Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №727/3847/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Симоненка В.М. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, 13 березня 2026 року о 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 по вул. Сторожинецькій, 176 у м. Чернівці керувала транспортним засобом «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» і в медичному закладі відмовилась, чим порушила п.2.5 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Симоненко В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову районного суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Уважає, що районним судом не забезпечено повного та всебічного з`ясування обставин справи, а працівниками поліції порушено встановлений законом порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

ЄУНСС:727/3847/26 Головуючий у І-ій ін-ції: Бойко М.Є.

НП:33/822/367/26 Суддя-доповідач: Потоцький В.П.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

Зазначає, що вказані у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння не узгоджуються зі змістом відеозаписів, оскільки працівник поліції повідомляв про запах алкоголю із салону автомобіля, тоді як у протоколі зазначено запах алкоголю з порожнини рота, а наявність порушення мови об`єктивними даними не підтверджується.

Звертає увагу, що пропозиція пройти огляд була висловлена ОСОБА_1 до повідомлення їй про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.

Також посилається на те, що після відмови від огляду на місці зупинки працівники поліції лише роз`яснили загальний порядок його проведення, однак окремо не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я та не отримали від неї відмови саме від такого огляду.

Крім того, вказує на недотримання вимог щодо оформлення та вручення акта огляду, невідповідність зазначеного у направленні часу фактичним обставинам, зафіксованим на відеозаписах, а також оформлення направлення за формою, яка не відповідала чинному на час події зразку.

У судове засідання ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Симоненко В.М., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки районного суду наведеним вимогам закону не відповідають, оскільки судом не в повному обсязі перевірено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема наявність передбачених законом підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, відповідність зазначених у протоколі ознак сп`яніння фактичним даним відеозаписів, а також дотримання працівниками поліції встановленого порядку проведення такого огляду.

Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, обов`язковою умовою відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду є доведеність того, що вимога пройти огляд була висунута за наявності передбачених законом підстав та що водієві було запропоновано пройти огляд із дотриманням встановленого законом порядку.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду та проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (надалі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 7 розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.

Аналогічний порядок проведення огляду передбачений Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі- Порядок).

Так, відповідно до п.6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з п.7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналіз наведених положень свідчить, що проведення огляду водія на стан сп`яніння здійснюється у визначеній законом послідовності, яка передбачає встановлення поліцейським ознак сп`яніння, визначених Інструкцією, пропозицію водієві пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а у разі відмови від такого огляду - направлення його для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

При цьому саме відмова водія від проходження огляду відповідно до такого встановленого порядку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Як убачається з досліджених апеляційним судом відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу поліцейський запитав ОСОБА_1 , чи вживала вона алкогольні напої, на що остання відповіла заперечно. Надалі інший працівник поліції запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу, що на момент висунення такої вимоги поліцейські не повідомили ОСОБА_1 про конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду, а також не конкретизували спосіб та місце його проходження.

Лише після того, як ОСОБА_1 поставила питання щодо підстав проходження огляду, поліцейський повідомив про виявлені у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із салону автомобіля та порушення мови. При цьому ОСОБА_1 пояснила, що перевозить в автомобілі їжу та саме цим зумовлений відповідний запах у салоні.

Разом з тим відповідно до п.3 розділу І Інструкції ознакою алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, а не запах алкоголю із салону автомобіля.

Тобто повідомлена працівником поліції обставина щодо запаху алкоголю із салону автомобіля не відповідає передбаченій п.3 розділу І Інструкції ознаці алкогольного сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота.

Відомостей про те, що працівниками поліції було встановлено запах алкоголю саме з порожнини рота ОСОБА_1 , відеозаписи не містять.

Будь-яких об`єктивних даних, які б пояснювали невідповідність між відомостями, зафіксованими безпосередньо під час події, та відомостями, внесеними до протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

Що стосується ж іншої зазначеної працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння - порушення мови, то і вона не підтверджується матеріалами справи.

Так, із відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 надає чіткі, послідовні та зрозумілі відповіді на запитання працівників поліції. Об`єктивних проявів порушення її мови під час спілкування відеозаписи не містять.

Саме по собі повідомлення працівника поліції про наявність у ОСОБА_1 такої ознаки не може свідчити про її фактичне існування за відсутності відповідного підтвердження.

Отже, передбачені законом підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння належним чином не встановлені.

Поряд з цим, за результатами перегляду відеозаписів апеляційним судом установлено також недотримання працівниками поліції й визначеного законом порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Так, відповідно до відеозаписів, працівник поліції лише роз`яснив ОСОБА_1 загальний порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак конкретної пропозиції пройти огляд ані на місці зупинки транспортного засобу, ані у закладі охорони здоров`я не висловив.

На переконання апеляційного суду, таке роз`яснення водієві загального порядку проведення огляду, не може бути ототожнене з фактичною пропозицією пройти такий огляд та отриманням від особи відмови саме від його проходження.

Відповідно до п.7 розділу І Інструкції та п.6 Порядку у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу він направляється для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

При цьому п.8 Порядку передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Натомість із відеозаписів вбачається, що після висловленої ОСОБА_1 відмови працівники поліції не запропонували їй пройти огляд у закладі охорони здоров`я та не отримали від неї відмову саме від такого огляду.

За таких обставин висновок районного суду про те, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я та вона від проходження таких оглядів відмовилася, не відповідає фактичному змісту досліджених відеозаписів.

Не спростовує наведеного і наявне у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, оскільки не підтверджує дотримання працівниками поліції встановленого законом порядку проведення огляду та не усуває встановлених апеляційним судом суперечностей.

Крім того, у направленні зазначено час 00 год. 10 хв. 13 березня 2026 року, однак із відеозаписів не вбачається, що у цей час ОСОБА_1 було вручено таке направлення, запропоновано прослідувати до закладу охорони здоров`я чи отримано від неї відмову від проходження огляду у ньому.

Що стосується виконання вимог ст.266 КУпАП щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, то з відеозапису вбачається, що працівник поліції лише повідомив їй про відсторонення від керування, однак відомостей, які б підтверджували фактичне виконання такого заходу, матеріали справи не містять, що додатково свідчить про недотримання працівниками поліції передбаченої законом процедури.

Районний суд наведених обставин належним чином не перевірив, відповідної правової оцінки їм не надав та дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що встановлені під час апеляційного перегляду обставини не дають підстав для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин постанову районного суду слід скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Симоненка В.М. задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду В.П. Потоцький