Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №922/1072/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/1072/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Мироненко С.С., на підставі ордера (в залі суду),

від відповідача - Камінський О.Д. особисто, паспорт (в залі суду), адвокат Андренко В.Ю., на підставі ордера (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича (вх.№1534Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Погореловою О.В., повне судове рішення складено 29.06.2026, у справі №922/1072/26

за позовом фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни, м. Дніпро,

до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича, м. Вовчанськ,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року фізична особа-підприємець Остахова Марина Олександрівна звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заподіяну залиттям матеріальну шкоду у розмірі 468 249, 05грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що 13.10.2023 внаслідок пориву гнучкого шлангу під мийкою нежитлового приміщення загальною площею 108, 1кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем та орендарем якого, на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01.10.2023 був ФОП Камінський О.Д., відбулось залиття водою з верхнього вищевказаного нежитлового приміщення 2-го поверху, нежитлового приміщення 1-го поверху за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ФОП Остахової М.О., разом із усіма товарно-матеріальними цінностями (товаром, меблями, вітринами), внаслідок чого майно ФОП Остахової М.О. було пошкоджено, чим завдано позивачу збитки на суму 468 249, 05грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича на користь фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни 468 249, 05грн матеріальної шкоди, 11 600, 00грн витрат на проведення судової товарознавчої експертизи та 5 618, 99грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано наступним:

- на час спричинення позивачці шкоди залиттям нежитлового приміщення на першому поверсі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 41/2, з нежитлового приміщення на другому поверсі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 41/2, це нежитлове приміщення знаходилося у користуванні ФОП Камінського О.Д. на відповідній правовій підставі, а саме, договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01 жовтня 2023 року зі строком дії до 01 вересня 2026 року;

- відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прорив гнучкого шлангу та, як результат, залиття нежитлового приміщення, яке орендує позивачка, стався не з його вини;

- відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1177 від 28.02.2024, складеного судовим експертом Зєлєніною Євгенією Володимирівною, свідоцтво №1886, видане ЦЕКК при Міністерстві юстиції України 09.06.2017, за заявою ФОП Остахової Марини Олександрівни від 29 січня 2025 року, розмір матеріальної шкоди спричиненої ФОП Остаховій М.О. за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування тих товарів, аналогів яких на ринку України не було знайдено та тих, для ідентифікації яких не було надано достатньо інформації, становить 468 249, 05грн. Поданий позивачем висновок експерта №1177 від 28.02.2024 відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України та є належним доказом вартості майна, належного позивачу та пошкодженого внаслідок залиття;

- докази, які подані позивачем, є більш вірогідними, ніж докази, подані відповідачем. Матеріали справи дозволяють встановити факт нанесення позивачу збитків у вигляді пошкодження майна, причинно-наслідковий зв`язок збитків із діями відповідача, а також встановити їхній розмір.

23.06.2026 до Господарського суду Харківської області від позивачки надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/1072/26 та стягнути з ФОП Камінського Олександра Денисовича на користь ФОП Остахової Марини Олександрівни понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 850грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 заяву фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича на користь фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни 24 850, 00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Місцевий господарський суд, беручи до уваги характер спірних правовідносин, дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у цій справі у розмірі 24 850, 00грн відповідає вимогам та критеріям щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості, пропорційності до предмету спору та справедливості. Тоді як відповідач не спростував ці висновки.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 18.06.2026 та додатковим рішенням місцевого господарського суду від 02.07.2026, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 і додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Також апелянт просить стягнути з позивача судові витрати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним:

- акт обстеження від 17.10.2023, складений за участю представників КП "Жилкомсервіс" (дільниця №6) не може бути покладений в основу судового рішення, є неналежним та недостовірним доказом та не підтверджує, як сам факт залиття, так і збитки, спричинені внаслідок залиття приміщення;

- експертом при проведенні дослідження товар та меблі не оглядались, на місці події експерт не перебував. Експертом зроблено висновок щодо непридатності товару для подальшого продажу та меблів для подальшої експлуатації лише на підставі тверджень ФОП Остахової М.О.;

- документи, надані для експертного дослідження, складені позивачем та її співробітниками без участі відповідача;

- якщо товар призначався для продажу, експерт мав оцінювати його за собівартістю (ціною закупівлі), а не за ціною продажу. Без накладних від постачальників неможливо встановити їх вартість; суд не може стягнути роздрібну ціну, яка вважається упущеною вигодою і недоведена позивачем;

- документи, відеозаписи (без посилання на дату та місце проведення зйомки), які передані експерту для проведення дослідження, не містять відомостей про виробника товару, його властивості (розміри, технічні характеристики, матеріалу виготовлення), країну походження та інші відомості, за наявності яких вказаний товар можливо ідентифікувати та визначити його вартість, що свідчить про те, що висновок експерта щодо розміру збитків є некоректним та недостовірним;

- утилізація пошкодженого майна позбавляє відповідача права ініціювати питання щодо призначення у справі судової експертизи, що нівелює принцип рівності та змагальності сторін.

Крім того, апелянт просить, враховуючи обставини, викладені в апеляційній скарзі та те, що судом першої інстанції клопотання відповідача про виклик експерта залишено без задоволення, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, керуючись ст.ст. 62, 69 ГПК України, викликати експерта Зеленіну Євгенію Володимирівну, 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 14, офіс 324, тел. НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , для допиту та надання відповідей, що стосуються складання нею висновку. Проти участі експерта у судовому засіданні в режимі відеоконференції апелянт не заперечує.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026, для розгляду справи №922/1072/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі №922/1072/26. Призначено справу до розгляду на "19" серпня 2026 р. о 10:00 годині.

29.07.2026 від позивачки до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного:

- обставини виникнення залиття підтверджуються поясненнями самого відповідача та не є спірними;

- відповідач не з`явився для складання акту обстеження від 17.10.2023;

- суд першої інстанції встановив розмір збитків не лише на підставі інвентаризаційної відомості, а на підставі сукупності доказів, у тому числі висновку судового експерта, який відповідає вимогам статей 98 та 101 Господарського процесуального кодексу України, фототаблиці пошкодженого майна, відеозапису з місця затоплення, показань свідків та інших наявних у матеріалах справи доказів;

- відповідач не наводить власного та на його думку обґрунтованого розміру збитків, ним не запропоновано провести іншу судову товарознавчу експертизу, на підставі чого, позивач вважає, що ціна позову є обґрунтованою, доведеною, такою, що утворена відповідно до висновку судового експерта з відповідною кваліфікацією;

- відмовляючи у задоволенні клопотань відповідача про виклик експерта та призначення судової експертизи, суд першої інстанції діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень, а апелянт не довів, яким саме чином зазначені процесуальні рішення вплинули на правильність вирішення судом спору.

04.08.2026 від відповідача до Східного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилається на те, що:

- доводи позивача про пропозицію Камінському О.Д. взяти участь у складанні акту про затоплення не підтверджуються матеріалами справи;

- проведення позивачем одностороннього досудового експертного дослідження на підставі одноособово створених документів (інвентаризаційної відомості) без виклику відповідача, з подальшою утилізацією товару до моменту звернення до суду та за відсутності належного акту утилізації, позбавило відповідача процесуального права на перевірку розміру шкоди та призначення судової експертизи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 виправлено допущену при постановленні ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 у справі №922/1072/26 описку та постановлено вважити вірним відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 у справі №922/1072/26.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.08.2026 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити. Представник позивачки проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та у відповіді на відзив на апеляційну скаргу доводи апелянта та доводи позивачки, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на підставі договору купівлі-продажу №1667 від 06.06.2006 Хмаладзе Ілля Тенгізович є власником нежитлового приміщення № ІІ, ІІа, площею 31, 8кв.м у нежитловій частині житлового будинку літ. "В-2" за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.03.2024 №370440567.

01.02.2023 між ФОП Остаховою М.О. (Орендар) та ОСОБА_5 (Орендодавець) укладено Договір оренди нежитлового приміщення, площею 31, 8кв.м, що розташоване на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .

Остахова Марина Олександрівна є фізичною особою-підприємцем, види діяльності: 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (основний) 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Нежитлове приміщення площею 31, 8кв.м, розташоване на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , використовувалося ФОП Остаховою М.О. для розміщення магазину інтимних товарів " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №350922235 від 18.10.2023, нежитлове приміщення 2-го поверху, №4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5 в літ. "Б-3, В-2", загальною площею 108, 1м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 частки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , від 09.11.2020 на підставі договору дарування частки нежитлових приміщень №4823 від 09.11.2020; 1/4 частки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , від 03.02.2020 - на підставі договору купівлі-продажу №1373 від 26.03.2003; рішення суду №638/9416/18 від 04.10.2019; заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Буценко О.Г. про розподіл часток №259, 260, 261 від 30.01.2020; 1/2 частки Буценко Олегу Григоровичу , РНОКПП НОМЕР_3 , від 03.02.2020 - на підставі договору купівлі-продажу №1370 від 26.03.2003; договору дарування №751 від 24.03.2003; заяви про розподіл часток №259, 260, 261 від 30.01.2020.

Таким чином, нежитлове приміщення 2-го поверху №4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5 в літ. "Б-3, В-2", загальною площею 108, 1м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на праві спільної часткової власності, по 1/2 частці у кожного співвласника, належить ОСОБА_2 та Буценку Олегу Григоровичу .

Відповідно до Договору №1 від 01 жовтня 2023 року, укладеного між ФОП Буценко Олегом Григоровичем (Орендодавець) та ФОП Камінським Олександром Денисовичем, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування для розміщення об`єкта громадського харчування у нежитловому приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 108, 1кв.м. (пункт 1.1 Договору).

Право Орендаря на використання майна настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного майна (пункт 2.1. Договору оренди №1).

Цей договір діє 2 роки та 11 місяців з моменту його підписання сторонами і до 01.09.2026 (пункт 9.1 Договору).

Згідно з пунктами 4.2, 4.4 Договору оренди №1 від 10 жовтня 2023 року, орендар несе повну відповідальність за дотримання правопорядку, правил експлуатації інженерних мереж і будівельних споруд, правил і техніки безпеки, пожежної безпеки і санітарії в приміщенні і на території. Орендар несе відповідальність перед третіми особами за нанесення матеріального збитку з його вини в процесі використання приміщення, в т.ч. перед власниками сусідніх з приміщенням об`єктів.

01 жовтня 2023 року ФОП Буценко О.Г. та ФОП Камінський О.Д. підписали Акт прийому-передачі до договору оренди №1 від 01.10.2023, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв нежитлове приміщення площею 108, 1кв.м за адресою: АДРЕСА_3 . Сторони підтвердили, що приміщення знаходиться у задовільному стані і придатне до експлуатації. Орендар не має претензій до майна орендодавця.

17 жовтня 2023 року комісією у складі: начальник дільниці №6 КП "Жилкомсервіс" - Винник В.К., майстер дільниці №6 КП "Жилкомсервіс" - Шляхова І.В., начальник дільниці Шевченківського району по ТО ВБМ комплекс "Харківводовідведення" - Кікнадзе С.Т., проведено обстеження нежитлового приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 31, 8м2, власником якої є ОСОБА_5 . Житловий будинок триповерховий, трипід`їздний, 1917р. побудови, покрівля шиферна, обладнаний системами електропостачання, газопостачання, центрального опалення, холодного водопостачання, водовідведення. Комісійним обстеженням встановлено, що 13.10.2023 року відбулося залиття нежитлового приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яке перебуває у користуванні ФОП Остахової Марини Олександрівни.

Було залито: 1. кімната стеля підвісна "Армистронг" орієнтовно - 30м2; 2. стіна гіпсокартон - орієнтовно 16м2; 3. стіна водоемульсійна фарба орієнтовно - 15м2; 4. підлога плитка орієнтовно 32 м2; 5. кімната підлога плитка - орієнтовно 6м2; 6. частково пошкоджена електропроводка; 7. меблі та товарно-матеріальні цінності ФОП Остахової М.О. Причина залиття: порив гнучкого шлангу під мийкою нежитлового приміщення загальною площею S - 108, 1м2, власником якого є ОСОБА_2 та Буценко Олег Григорович , за адресою АДРЕСА_1 .

За вказаними обставинами комісією складено Акт обстеження від 17 жовтня 2023 року.

16 жовтня 2023 року ФОП Остаховою М.О. видано наказ №1 про проведення інвентаризації пошкоджених товарів та матеріально-побутових цінностей.

16 жовтня 2023 року комісією у складі: продавця-консультанта магазину "Полуничка" Мальцевої О.О. продавця-консультанта магазину "Полуничка" Горбачової А.Г., у відповідності до наказу №1 від 16.10.2023, складено інвентаризаційну відомість, відповідно до якої визначено перелік пошкодженого майна, непридатного для реалізації або для подальшого використання кількістю 193 одиниці, загальною вартістю 459 329, 00грн.

29 січня 2024 року між ФОП Остаховою М.О. (Замовник) та ФОП Зєлєніною Євгенією Володимирівною, судовим експертом (Виконавець), укладено договір №29/01/2024/Е, на підставі якого Зєлєніна Є.В. зобов`язалася здійснити дослідження поставлених ФОП Остаховою М.О. питань, а саме: який розмір матеріальної шкоди заподіяно ФОП Остаховій М.О., в результаті затоплення нежитлового приміщення та пошкодження товару та інших матеріально-побутових цінностей, які постраждали внаслідок затоплення її магазину "Полуничка", за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1177 від 28 лютого 2024 року, складеного судовим експертом Зєлєніною Євгенією Володимирівною, свідоцтво №1886, видане ЦЕКК при Міністерстві юстиції України 09.06.2017, за заявою ФОП Остахової Марини Олександрівни від 29 січня 2025 року, розмір матеріальної шкоди спричиненої ФОП Остаховій М.О. за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування тих товарів, аналогів яких на ринку України не було знайдено, та тих, для ідентифікації яких не було надано достатньо інформації, становить 468 249, 05грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

У контексті наведеного колегія суддів зазначає, що за змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

Позивачка посилається на те, що внаслідок залиття орендованого нею приміщення вона понесла збитки у розмірі 468 249, 05грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею 780 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана третім особам у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Шкода, завдана у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною (частина 2 вказаної статті).

У березні 2024 року ФОП Остахова М.О. зверталася до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , Буценка О.Г. , третя особа - ФОП Камінський О.Д. , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення.

У ході судового розгляду судом у справі №638/5338/24 за вказаним позовом ФОП Остахової М.О. було встановлено, що на час спричинення позивачці шкоди залиттям нежитлового приміщення на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , з нежитлового приміщення на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , це нежитлове приміщення (на 2-му поверсі) знаходилося у користуванні ФОП Камінського О.Д. на відповідній правовій підставі, а саме, договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01 жовтня 2023 року зі строком дії до 01 вересня 2026 року.

За умовами вказаного договору, зокрема, пунктів 4.2, 4.4, орендар несе повну відповідальність за дотримання правопорядку, правил експлуатації інженерних мереж і будівельних споруд, правил і техніки безпеки, пожежної безпеки і санітарії в приміщенні і на території. Орендар несе відповідальність перед третіми особами за нанесення матеріального збитку з його вини в процесі використання приміщення, в т.ч. перед власниками сусідніх з приміщенням об`єктів.

При передачі наймачу ФОП Камінському О.Д. нежитлового приміщення згідно з актом прийому-передачі майна від 01.10.2023 були відсутні особливі властивості або недоліки майна, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, що підтверджується змістом зазначеного акту, а саме: "Приміщення знаходиться у задовільному стані і придатне до експлуатації. Орендар не має претензій до майна Орендодавця".

За таких встановлених обставин, суд у справі №638/5338/24 дійшов висновку, що відповідальність за шкоду, заподіяну ФОП Остаховій М.О. залиттям нежитлового приміщення, покладається на наймача нежитлового приміщення 2-го поверху за адресою: АДРЕСА_1 - ФОП Камінського О.Д.

З огляду на викладене, рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 31.07.2025 у справі №628/5338/24, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 20.01.2026, у задоволенні позову ФОП Остахової М.О. до ОСОБА_2 , Буценка О.Г. , третя особа - ФОП Камінський О.Д., про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення, відмовлено.

У даній справі №922/1072/26 суд першої інстанції дійшов висновку, що акт від 17.10.2023 про встановлення факту залиття має достатньо відомостей для встановлення події, що трапилася у зв`язку з залиттям нежитлового приміщення, яке орендує позивачка, у будинку АДРЕСА_1 , зокрема, про місце обстеження, дати залиття, причини залиття та пошкоджене майно.

Проте, дослідивши акт від 17.10.2023, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що із вказаного акту та матеріалів справи в цілому не вбачається обстеження комісією приміщення, що перебуває в оренді у відповідача. В акті зазначено про обстеження приміщення загальною площею 31, 8кв.м, та встановлено, що 13.10.2023 відбулось залиття стелі, стіни, плитки, частково пошкоджена електропроводка, а також меблі та товарно-матеріальні цінності ФОП Остахової М.О.

Відтак, за яких обставин комісією визначено причину залиття - порив гнучкого шлангу під мийкою, що знаходиться в нежитловому приміщенні загальною площею 108, 8кв.м, орендарем якого є відповідач, із вказаного акту не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що цим актом підтверджується лише факт та дата залиття приміщення, що перебувало в оренді ФОП Остахової М.О. Доказом вини відповідача у залитті приміщення та завдання шкоди, визначеної позивачем у позовній заяві за фактом залиття приміщення внаслідок викладених у ньому обставин, даний акт не є, як і не є доказом протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивачки.

Проте, у відзиві на позовну заяву відповідач надав пояснення щодо обставин залиття орендованого позивачкою приміщення, а саме, що 13.10.2023 третьою особою було виявлено витікання холодної води через порив гнучкого резинового шлангу, було перекрито витік води та прибрано воду з орендованого відповідачем приміщення; працівниці позивачки відмовились від запропонованих відповідачем пропозицій по просушенню приміщення першого поверху та не надали доступ до затопленого приміщення.

З огляду на пояснення відповідача, положення статті 780 Цивільного кодексу України, статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що відповідальність за шкоду, заподіяну ФОП Остаховій М.О. залиттям нежитлового приміщення, має покладатися на наймача нежитлового приміщення 2-го поверху за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 41/2 - ФОП Камінського О.Д. Доказів щодо причин прориву шлангу, у тому числі з певних об`єктивних причин, відповідачем суду не надано.

Разом з тим, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач ухилявся від усунення наслідків залиття орендованого позивачкою приміщення або вчинення невідкладних дій, спрямованих на зменшення або уникнення ризиків, які могли привести до пошкодження чи знищення матеріальних цінностей позивачки.

На підтвердження факту збитків та їх розміру позивачкою до матеріалів справи надано інвентаризаційну відомість від 16.10.2023, складену працівниками ФОП Остахової М.О.

Дана відомість містить перелік пошкодженого майна та зазначення його вартості. Також зазначено перелік та вартість пошкоджених меблів.

На підтвердження вартості пошкоджених меблів позивачкою також надано акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2023 за договором №4/23 (копія договору позивачкою не надано), в якому зазначено, що ФОП Меліксетовим О.І. надано ФОП Остаховій М.О. послуги у вигляді продажу та поставки товару (меблі) на загальну суму 180 000, 00грн, рахунок-фактура №20 від 02.09.2023 та лист ФОП Меліксетова О.І. про сплату позивачкою коштів за рахунком-фактурою №20.

Досліджуючи надану позивачкою інвентаризаційну відомість від 16.10.2023, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що дана інвентаризаційна відомість, по-перше, складена лише на третій день після залиття орендованого позивачкою приміщення. Матеріали справи не містять доказів неможливості складання інвентаризаційної відомості одразу після залиття або наступного дня, як і не містять доказів вчинення працівниками позивачки дій з метою мінімізації та усунення наслідків пошкодження належних позивачці матеріальних цінностей. По-друге, складена працівниками позивачки в односторонньому порядку інвентаризаційна відомість не містить посилань на бухгалтерські документи в обґрунтування вартості пошкоджених матеріальних цінностей, підстав перебування товару у позивачки в приміщенні (прибутково-видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, приймальні акти, сертифікати відповідності та якості, платіжні документи тощо), ступінь пошкодження/знищення товарів. Такі документи не надані позивачкою і для долучення до матеріалів справи. Позивачкою також не надано доказів звернення до власників приміщення другого поверху або відповідача з метою залучення їх до складання інвентаризаційної відомості. Інвентаризаційна відомість, створена позивачем самостійно, є внутрішнім документом і за відсутності бухгалтерських документів є його суб`єктивним твердженням.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що сама по собі складена працівниками позивачки в односторонньому порядку інвентаризаційна відомість від 16.10.2023 за відсутності бухгалтерських документів вартості пошкоджених матеріальних цінностей, підстав перебування товару у позивачки в приміщенні, не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру понесених збитків.

Надані позивачкою рахунок-фактура №20 від 02.09.2023, акт приймання-передачі від 30.09.2023 та лист ФОП Меліксетова О.І. про сплату позивачкою коштів за рахунком-фактурою №20 не підтверджують факту придбання товару та його вартості, оскільки позивачкою не надано платіжного документа про оплату вартості товару.

Щодо наданого позивачкою висновку судового експерта № 1177 від 28.02.2024 колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1177 від 28.02.2024, розмір матеріальної шкоди спричиненої ФОП Остаховій М.О. за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування тих товарів, аналогів яких на ринку України не було знайдено та тих, для ідентифікації яких не було надано достатньо інформації, становить 468 249, 05грн.

За змістом статті 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Надаючи оцінку висновку експерта №1177 від 28.02.2024, суд першої інстанції дійшов висновку, що поданий позивачем висновок експерта №1177 від 28.02.2024 відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України та є належним доказом вартості майна, належного позивачу та пошкодженого внаслідок залиття. Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, з огляду на наступне.

Детально дослідивши вказаний висновок, судова колегія зазначає, у висновку експертом було зазначено, що на дослідження експертові було надано: копію інвентаризаційної відомості від 16.10.2023, копію договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2023, копію акту обстеження від 17.10.2023, фототаблицю пошкодженого товару, відеозапис, зроблений за місцем події, із пошкодженим товаром, меблями.

Експертний огляду представлених документів судовим експертом провадився 01.02.2024 в приміщенні службового кабінету експерта за адресою: м. Бровари, бул. Незалежності, 14, офіс 324.

Відповідно до розділу звіту "Обмеження щодо достовірності дослідження", висновок цього дослідження є достовірним за умови, що вся інформація, надана ініціатором провадження дослідження або отримана з незалежних джерел, приймається за правдиву без додаткової перевірки на достовірність.

Отже, експертом при проведенні дослідження товар та меблі не оглядались, на місці події експерт не перебувала. Експертом зроблено висновок про непридатність товару для подальшого продажу та пошкодження меблів лише на підставі тверджень ФОП Остахової М.О. Не оглядаючи товар, експерт не може стверджувати, що дефекти виникли саме від залиття водою, а не з інших причин.

Висновок про розмір збитків здійснено експертом на основі інвентаризаційної відомості від 16.10.2023, яка визнана судом апеляційної інстанції неналежним доказом на підтвердження вартості товару. Висновок експерта фактично дублює відомості інвентаризаційної відомості від 16.10.2023. Експертом не досліджувались жодні бухгалтерські документи вартості пошкоджених матеріальних цінностей.

Судовою колегією встановлено, що висновок експерта містить фотографічні зображення товарів із позначенням на них вартості. Проте, якщо товар призначався для продажу, експерт мав оцінювати його за собівартістю, а не ціною продажу. Без відповідних бухгалтерських документів неможливо встановити ціну закупівлі товарів. Стягнення роздрібної ціни є упущеною вигодою, яка у спірних правовідносинах позивачем не доводиться жодними доказами.

Оскільки суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наданий позивачкою висновок експерта не є належним доказом вартості майна, належного позивачу та пошкодженого внаслідок залиття, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про виклик експерта Зеленіної Є.В. для допиту та надання відповідей, що стосуються складання нею висновку.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, місцевий господарський суд дійшов висновку, що докази, які подані позивачем, є більш вірогідними, ніж докази, подані відповідачем, проте, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що доведення факту збитків та їх розміру покладено саме на позивача.

У даному випадку позивачкою цієї складової збитків не доведено, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Тим паче, що у позовній заяві позивачкою зазначено про знищення пошкодженого товару, що об`єктивно унеможливлює для відповідача проведення іншого експертного дослідження.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича слід задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі №922/1072/26 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича про стягнення коштів відмовити.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивачки, пов`язані з розглядом позовної заяви, покладаються на позивачку; судові витрати апелянта, пов`язані із розглядом апеляційної скарги, у розмірі 8 428, 48грн сплаченого судового збору покладаються на позивачку.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 у справі №922/1072/26, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється у тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати. Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду касаційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі, від 06 грудня 2023 року у справі №910/10294/22).

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі №922/1072/26 із ухвалення нового рішення про відмову у позові фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича про стягнення коштів, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 у справі №922/1072/26 також слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі №922/1072/26 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича про стягнення коштів відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 у справі №922/1072/26 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 428, 48грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 25.08.2026.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов

Суддя П.В. Тихий