Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №904/5205/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/5205/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 року у справі № 904/5205/24 (суддя Юзіков С.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області

про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду з позовом до відповідача, просив стягнути 275 370,76 грн. основного боргу, 66 318,74 грн. пені, 10 291,04 грн. 3 % річних, 17 079,65 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу від 28.12.2022 року № 03-2434/22-БО-Т.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 року у справі №904/5205/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Героїв України, 5; код 04052264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 42399676) 275 370 грн. 76 коп. - основного боргу, 66 318 грн. 74 коп. - пені, 10 291 грн. 04 коп. - 3% річних, 17 063 грн. 62 коп. - індексу інфляції, 4 428 грн. 53 коп. - судового збору.

В решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що належними доказами позивачем підтверджено поставку відповідачу природного газу на виконання укладеного сторонами договору від 28.12.2022 року № 03-2434/22-БО-Т. Щодо цього позивач надав відповідні Акти приймання-передачі природного газу: від 31.01.2023 року за січень 2023 на суму 130 865,92 грн., від 28.02.2023 року за лютий 2023 року на суму 144 504,84 грн., від 31.03.2023 року за березень 2023 року на суму 13 708,93 грн.

Суд зазначив, що відповідач підписав лише Акт приймання-передачі природного газу за березень 2023 року у сумі 13 708,93 грн., Акти приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2023 року відповідач не підписав.

На спростування заперечень відповідача щодо його непогодження з обсягами спожитого природного газу, оскільки одне з вказаних в договорі постачання приміщень передано відповідачем з 26 лютого 2022 року орендарю КЕВ м. Дніпро, і за договором оренди саме орендар зобов`язався на час дії даного договору сплачувати за спожиті комунальні послуги в повному обсязі, суд звернув увагу на те, що відповідно до додатку 4 до укладеного сторонами договору постачання, за ЕІС-кодом 56XS000041G7C007 обліковуються дві точки комерційного обліку споживача природнього газу. Таким чином, відповідач сам засвідчив факт, що за присвоєним йому ЕІС-кодом обліковуєтеся дві точки комерційного обліку. Доказів внесення відповідних змін до типового договору розподілу природного газу в частині виключення будь-якої точки комерційного обліку, яка значить за ЕІС-кодом відповідача - 56XS000041G7C007 – до матеріалів справи не надано.

Також судом встановлено, що позивачем допущено помилку в розрахунку розміру індексу інфляції, тому позовні вимоги суд задовольнив частково, з урахуванням вірного перерахунку 17 063,62 грн. інфляційних втрат.

Не погодившись з рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідач вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та наданим документам.

Вказує, що:

- відповідно до умов договору відповідач замовив обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2023 року по березень 2023 року, в кількості 5040 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: - січень 2023 - 1680 тис. куб. метрів; - лютий 2023 - 1680 тис. куб. метрів; - березень 2023 - 1680 тис. куб. метрів;

- пунктом 2.2 договору встановлено, що споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору;

- відповідачем фактично використано в період січень- лютий 2023 менший обсяг природного газу (в межах, зазначених в договорі), ніж зазначено в акті приймання-передачі, що направлено позивачем; у зв`язку з великим надходженням (постачанням) та фактичним не використанням усього поставленого газу, відповідачем не було здійснено підписання та оплату суми за актами січень - лютий 2023 року.

Апелянт вказує, що Дніпровська районна військова адміністрація Дніпропетровської області відповідно до укладеного договору постачання природного газу за № 03-2434/22-БО-Т від 28.12.2022 року своєчасно сплачувала фінансові зобов`язання з постачання природнього газу за адресою: 52005, вул. Теплична, 19, с-ще Слобожанське Дніпровський район, Дніпропетровської області, а тому вважає, що не має жодної фінансової заборгованості за вищевказаною адресою.

Однак на адресу апелянта надійшов Акт приймання- передачі природного газу від 31.01.2023 року на загальну суму 130 865,92 грн, яка включає в себе дві адреси, а саме: вул. Теплична (нова назва Героїв України), 5 та вул. Теплична, 19.

Скаржник зазначає, що відповідачем на адресу позивача листом від 31.08.2023 року № 1-25-3454/0/290-23 направлено підписаний та скріплений печаткою акт приймання-передачі природного газу за березень 2023 року на суму 13708,93 грн. Повідомлено, що на адресу Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надійшли Акти приймання-передачі природного газу за січень-лютий 2023 на загальну суму 275370,76 грн, яка включає в себе дві адреси, а саме: вул. Героїв України, 5, с-ще Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область та вул. Героїв України, 19, с-ще Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область. Оскільки приміщення за адресою: вул. Героїв України, 5 с-ще Слобожанське, починаючи з 26 лютого 2022 року використовується військовою частиною, то підписання актів приймання-передачі природного газу у зазначеному обсязі неможливе.

Тому, було рекомендовано позивачу звернутись до Дніпровського квартирно- експлуатаційного управління (до 01.06.2023 року - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро) для оформлення договору постачання природного газу та сплати фінансових зобов`язань за адміністративну будівлю, яка розташована за адресою: вул. Героїв України, 5, с-ще Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область.

Щодо нарахування та стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки скаржник зазначає, що саме позивач не виконав вчасно і належним чином дій по оформленню документів, без надання яких відповідач не міг здійснити оплату через органи державного казначейства.

Оскільки, прострочення платежу відбулося виключно з вини позивача, то наявні підстави для відмови позивачу в задоволенні вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки.

З огляду на право суду зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності, відповідач вважає за необхідне звернутись до суду із заявою про звільнення від стягнення санкцій за прострочення виконання зобов`язання, яке сталося з вини позивача.

Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 року в справі №904/5205/24 повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з позивача суму сплаченого судового збору.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи апелянта. Вважає висновки оскаржуваного рішення законними та обґрунтованими. Просить залишити його без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 28.12.2022 року між сторонами укладено договір постачання природного газу № 03-2434/22-60-Т (далі - договір), за п. 1.1. якого постачальник (позивач у справі) зобов`язується поставити споживачеві (відповідач у справі) природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.5 договору у разі, якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ "Дніпрогаз", з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори).

Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5.цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 договору).

У п. 3.5.4 договору сторони узгодили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).

Позивач на підтвердження виконання ним умов договору та поставку природного газу за січень-березень 2023 року надав до позовної заяви Акти приймання-передачі природного газу: від 31.01.2023 року за січень 2023 на суму 130 865,92 грн., від 28.02.2023 року за лютий 2023 року на суму 144 504,84 грн., від 31.03.2023 року за березень 2023 року на суму 13 708,93 грн.

Скаржник не спростовує доводи суду про те, що вказані акти направлені на електронну пошту відповідача, однак, вмотивованої відповіді-відмови від підписання актів у письмовій формі на виконання вимог підп. 3.5.3 та 3.5.4 п. 3.5 договору на адресу позивача не надходило, а підписано відповідачем лише Акт приймання-передачі за березень 2023 року, а саме б/н від 31.03.2023 на суму 13 708,93 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи апелянта зводяться до того, що він не погоджується з обсягами спожитого газу, вказаними у спірних актах приймання – передачі та зазначає на безпідставне включення до розрахунку двох точок обліку в той час, як позивач був повідомлений про укладення за однією з точок обліку договору оренди приміщення, обов`язок орендаря сплачувати отримані комунальні послуги та безпідставність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Колегія суддів зазначає, що аналогічні доводи відповідач вказував і у відзиві на позовну заяву, вони були предметом дослідження суду першої інстанції і цим доводам суд надав належну правову оцінку.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що сторонами договору були визначені конкретні умови договору та порядок виконання зобов`язань, визначена відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Саме на відповідача покладався обов`язок належної та вчасної оплати за поставлений газ згідно умов договору.

Відповідно до п.1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ Оператором ГТС створено та підтримується функціонування інформаційної платформи.

Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.

Програмне забезпечення інформаційної платформи має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів щодо системи технічного та програмного захисту інформації.

Цілісність, доступність, конфіденційність та захист від несанкціонованого доступу до інформації реалізуються на інформаційній платформі відповідно до вимог законодавства України та цього Кодексу.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.

З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.

Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи та часу здійснення операції.

Відповідно до п.1 гл.2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи України з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовується ЕІС-код, при цьому згідно з абзацом 4 вказаного пункту глави 2 розділу IV Кодексу ГТС кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Зазначене обумовлює відсутність в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв`язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами.

Оператор газорозподільної системи присвоює EIC-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності). Оператор газорозподільної системи після присвоєння EIC-кодів, у тому числі споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності), передає їх оператору газотранспортної системи протягом 5 робочих днів з моменту присвоєння за формою оператора газотранспортної системи в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Присвоєння EIC-коду здійснюється на безоплатній основі (п.п.4, 7 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема, визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8, 12, 13, 14, 15, 17 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи.

Тобто, для ідентифікації суб`єктів ринку природного газу на інформаційній платформі (споживача та постачальника відповідно) використовуються ЕІС-коди, які присвоюються споживачу природного газу, операторами газорозподільних систем (тим споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора ГРМ).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Як вказує в позовній заяві позивач і скаржник не спростовує, споживач за укладеним сторонами у цій справі договором має персональний ЕІС-код 56XS000041G7C007 (присвоєний оператором газорозподільної мережі).

Крім того, 01.11.2022 року відповідачем було підписано та подано заяву-приєднання №42АВ491- 4869-22 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), яка погоджена Оператором ГРМ - АТ Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", за змістом якої відповідачу присвоєно персональний ЕІС- код як суб`єкту ринку природного газу - ЕІС-код 56XS000041G7C007.

Відповідно до п.п.2.3, 3.2 договору підписанням цього правочину споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Отже, на виконання вимог п.п.2.3, 3.2 укладеного сторонами правочину, позивачем було включено відповідача до Реєстру споживачів постачальника (позивача), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Зазначене підтверджується, в тому числі, листом Оператора ГТС від 28.10.2024 року №ТОВВИХ-24-16269, який додано до позовної заяви, з якого слідує, що у період з 01.01.2023 по 31.03.2023 року споживач з ЕІС-кодом 56XS000041G7C007 в інформаційній платформі був закріплений за постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56X930000010610X).

Відповідно до п.п.2.1.1, 2.4 договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.

Аналогічний за змістом припис міститься у п.6.2 договору в розділі 6 "Права та обов`язки сторін".

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).

Згідно з п.2.4 договору постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Отже, з наведеного вище слідує, що споживач самостійно контролює поденно власне газоспоживання, в тому числі, із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Відповідно до п.5.6 Типового договору розподілу природного газу після визначення загального об`єму розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВттод, в - Гкал, в - МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВттод, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/ або в рахунку про сплату послуги за цим договором.

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Визначені за умовами цього договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово.

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання- передачі природного газу.

За приписами підп. 3.5.2 п. 3.5 договору, на підставі отриманих від відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, позивач готує та надає відповідачу два примірники акту приймання- передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником позивача.

Відповідно до підп. 3.5.3 та 3.5.4 п. 3.5 договору відповідач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від відповідача відповідно до п. 3.5.1 договору, та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 договору.

Згідно наданих суду Актів, у період січень - березень 2023 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 289 079,69 грн, в тому числі

- у січні 2023 року на суму 130 865,92 грн (7,90545 тис. куб. м),

- у лютому 2023 року - 144 504,84 грн (8,72935 тис. куб.м),

- у березні 2023 - 13 708,93 грн (0,82814 тис. куб. м).

Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу у відповідному розрахунковому періоді оформлюється актом приймання- передачі природного газу.

Судом встановлено і скаржником не спростовано, що на виконання означених вище пунктів договору позивачем на електронну пошту та юридичну адресу відповідача були направлені примірники актів приймання-передачі за січень - лютий 2023 року, підписані уповноваженим представником позивача та скріплені печаткою підприємства.

Проте, станом на дату складання позовної заяви та розгляду справи судом, відповідач не повернув позивачу акти приймання-передачі природного газу за січень - лютий 2023 року, підписані з його боку.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відомості лічильника, згідно якого у січні 2023 року останнім було фактично спожито 1,27392 тис. куб. м, у лютому 2023 - 1,20296 тис. куб. м, березні 2023 - 0,82814 тис. куб. м не підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76 - 78 ГПК України, а є виключно власними міркуваннями відповідача, позбавленими належного правового обґрунтування.

Твердження відповідача про те, що скерований на його адресу акт приймання- передачі за січень 2023 року включає в себе дві адреси, а саме: вул. Теплична, 5, та вул. Теплична, 19 також є власними припущенням відповідача, оскільки:

- акт взагалі не містить інформації про будь-які адреси, виключно зазначена повна назва юридичної особи відповідача, його ідентифікаційний код та посилання на укладений між позивачем та відповідачем правочин з постачання природного газу;

- акт містить дані про споживання відповідачем (якому присвоєно персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу - ЕІС-код 56XS000041G7C007) природного газу обсягом 7,90545 тис. куб. м, що є ідентичним тим даним, які містяться на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Посилання скаржника на те, що позивачем вчасно не були надані акти приймання-передачі спожитого за договором природного газу спростовуються матеріалами справи, в тому числі, листуванням самого відповідача.

Водночас, на виконання п.п. 3.5.2 п. 3.5 договору між позивачем та відповідачем підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі за березень 2023 року, а саме акт б/н від 31.03.2023 року на суму 13 708,93 грн.

Зазначені твердження також підтверджуються відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, які відображають обсяги природного газу, що були поставлені апелянту у спірний період з ресурсу позивача у відповідності до п.п. 3.5.4 п. 3.5 договору.

З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 28.10.2024 №ТОВВИХ-24-16269 вбачається обсяг спожитого відповідачем природний газ з ресурсу позивача, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в актах приймання передачі природного газу за січень - березень 2023 року, які, в тому числі, не підписані відповідачем, а саме:

з 01.01.2023 по 31.01.2023 - 7 905,45 м3;

з 01.02.2023 по 28.02.2023 - 8 729,36 м3.

з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 828,14 м3.

Колегія суддів звертає увагу, що за відсутності належним чином оформлених актів приймання-передачі природного газу, саме дані Інформаційної платформи (узгоджене у договірному порядку джерело інформації про спожиті обсяги природного газу), адміністратором якої є Оператор ГТС України, є належним та допустимим доказом, який доводить реальних рух товару, а саме - постачання природного газу.

Отже, в розрізі умов договору постачання природного газу виключно дані з Інформаційної платформи є достовірними даними щодо обсягу переданого у власність відповідачу природного газу. Відповідач зобов`язаний контролювати власне газоспоживання та, як наслідок, був обізнаний про обсяги спожитого ним природного газу. Всупереч умов п.3.5.1 договору відповідач не надавав постачальнику актів надання послуг з розподілу/транспортування природного газу та спірний період, складений між відповідачем та Оператором ГРМ на підставі даних комерційного вузла обліку споживача.

Також скаржником не надано доказів наявності будь-яких судових проваджень щодо врегулювання обсягів (перерахування, коригування даних платформи) спожитого відповідачем природного газу у спірний період, які відображені, в тому числі, на Інформаційній платформі Оператора ГТС - узгодженому у договірному порядку джерела інформації про спожиті обсяги природного газу.

Колегія суддів також звертає увагу на правильність доводів суду першої інстанції, що будь-які зміни до договору сторін мають бути оформлені додатковою угодою.

Скаржник, як зацікавлена особа, мав можливість ініціювати зміни до договору стосовно зміни обєктів споживання. Однак ці докази відсутні. Тому посилання скаржника на те, що він листом від 31.08.2023 року № 1-25-3454/0/290-23 повідомив позивача про те, що починаючи з 26 лютого 2022 року одне з зазначених в договорі постачання природного газу використовується військовою частиною і було рекомендовано позивачу звернутись до Дніпровського квартирно- експлуатаційного управління (до 01.06.2023 року - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро) для оформлення договору постачання природного газу та сплати фінансових зобов`язань за адміністративну будівлю, яка розташована за адресою: вул. Героїв України, 5, с-ще Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, колегія суддів відхиляє.

При цьому слід звернути увагу, що таке повідомлення відбулося аж 31.08.2023 року.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що між позивачем і відповідачем укладено договір постачання природного газу від 28.12.2022 року № 03-2434/22-БО-Т; факт постачання природного газу за вказаним договором у січні - березні 2023 року на загальну суму 289 079,69 грн є доведеним і підтвердженим належними доказами; що відповідачем частково оплачено обсяги отриманого газу, що є порушенням умов договору та вимог діючого законодавства і є підставою, окрім стягнення основної заборгованості, для стягнення пені, інфляційних та 3% річних.

При розгляді апеляційної скарги доводи апелянта не підтвердились. Оскаржуване рішення ухвалено судом на підставі належних доказів, яким надана вірна правова оцінка і з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

За викладеного апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення – без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 року у справі № 904/5205/24 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков