Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №539/3723/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3723/26

Провадження № 3/539/628/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; не працюючого, РНОКПП - НОМЕР_1 ), за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2026 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2026 року справа № 539/3723/26 передана для розгляду судді Пилипчуку М. М.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27 липня 2026 року серії ЕПР1 № 730164 водій ОСОБА_1 27 липня 2026 року о 10.38 год в селі Солониця по вулиці Академіка Павла Охріменка керував транспортним засобом Viper Storm 50 без державного номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» ALCOTEST 6820, тест № 44, від 27 липня 2026 року, результат 1,14 проміле. Огляд на стан сп`яніння зафіксовано на нагрудну боді-камеру № 906305. Водій ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонений. ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 27 липня 2026 року серії ЕПР1 № 730164, а саме: у пункті 12 (дата, час, місце розгляду адміністративної справи) наявний підпис ОСОБА_1 . Про розгляд справи про адміністративне правопорушення в Лубенському міськрайонному суді Полтавської області ОСОБА_1 був повідомлений.

У пункті 13 (роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП) ОСОБА_1 поставив власноруч свій підпис.

У пункті 14 (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) ОСОБА_1 власноруч написав, що відмовляється від надання пояснень згідно статті 63 Конституції України. Свідки події не залучались (пункт 9 указаного протоколу).

В судові засідання, які було призначено на 10 серпня 2026 року та 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи телефонограмою та шляхом направлення судових повісток рекомендованими повідомленнями, не з`явився, про причинки суд не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі суду не подав.

Суд вважає, що ОСОБА_1 не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, якими є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їй судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року).

Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини, зокрема в частині обґрунтування висновку про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, акцентує увагу на обов`язку учасника процесу демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосереднє відношення до нього, та на недопустимості нівелювання ключового принципу верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового розгляду свідчить про умисний характер їхніх дій, спрямований на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, «Чірікоста і Віола проти Італії» від 21 листопада 1995 року), оскільки в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 зазначеної Конвенції (рішення у справі «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року).

З огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому суд ураховує установлений законодавством строк накладення адміністративного стягнення, якого суди повинні дотримуватися, не порушуючи принцип невідворотності накладення такого стягнення з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 130 КУпАП).

Отже, керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є підставою для притягнення його до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП доведена наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 27 липня 2026 року серії ЕПР1 № 730164; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано, що огляд проведено за допомогою ALCOTEST 6820, за результатами якого виявлено 1,14 проміле. У вказаному акті мається письмова згода порушника щодо результатів проведення огляду; записами з боді-камери поліцейського, які надані до суду.

Згідно з частиною другою статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З наявного в матеріалах справи відеозапису боді-камери поліцейського РOLT № 906305 ВІ 0119790 yakymenko та запису відеореєстратора з автомобіля поліції вбачається, що 27 липня 2026 року працівники поліції переслідували транспортний засіб Viper Storm 50 без державного номерного знаку, водій якого намагався втекти від патрульного автомобіля. Після зупинки транспортний засіб Viper Storm 50 без державного номерного знаку (10:42:52), було встановлено особу водія - ОСОБА_1 . У працівників поліції виникла підозра на те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода (10:47:38). Спочатку водій ОСОБА_1 відмовлявся від проходження освідчення на стан сп`яніння, заявивши, що спиртні напої він не вживав, водночас після роз`яснення йому працівником поліції про те, що відмова від проходження освідчення на стан сп`яніння та керування у стані алкогольного сп`яніння тягне за собою одне і те саме покарання, ОСОБА_1 погодився на місці пройти освідчення, вказавши, що у медичний заклад їхати відмовляється (10:55:39). Після проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» у ОСОБА_1 зафіксовано результат 1,14 проміле (10:57:59). Після ознайомлення з результатом тесту ОСОБА_1 пояснив, що з результатами тесту він погоджується. ОСОБА_1 від проведення медичного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився, оскільки він погоджується з результатами тесту (10:58:33). Після чого працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 зміст статті 268 КУпАП, а також зміст статті 63 Конституції України та склали відповідний протокол. Також працівники поліції запропонували ОСОБА_1 залишити його транспортний засіб поряд у дворі можливих знайомих, оскільки від керування транспортним засобом він відсторонений.

Відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції, а також відеозапис із відеореєстратора автомобіля патрульної поліції досліджено судом, відеозаписи повністю відображають подію, яка відповідає наявному протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом враховано, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу погодився провести огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів - приладу «Драгер» ALCOTEST 6820 і зазначив, що медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі проводити не бажає.

Доказів та доводів, які б об`єктивно спростовували зазначені факти та обставини щодо вчиненого адміністративного правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

При складанні протоколу поліцейським здійснено опис встановлених обставин, сформульовано суть вчиненого правопорушення.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 указаного Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом у справі.

За наведених обставин, суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та обставин, що обтяжують відповідальність.

Суд вважає необхідним накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання норм права, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

До суду не подано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, тому, відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 23, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. М. Пилипчук