Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №344/3805/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №344/3805/26

Суддя: Кіндратишин Л. Р.

Справа № 344/3805/26

Провадження № 2/344/3701/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої -Кіндратишин Л.Р.

за участю секретарів судового засідання - Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права на майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідачів, в якій просить : визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку спадкового майна, що становить 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову, зокрема зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача – ОСОБА_4 . Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, 15.11.2022 звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Також заяву подав син померлого – ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом заведено спадкову справу №32/2022. Листом від 14.08.2023 №106/02-14 нотаріус повідомила позивача, що син померлого – ОСОБА_3 був зареєстрований разом із спадкодавцем на день його смерті та не подавав заяви про відмову від прийняття спадщини, у зв`язку з чим на думку нотаріуса, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, він вважається таким, що прийняв спадщину.

При цьому, нотаріус зазначила, що спадкоємцями першої черги, які спадщину в рівних частках є : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, хоча місце проживання відповідача ОСОБА_3 було зареєстроване за однією адресою із спадкодавцем, фактично у спірній квартирі він не проживав.

Відповідач тривалий час проживає разом зі своєю сім`єю за межами України, про смерть батька йому було відомо, однак жодних дій щодо прийняття спадщини або оформлення спадкових прав він не вчиняв.

У листопаді 2023 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно ( справа №344/22799/23).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.07.2024 у справі №344/22799/23 визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 право власності на частку спадкового майн, що становить 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 , яка належить спадкодавцю.

У такій постанові судом встановлено, що ОСОБА_3 , хоча і був зареєстрований за місцем проживання спадкодавця на час його смерті, однак фактично з ним не проживав і спадщину не прийняв.

Після ухвалення постанови суду, позивач повторно звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на решту спадкового майна, однак у вчинені нотаріальної дії було відмовлено.

Листом від 11.02.2025 за №12/01016, нотаріус повторно повідомила, що вважає ОСОБА_3 таким, що прийняв спадщин, виключно з підстав реєстрації його за адресою місця проживання. Разом з тим, роз`яснено право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, у Городенківському районному суді Івано-Франківської області розглядалась справа №342/490/25 за позовом ОСОБА_2 до позивачки у даній справі та до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно. Ухвалою суду у такій справі затверджено мирову угоду. У такій ухвалі та мировій угоді підтверджено, що ОСОБА_5 тривалий час проживає за межами України та жодних дій щодо прийняття спадщини не вчиняв.

Вважає, що судами установленні обставини, що свідчать про те, що ОСОБА_3 спадщину після смерті батька не прийняв.

З огляду на викладене, позивачці як спадкоємцю першої черги належить право на частку спадкового майна за законом.

До складу спадкового майна, на яке позивач просить визнати право власності входить : частка спадкового майна, що становить 1/8 частка квартири АДРЕСА_2 .

03.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 28.07.2026 - закрито підготовче провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи без участі. Разом з тим, у таких заявах, позивач просила позов задоволити; відповідачі ( представники) не заперечили проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 22.01.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч.6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст.268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч.4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 ( свідоцтво про смерть а.с. 7).

15.11.2022 із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О.В. звернулись дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 ( а.с. 59, 73).

15.11.2022 приватним нотаріусом Шпаргало О.В. заведена спадкова справа №32/2022 після смерті ОСОБА_4 ( а.с. 58-110).

Листом від 14.08.2023 за №106/02-14 приватним нотаріусом Шпаргало О.В. повідомлено, що спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 першої черги за законом в рівних частках ( по 1/3 частці кожен) є : дружина померлого – ОСОБА_1 , яка 15.11.2022 подала нотаріусу заяву про прийняття всієї спадщини; син покійного ОСОБА_2 , який 15.11.2022 подав заяву про прийняття всієї спадщини та син померлого ОСОБА_3 , який заяв про прийняття спадщини не подавав, проте, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав з померлим на час його смерті за однією адресою, що підтверджується інформацією з його місця проживання, яка міститься у довідці Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 11.11.2022 за №1398/64.3-1479. В строки, передбачені чинним законодавством ОСОБА_3 заяву про відмову від спадщини не подавав. Тому видача свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно померло підлягає в рівних частках всім трьом спадкоємцям ( а.с. 95).

Листом від 11.02.2025 за №12/01-16, повідомлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 що спадкоємцем також є син померлого ОСОБА_3 , який до нотаріуса заяву про прийняття спадщини не подавав, однак вважається таким, що прийняв її, так як був зареєстрований за однією адресою з спадкоємцем. Свідоцтво про право на спадщину підлягає видачі всім трьом спадкоємцям першої черги : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках 1/3 спадкового майна. Роз`яснено право звернення до суду ( а.с. 106).

Відповідно до відповіді відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м. Івано-Франківська від 11.11.2022 за №1398/64.3-1479, що надана приватному нотаріусу Шпаргало О.В., ОСОБА_4 знято з реєстрації місця проживання по АДРЕСА_3 . За відомостями муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади за вказаною адресою зареєстрований : ОСОБА_1 з 12.09.1988, ОСОБА_2 , з 13.10.1999, ОСОБА_3 з 26.05.1998 ( а.с. 66).

Відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду у цивільній справі №344/22799/23, від 19.07.2024, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення факту не проживання на час відкриття спадщини, визнання особи такою, що не прийняла спадщини, визнання права власності, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2024 року скасовано в частині відмови про визнання права власності на спадкове майно. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задоволено. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку спадкового майна, що становить 1/8 частку квартири по АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_4 . В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Разом з тим, у постанові апеляційного суду зазначено, що «Оскільки ОСОБА_3 14.08.2023р. звертався до нотаріуса за роз`ясненням порядку прийняття спадщини (а.с.94), однак таку заяву не подав, що свідчить про відсутність у нього намірів на прийняття спадщини. Оскільки сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про прийняття спадщини, тому ОСОБА_3 як спадкоємець не прийняв своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті батька, а отже, не набув права на спадкове майно.

Разом з тим, позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_1 своєчасно прийняли спадщину після смерті спадкодавця шляхом подання відповідної заяви у встановлений законом строк до нотаріальної контори, відповідно до статті 1269 ЦК України, вступили у володіння спадковим майном, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем у спірній квартирі, і залишилися проживати у цій квартирі й надалі після смерті спадкодавця.»

Також, у межах справи №344/22799/23 було встановлено, що фактичне місце проживання відповідача ОСОБА_3 було відмінним, оскільки на день смерті батька він не проживав з ним, а проживав за кордоном.

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області у справі №342/490/25, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, затверджено мирову угоду, визнано право власності на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_4 . Разом з тим, зазначено, що Відповідач 1 ОСОБА_3 визнає фактичні обставини того, що місце його проживання було зареєстроване за однією адресою з його покійним батьком ОСОБА_4 , проте за вказаною адресою він фактично не проживав, адже тривалий час проживає зі своєю сім`єю за межами України, йому відомо про смерть батька, жодних дій по прийняттю спадщини, оформленню спадкового майна він не вчиняв.

Так, відповідно до свідоцтва про право власності від 16.12.2003, що видане Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду, серії НОМЕР_1 , квартира по АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам її сім`ї : ОСОБА_4 (чоловіку), ОСОБА_2 ( сину), ОСОБА_3 ( сину) в рівних долях ( а.с. 77).

Згідно з договором купівлі-продажу частки квартири від 08.10.2008. що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., р. №3177961, ОСОБА_3 продав частку квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ( а.с. 20-22).

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 ЦК України може бути, зокрема, визнання права.

Виходячи з положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України в редакції, чинній на момент прийняття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до вимог ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Положеннями ч. 1 ст. 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до положень п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду ( ч. 7 ст. 82 ЦПК України).

Так, оскільки позивач прийняла спадщину після чоловіка, ОСОБА_4 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як постійно проживала та була зареєстрована разом із ним на час його смерті, а також у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як і інший спадкоємець - син ОСОБА_2 , за яким визнано право власності на 1/8 частку такої квартири в судовому порядку в порядку спадкування за законом; інших спадкоємців за законом або заповітом на спадкове майно немає, адже ОСОБА_3 як спадкоємець за законом фактично не прийняв своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті батька, а отже, не набув права на спадкове майно, відтак позивачу належить право власності на 1/2 частку спадкового майна (виходячи із належних часток), що становить 1/8 частку квартири АДРЕСА_2 , - в порядку спадкування за законом після чоловіка,. Відповідно позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено, з відповідачів в рівних частках слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,247,259,223,263,265,268,273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частку спадкового майна, що становить 1/8 частку квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 в рівних частках по 665 (шістсот шістдесят п`ять ) 60 гривень з кожного судовий збір

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Повне найменування учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_4 ;

Відповідачі :

- ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_3 , РНОКПП : НОМЕР_4 , адреса реєстрації : АДРЕСА_4 ;

Повне рішення -20.08.2026.

Суддя Л.Р. Кіндратишин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua