Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №645/6277/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/6277/26

Провадження № 3/645/1078/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року місто Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Спесивцев О.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Харківській області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.160 КУпАП:

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №162081 від 02.07.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.07.2026 ркоу приблизно о 18:30 годині за адресою: м.Харків, Стадіонний проїзд, 13, здійснювала торгівлю з рук у невстановленому місці букетами квітів, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 160 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про розгляд справи повідомлялася судовою повісткою, відправленою рекомендованим листом, шляхом надіслання СМС повідомлень, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута у відсутність правопорушника, якщо він був своєчасно повідомлений про день та час розгляду справи.

Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Адміністративний матеріал надійшов в провадження Немишлянського районного суду м.Харкова 06.07.2026 року, інкриміноване правопорушення було скоєне 02.07.2026 року, судові засідання по даній справі неодноразово відкладалися.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, доказів на поважність причин її неявки в судове засідання надано не було, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 160 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під`їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.

Факт правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №162081 від 02.07.2026 року, рапортом ВП№2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, фотокарткою.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачених ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до протоколу, предмети торгівлі – квіти, у ОСОБА_1 не вилучалися.

Ураховуючи, що предметом торгівлі у вказаному випадку є квіти, їх нетривалий термін зберігання, що ускладнить процедуру конфіскації органом, який виконує постанову, зважаючи на неспівмірність потенційних витрат ресурсів державного апарату на процедуру виконання конфіскації з обсягами і видом конфісковуваної продукції, суддя вважає недоцільним застосування при накладенні стягнення конфіскації предметів торгівлі.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації предметів торгівлі.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент надходження справи до суду складає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 24, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 160, п. 4 ч. 1 ст. 213, ст. ст. 221, 256, 268, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) гривня, без конфіскації предметів торгівлі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текс постанови складений 25.08.2026.

Суддя