Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №639/7814/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

25.08.2026

Справа №639/7814/26

Провадження №1-кп/639/441/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226250000144 від 15.07.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснокутськ Краснокутського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, інваліда ІІ групи, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 14.07.2026 приблизно о 21 годині 00 хвилин знаходився за місцем мешкання раніше знайомого ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вступив з ним у словесний конфлікт.

Саме в той час ОСОБА_3 вирішив спричинити ОСОБА_4 тілесні ушкодження будь - якого ступеню тяжкості.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , знаходячись в положенні стоячі навпроти потерпілого ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи надмірну агресію, умисно, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, почергово наніс 3 (три) удари кулаками обох рук, які прийшлись останньому в ділянку голови, а саме - ділянку лівого вуха, лівої брови та лівого кута роту, внаслідок чого потерпілий впав і забився головою та лівим плечем.

Після чого ОСОБА_3 , вважаючи виконаними до кінця усі дії щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , припинив свої протиправні дії та залишив місце події.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 наступні тілесні ушкодження: синець в правій параорбітальній ділянці голови, синець на лівому плечі, поверхнева забита рана у зовнішнього краю лівої брови, поверхнева забита рана у лівого кута роту, забійно-рвана рана на тлі синця на лівій вушній раковині, що призвела до хірургічного втручання (ПХО, шви), 2 (дві) забійні рани в потиличній ділянці голови, що призвели до хірургічного втручання (ПХО, шви), та які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-1170/2026 від 28.07.2026.

Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням прокурора ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному провадженні.

Письмовою заявою ОСОБА_3 від 20.08.2026 року, яка складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду, обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_4 також надав письмову заяву про згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з ч. 2 ст. 302 КПК України щодо обмеження права апеляційного оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 02.05.2025 року перебуває на психіатричному обліку у КНП ХОР «ОПНД №3» з діагнозом: органічний емоційно-лабільний (астенічний) розлад, тяжких захв орювань не має, є інвалідом ІІ групи, пенсіонер, неодружений, немає будь-яких осіб на утриманні, має постійне місце проживання та реєстрації, де характеризується посередньо.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №513 від 18.08.2026 року, ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (к/п а.с. 91-94).

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Санкція ч.2 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. (справа № 298/95/16)

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, кількість епізодів кримінально протиправної діяльності - один епізод, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Суд враховує, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу та виправних робіт явно не відповідає тяжкості та характеру скоєного кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого, через м`якість та відсутністю в останнього постійного місця роботи.

Разом з цим з відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, у зв`язку із чим відповідно до положень ч. 3 ст. 56, ч.3 ст. 61 КК України йому не може бути призначено покарання у виді громадських робіт або обмеження волі.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому йому необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України. Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1