Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №922/1920/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: пов’язані з діяльністю органів управління товариства

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №922/1920/26

Суддя: Гетьман Руслан Анатолійович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Харків Справа №922/1920/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю:

представника Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» - Сироткіна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (вх.№1256Х від 05.06.2026) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/1920/26 (м. Харків, суддя Присяжнюк О.О., повна ухвала складена 04.06.2026)

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

особа яка може набути статусу позивача - ОСОБА_1 , м. Балаклія, Харківска область,

особа яка може набути статусу відповідача - Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі», м. Київ,

особа яка може набути статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство «Харківобленерго», м. Харків,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій остання просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - АТ «Харківобленерго») про визнання недійсними з моменту прийняття рішень Дирекції АТ «УРМ», оформлених протоколами № 7-КУ від 28.04.2026 та № 12-КУ від 11.05.2026, а також прийнятих на їх підставі рішень АТ «УРМ» від 28.04.2026 та від 11.05.2026, шляхом заборони:

1. позачерговим загальним зборам акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаним АТ «УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, приймати рішення з таких питань порядку денного:

- питання 1: «Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго» у повному складі»;

- питання 2: «Обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

- питання 3: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради».

2. АТ «Харківобленерго» вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаними АТ «УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради.

3. Публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК», як депозитарній установі, що обслуговує рахунок у цінних паперах акціонера АТ «УРМ», на якому обліковуються належні АТ «УРМ» акції АТ «Харківобленерго», а також іншим депозитарним установам, що обслуговують рахунки у цінних паперах інших акціонерів АТ «Харківобленерго»: приймати бюлетені для голосування на позачергових загальних зборах акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026, що направлені акціонером АТ «УРМ», а також іншими акціонерами, які беруть участь у цих зборах, та здійснювати подальше опрацювання таких бюлетенів відповідно до п. 69 Розділу ХПІ Порядку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236; надсилати Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» інформацію про акціонерів (їх представників), які подали бюлетені для участі у цих зборах, та інформацію про голосування з питань порядку денного, що міститься у бюлетенях, або інформацію про виявлені ознаки недійсності бюлетеня (підпункт 4 п. 69 зазначеного Порядку); вчиняти інші дії, передбачені п. 69 Розділу ХІП цього Порядку.

4. Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України»: консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ Харківобленерго», у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.

5. реєстраційній комісії загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026 (у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), а також особам, яким делеговано повноваження реєстраційної комісії за договором (Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» або будь-якій іншій депозитарній установі), складати протокол про підсумки реєстрації акціонерів (їх представників) на загальних зборах акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.

6. лічильній комісії загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026 (у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), а також особам, яким делеговано повноваження лічильної комісії за договором (Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» або депозитарній установі), складати протоколи про підсумки голосування акціонерів (їх представників) на загальних зборах акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.

7. АТ «Українські розподільні мережі» затверджувати бюлетені для кумулятивного голосування на загальних зборах акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.

8. будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора у сфері державної реєстрації, вносити записи (зміни) до відомостей про АТ «Харківобленерго», що містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема до: 1) відомостей про органи управління юридичної особи; 2) відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, інформація для зв`язку), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; 3) відомостей про членів керівних органів (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, інформація для зв`язку).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№1920/26 від 01.06.2026) задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Акціонерного товариства «Харківобленерго», скликаним Акціонерним товариством «Українські розподільні мережі» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, приймати рішення з таких питань порядку денного: питання 1: «Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго» у повному складі», питання 2: «Обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго», питання 3: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради»; заборони Акціонерному товариству «Харківобленерго» вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаними АТ «УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради; заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ «Харківобленерго», у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.

В іншій частині заяви відмовлено.

Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судових рішень норм чинного законодавства, просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі № 922/1920/26 про вжиття заходів забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю. Розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю АТ «Українські розподільні мережі». Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3328 гривень стягнути з позивача ОСОБА_1 .

В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» вказує про те, що:

- відповідач - АТ «УРМ» зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 85. Як зазначає заявник, предметом майбутнього спору є не лише акти про скликання зборів, а й самі рішення Дирекції АТ «УРМ» (протоколи №7-КУ та №12-КУ), тобто питання належності Дирекції компетенції на їх прийняття. Таким чином, зазначений спір не є корпоративним, а є спором щодо оскарження дій - прийняття відповідних рішень Акціонерним товариством «Українські розподільні мережі», отже має бути розглянутим за правилами загальної підсудності Господарським судом міста Києва;

- застосовані заходи забезпечення позову є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки направлені виключно на блокування проведення загальних зборів «Харківобленерго», які скликані на 12 червня 2026 та на 23 червня 2026 року відповідно;

- заборона приймати рішення з питань 1-3 порядку денного фактично означає заборону проведення загальних зборів, що прямо суперечить положенням пункту 1 частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу.

- єдиною підставою для застосування забезпечення позову є реальні, доведені ризики, а не припущення. У заяві ОСОБА_1 , а також в ухвалі суду відсутні докази вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання можливого рішення суду та не наведено жодного доказу, що можливе судове рішення не може бути виконане, а навпаки всі доводи зводяться до припущень про «можливі негативні наслідки».

Апелянт наголошує, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України;

- аналіз змісту ухвали про забезпечення позову у сукупності з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що судом не дотримано встановлених законом меж застосування заходів забезпечення позову у корпоративному спорі.

Посилаючись на ч. 5 ст 137 ГПК України апелянт вказує на те, що у спорах, що виникають з корпоративних відносин, прямо забороняється забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або приймати ними рішення, за винятком заборони приймати конкретні, чітко визначені судом рішення, які прямо та безпосередньо стосуються предмета спору.

Водночас з ухвали вбачається, що суд фактично: втрутився у процедуру реалізації корпоративних прав товариства; заблокував прийняття рішень органом управління товариства без належного обґрунтування неможливості ефективного захисту прав позивача іншими, менш обмежувальними заходами; не здійснив належної оцінки співмірності застосованих заходів із заявленими позовними вимогами;

- суд не дотримався вимог частини десятої статті 137 ГПК України, згідно з якою заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів, а заборона вчиняти дії має стосуватися виключно акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних із предметом спору.

Фактично застосовані судом заходи: виходять за межі індивідуального захисту прав Заявника; створюють обмеження для всіх учасників корпоративних правовідносин; мають наслідком блокування реалізації корпоративного управління товариством загалом;

- ухвала не містить належного мотивування, яке б підтверджувало існування реального та обґрунтованого ризику неможливості ефективного захисту прав позивача без застосування саме таких заходів забезпечення позову, що суперечить правовій природі інституту забезпечення позову та усталеній судовій практиці Верховного Суду.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову постановлена з порушенням вимог частин п`ятої та десятої статті 137 ГПК України, оскільки застосовані судом заходи: не відповідають принципу співмірності; виходять за межі предмета спору; порушують баланс інтересів учасників корпоративних правовідносин; створюють надмірне та необґрунтоване втручання у діяльність органів управління господарського товариства;

- апелянт наголошує, що оскаржувана ухвала постановлена без врахування заперечень АТ «УРМ» щодо заяви про забезпечення позову. Сам факт допустимості розгляду заяви про забезпечення позову у порядку ч.1 ст. 140 ГПК України без виклику сторін не звільняє суд від обов`язку забезпечити баланс інтересів та дотримання принципу змагальності. Фактично суд, не враховуючи позицію Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі», був змушений виходити виключно з доводів Заявника, що об`єктивно призвело до прийняття ухвали в умовах неповноти інформації;

- застосовані заходи фактично позбавляють акціонера можливості реалізувати свої корпоративні права щодо формування органів управління товариства та здійснення контролю за його діяльністю.

Таким чином, забезпечення позову трансформується у втручання у корпоративне управління, що є неприпустимим на стадії попереднього судового розгляду. Застосовані заходи забезпечення позову є непропорційними, завдають істотної шкоди господарській діяльності товариства, порушують баланс інтересів сторін та фактично вирішують спір по суті до ухвалення судового рішення, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.06.2026 для розгляду справи №922/1920/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (вх.№1256Х від 05.06.2026) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/1920/26 залишено без руху з підстав відсутності доказів, що підтверджують наявність трудових відносин та зайняття відповідної посади начальника відділу з правових та корпоративних питань та доказів направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами ОСОБА_1 саме у справі № 922/1920/26.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№6506 від 11.06.2026). Зокрема, апелянтом надано докази, що підтверджують наявність трудових відносин та зайняття відповідної посади начальника відділу з правових та корпоративних питань та докази направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами ОСОБА_1 у справі № 922/1920/26.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (вх.№1256Х від 05.06.2026) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/1920/26. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1920/26. Призначено справу до розгляду на "02" липня 2026 р. о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

16.06.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1920/26 (вх.№6688).

Від представника ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7141 від 26.06.2026), в якому просить суд залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/1920/26 про вжиття заходів забезпечення до подання позову, без змін, а апеляційну скаргу АТ «Українські розподільні мережі» (вх.№1256Х від 05.06.2026) залишити без задоволення.

В обґрунтування відзиву на апеляційну вказує про те, що:

- спір з оскарження рішень Дирекції АТ «УРМ» та прийнятих на їх підставі рішень АТ «УРМ» про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», виникає з корпоративних відносин, тобто є спором між акціонерами АТ «Харківобленерго», пов`язаним із управлінням акціонерним товариством (скликанням загальних зборів), справа підсудна Господарському суду Харківської області;

- ухвалою про забезпечення позову не встановлено заборону проводити загальні збори акціонерів, а встановлено заборону приймати конкретні визначені судом рішення (питання 1-3 порядку денного), які прямо стосуються предмета спору;

- з`ясування порушення чи відсутності порушення прав або законних інтересів позивача, а також доведеності підстав позову (прийняття оскаржуваних рішень з перевищенням повноважень дирекції встановленої Статутом, а також внаслідок не санкціонованого Наглядовою радою АТ «УРМ» втручання у її компетенцію), не здійснюється під час вирішення питання про забезпечення позову, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті;

- предмет і підстави позову по справі №922/513/26 є різними ніж предмет і підстави позову у справі, що розглядається, а правова оцінка тим чи іншим фактичним обставинам, надана Східним апеляційним судом у спорі, який є різним за своїм предметом та підставами, не має преюдиційного характеру і не зобов`язана враховуватись судами при розгляді іншого спору;

- зважаючи, що спір по справі що розглядається є спором немайнового характеру і судове рішення, у разі задоволення позову, не вимагатиме примусового виконання, відповідач, у будь-якому випадку, не спроможний вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду, а докази, що можливе судове рішення не може бути виконане - не існують взагалі.

Заявником доведено обставини, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову, а саме доведено достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся або має намір звернутися до суду. На твердження заявника, у разі не вжиття заходів забезпечення позову, відбулася б реалізація незаконних рішень Дирекції АТ «УРМ» та прийнятих на їх підставі рішень АТ «УРМ» про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, що цілком обґрунтовано призведе до: припинення повноважень діючої наглядової ради; обрання нового складу наглядової ради, укладення цивільно-правових договорів із новими її членами та внесення відповідних відомостей про членів керівних органів до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- АТ «УРМ» володіє 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій АТ «Харківобленерго», належних АТ «УРМ» голосів достатньо для прийняття будь-якого рішення з питань порядку денного. АТ «УРМ» самостійно надано рішення Наглядової ради АТ «УРМ» та (оформлене протоколом №2/2026) про погодження завдання на голосування, у якому підтримано всі рішення з питань порядку денного та підтримано обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго» згідно перелік кандидатур представників АТ «Українські розподільні мережі», що будуть пропонуватися АТ «Українські розподільні мережі» до обрання до Наглядової ради АТ «Харківобленерго».

В свою чергу, прийняття загальними зборами рішень, які були скликані самовільно, не уповноваженим на те органом управління АТ «УРМ», мало б наслідком незаконність та нелегітимність цих рішень, а також нелегітимність обраного таким чином нового складу Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

- у разі реалізації в подальшому оскаржуваних ОСОБА_1 рішень АТ «УРМ», подальшого проведення загальних зборів 12.06.2026 і 23.06.2026, а також прийняття загальними зборами рішень з питань порядку денного, їй довелося б звертатись до суду в межах інших судових проваджень із окремими позовами про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів, рішень новообраної неправомочної (нелегітимної) Наглядової ради АТ «Харківобленерго», а у разі реалізації рішень, що підлягають державній реєстрації, звертатися із позовними вимогами про скасування записів (змін) до відомостей про Акціонерне товариство «Харківобленерго», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб;

- застосовані заходи забезпечення позову не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки суд на даному етапі судового розгляду не ставить під сумнів дійсність оскаржуваних рішень, а лише унеможливлює їх реалізацію - породження можливими дефектними рішеннями правових наслідків, які неможливо або важко буде усунути в майбутньому.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» - Сироткіна О.О. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1920/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 розгляд справи відкладено на 13 серпня 2026 року о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Козак О.І. надійшло клопотання (вх.№8902 від 12.08.2026), в якому просить перенести розгляд справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному, про що надано відповідні докази.

Розглянувши у судовому засіданні 13.08.2026 вказане клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Козак О.І. (вх.№8902 від 12.08.2026) про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно частини 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Заявником клопотання також не вказано яким саме чином неявка представника учасника справи унеможливить розгляд даної справи. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.

Зважаючи на те, що правова позиція ОСОБА_1 викладена у відзиві на апеляційну скаргу, а явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, а також враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи та зважаючи на те, що представник особи, яка може набути статусу відповідача - АТ «Українські розподільні мережі», щодо вирішення питання про відкладення розгляду справи у зв`язку з надходженням відповідного клопотання зазначив про розсуд суду, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та можливість розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 13.08.2026 представник особи, яка може набути статусу відповідача - АТ «Українські розподільні мережі», підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі № 922/1920/26 про вжиття заходів забезпечення позову.

Перевіривши дотримання господарським судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій остання просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - АТ «Харківобленерго») про визнання недійсними з моменту прийняття рішень Дирекції АТ «УРМ», оформлених протоколами № 7-КУ від 28.04.2026 та № 12-КУ від 11.05.2026, а також прийнятих на їх підставі рішень АТ «УРМ» від 28.04.2026 та від 11.05.2026, шляхом заборони:

- питання 2: «Обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

2. АТ «Харківобленерго» (ЄДРПОУ 00131954; 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаними АТ «УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради.

3. Публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280; 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1), як депозитарній установі, що обслуговує рахунок у цінних паперах акціонера АТ «УРМ», на якому обліковуються належні АТ «УРМ» акції АТ «Харківобленерго», а також іншим депозитарним установам, що обслуговують рахунки у цінних паперах інших акціонерів АТ «Харківобленерго»: приймати бюлетені для голосування на позачергових загальних зборах акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026, що направлені акціонером АТ «УРМ», а також іншими акціонерами, які беруть участь у цих зборах, та здійснювати подальше опрацювання таких бюлетенів відповідно до п. 69 Розділу ХПІ Порядку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236; надсилати Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» інформацію про акціонерів (їх представників), які подали бюлетені для участі у цих зборах, та інформацію про голосування з питань порядку денного, що міститься у бюлетенях, або інформацію про виявлені ознаки недійсності бюлетеня (підпункт 4 п. 69 зазначеного Порядку); вчиняти інші дії, передбачені п. 69 Розділу ХІП цього Порядку.

4. Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» (ЄДРПОУ 30370711; 04107, м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 7-Г): консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ «Харківобленерго», у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.

7. АТ «Українські розподільні мережі» (ЄДРПОУ 44992605; 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85) затверджувати бюлетені для кумулятивного голосування на загальних зборах акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.

8. будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора у сфері державної реєстрації, вносити записи (зміни) до відомостей про АТ «Харківобленерго» (ЄДРПОУ 00131954), що містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема до: 1) відомостей про органи управління юридичної особи; 2) відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, інформація для зв`язку), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; 3) відомостей про членів керівних органів (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, інформація для зв`язку).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що ОСОБА_1 є акціонером Акціонерного товариства «Харківобленерго» та власником простих іменних акцій у кількості 3 шт. номінальною вартістю 0,23 грн, що становить 0,000001% статутного капіталу товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1336 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31.01.2023 № 89) утворено Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» (далі - АТ «УРМ»), 100% акцій якого належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики України. Відповідно до пункту 6 цієї постанови Міненерго забезпечує збільшення статутного капіталу та здійснення додаткових емісій акцій товариства за рахунок цінних паперів акціонерних товариств у сфері розподілу електричної енергії, що перебувають у державній власності. Наказом Міненерго від 28.07.2023 № 229 прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та здійснення додаткової емісії акцій АТ «УРМ», у тому числі за рахунок пакета акцій АТ «Харківобленерго», що належить державі. Таким чином, АТ «УРМ» є особою, уповноваженою на управління частками (акціями) держави у статутному капіталі АТ «Харківобленерго».

28 квітня 2026 року АТ «УРМ», як акціонер, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ «Харківобленерго» у кількості 166 754 183 шт. (65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій товариства), відповідно до п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 № 466, прийняло рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026, визначило спосіб проведення - дистанційні загальні збори (опитування) (далі - Рішення від 28.04.2026) та затвердило порядок денний з такими питаннями:

1. прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

2. обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

3. затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради;

4. компенсація АТ «УРМ» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.

11 травня 2026 року АТ «УРМ» за тих самих умов прийняло рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 23.06.2026, дистанційно (далі - Рішення від 11.05.2026), із тотожним порядком денним (питання 1-4).

Рішенням від 11.05.2026 АТ «УРМ» самостійно задекларувало взаємозв`язок питань порядку денного: підрахунок голосів і прийняття рішення з питання 2 неможливі без прийняття рішення з питання 1, а з питання 3 - без прийняття рішення з питання 2. Тобто сам ініціатор зборів офіційно визнав, що питання 1, 2 і 3 утворюють єдиний нерозривний блок, спрямований на повну зміну складу Наглядової ради АТ «Харківобленерго».

Заявником зауважено, що Рішення від 28.04.2026 та Рішення від 11.05.2026 підписані в.о. генерального директора ОСОБА_5 одноосібно та прийняті на підставі рішень Дирекції АТ «УРМ»: Рішення від 28.04.2026 - на підставі рішення Дирекції, оформленого протоколом № 7-КУ від 28.04.2026; Рішення від 11.05.2026 - на підставі рішення Дирекції, оформленого протоколом № 12-КУ від 11.05 .2026

Спосіб проведення обох зборів визначено як дистанційні загальні збори (опитування), що зумовлює особливий порядок реалізації акціонерами права голосу: голосування здійснюється шляхом подання бюлетенів через депозитарну систему, опрацювання яких послідовно здійснюють депозитарні установи, Центральний депозитарій, а також реєстраційна та лічильна комісії в порядку, встановленому «Порядком скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженим рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236. Саме ця обставина пояснює спрямованість частини заявлених заходів на конкретні стадії опрацювання бюлетенів та оформлення результатів голосування - без вчинення відповідних технічних дій прийняття зборами рішень з питань порядку денного є об`єктивно неможливим. Належність заявнику 3 простих іменних акцій АТ «Харківобленерго» підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах.

Заявником вказано на те, що предмет позову, який буде подано у строк, встановлений ч. З ст. 138 ГПК України, становлять такі вимоги:

1. визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції АТ «УРМ» від 28.04.2026, оформлене протоколом № 7-КУ;

2. визнати недійсним з моменту прийняття рішення АТ «УРМ» від 28.04.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ "Харківобленерго" на 12.06.2026,

3. визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції АТ «УРМ» від 11.05.2026, оформлене протоколом № 12-КУ,

4. визнати недійсним з моменту прийняття рішення АТ «УРМ» від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 23.06.2026.

ОСОБА_1 стверджує, що рішення АТ «УРМ» від 28.04.2026 та від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» прийняті Дирекцією АТ «УРМ» з перевищенням повноважень і компетенції, встановленої Статутом АТ «УРМ», є протиправними та підлягають визнанню недійсними з моменту прийняття.

Відповідно до п. 17.1 розділу 17 Статуту Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав усіх акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом та законами України «Про акціонерні товариства» і «Про управління об`єктами державної власності», здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність Дирекції. Пунктом 17.3 Статуту передбачено, що до компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених зазначеними законами та Статутом.

При цьому, відповідно до п. 21.1 розділу 21 Статуту прийняття рішення про створення та/або участь у будь-яких юридичних особах / їх об`єднаннях, їх реорганізацію, ліквідацію та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб / їх об`єднань здійснюється Наглядовою радою. Сам розділ 21 Статуту має назву "Управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб`єктах господарювання", що прямо вказує на віднесення цих питань до компетенції Наглядової ради.

Положеннями п. 17.1 Статуту також передбачено, що питання компетенції Наглядової ради (крім питань її виключної компетенції) можуть вирішуватися Загальними зборами та Дирекцією лише у випадку, якщо Наглядова рада делегувала вирішення таких питань Дирекції і це прямо не заборонено законодавством.

Згідно з п. 18.18 Статуту до компетенції Дирекції належить вирішення всіх питань, пов`язаних із керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань та дій, що належать до компетенції Загальних зборів і Наглядової ради, у тому числі їх виключної компетенції. До компетенції Дирекції відноситься вирішення інших питань діяльності товариства, які не віднесені до виключної компетенції Загальних зборів та/або Наглядової ради або щодо вирішення яких не потрібне відповідне рішення цих органів (п.п. 28 п. 18.19 Статуту).

За твердженням заявника, із системного аналізу п. 17.1, 17.3, 18.18, 21.1 та п.п. 28 п. 18.19 Статуту випливає, що рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів АТ «Харківобленерго», яке за своєю природою є рішенням щодо управління корпоративними правами товариства в іншому суб`єкті господарювання, могло бути прийняте Дирекцією АТ «УРМ» лише за умови делегування вирішення цього питання Наглядовою радою, якого не відбулося.

Таким чином, за висновком заявника, рішення АТ «УРМ» від 28.04.2026 та від 11.05.2026, прийняті Дирекцією з перевищенням повноважень та внаслідок несанкціонованого Наглядовою радою втручання в її компетенцію, як і самі рішення Дирекції (протоколи № 7-КУ від 28.04.2026 та № 12-КУ від 11.05.2026), є протиправними, суперечать п. 17.1, 18.18, 21.1 та п.п. 28 п. 18.19 Статуту і підлатають визнанню недійсними з моменту прийняття.

Додатково, відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» оскільки утворення Наглядової ради АТ «УРМ» є обов`язковим і передбачене Статутом, навіть Міненерго (як уповноважений орган управління та єдиний акціонер) без згоди Наглядової ради не може перебирати на себе повноваження щодо управління корпоративними правами товариства в інших суб`єктах господарювання.

Заявником наголошено на тому, що оскільки рішення про скликання позачергових загальних зборів АТ «Харківобленерго» прийняті Дирекцією АТ «УРМ» поза межами її компетенції та без делегування з боку Наглядової ради, усі похідні від них дії та рішення (проведення зборів, голосування належними АТ «УРМ» голосами, прийняття рішень з питань порядку денного, формування нового складу Наглядової ради) є такими, що ґрунтуються на протиправному акті, що посилює необхідність недопущення настання їх наслідків до перевірки правомірності оскаржуваних рішень судом.

Як зазначено заявником, слід також враховувати, що АТ «УРМ» належить до товариств, 50 і більше відсотків акцій яких прямо або опосередковано належать державі, оскільки 100% його акцій перебувають у державній власності. Тому передбачена абз. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства» можливість вирішення загальними зборами питань, віднесених до компетенції наглядової ради, на АТ «УРМ» не поширюється. Це додатково підтверджує, що питання управління корпоративними правами товариства в інших суб`єктах господарювання (зокрема скликання загальних зборів АТ «Харківобленерго») не могло бути правомірно вирішене Дирекцією без відповідного рішення Наглядової ради АТ «УРМ».

Як зауважено заявником, АТ «УРМ» володіє 166 754 183 акціями АТ «Харківобленерго» (65,0010% голосуючих акцій), тобто кількості голосів об`єктивно достатньо для прийняття будь-якого рішення з питань порядку денного.

Крім того, оскаржувані рішення прийняті та підписані одноосібно в.о. директора ОСОБА_5 за відсутності завдання на голосування, погодженого Наглядовою радою АТ «УРМ» (п. 21.3 Статуту), оскільки Наглядова рада не делегувала Дирекції відповідних повноважень. За таких умов уповноважені АТ «УРМ» представники діятимуть не на підставі погодженого Наглядовою радою завдання, а за вказівкою Дирекції, і віддадуть належні АТ «УРМ» голоси (у тому числі кумулятивні) на підтримку всіх питань порядку денного та окремих кандидатів до складу Наглядової ради АТ «Харківобленерго».

При цьому сам ініціатор зборів - АТ «УРМ» - Рішенням від 11.05.2026 офіційно задекларував нерозривний взаємозв`язок питань 1, 2 і 3 порядку денного, що підтверджує, що прийняття зборами рішень саме з цих трьох питань є заздалегідь спланованим єдиним результатом, а не суб`єктивним припущенням заявника.

Сукупність наведених обставин, на переконання заявника, дає підстави для достатньо обґрунтованого припущення, що в разі невжиття заходів забезпечення позову та проведення зборів будуть прийняті рішення про припинення повноважень чинної Наглядової ради, обрання її нового складу та укладення договорів з новими членами.

Заявлені заходи заявник вважає безпосередньо пов`язаними з предметом майбутнього спору, ці заходи обмежені трьома з чотирьох питань порядку денного та стадією оформлення результатів голосування саме з цих питань; вони не зупиняють і не припиняють господарську діяльність AT «Харківобленерго». Негативні наслідки від невжиття заходів (необхідність ініціювати низку нових проваджень, нелегітимність органів управління стратегічного підприємства) істотно переважають мінімальні та тимчасові обмеження, які запроваджуються заходами.

Окрему увагу заявником звернуто на те, що до моменту вирішення майбутнього спору по суті оскаржувані рішення будуть вже реалізовані, а їх наслідки - настануть і стануть практично незворотними, що спричинить ланцюг подальших юридичних наслідків, кожен з яких є самостійним і не усувається автоматично визнанням недійсними вихідних рішень про скликання зборів.

На переконання заявника, сукупність наведених обставин дає підстави для достатньо обґрунтованого припущення, що в разі невжиття заходів забезпечення позову та проведення зборів будуть прийняті рішення про припинення повноважень чинної Наглядової ради, обрання її нового складу та укладення договорів з новими членами. При цьому, за відсутності заходів забезпечення позову задоволення майбутнього позову (визнання недійсними рішень про скликання зборів) не поновить попередній правовий стан в органах управління АТ «Харківобленерго» - правомочність і легітимність складу Наглядової ради, відсутність незаконних рішень загальних зборів та нелегітимної Наглядової ради. Для відновлення цього стану заявник буде вимушений ініціювати низку нових, самостійних судових проваджень.

Посилаючись, зокрема, на статут АТ «Українські розподільні мережі», у тому числі пункти 17, 17.1, 17.3, 17.4, 18.18, 18.19, 21.1., 21.3, суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що що статут AT «Українські розподільні мережі» визначає, що саме Наглядова рада AT «Українські розподільні мережі» окремим рішенням має визначити перелік питань, які мають розглядати Загальні збори AT «Харківобленерго» та Наглядова рада має погодити прийняття рішення акціонером AT «Українські розподільні мережі» про проведення (скликання) загальних зборів AT «Харківобленерго». Враховуючи п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України, який дозволяє забезпечення позову у корпоративних правовідносин шляхом заборони прийняття конкретно визначених судом рішень, які прямо стосуються предмета спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та про вжиття вказаних заходів забезпечення позову.

Суд вказав на те, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

На переконання суду першої інстанції, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у майбутній справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів ОСОБА_1 у випадку задоволення позову, сприятиме захисту та поновленню порушених прав та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Вжиті заходи забезпечення позову не тягнуть за собою припинення чи зупинення господарської діяльності AT "Харківобленерго", не призводять до негативних наслідків для товариства та відповідають вимогам п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Щодо інших вимог заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки вони не обґрунтовані заявником щодо визначеного предмету спору та не можуть бути застосовані в силу прямої заборони приписів ч. 5 ст. 137 ГПК України. Суд відхилив ці вимоги з огляду на їх надмірність, порушення принципу пропорційності та надмірне втручання в діяльність третіх осіб.

Суд зауважив, що додаткове блокування роботи депозитарних установ, реєстраційної та лічильної комісій, а також заборона затверджувати бюлетені є надмірними і порушують принцип пропорційності. Вимога до невизначеного кола державних реєстраторів також є необґрунтовано широкою, оскільки суд вже заборонив вчиняти конкретні реєстраційні дії. Крім того, така заборона фактично спрямована на блокування реалізації передбачених законом процедур державної реєстрації змін щодо юридичної особи, що є похідними від можливих рішень загальних зборів акціонерів, та не має безпосереднього зв`язку з предметом спору, який стосується правомірності рішень про скликання та проведення загальних зборів, а не дій суб`єктів державної реєстрації. Суд також зазначив, що заявницею не доведено наявності обставин, які б свідчили про протиправну поведінку або намір вчинення незаконних дій з боку суб`єктів державної реєстрації до подання заявницею позову, а також не наведено належних і допустимих доказів того, що саме внесення відповідних записів до реєстру унеможливить або істотно ускладнить ефективний захист прав у межах даного судового провадження.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі стосується по суті правомірності прийняття рішення Дирекції АТ «УРМ» від 28.04.2026, оформленого протоколом №7-КУ; рішення АТ «УРМ» від 28.04.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026; рішення Дирекції АТ «УРМ» від 11.05.2026, оформлене протоколом № 12-КУ; рішення АТ «УРМ» від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 23.06.2026.

Водночас, предметом апеляційного розгляду є перевірка законності та обґрунтованості ухвали Господарського суду Харківської області від 04.06.2026, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено частково та застосовано відповідні заходи забезпечення позову, зокрема шляхом заборони загальним зборам АТ «Харківобленерго» приймати рішення з окремих питань порядку денного, а також заборони Центральному депозитарію України вчиняти певні дії, пов`язані з організацією проведення цих зборів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 137 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому, у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову

У даній справі заявник просила суд застосувати заходи забезпечення позову до подання позову, тобто, суд при розгляді заяви про вжиття заходів до забезпечення позову оцінює міру вірогідності, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування поданої заяви про застосування заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 вказує на те, що вона є акціонером Акціонерного товариства «Харківобленерго» та власником простих іменних акцій у кількості 3 шт. номінальною вартістю 0,23 грн, що становить 0,000001% статутного капіталу товариства.

1. прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

2. обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»;

4. компенсація АТ «УРМ» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.

Рішенням від 11.05.2026 АТ «УРМ» самостійно задекларувало взаємозв`язок питань порядку денного: підрахунок голосів і прийняття рішення з питання 2 неможливі без прийняття рішення з питання 1, а з питання 3 -- без прийняття рішення з питання 2. Тобто сам ініціатор зборів офіційно визнав, що питання 1, 2 і 3 утворюють єдиний нерозривний блок, спрямований на повну зміну складу Наглядової ради АТ «Харківобленерго».

Заявником наголошено на тому, що предметом майбутнього спору є не лише акти про скликання зборів, а й самі рішення Дирекції АТ «УРМ» (протоколи № 7-КУ та № 12-КУ), тобто питання належності Дирекції компетенції на їх прийняття. ОСОБА_1 стверджує, що рішення АТ «УРМ» від 28.04.2026 та від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» прийняті Дирекцією АТ «УРМ» з перевищенням повноважень і компетенції, встановленої Статутом АТ «УРМ», є протиправними та підлягають визнанню недійсними з моменту прийняття.

Водночас, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову за вимогами немайнового характеру у спорах, що виникають з корпоративних відносин, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову; заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить частині 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

Як вже зазначалося, судом першої інстанції вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Акціонерного товариства «Харківобленерго», скликаним Акціонерним товариством «Українські розподільні мережі» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, приймати рішення з таких питань порядку денного: питання 1: «Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго» у повному складі», питання 2: «Обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго», питання 3: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради»; заборони Акціонерному товариству «Харківобленерго» вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Харківобленерго», скликаними АТ «УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради; заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ «Харківобленерго», у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ «Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026. В іншій частині заяви відмовлено.

При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи особи, яка може набути статусу позивача, про те, що оскаржуваною ухвалою не встановлено заборону проводити загальні збори акціонерів, а встановлено заборону приймати конкретні визначені судом рішення (питання 1-3 порядку денного), які прямо стосуються предмета спору з огляду на те, що вказані питання, а саме: 1. прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»; 2. обрання членів Наглядової ради АТ «Харківобленерго»; затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради є ключовими у проведенні загальних зборів. За своїм змістом такі заходи є рівнозначними встановленню заборони на проведення загальних зборів акціонерів, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, без формування переліку акціонерів, які подали бюлетені, та без консолідації відповідної інформації проведення дистанційних загальних зборів є неможливим.

Таким чином, суд першої інстанції, застосувавши заходи забезпечення позову шляхом заборони приймати рішення з усіх ключових питань порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», а також встановивши заборону Центральному депозитарію України консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ, та формувати перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, фактично унеможливив проведення зазначених зборів та реалізацію рішення про їх скликання.

За своєю правовою природою такі заходи забезпечення позову є рівнозначними встановленню заборони на проведення загальних зборів акціонерів, що виходить за межі допустимих процесуальних механізмів забезпечення позову у корпоративних спорах.

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що застосування заходів забезпечення позову не може призводити до фактичного блокування господарської діяльності суб`єкта господарювання або створення перешкод для здійснення ним управлінських функцій.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен виходити з необхідності дотримання принципу недопустимості незаконного втручання органів державної влади, у тому числі й судів, у господарські відносини.

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосування судом першої інстанції вказаних обмежень не лише унеможливлює проведення загальних зборів акціонерів, але й фактично блокує реалізацію корпоративних прав акціонерів та функціонування органів управління товариства. Наслідком цього є істотне втручання у діяльність суб`єкта господарювання, оскільки позбавляє товариство можливості здійснювати управління своєю діяльністю.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є надмірними, такими, що виходять за межі мети інституту забезпечення позову.

Крім того, як вже зазначалося, майбутній спір у даній справі стосується виключно правомірності прийняття рішення Дирекції АТ «УРМ» від 28.04.2026, оформленого протоколом №7-КУ; рішення АТ «УРМ» від 28.04.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026; рішення Дирекції АТ «УРМ» від 11.05.2026, оформлене протоколом № 12-КУ; рішення АТ «УРМ» від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 23.06.2026, тоді як застосовані заходи забезпечення позову фактично спрямовані на блокування проведення таких зборів та реалізації відповідних рішень. Тобто, обраний судом першої інстанції спосіб забезпечення позову не відповідає завданню інституту забезпечення позову, оскільки фактично призводить до блокування діяльності органів управління товариства та втручання суду у його господарську діяльність.

Крім того, голос акціонера, який є власником простих іменних акцій у кількості 3 шт. номінальною вартістю 0,23 грн, що становить 0,000001% статутного капіталу товариства, не впливає на результати голосування та прийняття рішення.

Щодо доводів ОСОБА_1 про наявність у АТ «Українські розподільні мережі» контрольного пакета акцій АТ «Харківобленерго» та можливість прийняття відповідних рішень загальними зборами акціонерів, колегія суддів зазначає, що саме по собі володіння контрольним пакетом акцій не є обставиною, яка може свідчити про незаконність проведення загальних зборів або про необхідність обмеження реалізації корпоративних прав такого акціонера. Реалізація права голосу на загальних зборах акціонерів є складовою корпоративних прав акціонера та гарантується законодавством, а тому сам факт можливості прийняття рішень більшістю голосів не може розцінюватися як підстава для втручання суду у діяльність товариства.

Крім того, доводи ОСОБА_1 щодо можливого прийняття загальними зборами рішень про припинення повноважень наглядової ради та обрання нового складу цього органу також не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову у такому обсязі, як встановлено місцевим господарським судом. Навіть у разі прийняття відповідних рішень законодавство передбачає можливість їх судового оскарження у встановленому порядку. Сам по собі факт потенційної необхідності звернення до суду з іншими позовними вимогами не свідчить про неможливість або істотне ускладнення ефективного захисту прав позивача.

Відтак, наведені позивачкою аргументи не спростовують доводів апеляційної скарги та не свідчать про наявність правових підстав для застосування заходів забезпечення позову у спосіб, визначений судом першої інстанції.

Водночас, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що порушено правила підсудності та те, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви підлягала розгляду Господарським судом міста Києва з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору, якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви питання підсудності вирішується з урахуванням тих правил територіальної підсудності, які підлягали б застосуванню при розгляді майбутнього позову по суті.

Згідно з частиною шостою статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Як убачається з матеріалів справи, майбутній позов, про подання якого зазначає ОСОБА_1 , стосується визнання недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції АТ «УРМ» від 28.04.2026, оформлене протоколом № 7-КУ; визнання недійсним з моменту прийняття рішення АТ «УРМ» від 28.04.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 12.06.2026; визнання недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції АТ «УРМ» від 11.05.2026, оформлене протоколом № 12-КУ, визнання недійсним з моменту прийняття рішення АТ «УРМ» від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» на 23.06.2026, тобто спір виникає з корпоративних правовідносин та безпосередньо пов`язаний з управлінням АТ «Харківобленерго».

Враховуючи, що місцезнаходженням Акціонерного товариства «Харківобленерго» є місто Харків, спір щодо реалізації корпоративних прав акціонерів цього товариства підлягає розгляду за правилами виключної підсудності саме Господарським судом Харківської області.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви правомірно подана до Господарського суду Харківської області, а доводи апелянта про необхідність її розгляду Господарським судом міста Києва є помилковими та не ґрунтуються на приписах процесуального законодавства.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана ухвала постановлена без врахування заперечень АТ «УРМ» щодо заяви про забезпечення позову колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Зазначене положення закріплює загальний порядок розгляду таких заяв, зумовлений терміновістю та специфікою інституту забезпечення позову.

Частинами 3 та 4 вказаної статті передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Відтак, законодавець свідомо обмежив дію принципу змагальності на стадії забезпечення позову, віддавши пріоритет швидкості та ефективності цього процесуального інституту.

Таким чином, розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, що передбачено ч. 1 ст. 140 ГПК України, та без врахування можливих заперечень не свідчить про порушення норм процесуального права чи принципу змагальності.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно застосував заходи забезпечення позову у визначений спосіб, не врахував вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності та допустимості таких заходів у корпоративних спорах, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви слід відмовити.

З огляду на наведене, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/1920/26 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2026 №4928-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини введення в Україні воєнного стану, поточну ситуацію що склалася в місті Харкові та Харківській області, задля збереження безпеки працівників суду, а також з метою реалізації учасниками справи процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд застосував принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Керуючись статтями 233, 269, 270, 271, п.2 ч.1 ст.275, п.2,4 ч.1 ст.277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/1920/26 скасувати в частині задоволення заяви про заходи забезпечення позову шляхом заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго", скликаним Акціонерним товариством "Українські розподільні мережі" на 12.06.2026 та на 23.06.2026, приймати рішення з таких питань порядку денного: питання 1: "Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ "Харківобленерго" у повному складі", питання 2: "Обрання членів Наглядової ради АТ "Харківобленерго", питання 3: "Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради"; заборони Акціонерному товариству "Харківобленерго" (ЄДРПОУ 00131954; 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ "Харківобленерго", скликаними АТ "УРМ" на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради; заборони Центральному депозитарію - ПАТ "Національний депозитарій України" (ЄДРПОУ 30370711; 04107, м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 7-Г): консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ "Харківобленерго", скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ "Харківобленерго", скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ "Харківобленерго", у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ "Харківобленерго", скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви повністю.

В решті ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/1920/26 залишити без змін.

Справу №922/1920/26 направити до Господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 24.08.2026.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua