Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №365/93/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/93/26

Номер провадження 1-кп/365/35/26

В И Р О К

Іменем України

25 серпня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 кримінальне провадження № 1202611108000004 від 03.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Джамбул, Казахстан, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працездатного, працюючого у СП ТОВ «Нива Переяславщини» підсобним працівником, неодруженого, раніше судимого вироком Згурівського районного суду Київської області від 15.05.2025 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 3 цього Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашнього насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (перебували) у шлюбі між собою.

ОСОБА_5 раніше судимий вироком Згурівського районного суду Київської області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

ОСОБА_5 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства по відношенню до особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, а саме співмешканки ОСОБА_4 за ст. 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог ст. 28, 29 Конституції України та ЗУ «Про запобігання та протидії домашньому насильству» на підґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_4 , з якою він постійно спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, що призвело до її психологічних страждань.

А саме, ОСОБА_5 систематично, умисно, на підґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, вчиняє по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_4 дії, виражені у словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні, залякуванні, тим самим викликавши у неї негативні психологічні зміни, які обмежують її активну самореалізацію та соціальне функціонування.

Так, 21.04.2025 приблизно 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, погрозах фізичного розправою, киданням в бійку, тягав за волосся та голосно кричав. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_5 не реагував, внаслідок чого завдав шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_4 , що призвело до її психологічних страждань. За вказані дії 15.05.2025 Згурівським районним судом Київської області ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.

Крім того, 22.04.2025 о 04 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у образах нецензурними словами, киданням в бійку та погрозами фізичною розправою. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_5 не реагував. Внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_4 , що призвело до її психологічних страждань. За вказані дії 22.04.2025 Згурівським районним судом Київської області ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190,00 грн.

Також, 22.05.2025 о 20 год. 50 хв. ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою в її адресу та погрозами фізичною розправою. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_5 не реагував, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_4 , що призвело до її психологічних страждань. За вказані дії 09.06.2025 Згурівським районним судом Київської області ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн.

Крім того, 30.12.2025 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та киданням в бійку. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_5 не реагував, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_4 , що призвело до її психологічних страждань.

Відповідно до висновку експерта № 70 від 26.01.2026 за результатами проведення судово-психологічної експертизи встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдані психологічні страждання внаслідок агресивної поведінки її співмешканця ОСОБА_5 , яка досліджується за матеріалами провадження та які проявляються наявністю тривожних тенденцій, негативних емоційних переживань, песимістичних установок, відчуттям психологічної втоми, пов`язаних з ситуацією, яка досліджується за матеріалами провадження, потребою в моральній підтримці та захисті від обставин, які її виснажують. Внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (агресивної поведінки співмешканця ОСОБА_5 ), які досліджуються за матеріалами провадження, у ОСОБА_4 зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя. Агресивна поведінка ОСОБА_5 , яка досліджується за матеріалами провадження, протягом тривалого часу, в тому числі і останній рік, є домінуючою проблемою в поточному житті ОСОБА_4 та завдає їй негативних психоемоційних переживань.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив умисні дії, що виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав. Зазначив, що він працює вахтовим методом - два тижні працює, два тижні вдома. Коли він працює, ОСОБА_4 вдома вживає алкогольні напої, «гуляє», додому приходить о 6 годині ранку, не слухає його. Нещодавно вона спалила всі його документи, костюм. Вона не працює, гроші бере у нього, він купив їй телефон. Коли він повертається додому після роботи, люди в селі розказують, що ОСОБА_6 пила, гуляла. Він у неї забирає телефон, свариться з нею, вони не розуміють один одного. Коли вона не вживає алкогольні напої, то є нормальною жінкою. Підтвердив викладені в обвинувальному акті факти систематичного вчинення домашнього насильства по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_4 та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Вважає, що такі його дії є неправомірними, та такими, що виникають через поведінку як самої потерпілої, так і його поведінку, оскільки він є емоційною, ревнивою, нестриманою особою. Розуміє, що вона внаслідок його дій психологічно страждає, після сварок йде з дому, вживає алкогольні напої. Пояснити причину спільного проживання як співмешканців в будинку ОСОБА_4 не може. Щиро розкаюється у вчиненому, переживає з цього приводу.

Окрім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина доведена іншими дослідженими судом доказами, зокрема, показами потерпілої, свідка, допитаних безпосередньо у судовому засіданні.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що вона з обвинуваченим ОСОБА_5 проживають як одна сім`я 12 років у її будинку у АДРЕСА_2 . У їхній сім`ї часто виникають сварки після вживання обвинуваченим алкогольних напоїв. Підтвердила, що ОСОБА_5 неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно неї, яке проявлялося у вживанні нецензурних слів до неї, образ, погрозах фізичною розправою, киданням в бійку. Всі штрафи він сплатив. Його діями спричинено шкоду її здоров`ю, що призвело до психологічних страждань, вона мала поганий настрій, переживала, боялася за своє життя. Але з початку 2026 року його поведінка змінилася, ОСОБА_5 став більш адекватний, не кричить на неї, майже не вживає алкогольних напоїв, працює офіційно і на підробітках. Повністю утримує їхню сім`ю та забезпечує всім необхідним. На даний час вона не має до нього ніяких претензій і просить не призначати йому покарання, пов`язане з обмеженням волі.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є діловодом Лизогубовослобідського старостинського округу Згурівської селищної ради, показала, що вона знає ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . До обвинуваченого вона ніяких претензій не має, він постійно на роботі, скарг від сусідів на нього не надходило. ОСОБА_4 у селі веде себе також нормально, хоча інколи її бачили в стані алкогольного сп`яніння. Знає, що у їхній сім`ї виникають конфлікти, останній раз обвинувачений дуже сильно виражався нецензурною лайкою до потерпілої. Це все є систематичним психологічним насильством, через яке ОСОБА_4 страждає. Причиною домашнього насильства на її думку є вживання алкогольних напоїв як обвинуваченим, так і потерпілою. Коли вони тверезі, то все у них добре. Чому вони разом є незрозумілим.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 від допиту свідка ОСОБА_8 відмовилася через обмеження у пересуванні останньої.

Обвинувачення ОСОБА_5 також повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

-постановою Згурівського районного суду Київської області від 15.05.2025, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин. Постанова набрала законної сили 26.05.2025;

-постановою Згурівського районного суду Київської області від 22.04.2025, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн. Постанова набрала законної сили 03.05.2025;

-постановою Згурівського районного суду Київської області від 09.06.2025, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1360 грн. Постанова набрала законної сили 20.06.2025;

-висновком експерта № 72 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 26.01.2026, з якого було встановлено, що ОСОБА_4 завдані психологічні страждання внаслідок агресивної поведінки її співмешканця ОСОБА_5 , та які проявляються наявністю тривожних тенденцій, негативних емоційних переживань, песимістичних установок, відчуття психологічної втоми, потребою в моральній підтримці, потребою в захисті обставин, які її виснажують. Внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (агресивної поведінки ОСОБА_5 ) у ОСОБА_4 зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя. Агресивна поведінка ОСОБА_5 протягом тривалого часу, в тому числі і останні роки, є домінуючою проблемою в поточному житті ОСОБА_4 , завдає їй негативних психоемоційних переживань.

Суд оцінює та приймає докази, отримані в ході проведення досудового розслідування та судового провадження, як такі, що є належними та допустимими в розумінні ст. ст. 85,86 КПК України.

Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ст. 126-1 КК України, так як обвинувачений умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що мало місце діяння у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 , це діяння містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, а тому суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила визнати винним обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, вважає, що його вина доведена повністю, обвинувачений визнав себе винним у вчиненні вказаного злочину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. Враховуючи характеристику обвинуваченого, а також те, що обвинувачений виправив свою поведінку, вважає за можливе призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, та на підставі ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників на строк три місяця.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65-67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , який підлягає покаранню, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не є депутатом будь-якого рівня, на військовому обліку не перебуває, зі слів має вищу освіту, працездатний, працює у СП ТОВ «Нива Переяславщини» на свинокомплексі, неодружений, проживає однією сім`єю із потерпілою, за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий вироком Згурівського районного суду Київської області від 15.05.2025 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадський робіт на строк 150 годин, покарання відбув, протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

Судом також враховані обставини, що пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також обставина, яка обтяжує покарання, передбачена ст. 67 КК України, - вчинення злочину особою повторно.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, покарання, передбачене санкцією даної статті, у виді апробаційного нагляду на строк 2 (два) роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Прокурор просить направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників.

Суд дійшов висновку, що до обвинуваченого, як до особи, яка повторно вчинила домашнє насильство відносно своєї співмешканки необхідно застосувати обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання та застосування обмежувального заходу є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

При цьому, з огляду та на підставі ч. 2 ст. 65 КК України, суд зауважує про переконаність в тому, що визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначене покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення і особою винного.

Водночас, призначення будь-якого іншого виду покарання, передбаченого санкцією ст. 126-1 КК України, на переконання суду, не буде відповідати означеному та не матиме суспільно корисних наслідків, регламентованих ст. 50, 65 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався та суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Викривачі відсутні, розмір винагороди не встановлювався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50, 59-1, 65-67, 91-1, 126-1 КК України, ст. 342-366, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_5 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 Кримінального кодексу України.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників на строк три місяця, виконання якого покласти на Згурівську селищну раду Броварського району Київської області.

Згурівській селищні раді Броварського району Київської області забезпечити виконання покладеного на ОСОБА_5 обмежувального заходу у вигляді проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» протягом трьох місяців.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1