Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №201/1206/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7345/26 Справа № 201/1206/26 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Агєєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Чуб Вероніка Сергіївна,

на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 16 квітня 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

29 січня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшов позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №200971150601 від 31 січня 2018 року у сумі 41598,17 грн, з яких: 27854,82 грн - заборгованість за кредитом; 13743,35 грн - заборгованість за процентами, а також судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 31 січня 2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №200971150601, на підставі якого видано кредитну картку з встановленим лімітом 4000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 27854,82 грн. Відповідачка взяті на себе зобов`язання виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 24 листопада 2025 року у неї виникла заборгованість за договором в розмірі 41598,17 грн, з яких: 27854,82 грн - заборгованість за кредитом; 13743,35 грн - заборгованість за процентами.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 16 квітня 2026 року Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №200971150601 від 31 січня 2018 року в розмірі 41598,17 грн, з яких: 27854,82 грн - заборгованість за кредитом; 13743,35 грн - заборгованість за процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір у сумі 2662,40 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

11.05.2026 року від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Чуб Вероніка Сергіївна, надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 16 квітня 2026 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у загальному розмірі 1345,76 грн та відмову у задоволенні інших позовних вимог, зі здійсненням перерозподілу судових витрат.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що між сторонами не було погоджено відсоткову ставку за кредитом, що унеможливлює застосування відсоткової ставки, зазначеної в умовах кредитування, викладених на сайті, та нарахування заборгованості за відсотками, зарахування внесених відповідачем коштів у сумі 26509,06 грн на погашення відсотків, не тіла кредиту.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «ПУМБ» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 41598,17 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

31 січня 2018 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви №200971150601 про приєднання до договору, за яким відповідачці було видано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 4 000,00 грн.

Відповідно до заяви №200971150601 від 31 січня 2018 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідачка погодилась з умовами договору, про що свідчить наявність її власноручного підпису в заявах.

Зокрема, відповідно до умов договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідачка погодилась з тим, що повинна щомісячно погашати кредит, сплачуючи крім цього відсотки за користування коштами та комісію за обслуговування кредитної заборгованості, про що підписала паспорт споживчого кредиту

Згідно з інформацією, викладеною у вказаній заяві, її підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідачка приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку).

Свої зобов`язання за кредитним договором АТ «ПУМБ» виконало у повному обсязі, надавши відповідачці картку з кредитним лімітом. Факт користування відповідачкою кредитними коштами підтверджується виписками з рахунку про рух коштів.

Кредитний ліміт збільшувався упродовж користування відповідачкою кредитною картою, 31 січня 2018 року встановлено ліміт 4000,00 грн, 21 червня 2018 року збільшено до 8 300,00 грн, 21 листопада 2018 року збільшено до 13100,00 грн, 15 березня 2019 року збільшено до 17900,00 грн, 11 липня 2019 року збільшено до 22700,00 грн та 19 листопада 2019 року збільшено до 27854,82 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідачки за кредитним договором №200971150601 від 31 січня 2018 року станом на 24 листопада 2025 року становить 41598,17 грн, з яких: 27854,82 грн. - заборгованість за кредитом; 13743,35 грн - заборгованість по процентам.

Позивач АТ «ПУМБ» з метою досудового добровільного врегулювання спору на адресу позичальниці 21 листопада 2025 року направляв письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 41598,17 грн, яка залишилась без реагування.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

П. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено, що виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Розрахунок і виписка з особового рахунку відповідача є належними та допустимими доказами у справі, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитом, а розрахунок заборгованості відображає суми сплаченого як основного боргу, так і суми сплачених щомісячних процентів.

На підтвердження позовних вимог АТ «ПУМБ» надано заяву №200971150601 від 31 січня 2018 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розрахунок заборгованості за кредитним договором №№200971150601 від 31 січня 2018 року та виписку по рахункам відповідачки.

З виписки по рахунку вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного банком розміру заборгованості відповідачкою не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачка договірні зобов`язання за договором належним чином не виконувала у зв`язку з чим, утворилась заборгованість перед позивачем за наданим кредитом, що підтверджується наданими позивачем доказами.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200971150601 від 31.01.2018 року, паспортом споживчого кредиту, який підписано відповідачкою власноручно, згідно якого сторони узгодили істотні умови договору (а.с. 17,18), а також випискою з особового рахунку ОСОБА_3 за період з 31.01.2018 року по 24.11.2025 року (а.с. 46-60), в якій відображено усі здійснені операції з кредитними коштами.

Крім того, відповідачкою не надано доказів на спростування розміру заборгованості або контррозрахунку.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Чуб Вероніка Сергіївна, залишити без задоволення.

Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 16 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: