Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №904/7058/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/7058/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Демчини Т. Ю., Кучеренко О. І.,

секретаря судового засідання Старини А. С.,

представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу та заяву про уточнення вимог апеляційної скарги (прохальна частина) Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 (суддя Назаренко Н. Г., повний текст ухвали підписано 26.05.2026) (заява Фізичної особи- підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича про скасування судового наказу) у справі № 904/7058/25

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича, м. Кривий Ріг

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 85 947 грн 07 коп.,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 85 947,07 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, боржник - ФОП Булкін Дмитро Георгійович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 49380 від 24.03.2026), в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, відмовити Криворізькій міській раді у задоволенні позову.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 у справі №904/7058/25 повернуто заявникові у зв`язку з не усуненням ним недоліків апеляційної скарги.

Після повернення справи до суду першої інстанції, на виконання рішення у справі судом 04.05.2026 видано наказ.

21.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача засобами поштового зв`язку надійшла заява про скасування наказу, в якій він просив прийняти до розгляду заяву про скасування наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 у справі № 904/7058/25.

Як зазначає в своїй заяві заявник, цей наказ не містить посилання на закон, в якому зазначаються відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу, чим порушено п. 8 ч. 1 ст. 155 ГПК України. Наказ містить вимогу: стягнути з Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1211000000:08:581:0012 за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 85 947,07 грн. З вказаного вбачається: вимога має дві складові це: "безпідставно збережені кошти.." та інша "..за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:581:0012...".

Заявник вказує, що Боржник не отримавши по акту приймання-передачі спірну земельну ділянку не міг безпідставно зберігати кошти за користування не існуючої на цей час земельної ділянки.

Крім того, в заяві зазначено, що наказ не містить посилання на закон, в якому зазначаються відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу, чим порушено п. 8 ч. 1 ст. 155 ГПК України, не містить посилання на закон, в якому судові витрати у сумі 2 422,40 грн, що сплачені Криворізькою міською радою за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 року підлягають стягненню на користь Криворізької міської ради у випадках, які мають значення, що передбачено п. 6 ч. 1 ст. 155 ГПК України.

Також боржник вказує, що наказ у справі має повну необґрунтованість вимог Криворізької міської ради.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/7058/25 в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича про скасування наказу від 04.05.2026 у справі №904/7058/25 відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що справа №904/7058/25 розглядалась не в наказному, а в позовному провадженні: позов Криворізької міської ради до ФОП Булкіна подано та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, а не за правилами наказного провадження, передбаченими статтями 148-158 ГПК України, а тому положення про скасування судового наказу, встановлені статтею 157 ГПК України, до спірного документа застосовуватись не можуть.

Суд зазначив, що оскаржуваний наказ від 04.05.2026 має іншу правову природу, ніж судовий наказ як особлива форма судового рішення за наказним провадженням, - це виконавчий документ, виданий на підставі статті 327 ГПК України на виконання рішення суду від 05.03.2026, яке набрало законної сили, а отже такий наказ є суто технічним документом, що видається судом після ухвалення рішення у справі, і не може скасовуватись за процедурою, встановленою для наказного провадження.

При цьому суд врахував, що відповідач був обізнаний про характер провадження, оскільки раніше подавав апеляційну скаргу саме на рішення суду від 05.03.2026 у цій справі, а отже знав, що справу розглянуто в порядку позовного, а не наказного провадження, у зв`язку з чим посилання заявника на норми, якими врегульовано наказне провадження, суд визнав помилковими.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що наказ від 04.05.2026 підлягає оскарженню чи скасуванню за іншою процедурою - за наявності підстав, передбачених статтею 328 ГПК України, а саме шляхом визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а не шляхом подання заяви про скасування судового наказу, - і на цій підставі відмовив у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича про скасування наказу від 04.05.2026 у справі №904/7058/25.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, фізична особа-підприємець Булкін Дмитро Георгійович подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/7058/25.

03.07.2026 засобами поштового зв`язку від фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича надійшла заява про уточнення вимог апеляційної скарги (прохальна частина) щодо оскарження ухвали від 26.05.2026, в якій останній вказав, що прохальна частина цієї ухвали уточнена ФОП Булкіним Д. Г. у такій редакції:

Скасувати Позов Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 85 947,07 грн задовольнити. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича ( АДРЕСА_1 . ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101. Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1. ідентифікаційний код 33874388) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:581:0012 за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 в розмірі 85 947,07 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., про що видати наказ.

Скасувати Наказ 04.05.2026 м. Дніпро, справа № 904/7058/25 про примусове виконання. На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026, яке набрало законної сили 21.04.2026. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:581:0012 за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 в розмірі 85.947.07 грн та судовий збір у розмірі 2.422.40 грн. Наказ дійсний для пред`явлення до 22.04.2029.

Оскаржувана ухвала прийнята без урахування дійсних обставин справи щодо відносин сторін з приводу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0012, а тому підлягає скасуванню з огляду на таке.

По-перше, між Криворізькою міською радою та ФОП Булкіним Д. Г. 06.10.2016 було укладено попередній договір № 19/10/2016 щодо укладення в майбутньому основного договору оренди земельної ділянки площею 0,1555 га по вул. Старовокзальній (колишня вул. Урицького), 59в у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу. Цей договір передбачав низку взаємних зобов`язань сторін, зокрема обов`язок міської ради забезпечити оформлення основного договору оренди та державну реєстрацію відповідного права, однак жодне з цих зобов`язань міською радою виконано не було: земельну ділянку за актом приймання-передачі заявнику не передано, проект основного договору оренди йому не надано, основний договір у визначений договором трирічний строк не укладено, а розмір орендної плати визначено радою в односторонньому порядку без дотримання вимог пункту 4 статті 288 Податкового кодексу України.

По-друге, оскільки основний договір оренди так і не було укладено, а земельна ділянка фактично не передавалась заявнику в користування, відсутні правові підстави вважати ФОП Булкіна Д. Г. користувачем цієї земельної ділянки, а відтак відсутні підстави і для стягнення з нього безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2024. Обов`язок зі сплати такої плати міг виникнути лише за умови фактичного користування ділянкою на підставі належно оформленого договору оренди, чого в даному випадку не було.

По-третє, наведені обставини підтверджуються Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-0000547222026 від 02.04.2026, сформованим за заявою Булкіна Д. Г., який містить відомості про те, що станом на 02.04.2026 користувач спірної земельної ділянки відсутній, орендар відсутній, площа ділянки, переданої в оренду, відсутня. Ці відомості спростовують викладені в позовній заяві та в оскаржуваній ухвалі твердження про користування заявником земельною ділянкою та про наявність у нього відповідного обов`язку з оплати.

По-четверте, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не надав належної оцінки попередньому договору № 19/10/2016 та не дослідив питання про те, чи виконано міською радою власні договірні зобов`язання, що передували виникненню обов`язку заявника вносити плату за користування ділянкою, обмежившись формальним висновком про наявність заборгованості без перевірки фактичного user of ділянки.

Враховуючи викладене, ФОП Булкін Д. Г. просить апеляційний суд взяти до уваги попередній договір № 19/10/2016 та Витяг з Державного земельного кадастру від 02.04.2026 як докази, що спростовують доводи, викладені в оскаржуваній ухвалі, скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/7058/25 та вирішити питання по суті з урахуванням наведених обставин.

17.08.2026 засобами поштового зв`язку від фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 у справі № 904/7058/25 позов Криворізької міської ради задоволено та стягнуто з нього 85 947,07 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 2 422,40 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ФОП Булкін Д. Г. подав апеляційну скаргу, однак ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 її було повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Після повернення справи до суду першої інстанції 04.05.2026 було видано наказ на виконання рішення суду.

21.05.2026 ФОП Булкін Д. Г. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про скасування зазначеного наказу, посилаючись, зокрема, на те, що наказ не містить передбаченого пунктом 8 частини першої статті 155 ГПК України посилання на закон, яким визначено порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

По суті вимог заявник заперечує факт користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:581:0012 та, відповідно, наявність підстав для стягнення з нього безпідставно збережених коштів. Зазначає, що земельну ділянку за актом приймання-передачі не отримував та її користувачем не є.

На підтвердження своїх доводів ФОП Булкін Д. Г. посилається на витяг з Державного земельного кадастру від 02.04.2026, згідно з яким щодо земельної ділянки площею 0,1555 га за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Урицького, 59в, відсутні відомості про орендаря, суборендаря та площу земельної ділянки, переданої в оренду.

Таким чином, основним доводом заявника є те, що він не отримував спірну земельну ділянку за актом приймання-передачі, не користувався нею, а тому, на його думку, відсутні правові підстави для стягнення з нього коштів як безпідставно збережених за користування цією земельною ділянкою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Криворізька міська рада не скористалась своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надала суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Демчина Т. Ю., Кучеренко О. І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/7058/25, постановлену за результатами розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича про скасування судового наказу, залишено без руху. Надано апелянту строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: уточнити вимоги апеляційної скарги (прохальну частину) щодо оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026; надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 3328 грн; надати докази надсилання Криворізькій міській раді копії апеляційної скарги з доданими до неї документами листом з описом вкладення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/7058/25.

Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу (матеріали оскарження) №904/7058/25.

17.07.2026 справа № 904/7058/25 надійшла на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 призначено справу № 904/7058/25 до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2026 об 11 год. 00 хв.

19.08.2026 в судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених представників сторін.

У судовому засіданні 19.08.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Встановлені судом обставини справи.

12.12.2025 Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:581:0012 за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у сумі 85 947,07 грн. Ухвалою від 17.12.2025 цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

За результатами розгляду справи рішенням від 05.03.2026 позов задоволено: з ФОП Булкіна Д. Г. на користь Криворізької міської ради стягнуто безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 85 947,07 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Судом встановлено, що боржник, не погодившись з цим рішенням, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 49380 від 24.03.2026), в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити міській раді у задоволенні позову. Однак ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 цю апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з не усуненням ним недоліків скарги. З цього факту судом зроблено висновок, що боржник був обізнаний про розгляд справи саме в порядку позовного, а не наказного провадження, оскільки оскаржував рішення, ухвалене за результатами позовного провадження.

Після повернення справи до суду першої інстанції, на виконання рішення від 05.03.2026, судом 04.05.2026 видано наказ як виконавчий документ на підставі частини 1 статті 327 ГПК України.

21.05.2026 від боржника надійшла заява про скасування зазначеного наказу, в якій він посилався на відсутність у наказі посилання на закон щодо порядку та строків оскарження судового наказу (п. 8 ч. 1 ст. 155 ГПК України), на відсутність підстав для стягнення судових витрат (п. 6 ч. 1 ст. 155 ГПК України), а також на те, що не отримавши земельну ділянку за актом приймання-передачі, він не міг безпідставно зберігати кошти за користування нею, обґрунтовуючи свою позицію положеннями статей 148-158 ГПК України, якими врегульовано наказне провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що справа № 904/7058/25 розглядалась не в порядку наказного провадження, а за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, а тому виданий 04.05.2026 наказ є не судовим наказом як особливою формою судового рішення за наказним провадженням, а суто технічним виконавчим документом, виданим на підставі статті 327 ГПК України на виконання рішення суду від 05.03.2026, яке набрало законної сили.

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що посилання заявника на норми статей 148-158 ГПК України та на процедуру скасування судового наказу (ст. 157 ГПК України) є помилковими, оскільки ці норми регулюють інший вид провадження, і наказ від 04.05.2026 не може бути скасований за процедурою, передбаченою для наказного провадження, а підлягає оскарженню чи скасуванню лише за наявності підстав, визначених статтею 328 ГПК України.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за результатом розгляду прийнято оскаржувана ухвала.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/7058/25, якою в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича про скасування наказу від 04.05.2026 у справі №904/7058/25 відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що справа № 904/7058/25 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, а не наказного провадження, у зв`язку з чим положення статей 148-158 ГПК України, зокрема статті 157 ГПК України щодо скасування судового наказу, до спірного наказу не застосовуються. При цьому суд зазначив, що наказ від 04.05.2026 не є судовим наказом як особливою формою судового рішення, а є виконавчим документом, виданим відповідно до статті 327 ГПК України на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Такий наказ має іншу правову природу, є технічним виконавчим документом, що видається після ухвалення судового рішення, а тому не може бути скасований за процедурою, передбаченою для судових наказів у наказному провадженні. Крім того, суд врахував, що заявник був обізнаний про розгляд справи саме в порядку позовного провадження, оскільки раніше оскаржував в апеляційному порядку рішення суду від 05.03.2026 у цій справі, а тому його посилання на норми, які регулюють наказне провадження, є помилковими. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що за наявності відповідних підстав виконавчий документ може бути оскаржений лише у порядку, передбаченому статтею 328 ГПК України, шляхом визнання його таким, що не підлягає виконанню, а не шляхом подання заяви про скасування судового наказу.

Апеляційний господарський суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за трьома формами: наказне провадження, загальне позовне провадження та спрощене позовне провадження. Кожна з цих форм має власний предмет регулювання, підстави застосування та процесуальний порядок, а тому визначення форми судочинства, в якій розглядалася конкретна справа, має принципове значення для правильного застосування відповідних процесуальних норм.

Колегія суддів виснує, що матеріали справи № 904/7058/25 однозначно свідчать про те, що позов Криворізької міської ради до ФОП Булкіна Д. Г. був поданий, прийнятий до розгляду (ухвала від 17.12.2025) та розглянутий саме за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Жодних ознак наказного провадження - зокрема, звернення заявника із заявою про видачу судового наказу в порядку статей 148-158 ГПК України - матеріали справи не містять.

За таких обставин суд першої інстанції цілком обґрунтовано розмежував правову природу судового наказу як особливої форми судового рішення, що видається за результатами наказного провадження (стаття 147 ГПК України), та наказу, який видається судом на виконання рішення, ухваленого за результатами позовного провадження (частина 1 статті 327 ГПК України). Оскаржуваний наказ від 04.05.2026 належить саме до другої категорії - він є технічним виконавчим документом, похідним від рішення суду від 05.03.2026, яке набрало законної сили, і не підмінює собою самостійного судового акта, що підлягав би оскарженню за процедурою статті 157 ГПК України. Відповідно, застосування боржником норм про скасування судового наказу до документа іншої правової природи є юридично помилковим, і суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні відповідної заяви.

Додатковим підтвердженням правильності висновків суду є встановлений факт обізнаності боржника про характер провадження у справі: ФОП Булкін Д. Г. раніше вже реалізував своє право на оскарження - подавав апеляційну скаргу саме на рішення суду першої інстанції від 05.03.2026, а отже не міг не знати, що справа розглядалася в порядку позовного, а не наказного провадження. Це спростовує доводи заявника про нібито помилкове визначення судом форми судочинства та свідчить про недобросовісну спробу застосувати неналежний процесуальний механізм оскарження виконавчого документа.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинне процесуальне законодавство передбачає належний та ефективний спосіб захисту прав боржника, який вважає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, - а саме звернення з відповідною заявою на підставі статті 328 ГПК України. Оскільки боржник обрав неналежний процесуальний шлях (заяву про скасування судового наказу замість заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні поданої заяви, не позбавляючи при цьому боржника права на захист своїх інтересів у належному процесуальному порядку.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Колегія суддів констатує, що доводи ФОП Булкіна Д. Г. про те, що він не отримував спірну земельну ділянку за актом приймання-передачі, не є підставою для скасування виданого на виконання судового рішення наказу.

Як убачається з матеріалів справи, питання щодо наявності у ФОП Булкіна Д. Г. обов`язку сплатити Криворізькій міській раді 85 947,07 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:581:0012 вже було предметом розгляду суду першої інстанції та вирішено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 у справі № 904/7058/25.

При цьому подана ФОП Булкіним Д. Г. апеляційна скарга на зазначене рішення була повернута ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги. Відтак рішення суду першої інстанції є чинним та підлягає виконанню.

Посилання заявника на витяг з Державного земельного кадастру від 02.04.2026, у якому відсутні відомості про орендаря та суборендаря земельної ділянки, саме по собі не спростовує встановлених судом обставин щодо користування земельною ділянкою та виникнення у відповідача обов`язку компенсувати власнику земельної ділянки безпідставно збережені кошти.

Крім того, відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про орендаря не є тотожною відсутності фактичного користування земельною ділянкою та не свідчить про відсутність у відповідача обов`язку сплачувати кошти за таке користування.

По суті наведені ФОП Булкіним Д. Г. доводи зводяться до заперечення висновків суду, покладених в основу рішення від 05.03.2026, та фактично спрямовані на повторну оцінку доказів щодо користування земельною ділянкою. Проте наказ суду видано саме на виконання чинного судового рішення, яким відповідний обов`язок відповідача вже встановлено.

Доводи апелянта про порушення судом пунктів 6 та 8 частини 1 статті 155 ГПК України щодо відсутності в наказі посилань на закон стосуються оформлення виконавчого документа, а не його змісту по суті, і не є підставою для визнання наказу незаконним чи для скасування судового рішення, яке набрало законної сили та на виконання якого цей наказ видано.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, надав належну оцінку доводам заявника та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про скасування наказу від 04.05.2026 у справі № 904/7058/25.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали, ґрунтуються на обставинах, що не мають значення для вирішення питання про скасування наказу, не підтверджені належними і допустимими доказами та спрямовані на переоцінку обставин, які не є предметом розгляду в межах цього процесуального питання, а тому підстав для її скасування або зміни колегія суддів не вбачає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Булкіна Дмитра Георгійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/7058/25 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/7058/25 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 21.08.2026.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА

Суддя О. І. КУЧЕРЕНКО