Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №645/3098/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3098/26

Провадження № 2/645/2531/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 серпня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Федорової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Рікунової Є.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 49767,00 грн., з яких: 48000,00 грн. сума боргу, 808,24 грн. інфляційні втрати та 958,68 грн. 3% річних.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивачем зазначено, що 08.10.2025 року між нею та відповідачем було укладено договір позики у формі розписки, за умовами якого відповідач зобов`язався повертати отриману суму боргу в розмірі 40000,00 грн. в кожну суботу з 18 числа 10 місяців 2025 року шляхом переведення на банківську карту 6000,00 грн. Зазначила, що сума зобов`язання становить 48000,00 грн., з яких має вираховуватися 3 відсотки річних 958,68 грн. та інфляційні втрати в розмірі 808,24 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Немишлянський районний суд міста Харкова ухвалою від 09.04.2026 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, 20.07.2026 року через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Беручи до уваги обставини того, що сторони належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, представником позивача надано суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

08.10.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у вигляді розписки, за умовами якої відповідач зобов`язався повертати отриману суму боргу в розмірі 40000,00 грн. в кожну суботу з 18 числа 10 місяців 2025 року шляхом переведення на банківську карту 6000,00 грн.

Наявність у позивачки оригіналу вказаного боргового документа є належним та допустимим доказом як факту отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у борг, та волевиявлення відповідача повернути борг, так і невиконання останнім даного боргового зобов`язання.

При складанні боргової розписки сторонами було дотримано всіх істотних умов, а саме зазначено дату її складання, прізвища, ім`я і по-батькові сторін, суму позики, підпис відповідача ОСОБА_2 ..

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Згідно з частинами першою, третьою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як це закріплено положеннями частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-50цс16 зроблено висновок, що договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Як установлено судом, 08.10.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у вигляді розписки, за умовами якої відповідач зобов`язався повертати отриману суму боргу в розмірі 40000,00 грн. в кожну суботу з 18 числа 10 місяців 2025 року шляхом переведення на банківську карту 6000,00 грн.

Відтак, позивачка довела належним чином факт передання відповідачу грошових коштів у сумі 40000,00 гривень. Докази повернення цих коштів відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, суд відмовляє позивачці у стягненні з відповідача 8000,00 грн. процентів за користування грошовими коштами, оскільки в обґрунтування їх нарахування нею зазначено, що між сторонами існувала певна домовленість про їх сплату, проте матеріали справи не місять жодних розрахунків щодо їх нарахування, та суд не має можливості перевірити порядок та здійснення нарахувань, а також перевірити їх достовірність.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат суд керується таким.

За правилами частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 958,68 грн. за період з 18.10.2025 року по 18.06.2026 року та інфляційні втрати в сумі 808,24 грн за період з жовтня 2025 року по січень 2026 року.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення судового рішення.

З огляду на викладене, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 958,68 грн. за період з 18.10.2025 року по 18.06.2026 року та інфляційні втрати в сумі 808,24 грн за період з жовтня 2025 року по січень 2026 року відсутні, а відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Згідно з квитанцією №230109800 від 08.04.2026 року при пред`явленні позову до суду позивачкою були понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 80,37%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1069,47 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 08.10.2025 року в розмірі 40000,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 1069,47 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомицй, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено та підписано 24.08.2026 року.

Суддя О.В. Федорова