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду та положення ст. 72 КК України.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 07.11.2023 року, та остаточно призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні: - СD-R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1