Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №626/2188/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 626/2188/25

провадження № 22-ц/818/1787/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Пилипчук Н.П.,

суддів колегії : Кружиліної О.А., Мальованого Ю.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 листопада 2025 року, постановлену у складі судді Мащенко С.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 ПАТ «СК «Арсенад Страхування» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат, заподіяних ПАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» у розмірі 1199208,41 гривень, поклавши судові витрати на відповідача.

09.10.2025 року та 27.10.2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся в суд із заявами, в яких просить зупинити провадження на час його перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, розв`язавши питання за його відсутності.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 листопада 2025 року провадження у справі № 626/2188/25 за позовом ПАТ «СК «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» зупинено до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

В апеляційній скарзі представник позивача просить ухвалу суду скасувати, та поновити провадження у справі, задовольнити позовні вимоги, вирішити питання щодо судових витрат.

Зазначає, що клопотання, заявлені відповідачем з метою ухилення від виконання своїх обов`язків. Вказує, що касаційний цивільний суд Верховного Суду визначав, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) суд визнав недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (постанова від 29.03.2023 по справі № 756/3462/20), Безпосередньо, аналізуючи дану позицію можливо прийти до Висновку, що самі по собі довідки та накази про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України, не є достатніми для зупинення провадження по справі. Прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо. На думку Позивача Відповідачем не надано доказів, що військова частина, в якій останній проходить службу, переведена на військовий стан або залучена до проведення антитерористичної операції, а сам Відповідач залучений до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки тощо. Верховний Суд акцентує увагу на тому, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи, (постанова ВС від 1 лютого 2022 року у справі №160/12705/19) Таким чином, самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо.

ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що сам факт введення воєнного стану та оголошення проведення загальної мобілізації має своїм наслідком переведення Збройних Сил України на воєнний стан, тобто є безумовною підставою для зупинення провадження у справі у даному випадку. Вказує, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, на даний момент знаходиться в складі підрозділу військової частини та виконує бойові завдання з метою захисту Незалежності та Суверенітету України. Вважає, що факт його перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан є доведеним.

Представник позивача надав відповідь на відзив та зазначив, що всю кореспонденцію ОСОБА_1 отримує на свою домашню адресу (за місцем свого проживання/реєстрації) та з неї ж, Відправляє всі клопотання та відзиви(копія конверту в якому містився відзив на апеляційну скаргу додається). Тобто, весь час, що відбувається судовий процес по справі № 626/2188/25, попри заяви Відповідача про проходження військової служби, він фактично перебуває за місцем свого проживання/реєстрації, не виконує обов`язків військової служби та використовує даний аргумент як спосіб введення суду в оману (або затягування розгляду справи). Відповідачем не надано доказів, що військова частина, в якій останній проходить службу, переведена на військовий стан або залучена до проведення антитерористичної операції, а сам відповідач залучений до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки тощо. Верховний Суд акцентує увагу на тому, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи (постанова ВС від 1 лютого 2022 року у справі №160/12705/19) Таким чином, самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що доведений факт перебування відповідача у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, суд вважає обґрунтованим клопотання про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення).

Відповідно до п. 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Тобто, п. 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, провадження № 61-9218св22, від 29 березня 2023 року, у справі № 756/3462/20, провадження № 61-7918св22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Встановлено, що відповідно до довідки, виданої командиром Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства оборони України полковником ОСОБА_2 04.09.2025 року за вихідним № 1571/11136, штаб-сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .

З військового квитка (серії НОМЕР_2 ), виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 09.05.2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 на посаді радіотенера медика відповідно до наказу № 247 від 29.07.2025 року.

Згідно довідки № 1573/1670 від 03 червня 2025 року військової частини НОМЕР_3 штаб-сержант ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях у період з 01.03.2022 по 07.03.2023, з 18.03.2023 по 25.07.2023, з 05.08.2023 по 07.11.2023, з 18.11.2023 по 02.03.2024, з 13.03.2024 по 28.05.2024, з 08.06.2024 по 25.09.2024, з 01.10.2024 по 24.11.2024, з 19.12.2024 по 09.01.2025, з 22.01.2025 по 06.03.2025, з 24.03.2025 по 30.04.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Станом на час вирішення питання про зупинення провадження у даній справі матеріали справи містять достовірні докази на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 на час розгляду даної справи перебуває у складі військової частини НОМЕР_1 .

Вирішальним при застосуванні п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/947/22, є волевиявлення військовослужбовця. Суд зобов`язаний зупинити провадження, якщо сторона - військовослужбовець не висловила бажання продовжувати розгляд справи.

У цій справі клопотання про зупинення провадження було подано відповідачем, наміру продовжувати розгляд справи від відповідача як до суду першої, так і до апеляційної інстанцій, не надходило.

Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 252 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач фактично перебуває за місцем свого проживання/реєстрації, не виконує обов`язків військової служби, оскільки не впливає на обов`язок суду зупинити провадження у справі за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частині 1 статті 251 ЦПК України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі, а тому рішення суду першої інстанції не може бути скасоване з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»- залишити без задоволення.

Ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.А. Кружиліна

Ю.М. Мальований