Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №344/312/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/312/26

Провадження № 22-ц/4808/1579/26

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення і плати за абонентське обслуговування, за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2026 року під головуванням судді Мелещенко Л.В. у м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

В січні 2026 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення і плати за абонентське обслуговування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «Івано-Франківськводоекотехпром» надає житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , нараховуючи плату за надані послуги згідно зі встановленими тарифами.

Однак відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі оплачує вартість наданих позивачем послуг, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2025 року у загальному розмірі 13 702,69 гривень, що складається з заборгованості за послуги водопостачання у розмірі 5717,72 гривень, водовідведення у розмірі 6743,62 гривень та плати за абонентське обслуговування у розмірі 1241,35 гривень.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги централізованого водопостачання і водовідведення та плати за абонентське обслуговування у розмірі 13 702,69 гривень.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2026 року відмовлено в задоволенні позову КП «Івано-Франківськводоекотехпром».

У апеляційній скарзі представник КП «Івано-Франківськводоекотехпром»посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт неможливості отримання послуг саме в квартирі АДРЕСА_2 . Також відсутні акти обстежень квартири за участі представників КП «Івано- Франківськводоекотехпром». Відповідач обмежився тільки звичайним фото, яке ніяким чином не може слугувати належним та допустимим доказом по справі як підтвердження відсутності отримання послуг. Теоретично в даній квартирі можуть проживати і користуватися послугами водопостачання та водовідведення інші споживачі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції поклався виключно на надані відповідачем матеріали, а саме: фотоматеріали нібито запломбованої каналізації, а також відповідь Державної прикордонної служби України від 03.03.2026 про виїзд за кордон. Суд першої інстанції безпідставно визнав ці матеріали належними, допустимими та достатніми доказами для звільнення від оплати послуг відповідача.

Вказує, що надана відповідачем фотокартка пластикового виробу (заглушки/пломби) у трубі є одностороннім технічним матеріалом. Вона не містить фіксації дати, точного місця, інформації про особу, яка її встановила. а головне - не підтверджена офіційним двостороннім актом виконавця та споживача.

Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції не взято до уваги норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка чітко вказує на прямий обов`язок споживача повідомляти надавача послуг про зміни власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача. Також не враховано норму, яка також зобов`язує споживача щодо інформування виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку), а якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на несплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.

Також, при винесенні рішення, судом першої інстанції не взято до уваги що споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Отже, судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, дослідив всі наявні докази, дотримався вимог матеріального та процесуального права, тому рішення є законним та обґрунтованим, а твердження апелянта, які наведені в апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга є необґрунтованою, не містить жодних нових обставин чи належних доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, а її доводи фактично зводяться до незгоди апелянта з оцінкою доказів та повторення правової позиції, викладеної у позовній заяві.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не відповідають дійсності.

Як убачається із мотивувальної частини рішення, суд першої інстанції дослідив усі наявні у справі докази, надав їм належну оцінку

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач перебуває за межами України з 10.08.2020, що підтверджується відповіддю Державної прикордонної служби України.

Крім того, відповідач звернувся до позивача із заявою про проведення перерахунку нарахувань та призупинення нарахування плати за послуги у зв`язку з тривалою відсутністю за місцем проживання. Зазначена заява була направлена на офіційну електронну адресу Позивача у формі електронного документа, підписаного кваліфікованим електронним підписом, із долученням документів, що підтверджують перебування Відповідача за межами України.

Безпідставними є також доводи апелянта про те, що факт перетину державного кордону лише підтверджує фізичну відсутність особи, але не припиняє її обов`язків як власника нерухомого майна.

Відповідач не заперечує, що є власником спірної квартири. Разом із тим предметом даного спору є не право власності на нерухоме майно, а наявність чи відсутність обов`язку зі сплати вартості комунальних послуг за період, коли такі послуги фактично не споживали.

Позивачем не доведено, що у спірний період послуги централізованого водопостачання та водовідведення фактично надавалися відповідачу або будь-яким іншим особам, які могли б проживати у спірному житловому приміщенні.

Позивач не надав ані актів обстеження, ані актів про недопуск до житлового приміщення, ані будь-яких інших доказів, які б підтверджували здійснення перевірок або споживання комунальних послуг.

Просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.

За змістом ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що відповідач як власник квартири АДРЕСА_2 не отримує житлово-комунальну послугу з водопостачання та водовідведення для власних потреб, не є індивідуальним споживачем за вказаною адресою, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Однак, з такими висновками суду не погоджується колегія суддів апеляційного суду, враховуючи таке.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ч. 3 ст.815ЦК України наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з вимогами абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором .

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №2189-VIII).

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України« Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.

Нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення за вказаною адресою проводиться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг у відповідності до п 20 Правил № 630.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 11 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Встановлено, що 01.03.2022 Комунальним підприємством «Івано-Франківськводоекотехпром», що діє на підставі статуту, виконавцем, розміщено на офіційному сайті Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» www.vodokanal.if.ua Типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення індивідуальному споживачу, відповідно до пункту 6 якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачу послуги відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах, визначених цим договором (а.с.10-12).

Згідно розрахунку, станом на 01.12.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги централізованого водопостачання і водовідведення та плата за абонентське обслуговування становить у загальному розмірі 13 702,69 грн, що складається з заборгованості за послуги водопостачання у розмірі 5 717,72 грн, водовідведення у розмірі 6 743,62 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 241,35 грн (а.с. 13-14).

Відповідач на електронну адресу позивача 06.03.2026 надіслав повідомлення щодо його відсутності його на території України та припинення нарахувань за послуги водопостачання та фотоматеріали запломбованої каналізації (а.с. 49-52), тобто після звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, квартира АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , розмір частки 1/1 (а.с.81).

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 03.03.2026 №19.5.1/16264-26, ОСОБА_2 10 серпня 2020 року виїхав за межі України (а.с.93).

Відповідно до пп.7 п .45 Постанови КМУ № 690 від 05.07.2019 (з наступними змінами) споживач має право на не оплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

Відповідач після виїзду за кордон 10.08.2020 не надав суду першої чи апеляційної інстанції доказів про його звернення до позивача у період нарахування заборгованості за надані послуги з 01.12.2022 по 01.12.2025 засобами поштового чи електронного зв`язку у електронній чи паперовій формі із заявою про припинення користування послугами водопостачання чи водовідведення, а надав копії такого звернення від 06.03.2026, тобто під час розгляду цього позову судом.

Відповідно до п.7 ч.5 ст. 13 Закону плата виконавцю комунальної послуги складається з: плати за послугу, та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; та плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений КМУ.

Відповідно до п.11 ст.1 Закону плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговування внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії, крім випадків, визначених цим законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами.

Частиною 2 пункту 39 «Правил про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою КМУ від 05 липня 2019 року № 690 визначено, що споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконував свої обов`язки по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, які фактично були надані КП «Івано-Франківськводоекотехпром» тому у відповідача виникла заборгованість за надані підприємством послуги.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд приходить висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення та абонентську плату за період 01.12.2022 по 30.11.2025 року в розмірі 13 702,69 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача. Відповідач чи його представник контрозрахунку суду не надав, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за надані послуги суд вважає належним і допустимим доказом.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на професійну правничу допомогу.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції скасовано і позовні вимоги задоволено, тому слід провести розподіл судових витрат, які поніс позивач в суді першої та апеляційної інстанцій.

Апеляційним судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, тому витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2026 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» (код ЄДРПОУ 32360815, місцезнаходження: 76011 м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, 2) заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення та плату за абонентське обслуговування в сумі 13 702 (тринадцять тисяч сімсот дві) гривні 69 коп та 8 020 грн понесених судових витрат по оплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 25 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева