Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №183/11317/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11317/26

№ 1-кп/183/2407/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026047350000170 від 29 липня 2026 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Гвардійське Новомосковського (нині Самарівського) району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

У відповідності до обвинувального акта та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю згоден зі встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту стосовно нього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.08.2026 у відповідності до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 29 липня 2026 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у лісосмузі в с. Орлівщина Самарівського району Дніпропетровської області, реалізуючи раптово виниклий умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, знайшов, та таким чином, незаконно придбав сліп пакет, в якому містилась речовина масою 0,9617 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої складає 0,7352 г, яку він почав незаконно зберігати при собі без мети збуту.

Того ж дня, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи у лісосмузі поблизу вулиці Шосейна, біля буд. 100 в с. Орлівщина Самарівського району Дніпропетровської області, був зупинений працівниками поліції, які здійснювали патрулювання, на підставі ст. ст. 32 - 34 Закону України «Про Національну поліцію», в ході поверхневої перевірки з`ясували, що у нього в кишені сумки, яка одягнута на ньому, знаходиться сліп. пакет з психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP.

Після чого на місце було викликано слідчо-оперативну групу Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області та в ході огляду місця події ОСОБА_3 , добровільно у присутності двох запрошених понятих надав з кишені сумки, яка була надягнута на ньому, сліп пакет в середині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, масою 0,9617 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої складає 0,7352 г, яку ОСОБА_3 , незаконно придбав та незаконно зберігав, без мети збуту.

Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує предмет вказаного кримінального правопорушення, яким є психотропна речовина, обіг якої заборонено, ступінь її небезпечності для здоров`я людини, його розмір.

Однак, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Окрім цього, суд бере до уваги, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, а також поведінку обвинуваченого під час вчинення ним кримінального проступку, який добровільно надав працівникам поліції психотропну речовину, яку в подальшому було вилучено співробітниками поліції.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який є таким, що не має судимості, свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, оскільки такий вид покарання, зважаючи на його розмір, навіть на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 309 КК України у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде утрудненим, чи виправних робіт, оскільки обвинувачений не працює, а також пробаційного нагляду, оскільки такий вид покарання з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення проступку та його наслідків, не буде співмірним меті його застосування. Тому, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді обмеження волі на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 309 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних проступків, конкретним їх обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Також, за наявності пом`якшуючої покарання обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_3 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді обмеження волі на вищевказаний строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 2888,16 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-26/28427-НЗПРАП від 06.08.2026).

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ - PVP, вилучений в ході огляду місця події у ОСОБА_3 масою 0,7352 г., у спец.пакеті, який передано до камери зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, 7б - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2888 гривень 16 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя ОСОБА_1