Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №904/3688/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026м. ДніпроСправа № 904/3688/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофлагман", м. Дніпро

про стягнення 67 000,01 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофлагман", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофлагман" заборгованість у розмірі 67 000, 01 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3688/26. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 22.06.2026 надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49000, м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, буд. 1-а, кв. 16.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

14.07.2026 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 24.06.2026, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами..

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалам

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним на офіційному вебсайт продавця Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофлагман" (https://supermag.com.ua/), замовлено товар — промислові пилососи AS1601Y у кількості 2 одиниць загальною вартістю 67 000, 01 грн. Позивачем здійснено оплату замовленого товару на підставі рахунку № 1107 від 27.08.2025 на суму 67 000, 01 грн у повному обсязі. Позивачем обрано, у якості перевізника товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ». Між позивачем та перевізником, укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 50929 від 11.01.2024. Після отримання оплати відповідач передав товар перевізнику — Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» для доставки позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 005027497 від 11.11.2025. Під час транспортування товар був пошкоджений внаслідок ворожої атаки на складське приміщення перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» за адресою: м. Харків, вул. Коцарська, 58-А, оскільки пошкодження товар втратив свої споживчі властивості та не може використовуватись за цільовим призначенням, це фактично свідчить про невиконання обов`язку продавця передачі покупцю товару. Позивач зазначає, що оскільки сторонами питання переходу ризику втрати товару не врегульовані, то загальним правилом ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Враховуючи те, що товар на суму 67 000,01 грн не передано позивачеві, то ризик його знищення покладається на відповідача.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" (позивач, покупець) на офіційному вебсайті продавця Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофлагман" (відповідач, продавець)(https://supermag.com.ua/), замовлено товар — промислові пилососи AS1601Y у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 67 000, 01 грн.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок № 1107 від 27.08.2025 на суму 67 000, 01 грн.

Позивачем оплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями: № 6507 від 07.11.2025 на суму 31 000, 01 грн, № 6176 від 27.08.2025 на суму 36 000 грн.

11.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» (перевізник) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 50929.

Згідно щ п.1.1 даного договору, перевізник зобов`язується доставляти автомобільним транспортом ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення, у установлений договором строк, і видати його уповноваженій особі – вантажоодержувачу, а також надати комплекс інших замовлених послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів на території України, а клієнт зобов`язаний сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату, відповідно до умов договору та на підставі наданих перевізником рахунків за перевезення.

Укладення договору перевезення вантажів автомобільним транспортом підтверджуються подальшим укладенням між сторонами товарно-транспортних накладних у паперовій та/або електронній формі. (пункт 1.2 договору)

Пунктом 3.3.3. договору, клієнт (вантажовідправник) зобов`язаний задекларувати оголошену цінність вантажу.

Згідно з пунктом 6.1.1 договору, належним чином оформлена ТТН (ННВ)/е-ТТН є підставою для одержання представником перевізника вантажу для перевезення, з його матеріальною відповідальністю.

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (пункт 6.1.2 договору).

Пунктом 6.1.3 договору, визначено, що у разі нестачі або повної втрати (пошкодження) вантажу переданого до перевезення з оголошеною цінністю, перевізник несе відповідальність в розмірі оголошеної цінності, задекларованої вантажовідправником у ТТН (ННВ)/еТТН.

У випадку часткового пошкодження вантажу, переданого до перевезення з оголошеною цінністю, перевізник несе відповідальність в розмірі, на яку зменшилась вартість вантажу, але не більше розміру оголошеної цінності, задекларованої Вантажовідправником в ТТН (ННВ) (пункт 6.1.4. договору).

Після отримання оплати, відповідачем передано товар перевізнику — Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» для доставки позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 005027497 від 11.11.2025.

Однак, під час транспортування товар був пошкоджений внаслідок ворожої атаки на складське приміщення перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» за адресою: м. Харків, вул. Коцарська, 58-А.

У результаті пошкодження товар втратив свої споживчі властивості та не може використовуватись за цільовим призначенням, що фактично свідчить про невиконання обов`язку продавця передачі покупцю товару.

З метою досудового врегулювання спору, 13.01.2026 позивачем направлено відповідачу у системі документообігу “M.E.Doc” лист за № 260113 щодо повернення перерахованих коштів на загальну суму 67 000, 01 грн. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач зазначає, що відповідачем направлено позивачу видаткову накладну № 1350 від 10.11.2025 підписану ним, однак покупцем вказана накладна не підписана, що свідчить про те, що господарської операції з прийому-передачі товару від сторонами за кількістю та якістю між сторонами не було.

Позивач зазначає, що пошкодження товар втратив свої споживчі властивості та не може використовуватись за цільовим призначенням, це фактично свідчить про невиконання обов`язку продавця передачі покупцю товару.

Враховуючи те, що товар на суму 67 000,01 грн не передано позивачеві (видаткова накладна № 1350 від 10.11.2025 покупцем не підписана), то ризик знищення товару покладається на відповідача.

Доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 67 000, 01 грн позивачу не надано суду.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно частин 1 та 2 статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб. Сторони досягли згоди щодо виду товару, його вартості, умов оплати та поставки.

Відтак, між позивачем та відповідачем склались правовідносини з поставки товару.

Щодо виконання договору поставки сторонами

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Надані до справи докази, зокрема, рахунок № 1107 від 27.08.2025 на суму 67 000, 01 на суму 67 000, 01 грн, який виставлений відповідачем, а також, докази здійснення позивачем оплати за вказаним рахунком, свідчать про укладання між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб.

Відповідно до вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив відправлення замовленого позивачем товару, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 005027497 від 11.11.2025 та не заперечується позивачем.

Згідно частин 1 та 2 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Тобто, з моменту вручення 11.11.2025 відповідачем товару перевізникові (ТОВ «ТК «САТ») власником товару став позивач. Відтак, обов`язок щодо поставки товару відповідач виконав належним чином.

Позивач зазначає, що під час транспортування товар пошкоджений внаслідок ворожої атаки на складське приміщення перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» за адресою: м. Харків, вул. Коцарська, 58-А. У результаті пошкодження товар втратив свої споживчі властивості та не може використовуватись за цільовим призначенням.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують таке твердження.

З метою з`ясування долі відправлення та можливості отримання компенсації від перевізника, позивач звернувся із відповідною претензією до ТОВ «ТК «САТ».

26.12.2025 від ТОВ «ТК «САТ» отримано відповідь, в якій зазначено, що пошкодження вантажу за ТТН № 005027497 від 11.11.2025 повідомляємо. що пошкодження вантажу сталося внаслідок проведення бойових (воєнних) дій, а саме ударів "шахедами" рф та пожежі, що виникла внаслідок обстрілів 12.11.2025 на об?єкті складської будівлі ТОВ «ТК «САТ» за адресою м. Харків, вул. Коцарська, 58А, внаслідок проведення бойових (воєнних) дій.

Факт події підтверджено актом про пожежу ГУ ДСНС України від 12.11.2025, яким зафіксовано, зокрема, знищення складської будівлі та вантажів, переданих до перевезення іншим компаніям, а також внесенням відомостей до ЄРДР.

Кримінальне провадження за фактом вищевказаного обстрілу розпочато Управлінням СБУ в Харківській області.

Це свідчить про прямий причинно-наслідковий зв?язок між ударами «шахедів» і неможливістю виконати зобов?язання.

Крім того, актом пошкодження вантажу № 029000094 від 18.12.2025 зафіксовано, що вантаж згідно ТТН № 005027497 від 1].11.2025 пошкоджено внаслідок ворожої атаки по території РСП Харків, а не з вини ТОВ «ТК «САТ». Інформація про форс-мажор також була публічно доведена через офіційний сайт компанії.

Вантажоодержувачем за ТТН № 005027497 від 11.11.2025 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мехатроніка», з якою ТОВ «ТК «САТ» має договірні відносини, які базуються на умовах договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 50929 від 11.01.2024, пунктом п. 8.4 якого сторонами прямо передбачені обставини непереборної сили (форс-мажор).

На виконання пункту 8.4 договору, ТОВ «ТК «САТ» повідомило ТОВ «Мехатроніка» листом № 325 від 24.11.2025 про неможливість виконання договірних зобов?язань внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія).

Таким чином, ТОВ «ТК «САТ» виконало свій обов?язок згідно 8.4 договору про повідомлення про форс-мажор, надало докази існування його обставин та вчасно повідомило вантажоодержувача за ТТН № 005027497 від 11.11.2025 - ТОВ «Мехатроніка» про виникнення таких обставин.

Подія має характер непереборної сили у розумінні ст. 14-1 Закону про ТПП та ст. 617, 607, 924 ЦКУ, тому виключає будь-яку майнову відповідальність перевізника.

Втрата вантажу відбулася внаслідок форс-мажорних обставин, що припиняють зобов?язання за договором через неможливість їх виконання, тому ТОВ «ТК САТ» не має правових підстав для відшкодування збитків.

Суд надаючи оцінку вищевказаним доводам позивача, вказує на таке.

Внаслідок військового нападу 24.02.2022 російської федерації на Україну, на всій території України Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (із подальшими змінами) в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан.

У подальшому у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.

Починаючи з 24.02.2022 російська федерація систематично здійснює ракетні обстріли всієї території України.

Наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребують доказування.

Згідно з умовами п. 6.1.2 договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 50929 від 11.01.2024, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі нестачі або повної втрати (пошкодження) вантажу переданого до перевезення з оголошеною цінністю, перевізник несе відповідальність в розмірі оголошеної цінності, задекларованої вантажовідправником у ТТН (ННВ)/еТТН. (пунктом 6.1.3 договору).

Зважаючи на зміст цього пункту, його належить застосовувати у тих випадках, коли у знищенні відправлень є вина перевізника.

Суд зазначає, що не заперечується позивачем, товар знищено внаслідок пожежі, яка виникла в результаті шахедного обстрілу (тобто не з вини перевізника).

Фактично у цій справі необхідно встановити, хто саме - позивач чи відповідач несе ризики випадкового знищення товару.

Частиною 1 статті 668 Цивільного кодексу України визначено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на те, що право власності на товар відповідно до частин 1 та 2 статті 334 Цивільного кодексу України перейшло до позивача з моменту передання відповідачем товару перевізнику, ризик випадкового знищення майна несе саме позивач.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстави для задоволення позову.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофлагман" про стягнення заборгованості у розмірі 67 000, 01 грн відмовити.

Судові витрати за подачу позову понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехатроніка" залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко