Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №201/13844/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7295/26 Справа № 201/13844/25 Суддя у 1-й інстанції - Давидовська Т. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Агєєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди,

- за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,

на заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

03.11.2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив суд з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою грошових коштів з єдиного казначейського рахунку України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.).

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області починаючи з 12.10.2017 року отримує пенсію за вислугою років, пенсія була призначена в розмірі 2 956,23 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року, справа № 160/12714/20, позовна заява ОСОБА_1 була задоволена, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років під час перерахунку і перегляду з 3 458,79 грн до 2 951,68 грн, зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 3 458,79 грн починаючи з 01.01.2020 року та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією за вислугу років за період з 01.01.2020 року по день. з якого починається виплата перерахованої пенсії за вислугу років. Рішення набрало законної сили 14.01.2021 року.

Зазначає, що внаслідок протиправних дій Відповідача, неправильного обчислення розміру пенсії і виплатою її в заниженому розмірі йому завдано моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, порушенні життєвих планів, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя, нервових розладах та перевтомленні, у психологічному дискомфорті та значному порушенні душевної рівноваги, яке виразилося у почуттях постійного відчаю, турботливості, тривозі, роздратованості тощо.

ОСОБА_1 вказує, що все це постійно негативно впливає на його душевний стан та є причиною моральних страждань. Протягом 4 років він намагався досягти виконання рішення і отримання коштів, що дуже сильно принижує та приносить сильні душевні страждання. Саме тому він вимушений звернутися до суду та просити стягнути з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Заочним рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково.

Стягнуто з Держави за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою грошових коштів з єдиного казначейського рахунку України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , завдану моральну шкоду внаслідок протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

08.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 рокута ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що Пенсійний фонд діяв виключно в межах закону та наявного фінансування, а тому факт протиправної бездіяльності відсутній.

Крім того, зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-яких допустимі та належні докази того, що бездіяльність відповідача вплинула на стан здоров`я позивача ОСОБА_1 та зумовила фізичні, душевні, психічні страждання останнього.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 50 000 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року, справа № 160/12714/20 установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років.

Вказаним Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року, справа № 160/12714/20, яке набрало законної сили 21.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років під час перерахунку і перегляду з 3 458,79 грн до 2 951,68 грн, зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 3 458,79 грн починаючи з 01.01.2020 року та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією за вислугу років за період з 01.01.2020 року по день з якого починається виплата перерахованої пенсії за вислугу років.

18.02.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрите ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 160/12714/20 від 02.02.2021 на виконання вищевказаного рішення суду.

Як вбачається з Інформації про виконавче провадження № НОМЕР_2, 30.08.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до відповіді на звернення від 09.02.2021 року з питання пенсійного забезпечення, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило Позивача про те, що на виконання вищезазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області був проведений відповідний перерахунок та нараховано доплату за період з 01.01.2020 року по 28.02.2021 року в сумі 7 035,84 грн, яку ОСОБА_1 отримає разом із пенсією за квітень поточного року.

Письмових доказів виплати заборгованості, на виконання рішення суду, Відповідачем до суду не подано.

Відтак, судове рішення, яке набрало законної сили, не виконано з 21.10.2021 року впродовж понад 3 років 8 місяців.

Матеріалами справи встановлено, що рішення суду, яке набрало законної сили, не виконано у термін більш ніж 3 років 8 місяців не доплачена пенсія. Протиправність дій відповідача встановлена рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року, справа № 160/12714/20, яким дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області визнані неправомірними та зобов`язано Відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю.

Позивачу не доплачені 7 035,84 впродовж понад 3 років і строк виплати цих коштів не визначений. Суд враховує, що це пенсія, тобто єдине джерело його існування як людини похилого віку, яка змушена звертатися до суду, і вказане звернення до суду та очікування позитивного рішення на свою користь і його виконання зайняло тривалий час. Протягом цього часу він відчував душевні страждання, психологічний дискомфорт та значне порушення душевної рівноваги, його життєві плани були порушені, він був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Зазначене стало результатом дій державного органу, який має належно виконувати покладені на нього обов`язки. Наведене є достатніми доказами того, що Позивачу було завдано моральної шкоди.

В силу зазначеного, відповідно до встановлених обставин справи, суд дійшов, що достатньою, розумною і справедливою сумою для відшкодування моральної шкоди є 5 000 грн.

Визначений розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини відповідача у завданні моральної шкоди, а також тієї обставини, що рішення суду було виконано частково. При цьому, сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Відтак слід стягнути з держави за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача завдану моральну шкоду внаслідок протиправної бездіяльності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у розмірі 5 000 грн.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що протиправність дій відповідача встановлена рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року, справа № 160/12714/20, яким дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області визнані неправомірними та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, не виконано у термін більш ніж 3 років 8 місяців та не доплачена пенсія.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду і він має право на її відшкодування.

Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Виходячи з цих обставин, а також із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги факт негативних наслідків, які були спричинені позивачу, у зв`язку із діями Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України, на рівні 5 000 грн.

При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 13 лютого 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: