Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №195/1850/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6780/26 Справа № 195/1850/25 Головуючий у першій інстанції: Кондус Л. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Кондус Л.А. від 20 березня 2026 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01.08.2019 за життя ОСОБА_2 (позичальник) власноруч підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримав банківську кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом до 200000,00 грн, сплатою процентів за ставкою 40,8% річних. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. На виконання вимог ст. 1281 ЦК України, 24.11.2023 позивач направив претензію кредитора до Другої нікопольської державної нотаріальної контори, 23.01.2023, 13.09.2024 та 13.03.2025 до приватного нотаріуса Корнієнка Ю.В. 04.12.2023 позивач отримав лист від Другої Нікопольської державної нотаріальної контори. 08.10.2025 позивач отримав копію свідоцтва про право на спадщину за законом, з якої вперше дізнався, що спадкоємцем позичальника є відповідач. 10.10.2025 АТ КБ «ПриватБанк» додатково направив претензію на адресу відповідача щодо сплати заборгованості за договором. Проте, станом на теперішній час, заборгованість за договором не погашена та становить 41665,99 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом відповідач є спадкоємцем земельної ділянки, загальною площею 6,9484 га, кадастровий номер 1225488000:01:004:0287, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Преображенської сільської ради Нікопольського (раніше Томаківського) району Дніпропетровської області. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 01.08.2019 у розмірі 41665,99 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 34460,59 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 7205,40 грн.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця за кредитним договором №б/н від 01.08.2019 у розмірі 41665,99 грн - відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» надано копію анкети-заяви ОСОБА_2 (позичальник) від 01.08.2019 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої він виявляє бажання оформити на своє ім`я платіжну банківську карту (а.с. 88-90).

Зазначена вище анкета-заява не містить умов щодо розміру тіла кредиту (кредитного ліміту), строку дії кредитного договору, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, неустойки, комісії.

Анкета-заява містить текст про погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем.

На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 01.08.2019, згідно якого, станом на 03.11.2025 року банком нарахована заборгованість у загальному розмірі 41665,99 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 34460,59 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 7205,40 грн (а.с. 31-45).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 14.06.2023 (а.с.105).

Відповідно до повної копії спадкової справи №132/2023, заведеної приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В. після ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини звернувся 31.08.2023 відповідач, який є сином спадкодавця (а.с.104, 108).

Згідно копії довідки виконавчого комітету Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області №05-20/142ПР, на день смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований по АДРЕСА_1 ; разом з ним у будинку були зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 (син), ОСОБА_3 (невістка), онуки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с. 107).

13.11.2023 ОСОБА_1 приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №798, яка складається із земельної ділянки, загальною площею 6.9484 га, кадастровий номер 1225488000:01:004:0287, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Преображенської сільської ради Нікопольського (раніше Томаківського) району Дніпропетровської області (а.с.123).

Також установлено, що 01 серпня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» зверталось до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року у справі № 195/1154/23 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі п.6 ч.1ст.186 ЦПК України (а.с. 74).

У зазначеній вище ухвалі, зокрема, зазначено, що з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00040987242 від 16.08.2023 року убачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24.11.2023 позивач направляв претензію кредитора до Другої нікопольської державної нотаріальної контори (а.с. 30, 91).

04.12.2023 позивач отримав лист від Другої нікопольської державної нотаріальної контори, відповідно до якого нотаріальна контора повідомляє, що згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №74919208 від 28.11.2023, спадкова справа після ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрита у приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнка Ю.В. 31 серпня 2023 року за №132/2023; рекомендовано претензію кредитора надіслати до приватного нотаріуса, а також додано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.91).

Позивач зазначає, що 23.01.2024, 13.09.2024 та 13.03.2025 ним направлялися претензії кредитора до приватного нотаріуса Корнієнка Ю.В. Водночас, матеріали спадкової справи не містять доказів такого листування, а належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем суду не надано.

У спадковій справі №132/2023 відсутнє листування АТ КБ «ПриватБанк» з приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В.

Також встановлено, що лише 10 жовтня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» направило ОСОБА_1 , як спадкоємцю ОСОБА_2 , лист-претензію від 08.10.2025 про сплату заборгованості за вказаним вище кредитним договором у сумі 41726,76 грн (а.с. 27-28).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1281 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (ч. 2 ст. 1281 ЦК України, в редакції, чинній на час відкриття спадщини).

Відповідно до частини 3 вказаної вище статті (в редакції, чинній на час відкриття спадщини), якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Статтею 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, встановити дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №640/6274/16-ц (№61-25487св18).

У пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14-ц (провадження № 14-12цс24) зазначено, що кредитор у матеріальних відносинах може пред`явити вимогу до спадкоємців боржника відповідно до вимог статті 1281 ЦК України в один із таких способів: безпосередньо спадкоємцю (спадкоємцям); опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини (за межами України - через консульські установи).

З урахуванням вищенаведених норм права та правових позицій Великої Палати Верховного Суду й Верховного Суду сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань. У такому випадку кредитор не може вимагати у суді захисту відповідного права.

Подібний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження №14-397цс19), у пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), а також постанові Верховного Суду від 10 грудня 2025 року в справі №642/2001/22.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Установлено, що позивач дізнався про смерть позичальника з ухвали Томаківського районного суду Дніпропетровської області у справі №195/1154/23 від 30 серпня 2023 року, якою було відмовлено у відкритті провадження за позовом банку до ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю.

04 грудня 2023 року банк отримав лист Другої нікопольської державної нотаріальної контори від 28 листопада 2023 року, а також інформаційну довідку зі Спадкового реєстру №74919208 від 28 листопада 2023 року, з яких позивач дізнався про заведення приватним нотаріусом Корнієнком Ю.В. спадкової справи №132/2023 та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.11.2023.

Отже, починаючи щонайменше з 04 грудня 2023 року позивач мав достовірну інформацію про прийняття спадщини та нотаріуса, у провадженні якого перебувала спадкова справа. За таких обставин саме з цієї дати для банку почав перебіг передбачений частиною третьою статті 1281 ЦК України шестимісячний строк для пред`явлення вимог до спадкоємця.

Разом з тим, безпосередньо до ОСОБА_1 позивач звернувся лише 10 жовтня 2025 року, тобто зі спливом шести місяців після того, як йому стало відомо про прийняття спадщини.

Посилання позивача на те, що ним направлялися претензії кредитора до приватного нотаріуса Корнієнка Ю.В. 23 січня 2024 року, 13 вересня 2024 року та 13 березня 2025 року, є недоведеними. Матеріали спадкової справи №132/2023 не містять жодного листування АТ КБ «ПриватБанк» із приватним нотаріусом Корнієнком Ю.В., у тому числі будь-яких претензій, вимог чи листів банку. Саме позивач, відповідно до статті 81 ЦПК України, повинен довести факт належного та своєчасного пред`явлення кредиторської вимоги, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем копії списків згрупованих відправлень від 23 січня 2024 року, 13 вересня 2024 року та 13 березня 2025 року не містять інформації про перелік документів, який направлявся приватному нотаріусу, а також не доводять отримання нотаріусом відповідних документів. Тому копії вказаних згрупованих відправлень не можуть свідчити про належне пред`явлення вимоги кредитора у розумінні статті 1281 ЦК України.

Необхідно зауважити, що звернення банку 24 листопада 2023 року до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори не може вважатися належним пред`явленням вимоги кредитора, оскільки на той момент спадкова справа №132/2023 уже була заведена приватним нотаріусом Корнієнком Ю.В. При цьому пред`явлення позову до суду до самого позичальника, який на момент звернення до суду вже помер, також не є пред`явленням вимоги до спадкоємця.

Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк», будучи обізнаним про смерть боржника, а з 04 грудня 2023 року та заведення спадкової справи приватним нотаріусом Корнієнком Ю.В. та видачу свідоцтва про право на спадщину, не довів належного пред`явлення вимоги спадкоємцю або нотаріусу за місцем заведення спадкової справи протягом установленого частиною третьою статті 1281 ЦК України шестимісячного строку.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що позивач, як кредитор, дізнавшись про смерть боржника та про видачу свідоцтва про право на спадщину, не пред`являв до спадкоємця боржника відповідних вимог щодо погашення боргу спадкодавця у строк, визначений статтею 1281 ЦК України, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк»за кредитним договором від 01.08.2019 заборгованості за тілом кредиту в сумі 34460,59 грн та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 7205,40 грн.

Доводи апеляційної скарги, що місцевий суд не надав оцінки відправленням від 23.01.2024, 13.09.2024 та 13.03.2025 на адресу приватного нотаріуса Корнієнка Ю.В., є безпідставними.

Як правильно встановив суд першої інстанції, на підтвердження направлення відповідних вимог позивачем надано лише копії реєстрів згрупованих відправлень та фіскальних чеків від 23.01.2024, 13.09.2024 та 13.03.2025. Водночас зазначені документи не містять відомостей про зміст поштових відправлень. Позивачем не надано описів вкладення до цінних листів за жодним із зазначених відправлень, які б давали можливість встановити перелік та зміст документів, що фактично направлялися приватному нотаріусу Корнієнку Ю.В. Також матеріали справи не містять належних доказів отримання приватним нотаріусом Корнієнком Ю.В. зазначених поштових відправлень. Сам факт оформлення поштового відправлення не є доказом його отримання адресатом, так само як і не підтверджує змісту такого відправлення.

При цьому, повна копія спадкової справи №132/2023, заведеної приватним нотаріусом Корнієнком Ю.В., не містить жодних вимог, претензій, листів АТ КБ «ПриватБанк», адресованих спадкоємцю або приватному нотаріусу.

Місцевий суд дійшов помилкового висновку, що позивач повинен був звернутись з вимогами до спадкоємця до 13.05.2024 року (протягом шести місяців з дня видачі свідоцтва про право на спадщину від 13.11.2023), адже банк про заведення приватним нотаріусом Корнієнком Ю.В. спадкової справи №132/2023 та видачу свідоцтва про право на спадщину дізнався не пізніше 04 грудня 2023 року - з листа Другої нікопольської державної нотаріальної контори. Однак, це не призвело до ухвалення неправильного рішення, а тому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»- залишити без задоволення.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 серпня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк