Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №357/2786/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 357/2786/26

Провадження № 2-о/379/40/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Невгада О.В.,

секретаря судового засідання - Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

Обґрунтування позиції заявника

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в місті москва, російська федерація.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.04.1983 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу народилося двоє синів: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер у м. москва, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане петровським відділом ЗАГС м. москви на підставі актового запису № 3860, яким підтверджується факт смерті. На даний час оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 видане петровським відділом ЗАГС м. москви втрачено. Заявниця ОСОБА_1 , позбавлена можливостіотримати оригінал свідоцтва про смерть, через те, що факт смерті померлого ОСОБА_2 відбувся на території рф, яка наразі є територією країни-агресора. Встановлення факту смерті необхідно для подальшого звернення до органу ТЦК та СП оскільки, це впливає на розмір її частки грошового забезпечення їх сина ОСОБА_3 , який зник безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни.

Процесуальній дії у справі.

03.03.2026 року з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області до Таращанського районного суду Київської області передано за підсудністю справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту що має юридичне значення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.

Ухвалою від 09.04.2026 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

21.04.2026 року від заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої представник заявника просить суд залучити в якості другої заінтересованої особи Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Разом з тим, Указом Президента України № 311/2026 від 13 квітня 2026 року суддю Разгуляєву О.В. призначено на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

Відповідно до пунктів 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, та ст. 119 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розпорядженням керівника апарату суду Нечитайло Н.В. за № 75 від 27.04.2026 року щодо повторного автоматизованого розподілу невирішених справ, які перебували в провадженні судді Разгуляєвої О.В., було здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної справа, яка на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 27.04.2026 надійшла в провадження судді Невгада О.В., який відповідно до наказу № 9-В від 17 квітня 2026 року перебував у відпустці з 04 травня 2026 року по 19 травня 2026 року включно.

22.05.2026 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків.

Копію цієї ухвали позивач та його представник отримали 27.05.2026 до кабінетів підсистеми «Електронний суд», що вбачається з довідок про доставку електронного документу.

01.06.2026 - у межах визначеного строку до суду від позивача надійшла заява в новій редакції з додатками на виконання ухвали від 22.05.2026.

Ухвалою судді від 08.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 21.07.2026 заявниця ОСОБА_1 пояснила, що вони з чоловіком проживали в місті Горлівка Донецької області. Він два роки їздив на заробітки до москви де і помер: ІНФОРМАЦІЯ_6 його вбили в москві. Вона його тіло привезла до України, похований ОСОБА_2 на кладовищі біля шахти Ізотова в м. Горлівка. У неї є копія свідоцтва про смерть виданого в м. москва по місцю смерті. В Україні вона смерть чоловіка не реєструвала. Свідоцтво про смерть залишилося у свекрухи - матері чоловіка. З чоловіком вони не були розлучені. Свекруха померла у 2007 році, а свекор ще раніше. У неї є лише копія свідоцтва про смерть.

Її син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був військовослужбовцем. У серпні минулого року, син зник безвісті, а потім прийшли папери, що він загинув. Їй виплачували частину коштів за загибель сина, які розділили на двох людей: на неї та її чоловіка. Хоче встановити факт смерті чоловіка, щоб всі кошти виплачували їй. До органів ДРАЦС з приводу реєстрації смерті чоловіка вона не зверталася.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. москва загинув його батько, про що 11.07.1997 року повідомили його матері. 12.07.1997 року мати поїхала до москви. Хоронили батька на 9-й день. До 2001 року він отримував пенсію, а брат до 2003 року. Їхні документи залишилися в м. Горлівка в окупації, родичів там не лишилося. Батько похований в м. Горлівка, фотографії з кладовища він не має. Після 2014 року він там не був. Брат зник 08.08.2025 року, служив у в/ч НОМЕР_2 . Матері виплатили половину суми коштів за загибель його брата, а іншу частину повинен був отримувати батько, але він помер.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що заявниця - її свекруха, стосунки між ними хороші. Син заявниці зник безвісти та їй виплачують частину грошового забезпечення. У ДРАЦС не бачать, що чоловік заявниці помер. У шлюбі вона з ОСОБА_4 з 2023 року. Проживають разом з 2011 року. До 2014 року вони їздили в Горлівку, де похований батько її чоловіка. ОСОБА_6 свекра вона бачила. Обставини його смерті їй відомі зі слів чоловіка та свекрухи.

08.08.2025 брат її чоловіка ОСОБА_7 пішов на «бойові», і після того свекруха отримала повідомлення, що він зник безвісти. Мати стала оформлювати документи на отримання виплат та отримала частину коштів, іншу частину зарезервовано на її чоловіка. Свекруха ходила до ДРАЦСу, щоб отримати документи про те, що чоловік помер, але їй відмовили та направили до суду. У ОСОБА_7 сім`ї не було, він самотній.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що із заявницею вони перебувають у дружніх стосунках. Чоловік заявниці загинув. У 2011 чи 2012 році вони їздили до заявниці в Горлівку, там ходили на кладовище. Вона бачила могилу ОСОБА_2 . З ним вона знайома не була, обставини його смерті їй невідомі. Зі слів заявниці, він загинув у москві. ОСОБА_10 - син заявниці, зник безвісти. На даний час частина коштів, нарахованих за безвісті зниклого, нарахована на батька, якого немає в живих.

У судове засіданні 13.08.2026 ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Будь яких заяв та клопотань до суду не направив.

Від представника заінтересованої особи Таращанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшла заява, в якій просять провести розгляд справи за відсутності представника відділу, не заперечують проти її задоволення.

Суд, заслухавши пояснення заявниці та показання свідків, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

В справі № 367/3690/24 Верховний Суд у своїй постанові від 11.12.2024 року зазначив, що згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору. ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦС можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2024 року у справі №643/8133/23 (провадження №61-3831св24).

Судом встановлено, заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уклала шлюб 13.04.1983 року з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб був зареєстрований в м. Горлівка Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 13.04.1983 серії НОМЕР_3 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_9 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого повторно 20.05.2008 року.(а.с.5).

ОСОБА_2 , чоловік заявниці, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 на території російської федерації м. москва, актовий запис - № 3860 від 15.07.1997 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 15.07.1997 року.(а.с13).

15.08.2025 року заявниці було направлено «Сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти» відповідно до якого заявницю було поінформовано, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 08.08.2025 виконував бойове завдання та зник безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни. (а.с.7,8).

Заявницею було реалізовано право на отримання виплат матір`ю військовослужбовця ОСОБА_3 грошового забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти із належною часткою виплат у 25% (а.с.9,10).

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану та регулює Закон України від 01.07.2010 №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон №2398-VI).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" визначено, що правову основу діяльності органів реєстрації актів громадянського стану визначають Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України.

Положеннями ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно з ст.23 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально.

Право на подання заяви про поновлення актового запису цивільного стану мають особи, зазначені в частині другій статті 22 цього Закону.

Заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення.

У разі якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо, поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

У разі якщо втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. На підставі поновленого актового запису цивільного стану повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану.

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно із п.1.5 Правил заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Згідно із п.1.8 Правил поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення, за винятком випадків, встановлених в абзацах третьому - п`ятому пункту 3.13 розділу 111 цих Правил.

Як передбачено положеннями п.1.14 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" у редакції від 23.12.2022, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.93, ст.13 даної Конвенції було передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.93". Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.93 року та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.97 та вихід України з Конвенції від 22.01.93 та Протоколу від 28.03.97.

Так, дія Конвенції від 22.01.93 та Протоколу від 28.03.97 зупинена з 27.12.2022 року.

В справі № 635/4475/25 Верховний Суд у своїй постанові від 04.08.2026 року зазначив, що чинним законодавством України передбачено певний порядок визнання документів, виданих органами іноземних держав на підтвердження факту смерті, а саме: їх легалізація в установленому законом порядку або інший порядок, визначений законом або міжнародним договором України.

Разом із тим, 01 грудня 2022 року прийнято закон України № 2783-IX«Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який набрав чинності 23 грудня 2022 року.

Відповідно до вказаного закону України дію Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року зупинено у відносинах з рф та республікою білорусь.

Це означає, що дія цієї конвенції, у тому числі, і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених лише у двох країнах (рф та республіка білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

Проте з дати зупинення дії Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року у відносинах з рф та республікою білорусь до документів, виданих на території цих держав, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Гаазькою конвенцією 1961 року.

Водночас, для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінетом Міністрів України було врегульовано питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, пунктом 1 постанови Кабінетом Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» встановлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Частиною першою статті 4 ЦК України визначено, що постанови Кабінету Міністрів України є також актами цивільного законодавства.

Таким чином, після виходу України з Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року офіційні документи, видані в державах, які були учасницями цієї Конвенції станом на 24 лютого 2022 року, можуть прийматися на території України без вимоги додаткового засвідчення протягом строку, визначеного постановою № 107.

Разом з тим, заявниця позбавлена можливості скористатись свідоцтвом про смерть свого чоловіка виданим у рф у спосіб, наведений вище, оскільки вона втратила оригінал зазначеного свідоцтва про смерть та позбавлена можливості його отримати у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, через те, що факт його смерті відбувся на території російської федерації.

Відповідно до п.3.5. Розділу "III. Поновлення актових записів цивільного стану" наказу Мінюсту від 12.01.2011 №96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", цей Закон регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Відповідно до положень п.28 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, або неможливості його направлення органами іноземної держави (стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.

Слід зазначити, що дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах зупинено у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь на підставі Закону №2783-IX від 01.12.2022 року.

В даному випадку, та у зв`язку із тим, що чоловік заявниці помер на території російської федерації, однак, оригіналу свідоцтва вона не має, отримати його на території російської федерації громадянами України неможливо, є необхідність у встановленні юридичного факту її смерті та подальшого отримання свідоцтва про смерть в Україні.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Приписами п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Як роз`яснено у п.п.13, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Положеннями ст.ст.3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявниця позбавлена можливості провести державну реєстрацію смерті свого чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 на території російської федерації - м. Москва, в позасудовому порядку встановлення даного факту неможливе, такий не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов`язаний з подальшим вирішенням спору про право, у зв`язку з чим заяву ОСОБА_1 слід задовольнити, встановивши факт смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця міста Горлівка Донецької області, помер - ІНФОРМАЦІЯ_6 на території російської федерації - м. Москва.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76, 77, 81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); про встановлення факту смерті особи, задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м Горлівка Донецької області, місце проживання: м Горлівка Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 на території Російської Федерації в місті Москва.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24.08.2026.

Суддя О.В. Невгад