Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №2-907/2010 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3173/26 Справа № 2-907/2010 Головуючий у першій інстанції: Агеєва О. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент», на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Агеєвої О.В. від 03 грудня 2025 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент», про видачу дублікатів виконавчих листів, боржник - ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2025 року ПАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ТОВ «Брайт Інвестмент», звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на те, що рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 08 липня 2010 року у цивільній справі №2-907/2010 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму заборгованості за кредитним договором, станом на 06 липня 2010 року, у розмірі 22370,03 дол. США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту і процентів у розмірі 18140,03 грн. На виконання рішення суду видано та пред`явлено до примусового виконання 2 виконавчих листи. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень: постановою (ВП НОМЕР_2) про повернення виконавчого документа стягувачу від 14 червня 2017 року виконавчий лист № 2-907, виданий 14 жовтня 2010 року Центрально-Міським районним судом міста Горлівки Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором, станом на 06 липня 2010 року, у розмірі 22370,03 дол. США, повернуто стягувачу; постановою (ВП НОМЕР_1) про повернення виконавчого документа стягувачу від 10 листопада 2014 року виконавчий лист № 2-907, виданий 14 жовтня 2010 року Центрально-Міським районним судом м. Горлівки Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 18140,03 грн, повернуто стягувачу. Проте, станом на день подання заяви до ПАТ АБ «Укргазбанк» жодних документів за виконавчими провадженнями не надходило. За таких обставин виконавчі документи не повернуто стягувачу, а фактично втрачено. На початку активних бойових дій в місті Донецьку, в 2014 році Донецька обласна дирекція ПАТ АБ «Укргазбанк» була змушена припинити свою роботу в Донецькій області, всі документи банку у справі залишились в приміщенні дирекції в місті Донецьку. Враховуючи захоплення приміщення, матеріально-технічної бази та всієї документації Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк», доступу до власних документів у справі заявник до теперішнього часу не має. Постанови державного виконавця про повернення виконавчих документів та виконавчі листи не надходили на адресу стягувача. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - , а з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Враховуючи викладене, банк зазначає, що строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання, дублікати яких просить видати АБ «Укргазбанк» в даній справі не є пропущеним, оскільки продовжує діяти встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників, а отже строк його повторного пред`явлення згідно вищезазначених норм Закону не сплинув. Тому заявник просив видати йому дублікати виконавчих листа на виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка від 08.07.2010 по справів №2-907/2010 за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором станом на 06.07.2010 року у розмірі 22370,03 доларів США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 18140,03 грн (а.с. 1-9 т.3).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2025 року в задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого листа, боржник - ОСОБА_1 , відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви банку про видачу дублікатів виконавчих листів.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Встановлено судом, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 08.07.2010 року по цивільній справі №2-907/2010 позов ПАТ АТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором станом на 06.07.2010 року у розмірі 22370,03 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 18140,03 грн, 1537,50 грн та 250,00 грн (а.с. 66-69 т.1, 31-32 т.3).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09.09.2022 року у справі №2-907/2010 (провадження 2-в/243/11/2022) заяву банку задоволено, частково відновлено втрачене судове провадження у справі №2-907/2010 в частині резолютивної частини рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка від 08.07.2010 року по справі №2-907 (а.с. 66-69 т.1, 31-32 т.3).

Згідно інформаційної довідки про виконавче провадження від 31.08.2021 НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-907/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 22370,03 доларів США, яке перебувало у Центрально-Міському ВДВС міста Горлівка ГТУЮ у Донецькій області:

28.12.2010 року постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 за виконавчим листом від 14.10.2010 №2-907, виданого Центрально - Міським районним судом міста Горлівки Донецької області;

10.06.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 Донецькою філією ТОВ «Торговий дім «Укрспецреалізація» було проведено прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 . Грошові кошти, отримані від реалізації, перераховано на користь стягувача;

винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту та 14.06.2017 виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника) (а.с. 18-20 т.3).

Відповідно до інформаційної довідки про виконавче провадження від 31.08.2021 №23496490 з примусового виконання виконавчого листа №2-907/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 18140,03 грн, яке перебувало у Центрально-Міському ВДВС міста Горлівка ГТУЮ у Донецькій області:

28.12.2010 постановою відкрито виконавче провадження на стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 18140,03 грн. з ОСОБА_1 ;

10.11.2014 складено постанову про повернення виконавчого листа стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника) (а.с. 21-23 т.3).

Також установлено, що 14.01.2026 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги зобов`язань за кредитними договорами фізичних, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстрованого в реєстрі за №65, відповідно до умов якого до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги за кредитним договором від 07.12.2007 року №2203/726, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , що також підтверджується копією Реєстру прав вимоги (додаток №1), протоколу електронного аукціону від 25.12.2025 та платіжної інструкції від 16.01.2026 (а.с. 3-12 т.4).

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, яка є загальнодоступною, відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», або ТОВ «Брайт Інвестмент» - відсутні (а.с. 107).

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Отже, закон пов`язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У заяві про видачу дублікатів виконавчих листів стягувач вказує, що строк для пред`явлення їх до виконання не є пропущеним, оскільки продовжує діяти встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а отже строк його повторного пред`явлення не сплинув.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV) в редакції, чинній на час набрання законної сили рішенням (19.07.2010 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; 3) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; 4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 частини другої статті 21 Закону №606-XIV в редакції, чинній на час набрання законної сили рішенням (19.07.2010 року), встановлено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно частини першої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, у редакції, що діяла у листопаді 2014 року (на час повернення одного з виконавчих листів), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23 Закону №606-XIV).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 ст. 23 Закону №606-XIV, у редакції, що діяла у листопаді 2014 року ).

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), яким передбачено пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом №1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону №1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі №905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі №5016/149/2011(17/6), в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі №553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі №521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі №344/19847/18.

Отже, в даному випадку слід виходити з необхідності дотримання трирічного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, адже строки пред`явлення до виконання виконавчих листів №2-907/2010 від 14.10.2010 після переривання (повернення) не сплинули на час набрання чинності законом №1404-VIII, а саме:

виконавчий лист №2-907/2010 від 14.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АТ «Укргазбанк» 18140,03 грн був повернутий виконавцем 10.11.2014, тому строк пред`явлення його до виконання встановлювався по 10.11.2017 року;

виконавчий лист №2-907/2010 від 14.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АТ «Укргазбанк» 22370,03 доларів США був повернутий виконавцем 14.06.2017, тому строк пред`явлення його до виконання встановлювався по 14.06.2020 року.

З даною заявою про видачу дублікатів виконавчих листів ПАТ АТ «Укргазбанк», правонаступником якого є ТОВ «Брайт Інвестмент», звернулось в системі "Електронний суд" 29 травня 2025 року (а.с. 1-9 т.3).

Щодо доводів заяви стягувача, що строки пред`явлення виконавчих документів до виконання не є пропущеними, оскільки продовжує діяти встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників, колегія зазначає наступне.

Зокрема, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» була встановлена заборона щодо примусового виконання виконавчого документу про звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням умов, передбачених цим Законом від 3 червня 2014 року №1304-VII.

Однак, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 08.07.2010 року по цивільній справі №2-907/2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АТ «Укргазбанк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 22370,03 доларів США, а також пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 18140,03 грн, 1537,50 грн та 250,00 грн і мораторію на виконання рішень про стягнення коштів у валюті не було.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 19 червня 2023 року у справі №205/7616/13-ц.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, у редакції, що діяла на 10.11.2014 (повернення виконавчого листа на суму 18140,03 грн), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Таке ж положення міститься у п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, який набрав чинності на час повернення 14.06.2017 виконавчого листа на суму 22370,03 доларів США. Так, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Згідно змісту постанови головного державного виконавця Центрально-Міського ВДВС міста Горлівка ГТУЮ у Донецькій області від 14.06.2017 НОМЕР_3 про повернення виконавчого документа стягувачу, 07.11.2014 розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв`язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території на даний час не проводяться. Оскільки матеріали виконавчого провадження перебувають на території, на якій на даний час проводиться активна фаза АТО, а Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби міста Горлівка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області переміщено на територію, підконтрольну Українській владі, подальше проведення виконавчих дій за даним виконавчим документом неможливо. Згідно п. 9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона (Законами України "Про боротьбу з тероризмом", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та ін. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення) щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (а.с. 20 т.3).

Таке ж обґрунтування міститься у постанові державного виконавця Центрально-Міського ВДВС міста Горлівка ГТУЮ у Донецькій області від 10.11.2014 №23496490 про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 22-23 т.3).

Встановлено, що місце проживання боржника зареєстроване по АДРЕСА_3 з лютого 2009 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру №2314914 від 06.02.2026 (а.с. 107 т.3).

З листопада 2019 року ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою по АДРЕСА_4 , згідно з довідкою з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №2462238 від 16.03.2026 (а.с. 122 т.3).

Положення законодавства, чинного у відповідні періоди, не дають підстав для висновку про існування загальної заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника лише з тієї підстави, що він проживає або зареєстрований на території, яка не контролюється органами державної влади України.

Зокрема, передбачена пунктом 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV та пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII підстава для повернення виконавчого документа стягувачу стосувалася саме випадків, коли законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Отже, для застосування передбачених законом наслідків має існувати саме встановлена законом заборона, а не лише фактичні труднощі чи неможливість проведення окремих виконавчих дій на певній території.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Пунктом 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII передбачено, зокрема, що забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

При цьому ані Закон України «Про виконавче провадження», ані інші наведені стягувачем нормативні положення не встановлювали заборони на звернення стягнення на майно чи кошти боржника, які перебувають на підконтрольній Україні території, або на його грошові кошти чи доходи, отримані (нараховані) на такій території. Сам факт проживання чи реєстрації боржника на тимчасово окупованій території не ототожнюється законом із забороною звернення стягнення на все належне йому майно та кошти незалежно від їх місцезнаходження.

Такий підхід узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 березня 2023 року у справі №905/2368/15, відповідно до якої встановлена пунктом 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» заборона стосується відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання на території територіальних громад, що перебувають у тимчасовій окупації, і не встановлює заборони щодо примусового виконання рішення стосовно боржника лише у зв`язку з його реєстрацією на такій території. Верховний Суд також зазначив, що виконавчі дії можуть здійснюватися за місцезнаходженням майна боржника, а також щодо його доходів і коштів на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Таким чином, законодавча заборона, з якою частина п`ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує обчислення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання з моментом закінчення її дії, повинна стосуватися саме можливості звернення стягнення на майно чи кошти конкретного боржника або проведення виконавчих дій щодо нього. Наявність у боржника місця проживання чи реєстрації на тимчасово окупованій території сама по собі такої заборони не створює.

Отже, посилання стягувача на факт проживання (реєстрації) боржника на тимчасово окупованій території як на обставину, що нібито зумовлює незакінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, є безпідставним, оскільки відповідної встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника в даному випадку не встановлено.

Крім того, відповідно до підпункту 4) абзацу 2 пункту 10-2 Розділ XIII Законоу України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак, на час введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, строки пред`явлення до виконання виконавчих листів №2-907/2010 від 14.10.2010 уже були пропущені.

Виходячи з викладеного, встановивши, що заявником пропущено строк пред`явлення виконавчих листів №2-907/2010 від 14.10.2010 до виконання; враховуючи, що у своїй заяві Публічного ПАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ТОВ «Брайт інвестмент», не ставить питання про поновлення вказаного строку з наданням відповідних доказів поважності причин суттєвого порушення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання; враховуючи, що суду не надано доказів переривання строків пред`явлення виконавчих листів до виконання після їх повернення 10.11.2014, та 14.06.2017, а мораторію на виконання рішень про стягнення коштів в іноземній та у національних валютах не було, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви стягувача про видачу дублікатів виконавчих листів №2-907/2010 від 14.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АТ «Укргазбанк», правонаступником якого є ТОВ «Брайт Інвестмент», 22370,03 доларів США та 18140,03 грн.

Колегія звертає увагу, що ПАТ АТ «Укргазбанк» уже звертався у даній справі в липні 2023 року із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів (а.с. 2-6 т.2).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, у задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2025 року касаційну скаргу ПАТ АБ «Украгазбанк» задоволено частково. Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц вважала, що «висновок колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що вимоги статті 186 ЦПК України (тотожність вимог/спору) передбачена тільки для позовного провадження є неправильним, оскільки зазначена норма права застосовується і в інших видах судового провадження та стадіях процесу, а саме у наказаному провадженні, в окремому провадженні, а також при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця… Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України, який врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не є окремим видом судового провадження, не є окремою стадією цивільного процесу, а є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав… Отже, розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені».

У заяві ПАТ АБ «Украгазбанк» про видачу дублікатів виконавчих листів від 28.07.2023 року, в задоволенні якої відмовлено, ПАТ АБ «Украгазбанк» на дотримання строку пред`явлення виконавчих листів до виконання вказував, що ним виконавчі листи не отримані, а тому саме після цього має розпочинатись перебіг строку повторного їх пред`явлення.

У даній заяві про видачу дублікатів виконавчих листів від 29.05.2025 ПАТ АБ «Украгазбанк», правонаступником якого є ТОВ «Брайт інвестмент», зазначає, що строк пред`явлення виконавчих листів №2-907/2010 від 14.10.2010 не пропущений, оскільки продовжує діяти встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників.

Отже, зміст заяви ПАТ АБ «Украгазбанк», правонаступником якого є ТОВ «Брайт інвестмент», від 28.07.2023 року та заяви від 29.05.2025 року про видачу дублікатів виконавчих документів не свідчить про їх тотожність. Тому підстави для закриття провадження у даній справі за заявою ПАТ АБ «Украгазбанк», правонаступником якого є ТОВ «Брайт інвестмент», від 29.05.2025 року відсутні.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого суду є законною і обґрунтованою, тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент»- залишити без задоволення.

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 серпня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк