Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №348/903/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 348/903/26

Провадження № 33/4808/510/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Матолич В. В.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та її захисника Куцого О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2026 року відносно неї, -

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнана винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн. судового збору.

Згідно постанови, ОСОБА_1 22.03.2026 о 19.00 год. в м. Надвірна на вул. Шевченка, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, керувала транспортним засобом, марки Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі відмовилася, чим порушила п.2.5 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме щодо відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначає, що вона пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі за допомогою спеціального технічного засобу Drager alcotest 5820 № 09225, результат якого склав 1,32 проміле та був належним чином зафіксований лікарем у карті огляду. Складення протоколу за відмову від проходження огляду через неспроможність здати зразків сечі є безпідставним, оскільки відповідно до п.п. 6, 11, 12 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення лабораторних досліджень біологічного середовища є обов`язковим лише для визначення наркотичного чи психотропного сп`яніння і не є обов`язковим при огляді на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, у разі неможливості відбору сечі через фізіологічні особливості особи, лікар не запропонував альтернативних біологічних середовищ, передбачених Інструкцією, таких як кров чи слина. До того ж ні працівниками поліції, ні судом першої інстанції не було встановлено факт проходження лікарем ОСОБА_2 тематичного вдосконалення за відповідною програмою, що є обов`язковою умовам згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції. Вказує, що поліцейським було допущено неправильну кваліфікацію діяння, що призвело до складення протоколу за неналежне правопорушення та істотного порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі щодо неї у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 та її захисник Куций О.С. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції визнав доведеними обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження медичного огляду відмовилася.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись висновками суду першої інстанції щодо доведеності відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, апеляційний суд виходить з вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі «Інструкція»).

Детальний аналіз зазначених норм права вказує на можливість проведення огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки або медичного огляду в закладі охорони здоров`я, за наявності підстав вважати, що він перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз наведених норм права приводить до висновку, що саме відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду утворює склад адміністративного правопорушення.

Порядок проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений вищезазначеною Інструкцією.

Згідно п.8 р.3 Інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до п.11, п.12 р.3 Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 11 цього розділу.

Таким чином, відмова від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я має місце тоді, коли особа відмовляється здавати будь-який біологічний матеріал передбачений зазначеною інструкцією, або від проходження огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Як вбачається із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (а.с.12), ОСОБА_1 заперечувала факт вживання алкогольних напоїв та на вимогу працівника поліції погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Після кількох невдалих спроб пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, вона погодилася пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, куди була доставлена працівниками поліції. Там вона виконувала всі указівки медичних працівників, зокрема продула газоаналізатор. Також на вимогу медичних працівників вона намагалася здати сечу, проте не змогла цього зробити протягом тривалого часу. У зв`язку з цим, лікар констатував відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, ніхто із медичного персоналу не пропонував ОСОБА_1 здати іншу біологічну речовину окрім сечі, яку вона здати не могла.

Висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу не здала сечу, а тому її поведінка свідчила про фактичну відмову від проходження огляду, не ґрунтуються на вимогах вищенаведених норм права та суперечать сукупності досліджених доказів. Сплив певного часу, протягом якого не вдалося завершити процедуру медичного огляду, сам по собі не є доказом відмови особи, якщо не встановлено, що саме її умисні дії були спрямовані на перешкоджання проведенню такого огляду. Обов`язок діяти добросовісно та виконувати законні вимоги працівників поліції не означає, що особа може бути визнана такою, що відмовилася від проходження огляду лише через те, що внаслідок фізіологічних причин не змогла виконати окрему дію, необхідну для завершення процедури, за відсутності належних доказів її умисного ухилення від огляду.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що сукупність доказів у справі в достатній мірі не підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Навпаки, встановлені обставини свідчать про її згоду на проведення огляду, прибуття до закладу охорони здоров`я та виконання нею запропонованих медичних процедур. Неможливість завершення огляду була пов`язана з ненаданням конкретного біологічного матеріалу, а не з відмовою від здачі будь-якого біологічного матеріалу.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 , вона сильно нервувала, а тому як не намагалася, не змогла здати сечу. Проте, здати кров або іншу біологічну речовину їй не пропонували.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт