Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №339/86/19 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/86/19

325

3-в/339/5/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С. розглянувши матеріали подання начальника Калуського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області І.Москальчук відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на якого постановою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно-корисних робіт за ч.1 ст. 183-1 КУпАП,

для вирішення питання про давність виконання судового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Із подання вбачається, що ОСОБА_1 на обліку перебуває з 03 травня 2019 року. З порядком та умовами відбуванням стягнення у виді суспільно корисних робіт ОСОБА_1 не ознайомлений, оскільки не проживає за вище вказаною адресою.

Згідно повідомлення, наданого Болехівською міською радою стало відомо, що громадянин ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 , однак відомості щодо його можливого місця перебування па даний час відсутні.

ОСОБА_1 призваний по призову па військову службу під час мобілізації 30 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виконавче провадження з виконання виконавчою листа Долинського районного суду по справі № 2-1193 від 30 червня 2005 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 завершено 27 червня 2022 року на підставі п.2 ч.1 ст. 37 «Про виконавче провадження».

Строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і не може перевищувати двох років.

Просить вирішити питання про звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Болехівського міського суду Івано- Франківської області від 02 квітня 2019 року, яка набрала законної сили 19 квітня 2019 року у зв`язку із закінченням двохрічного строку давності виконання судового рішення.

Представник Калуського РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області Москальчук І.В. подала заяву про розгляд справи без участі, подання підтримує та просить задоволити.

ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі в/ч НОМЕР_1 , в судовн засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали подання, суддя вважає, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Постановою Болехівського міського суду від 02 квітня 2019 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно-корисних робіт за ч.1 ст. 183-1 КУпАП (а.о.с.3).

Порядок та процедура виконання постанов про накладення усіх видів адміністративних стягнень детально регламентується розділом V (ст. 298-330) КУпАП, глава 25 якого містить основні (загальні) положення, а принцип обов`язковості виконання таких постанов для державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян закріплений уст. 298 цього Кодексу.

Так, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України, і звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову (ч. 1, 4ст. 299КУпАП), а згідно ч.1-2ст.300 цього Кодексу така постанова виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили (ч.1 ст.325-1 КУпАП).

Як свідчать матеріали справи, постанова суду набрала законної сили, своєчасно скерована для примусового виконання та прийнята до виконання 03 травня 2019 року, що підтверджується відповідним повідомленням (а.о.с.4).

Звернувши своєчасно до виконання постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді суспільно корисних робіт, суд дотримався в цілому вказаних вимог закону.

Як вбачається зі змісту ст.38, ч.2 ст.39 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті; якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Нормами ст.303 КУпАП встановлена давність виконання постанов про накладення адміністративного стягнення, але не зазначена процедура процесуального вирішення цього питання.

При цьому, КУпАП не містить посилання про застосування строків давності судового рішення про адміністративну відповідальність.

Водночас суд вважає, що безстроковість виконання постанов про накладення адміністративного стягнення суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) при оцінці порушень державами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як відомо, ЄСПЛ за певних умов поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Прикладом такого застосування може слугувати справа «Лучанінова проти України», в якій ЄСПЛ за скаргою заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку, розцінив це правопорушення як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке було порушено, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

Щодо вказаної безстроковості виконання постанов по справі про адміністративне правопорушення сказано і в рішенні Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010, згідно якої КСУ тлумачить принцип правової визначеності таким чином, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Крім того, необмежений строк виконання своєчасно надісланої постанови про накладення адміністративного стягнення суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам стосовно адміністративних санкцій. Зокрема, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.

Конституційний Суд України у пунктах 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа №10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на законодавство України та правові позиції ЄСПЛ, які за певних умов поширюють стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (стаття 3 Основного Закону) та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, суд приходить до переконання, що зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді 120 годин сусіпільно корисних робіт, для цілей статті 6 Конвенції, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.

Відтак, на цю категорію справ поширюється гарантії статті 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при розгляді даної заяви щодо визнання такою, що не підлягає виконанню постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема КК, яка регламентує подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом (правом на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції), та важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Такою нормою у Кримінальному кодексі України є стаття 80, яка міститься у розділі ХІІ "Звільнення від покарання та його відбування" і регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Згідно з пунктом 1 частини першою цієї статті особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Враховуючи наведене, давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді адміністративного арешту в адміністративному праві не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальній справі, у якій особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано: 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі (яким і є арешт згідно з пунктами 8 і 9 статей 51, 60 КК України; пунктом 7 частини першої статей 24, 32 КУпАП).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята в межах компетенції Болехівського міського суду Івано-Франківської області та своєчасно надіслана на виконання, відстрочка виконання постанови не застосовувалась.

Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

Системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і в усякому разі не перевищувати двох років.

З метою встановлення місця знаходження громадянина ОСОБА_1 направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.о.с.88).

Згідно інформації начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі Указу Презедента України Баранов О.В. згідно системи АГГС «Оберіг» призваний по призову на військову службу під час мобілізації 30 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.о.с.92).

ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації 30 квітня 2025 року та перебуває на військовій службі в/ч НОМЕР_1 (а.с.18-19)

Отже, оскільки постанова набрала законної сили та вчасно направлена до виконання, однак через певні причини не була виконана протягом двох років з дня набрання нею чинності, в той же час дана постанова не може знаходитися на виконанні безстроково, що суперечить Європейським принципам, а тому строк для її виконання з об`єктивних причин закінчився, за таких обставин ОСОБА_1 слід звільнити від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.38,39, 303,304, 305 КУпАП, ст.80 КК України,

П О С Т А Н О В И В:

Подання задовольнити.

ОСОБА_1 звільнити від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт накладеного постановою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року, у із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С. Головенко