Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №644/9952/25
Суддя: Кружиліна О. А.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 644/9952/25 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/702/26 Сітало А.К.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
захисника - Сидоренка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Індустріального районного суду м. Харкова від 17 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
в с т а н о в и в :
Постановою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 17.12.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова судді винесена з порушенням норм процесуального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.
Також зазначає, що після ознайомлення з повним текстом постанови ним буде подана уточнена апеляційна скарга з викладенням мотивів незаконності та необґрунтованості постанови судді.
В письмових поясненнях захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко В.В. звертає увагу на відсутність у поліцейських підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та порушення порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 , який повинен був проводитися відповідно до положень статті 266-1 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.
Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка В.В., виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка В.В., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушим вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 19.10.2026 о 10:20 по вул. Шевченка 102 у селищі Шевченкове, Куп`янського району, Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), де був зупинений поліцейським у зв`язку з невикористанням пасків безпеки. Під час спілкування поліцейський виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився.
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 913318 від 19.10.2025 за невиконання водієм вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або у закладів охорони здоров`я.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючи законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Розглядаючи подане захисником ОСОБА_1 - адвокатом Сидоренком В.В. клопотання про виклик та допит поліцейського, апеляційний суд виходить з наступного.
Частиною 7 статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції, суддею викликався ОСОБА_1 , який в судове засідання не прибув та з таким клопотанням не звертався.
Звертаючись із вказаними клопотаннями до апеляційного суду, захисником не наведено обґрунтованих підстав, з яких необхідно допитати поліцейського, та які обставини він може повідомити, що не були предметом розгляду суддею першої інстанції.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання.
Доводи захисника про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 поліцейськими був зупинений на блокпосту у зв`язку з порушенням пункту 8.3 «в» ПДР України, про що водію було повідомлено.
Апеляційний суд зазначає, що законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.
Доводи захисника про те, що поліцейські не уповноважені проводити огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 про безпосереднє виконання ним обов`язків військової служби, перебування під дією наказу командира або бойового розпорядження, не повідомляв.
Водночас доказів виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 913318 від 19.10.2025, суду не надано.
Сам факт проходження ОСОБА_1 військової служби не свідчить про те, що на момент події він безпосередньо виконував обов`язки військової служби, наказ командира або перебував під дією бойовим розпорядженням.
За вказаних обставин апеляційний суд не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , які надійшли до апеляційного суду 11.02.2026, оскільки вони спростовуються вище встановленими обставинам справи.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 перебував у площині адміністративного процесу саме як водій транспортного засобу, відповідно, порядок його огляду регулюється положенням статті 266 КУпАП, та враховуючи положення частини 1 статті 15 КУпАП, водій ОСОБА_1 відповідальність за вчинене адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, несе на загальних підставах.
З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчинені даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка В.В. про скасування постанови судді в частині накладеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, апеляційний суд зазначає наступне.
Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо його.
У зв`язку з наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Індустріального районного суду м. Харкова від 17.12.2025, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП та скасування постанови судді в частині накладеного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 25, 33, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Індустріального районного суду м. Харкова від 17 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua