Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №357/12246/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12246/26

3/357/3837/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.08.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону №1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 14.07.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився в судове засідання разом із захисником Погорілим В.О. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, роз`яснено права та обов`язки та надано можливість надати пояснення.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а також пояснення його захисника, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктом 6 (розділ І) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція) встановлено, що Огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7, розділ І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Пунктом 3.2 Правил дорожнього руху передбачено, що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар.

Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов`язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов`язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 01.07.2026 о 22 год 56 хв в с. Фурси по вул. Львівська (Хуторок), 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dodge Journey з д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком №61 лікаря-нарколога КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1». Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотестер ARMF-0338 ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.9А ПДР України (протокол серії ЕПР1 №708335 від 02.07.2026).

Згідно з іншим протоколом про адміністративне правопорушення, 01.07.2026 о 22 год 56 хв в с. Фурси по вул. Львівська (Хуторок), 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dodge Journey з д.н.з. НОМЕР_2 , на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно подано за допомогою увімкнення проблискових маяків синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу не зупинявся та в подальшому був зупинений шляхом переслідування, чим порушив п. 2.4 ПДР України (протокол серії ЕПР1 №708319 від 02.07.2026).

У матеріалах справи також міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1», де зазначено, що огляд проводився за допомогою приладу Драгер Алкотест 6000, результат огляду: 1 спроба - 2,41 проміле; 2 спроба - 2,59 проміле.

Також складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що огляд не проводився в зв`язку з відмовою ОСОБА_1 .

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.07.2026, згідно з яким ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (2.41 проміле).

До матеріалів справи також долучено протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 118872 від 01.07.2026, згідно з яким ОСОБА_1 01.07.2026 о 23 год 00 хв було затримано у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, для припинення адміністративного правопорушення, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення. В подальшому, 02.07.2026 о 00 год 26 хв ОСОБА_1 було звільнено на підставі встановлення його особи та складання адміністративних матеріалів.

В судовому засіданні захисником було подано клопотання про врахування обставин справи та призначення адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.

На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_1 не заперечує встановленого за результатами медичного огляду факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, визнає, що після вживання алкоголю не повинен був сідати за кермо, усвідомлює неправильність свого рішення та щиро розкаюється у вчиненому. При цьому ОСОБА_1 не просить звільнити його від адміністративної відповідальності та готовий сплатити передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП штраф.

Водночас сторона захисту звернула увагу суду на низку, на її думку, порушень та недоліків, встановлених під час дослідження матеріалів справи та відеозаписів. Зокрема, захисник зазначив, що працівники поліції ще до початку руху автомобіля мали можливість підійти до нього, встановити особу водія, оцінити його стан та, за наявності відповідних підстав, вжити превентивних заходів для недопущення початку руху транспортного засобу, однак таких заходів не вжили, а розпочали переслідування автомобіля після початку його руху.

Щодо протоколу за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП захисник поставив під сумнів належність та достатність доказів того, що ОСОБА_1 була своєчасно та зрозуміло доведена законна вимога працівника поліції про зупинку транспортного засобу. Зокрема, звернув увагу на неможливість, на його думку, однозначно встановити з відеозаписів, коли саме, ким та яким способом була подана така вимога, чи використовувався гучномовець та чи мав водій реальну можливість її почути і зрозуміти. При цьому захисник зазначив, що після фактичної зупинки ОСОБА_1 залишався на місці, перебував у розпорядженні працівників поліції та надалі був доставлений для проходження медичного огляду.

Також захисник звернув увагу на відсутність єдиного безперервного відеозапису подій, оскільки матеріали містять записи з різних технічних засобів, які, на думку сторони захисту, відображають окремі фрагменти подій. У зв`язку з цим захисник вказав на необхідність оцінки послідовності подій, зокрема моменту подання вимоги про зупинку, переслідування автомобіля, фактичного затримання ОСОБА_1 та застосування до нього заходів примусу.

Окремо захисник зазначив про, на його думку, відсутність очевидної необхідності застосування до ОСОБА_1 фізичної сили та спеціальних засобів, оскільки останній, як стверджує захист, не здійснював нападу на працівників поліції, не застосовував до них насильства та не створював загрози їхньому життю чи здоров`ю. Також захисник просив звернути увагу на обставини фактичного затримання ОСОБА_1 , момент застосування кайданків та подальшого оформлення адміністративного затримання.

Крім того, захисник звернув увагу на оцінку працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння. Зокрема, зазначив, що така ознака, як поведінка, що не відповідає обстановці, могла бути пов`язана не лише зі станом алкогольного сп`яніння, а й із тяжким психоемоційним станом ОСОБА_1 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати, а під час події він перебував у стані сильного емоційного переживання та плакав. При цьому захист наголосив, що зазначені обставини не використовуються для заперечення результатів медичного огляду, а наводяться для оцінки поведінки ОСОБА_1 та дій працівників поліції в цілому.

Щодо проведення медичного огляду захисник вказав на неповноту відеофіксації процедури, зокрема на те, що з відеозапису неможливо повною мірою простежити порядок проведення дослідження, використання мундштука, отримання цифрового показника на технічному засобі та послідовність проведення відповідних вимірювань. Також захист звернув увагу на наявність двох результатів дослідження - 2,41 та 2,59 проміле, які, хоча і не оспорюються ОСОБА_1 , на думку захисника, потребують оцінки з огляду на особливості відеофіксації та документального оформлення процедури медичного огляду.

Разом із тим захисник наголосив, що наведені недоліки не використовуються стороною захисту для повного заперечення факту вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На думку захисту, вони мають бути враховані судом у сукупності з іншими обставинами справи при вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення.

Також захисник просив врахувати тяжкі особисті та сімейні обставини ОСОБА_1 . Зокрема, зазначив, що безпосередньо перед подією, 25 червня 2026 року, померла його мати, якій було 54 роки, у зв`язку з чим на момент події він перебував у тяжкому психоемоційному стані. Крім того, під час події була оголошена повітряна тривога, а ОСОБА_1 , за твердженням захисту, переживав за свою дружину та малолітнього сина.

Захисник також зазначив, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом із дружиною виховує малолітнього сина 2022 року народження. Дружина працює директором ТОВ «ЕВЕРЕСТАГРО», а ОСОБА_1 , хоча офіційно на підприємстві не працевлаштований, фактично допомагає дружині у забезпеченні діяльності сімейного бізнесу та бере участь у вихованні дитини. На думку захисника, позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами істотно ускладнить повсякденне життя сім`ї, збільшить навантаження на дружину та матиме негативні наслідки також для їхньої малолітньої дитини.

Крім того, захисник звернув увагу на те, що внаслідок події дорожньо-транспортної пригоди не сталося, ніхто не постраждав, тілесних ушкоджень не заподіяно та майнова шкода відсутня. Також зазначив, що два протоколи, складені за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, стосуються однієї послідовності подій, що відбувалися протягом короткого проміжку часу, а не двох самостійних випадків протиправної поведінки.

Посилаючись на наведені обставини, а також на судову практику, захисник просив призначити ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника. Визнав винуватість за обставин зазначених у протоколах, пояснив що так збіглись обставини, в яких він опинився. Зазначив, що розкаюється в скоєному, просив призначити покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, фактично позиція захисту полягає у тому, що ОСОБА_1 визнає факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та готовий понести відповідальність у вигляді штрафу, однак просить не застосовувати до нього додаткове стягнення у виді позбавлення права керування, врахувавши його щире каяття, тяжкі особисті та сімейні обставини, відсутність шкідливих наслідків, а також наведені захистом недоліки під час документування події та проведення медичного огляду.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Перша спроба о 23 год 45 хв проба позитивна 2.41 проміле, друга спроба проведена о 00 год 00 хв, проба позитивна 2, 59 проміле.

Зокрема, при дослідженні відео з бодікамер поліцейських долучених до протоколу серії ЕПР1 № 708319 від 02.07.2026, встановлено, що працівники поліції виявили транспортний засіб Dodge Journey з д.н.з. НОМЕР_2 , котрий не виконував вимогу про зупинку подану за допомогою увімкнених проблискових маяків синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу та шляхом переслідування вказаний транспортний засіб був зупинений, а щодо його водія ОСОБА_1 було здійснено адміністративне затримання (23 год 00 хв) з застосуванням до нього фізичної сили та кайданок на підставі ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію». Про вказану подію було повідомлено центр БПД о 23 год 08 хв, однак звернення не фіксували, оскільки ОСОБА_1 відмовився від юридичної допомоги, також відмовився повідомляти родичів та викликати ШМД. Кайданки було знято о 23 год 36 хв. Під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак водій від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу відмовився, після чого його було доставлено до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1», де ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння, перша спроба відбулась о 23 год 45 хв - проба позитивна 2.41 проміле, друга спроба проведена о 00 год 00 хв, проба позитивна 2, 59 проміле. Водій не висловлював незгоди з результатами огляду.

Посилання захисника на неповноту відеофіксації окремих етапів проведення медичного огляду, а також на різницю між результатами першої та другої спроби дослідження, не спростовують висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Як вбачається з матеріалів справи, огляд проведено у закладі охорони здоров`я лікарем-наркологом, за результатами якого складено відповідний висновок, у якому зафіксовано стан алкогольного сп`яніння. При цьому обидва проведені дослідження дали позитивний результат – 2,41 та 2,59 проміле відповідно, тобто результати досліджень не містять суперечностей щодо самого факту наявності алкоголю в організмі ОСОБА_1 та істотно перевищують допустимий показник. Крім того, ОСОБА_1 під час проходження медичного огляду незгоди з його результатами не висловлював, а в судовому засіданні факту перебування у стані алкогольного сп`яніння не заперечував.

За таких обставин доводи захисту щодо окремих особливостей відеофіксації процедури медичного огляду не дають підстав для висновку про недопустимість або недостовірність відповідного висновку лікаря, оскільки оцінка доказів здійснюється судом у їх сукупності, а матеріали справи містять взаємопов`язані та узгоджені між собою докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, при фіксуванні факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння поліцейськими дотримані законодавчі вимоги щодо проведення відповідного огляду, передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Посилання захисника на те, що внаслідок дій ОСОБА_1 не настало дорожньо-транспортної пригоди, ніхто не постраждав та майнової шкоди не заподіяно, не спростовують встановленого факту вчинення правопорушення, оскільки настання таких наслідків не є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведені захисником сімейні та особисті обставини, зокрема смерть матері ОСОБА_1 , наявність на його утриманні малолітньої дитини, сімейний стан та необхідність користування транспортним засобом, суд бере до уваги, однак вони не є підставами для незастосування передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Що стосується порушення ОСОБА_1 п. 2.4 ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП суддя зазначає таке.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень ОСОБА_1 та відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку після увімкнення проблискових маячків та звукового сигналу (22 год 58-59 хв), тому наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

Оцінюючи доводи захисника про те, що водій нібито не мав можливості своєчасно сприйняти вимогу про зупинку, суддя виходить із того, що відповідно до п. 8.9 Правил дорожнього руху вимога про зупинку транспортного засобу може подаватися працівником поліції, зокрема, за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу. Водій у такому випадку зобов`язаний виконати вимогу про зупинку транспортного засобу.

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівниками поліції під час руху за транспортним засобом Dodge Journey були одночасно увімкнені проблискові маячки та спеціальний звуковий сигнал, після чого транспортний засіб ОСОБА_1 продовжив рух та не здійснив зупинку. При цьому транспортний засіб працівників поліції перебував безпосередньо позаду автомобіля ОСОБА_1 , а переслідування тривало до моменту його фактичної зупинки.

Таким чином, доводи захисту про те, що вимога про зупинку не була доведена до відома ОСОБА_1 , не знаходять свого підтвердження під час перегляду відеозаписів. Навпаки, сукупність зафіксованих на відео обставин – наближення службового транспортного засобу, увімкнення спеціальних світлових та звукових сигналів, продовження ОСОБА_1 руху та подальше його переслідування до фактичної зупинки – свідчить про те, що він мав об`єктивну можливість сприйняти вимогу працівників поліції про зупинку та виконати її, однак свідомо її не виконав.

Посилання захисника на те, що після фактичної зупинки ОСОБА_1 залишався на місці та надалі був доставлений до закладу охорони здоров`я, не спростовує факту вчинення правопорушення, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, є закінченим з моменту невиконання водієм законної вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу. Подальше виконання вимог працівників поліції після фактичної зупинки не усуває відповідальності за попереднє їх невиконання.

Разом із тим доводи захисника щодо правомірності застосування працівниками поліції фізичної сили та спеціальних засобів під час фактичного затримання ОСОБА_1 не спростовують установлених судом обставин невиконання ним вимоги про зупинку та не впливають на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Оцінка правомірності застосування працівниками поліції фізичної сили та спеціальних засобів не є необхідною для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачене стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкцією ст. 122-2 КУпАП передбачене стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Отже з урахуванням приписів ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 підлягає застосування санкція, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, а саме щирого розкаяння у вчиненому, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також з урахуванням того, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП для водія транспортного засобу передбачає обов`язкове застосування поряд зі штрафом позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, суддя вважає, що таке адміністративне стягнення відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП та є необхідним і достатнім для виправлення правопорушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.

При цьому суддя бере до уваги наведені стороною захисту особисті та сімейні обставини ОСОБА_1 , однак вважає, що вони не свідчать про можливість досягнення мети адміністративного стягнення без застосування передбаченого законом позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 36, 122-2, 130, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОксана ВОЗНЮК