Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №748/3696/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/3696/25

Головуючий у першій інстанції - Майборода С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1076/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області у складі судді Майбороди С.М. від 18 лютого 2026 року, місце ухвалення рішення - м. Чернігів, у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даною заявою, зазначивши заінтересованими особами: Військову частину НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просила: оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , з 01.12.2022 року. Причиною смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , вважати загибель під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Опитне Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області. Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , вважати населений пункт Опитне Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області. Вимоги поданої заяви обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15.02.2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 13.10.2022 року ОСОБА_2 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу по мобілізації. 16.12.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив заявницю, що її чоловік, командир бойової машини - командир 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , 1986 року народження, зник безвісти під час артилерійського обстрілу 10.12.2022 року поблизу м. Бахмут Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням (сповіщення №17 від 16.12.2022 року). З метою встановлення причин зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_2 , військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, в ході якого було встановлено свідків причин та обставин події зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 . Відповідно до електронного листа ДП "Український центр розбудови миру" №850-23 від 24.01.2023 року, відомості про ОСОБА_2 були внесені до реєстру Національного інформаційного бюро (НІБ), наразі НІБ не володіє інформацією про ОСОБА_2 , триває збір даних. Відповідно до Витягу із ЄРДР від 21.12.2022 року, до Чернігівського РУП ГУНП Чернігівської області надійшла заява від ОСОБА_1 за фактом зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , і який виходив на зв`язок 29.11.2022 року та територіально перебував в населеному пункті м. Бахмут Донецької області. 21.12.2022 року відомості про кримінальне правопорушення внесені Чернігівським РУП ГУНП Чернігівської області до ЄРДР за №12022270340005983, із попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч.1 ст. 115 КК України. В результаті проведення службового розслідування було встановлено, що зникнення безвісти сталося в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії на території Донецької області. Станом на день звернення заявниці із відповідною заявою, жодні відомості щодо зниклого безвісти 01.12.2022 року громадянина України ОСОБА_2 , його місце знаходження, або документальне підтвердження його загибелі, або потрапляння його до полону держави-агресора, або отримання ним поранення під час виконання завдань за призначенням, спрямованих на забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або що він був залишений на полі бою, відсутні. ОСОБА_1 зазначала, що оголошення ОСОБА_2 померлим має юридичне значення, оскільки дасть можливість його дружині та двом його малолітнім дітям, законним представником яких є вона є, реалізувати їх право, зокрема, на призначення та отримання частини виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час захисту Батьківщини; на отримання статусу члену сім`ї загиблого військовослужбовця; на отримання можливості користування пільгами, передбаченими для членів сім`ї військовослужбовців Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; на отримання відповідних соціальних виплат; на спадкування. За доводами заявника, оголошення ОСОБА_2 померлим усуне невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.02.2026 року заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , з 01.12.2022 року. Причиною смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , вважати загибель під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Опитне Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області. Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , вважати населений пункт Опитне Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18.02.2026 року по справі №748/3696/25 у повному обсязі, та ухвалити нове рішення на користь Міністерства оборони України. Також апелянт ставить питання про стягнення із заявника по справі на користь Міністерства оборони України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 726 грн. 72 коп. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи Міністерства оборони України, задовольнивши заяву ОСОБА_1 , чим порушив норми матеріального і процесуального права. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що ключовою ознакою окремого провадження є безспірність. Відтак, у разі встановлення судом під час розгляду справи у порядку окремого провадження можливості виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у будь-якої особи внаслідок підтвердження наявності такого юридичного факту, про який просить заявник, суд має залишити таку заяву без розгляду на підставі існування спору про право, і роз`яснити учасникам справи, що вони мають право звернутися до суду на загальних підставах у порядку позовного провадження. За доводами апелянта, звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту, ОСОБА_1 зазначала, що оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_2 є необхідним для отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини та отримання одноразової грошової допомоги за загибель військовослужбовця при виконанні завдань по захисту Батьківщини. Апелянт стверджує, що задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_2 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їх право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. За доводами апелянта, задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_2 померлим безпосередньо вплине на права та обов`язки Міністерства оборони України, як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги. Виходячи із наведеного, апелянт заперечує проти розгляду заяви про встановлення юридичного факту, а саме, оголошення ОСОБА_2 померлим, у порядку окремого провадження на підставі існування спору про право. Доводи апеляційної скарги вказують, що заявник, звертаючись до суду із заявою про оголошення померлим свого чоловіка ОСОБА_2 , посилається на статтю 46 ЦК України, та вказує на те, що на момент звернення до суду із заявою її чоловік не з`являється за місцем свого проживання більше 6 місяців від дати, коли його визнано зниклим безвісти за особливих обставин, жодних відомостей про його місце перебування заявнику не надходило. Апелянт звертає увагу на ті обставини, що чоловік заявниці визнаний зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок участі у бойових діях внаслідок артилерійського обстрілу 10.12.2022 року поблизу м. Бахмут Донецької області виконуючи бойове завдання за призначенням. В силу цього, заява про оголошення ОСОБА_2 має розглядатися із дотриманням положень ч.2 статті 46 ЦК України. Зважаючи на зазначене вище, Міністерство оборони України вважає, що воєнні дії, у розумінні ч.2 статті 46 ЦК України, на території, де зник безвісти чоловік заявниці, не завершились, в силу чого у суду першої інстанції були відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим. За доводами апелянта, у ч.2 статті 46 ЦК України йдеться мова про можливість оголошення зниклої безвісти у зв`язку із воєнними діями особи померлою після спливу щонайменше 6-місячного строку з дня закінчення воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи. За твердженнями апелянта, строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення особи померлою, і які визначені у ч.2 статті 46 ЦК України, ще не почали спливати. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги дані доводи та задовольнив заяву ОСОБА_1 , чим порушив норми матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с.176-181) ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.02.2026 року у справі №748/3696/25 - залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились. Від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Переверзєва О.О. надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи за відсутності сторони заявника.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно копії запису акту про народження №871 від 15.05.1986 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його матір`ю є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про батька - відсутні (а.с.102).

Згідно копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 15.02.2013 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу прізвище подружжя - " ОСОБА_7 " (а.с.12).

Із копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_4 , а із копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_6 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_3 ; їх батьками є: батько - ОСОБА_2 , матір - ОСОБА_1 (а.с.13,14).

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла матір ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , про що 16.08.2004 року Чернігівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського обласного управління юстиції складено актовий запис №2338 (а.с.17).

Відповідно до витягу із наказу №334 від 25.11.2022 року, ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с.26,зворот).

Згідно витягу із наказу №341 від 02.12.2022 року, ОСОБА_2 призначено на посаду командира бойової машини - командира І механізованого відділення 2 механізованого взводу з механізованої роти І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (а.с.27).

Згідно витягу із наказу №349 від 10.12.2022 року ОСОБА_2 , командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_8 знято з усіх видів забезпечення у зв`язку з відсутністю на військовій службі (а.с.27,зворот).

Згідно витягу із наказу №356 від 17.12.2022 року, ОСОБА_2 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира 53 окремої механізованої бригади з 13.12.2022 року (а.с.28).

ОСОБА_1 отримала сповіщення №17 від 16.12.2022 року від ІНФОРМАЦІЯ_10 про те, що ОСОБА_2 зник безвісти під час артилерійського обстрілу 10.12.2022 року поблизу м. Бахмут Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням (а.с.18).

З метою встановлення причин зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_2 , військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування.

Під час розслідування було встановлено факт зникнення безвісти командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області за наступних обставин: ІНФОРМАЦІЯ_11 об 11 год. 00 хв., в зоні бойових дій поблизу населеного пункту Опитне Бахмутського району Донецької області на позиції " ІНФОРМАЦІЯ_12 " РОГ " ІНФОРМАЦІЯ_13 " 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (перехрестя доріг за н.п. Опитне в бік села Зайцеве) перебував солдат ОСОБА_2 . Під час штурму позицій невідомим підрозділом рф, військовослужбовці 1 механізованої роти вимушені були відійти. Серед тих, хто відійшов, солдата ОСОБА_2 не було. В результаті проведення службового розслідування було встановлено, що подія зникнення безвісти командира бойової машини - командира механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 зі зброєю АК-74 номер НОМЕР_10 , згідно з вимогами ч.4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", сталася під час проходження служби в Збройних Силах України та пов`язана з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти сталося в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області (а.с.31-34).

Відповідно до електронного листа ДП "Український центр розбудови миру" №850-23 від 24.01.2023 року, відомості про ОСОБА_2 були внесені до реєстру Національного інформаційного бюро (НІБ); наразі НІБ не володіє інформацією про ОСОБА_2 , триває збір даних (а.с.29).

Згідно із Витягом із ЄРДР від 21.12.2022 року, до Чернігівського РУП ГУНП Чернігівської області надійшла заява від ОСОБА_1 за фактом зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ; востаннє виходив на зв`язок 29.11.2022 року та територіально перебував в населеному пункті м. Бахмут Донецької області. 21.12.2022 року відомості про кримінальне правопорушення внесені Чернігівським РУП ГУНП Чернігівської області до ЄРДР за №12022270340005983, з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч.1 ст. 115 КК України (а.с.30).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти, від 20.09.2024 року, ОСОБА_2 набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин на території бойових дій, 15.05.2024 року. За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 , відкрито кримінальне провадження №12022270340005983 від 21.12.2022 року, розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, проводить Чернігівський РУП ГУНП в Чернігівській області (а.с.35).

ДП "Український національний центр розбудови миру", що виконує функції Національного інформаційного бюро (НІБ), у відповіді №08-11/29483 від 03.09.2025 року повідомило, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування його в полоні, відсутні. Станом на дату звернення інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до НІБ не надходила, що підтверджується наданою НІБ випискою з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора (а.с.36-37).

Об`єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ у відповіді №34.7-19469 від 03.09.2025 року зазначив, що надану в адвокатському запиті інформацію про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 обліковано і враховано в діяльності Об`єднаного Центру, та що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо, Об`єднаним центром не отримувались (а.с.38).

Головне управління Національної поліції в Чернігівській області у відповіді від 01.09.2025 року №44825-2025 повідомило, що в ході проведеної перевірки за обліками масиву підсистеми "Адмінпрактика" та ІАС "Облік відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.40).

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у відповіді від 27.11.2025 року №19/94440-25-Вих, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.12.2022 року по 27.11.2025 року в базі даних, не виявлено (а.с.74).

Як вказано у повідомленні Чернігівської районної державної нотаріальної контори від 14.01.20125 року, щодо громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.12.2022 року і по даний час нотаріальні дії не вчинялись, до Чернігівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 не звертався (а.с.103).

Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповіді від 05.09.2025 року зазначив про відсутність в архіві Відділу актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перевірку наявності актового запису про державну реєстрацію смерті на вищевказану особу було проведено по первинним та по поновленим актовим записам за період з 2018 року по 31.08.2025 року по Чернігівському району Чернігівської області (а.с.44).

Згідно відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими №222/кш/32880 від 08.12.2025 року, до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Червоного Хреста або зі сторони рф про перебування ОСОБА_2 у полоні, стану його здоров`я та місця утримання (а.с.97).

Відповідно із відомостями ВІС ДМС в Чернігівській області, місцем реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи у суду відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_2 живий, перебуває у полоні, відсутні дані щодо місця його перебування, як і дані, що він виїхав за межі України, тощо.

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 18.02.2026 року, задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, суд першої інстанції врахував встановлені конкретні обставини справи, відсутність відомостей про місце проживання і місце знаходження ОСОБА_2 з 01.12.2022 року та його зникнення безвісти, у зв`язку із воєнними діями. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , померлим з ІНФОРМАЦІЯ_11 . При цьому, судом першої інстанції прийнято до уваги норми права, які регулюють дані правовідносини, а також правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, а також у постановах Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі №298/1350/22, від 29.05.2024 року у справі №127/28463/23, від 26.02.2024 року у справі №686/9938/23, від 25.04.2024 року у справі №278/970/23. Доводи Міністерства оборони України про те, що задоволення заяви про оголошення ОСОБА_2 померлим безпосередньо вплине на права та обов`язки Міністерства оборони України, як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової виплати, не прийнято до уваги судом першої інстанції, як підстава для відмови у задоволенні заяви, оскільки у таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Відповідно, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України такого спору бути не може, оскільки Міністерство оборони України не є суб`єктом отримання такої допомоги, згідно із положеннями статті 16-1 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей''. Зазначене узгоджується із правовими висновками, які містяться у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21, а також у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 року в справі № 298/1350/22, провадження № 61-15100св24. Питання кола спадкоємців та їх право на отримання одноразової грошової виплати, у зв`язку з оголошенням ОСОБА_2 померлим, не є предметом розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт Міністерство оборони України зазначає, що ключовою ознакою окремого провадження є безспірність. Відтак, у разі встановлення судом під час розгляду справи у порядку окремого провадження можливості виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у будь-якої особи внаслідок підтвердження наявності такого юридичного факту, про який просить заявник, суд має залишити таку заяву без розгляду на підставі існування спору про право, і роз`яснити учасникам справи, що вони мають право звернутися до суду на загальних підставах у порядку позовного провадження. За доводами апелянта, звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту, ОСОБА_1 зазначала, що оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_2 є необхідним для отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини та отримання одноразової грошової допомоги за загибель військовослужбовця при виконанні завдань по захисту Батьківщини. Апелянт стверджує, що задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_2 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їх право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. За доводами апелянта, задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_2 померлим безпосередньо вплине на права та обов`язки Міністерства оборони України, як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги. Виходячи із наведеного, апелянт заперечує проти розгляду заяви про встановлення юридичного факту, а саме, оголошення ОСОБА_2 померлим, у порядку окремого провадження на підставі існування спору про право.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 статті 16 ЦК України.

За положеннями статей: 3, 4 ЦПК України, захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до п.3 ч.2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.

Статтею 306 ЦПК України регламентовано, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

За змістом ч.2, ч.3 статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ч.4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно копії запису акту про народження №871 від 15.05.1986 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його матір`ю є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про батька - відсутні (а.с.102).

Згідно копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 15.02.2013 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу прізвище подружжя - " ОСОБА_7 " (а.с.12).

Із копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_4 , а із копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_6 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_3 ; їх батьками є: батько - ОСОБА_2 , матір - ОСОБА_1 (а.с.13,14).

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла матір ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , про що 16.08.2004 року Чернігівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського обласного управління юстиції складено актовий запис №2338 (а.с.17).

Відповідно до витягу із наказу №334 від 25.11.2022 року, ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с.26,зворот).

Згідно витягу із наказу №341 від 02.12.2022 року, ОСОБА_2 призначено на посаду командира бойової машини - командира І механізованого відділення 2 механізованого взводу з механізованої роти І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (а.с.27).

Згідно витягу із наказу №349 від 10.12.2022 року ОСОБА_2 , командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_8 знято з усіх видів забезпечення у зв`язку з відсутністю на військовій службі (а.с.27,зворот).

Згідно витягу із наказу №356 від 17.12.2022 року, ОСОБА_2 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира 53 окремої механізованої бригади з 13.12.2022 року (а.с.28).

ОСОБА_1 отримала сповіщення №17 від 16.12.2022 року від ІНФОРМАЦІЯ_10 про те, що ОСОБА_2 зник безвісти під час артилерійського обстрілу 10.12.2022 року поблизу м. Бахмут Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням (а.с.18).

З метою встановлення причин зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_2 , військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування.

Під час розслідування було встановлено факт зникнення безвісти командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області за наступних обставин: ІНФОРМАЦІЯ_11 об 11 год. 00 хв., в зоні бойових дій поблизу населеного пункту Опитне Бахмутського району Донецької області на позиції " ІНФОРМАЦІЯ_12 " РОГ " ІНФОРМАЦІЯ_13 " 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (перехрестя доріг за н.п. Опитне в бік села Зайцеве) перебував солдат ОСОБА_2 . Під час штурму позицій невідомим підрозділом рф, військовослужбовці 1 механізованої роти вимушені були відійти. Серед тих, хто відійшов, солдата ОСОБА_2 не було. В результаті проведення службового розслідування було встановлено, що подія зникнення безвісти командира бойової машини - командира механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 зі зброєю АК-74 номер НОМЕР_10 , згідно з вимогами ч.4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", сталася під час проходження служби в Збройних Силах України та пов`язана з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти сталося в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області (а.с.31-34).

Відповідно до електронного листа ДП "Український центр розбудови миру" №850-23 від 24.01.2023 року, відомості про ОСОБА_2 були внесені до реєстру Національного інформаційного бюро (НІБ); наразі НІБ не володіє інформацією про ОСОБА_2 , триває збір даних (а.с.29).

Згідно із Витягом із ЄРДР від 21.12.2022 року, до Чернігівського РУП ГУНП Чернігівської області надійшла заява від ОСОБА_1 за фактом зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ; востаннє виходив на зв`язок 29.11.2022 року та територіально перебував в населеному пункті м. Бахмут Донецької області. 21.12.2022 року відомості про кримінальне правопорушення внесені Чернігівським РУП ГУНП Чернігівської області до ЄРДР за №12022270340005983, з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч.1 ст. 115 КК України (а.с.30).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти, від 20.09.2024 року, ОСОБА_2 набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин на території бойових дій, 15.05.2024 року. За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 , відкрито кримінальне провадження №12022270340005983 від 21.12.2022 року, розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, проводить Чернігівський РУП ГУНП в Чернігівській області (а.с.35).

ДП "Український національний центр розбудови миру", що виконує функції Національного інформаційного бюро (НІБ), у відповіді №08-11/29483 від 03.09.2025 року повідомило, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування його в полоні, відсутні. Станом на дату звернення інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до НІБ не надходила, що підтверджується наданою НІБ випискою з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора (а.с.36-37).

Об`єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ у відповіді №34.7-19469 від 03.09.2025 року зазначив, що надану в адвокатському запиті інформацію про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 обліковано і враховано в діяльності Об`єднаного Центру, та що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо, Об`єднаним центром не отримувались (а.с.38).

Головне управління Національної поліції в Чернігівській області у відповіді від 01.09.2025 року №44825-2025 повідомило, що в ході проведеної перевірки за обліками масиву підсистеми "Адмінпрактика" та ІАС "Облік відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.40).

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у відповіді від 27.11.2025 року №19/94440-25-Вих, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.12.2022 року по 27.11.2025 року в базі даних, не виявлено (а.с.74).

Як вказано у повідомленні Чернігівської районної державної нотаріальної контори від 14.01.20125 року, щодо громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.12.2022 року і по даний час нотаріальні дії не вчинялись, до Чернігівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 не звертався (а.с.103).

Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповіді від 05.09.2025 року зазначив про відсутність в архіві Відділу актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перевірку наявності актового запису про державну реєстрацію смерті на вищевказану особу було проведено по первинним та по поновленим актовим записам за період з 2018 року по 31.08.2025 року по Чернігівському району Чернігівської області (а.с.44).

Згідно відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими №222/кш/32880 від 08.12.2025 року, до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Червоного Хреста або зі сторони рф про перебування ОСОБА_2 у полоні, стану його здоров`я та місця утримання (а.с.97).

Відповідно із відомостями ВІС ДМС в Чернігівській області, місцем реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_1 .

Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 18.02.2026 року зазначено, що станом на час розгляду даної справи, у суду відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_2 живий, перебуває у полоні, а також відсутні дані щодо місця його перебування, як і дані, що він виїхав за межі України тощо.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що надані заявником ОСОБА_1 письмові докази не містять в собі жодних суперечностей щодо обставин зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , який був призваний по мобілізації в період збройної агресії проти України 13.10.2022 року та знаходився в зоні бойових дій поблизу населеного пункту Опитне Бахмутського району Донецької області, на позиції "Снікерс" РОГ "Весна" 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (перехрестя доріг за н.п. Опитне в бік села Зайцеве). Під час штурму позицій невідомим підрозділом рф, військовослужбовці 1 механізованої роти вимушені були відійти, серед тих, хто відійшов, солдата ОСОБА_2 не було.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, оскільки у даній справі наявний спір про право, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 18.02.2026 року, виходячи із наступного.

Згідно приписів ч.1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч.2 статті 293 ЦПК України).

Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи із підходу Європейського Суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський Суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі №154/2135/17 дійшов висновку, що, виходячи зі змісту положень статей: 43, 46 ЦК України, статей: 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку із воєнними діями, зокрема, внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою, на підставі ч.2 статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою на підставі ч.1 статті 43 ЦК України.

Таким чином, оголошення фізичної особи померлою у даному випадку не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. ОСОБА_1 , відповідно до положень статті 306 ЦПК України, вказала мету, для якої необхідно оголосити її чоловіка, ОСОБА_2 померлим, що автоматично спір не породжує. При цьому, ОСОБА_1 не заявляє вимог майнового характеру та не обґрунтовує свою заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення ОСОБА_2 померлим.

Аргументи апеляційної скарги Міністерства оборони України на підтвердження доводів існування між апелянтом та заявником спору про право, є необґрунтованими. Не свідчить про наявність спору про право і те, що в результаті вирішення цієї заяви заявник може отримати виплати, гарантовані Законом або спадщину. Доводи про те, що задоволення заяви про оголошення ОСОБА_2 померлим, безпосередньо вплине на права та обов`язки Міністерства оборони України, як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової виплати, не можуть бути прийняті до уваги судом, як підстава для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Оскільки в таких справах, спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Відповідно, між заявником та Міністерством оборони України такого спору бути не може, оскільки Міністерство оборони України не є суб`єктом отримання такої допомоги, в силу положень статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Зазначене вище узгоджується із правовими висновками, які містяться в пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21, а також у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі №298/1350/22, провадження №61-15100св24.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року, звертає увагу судів на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це встановлення судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто, доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації відповідним органом факту смерті.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі № 154/2135/17 дійшов висновку, що, виходячи зі змісту положень статей: 43, 46 ЦК України, статей: 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку із воєнними діями, зокрема, внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою, на підставі ч.2 статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою, на підставі ч.1 статті 43 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги вказують, що заявник, звертаючись до суду із заявою про оголошення померлим свого чоловіка ОСОБА_2 , посилається на статтю 46 ЦК України, та вказує на те, що на момент звернення до суду із заявою її чоловік не з`являється за місцем свого проживання більше 6 місяців від дати, коли його визнано зниклим безвісти за особливих обставин, жодних відомостей про його місце перебування заявнику не надходило. Апелянт звертає увагу на ті обставини, що чоловік заявниці визнаний зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок участі у бойових діях внаслідок артилерійського обстрілу 10.12.2022 року поблизу м. Бахмут Донецької області виконуючи бойове завдання за призначенням. В силу цього, заява про оголошення ОСОБА_2 має розглядатися із дотриманням положень ч.2 статті 46 ЦК України. Зважаючи на зазначене вище, Міністерство оборони України вважає, що воєнні дії, у розумінні ч.2 статті 46 ЦК України, на території, де зник безвісти чоловік заявниці, не завершились, в силу чого у суду першої інстанції були відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим. За доводами апелянта, у ч.2 статті 46 ЦК України йдеться мова про можливість оголошення зниклої безвісти у зв`язку із воєнними діями особи померлою після спливу щонайменше 6-місячного строку з дня закінчення воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи. За твердженнями апелянта, строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення особи померлою, і які визначені у ч.2 статті 46 ЦК України, ще не почали спливати. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги дані доводи та задовольнив заяву ОСОБА_1 , чим порушив норми матеріального права.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2019 року у справі №490/342/17 вказав, що якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що воєнні дії, у розумінні ч.2 статті 46 ЦК України, на території, де зник безвісти чоловік заявника ОСОБА_2 не завершились, в силу чого, у суду першої інстанції були відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим.

Апеляційний суд вважає, що вказані вище доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 18.02.2026 року, виходячи із наступного.

Щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, провадження №14-94цс24, виснувала, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" від 28.02.2025 року №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786, визнаний таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004.

Також наказом Міністерства розвитку громад та територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" від 28.02.2025 року №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до якого на території с-ще Опитне Бахмутської міської територіальної громади активні бойові дії тривали з 24.02.2022 року по 17.02.2023 року. Наразі воєнні дії на території Бахмутської міської територіальної громади, зокрема, в с-ще Опитне, не ведуться, а з 18.02.2023 року вказане селище визнано тимчасово окупованим.

Отже, саме з 18.02.2023 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, тобто, з дати закінчення активних бойових дій на зазначеній території. При цьому, необхідно прийняти до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, провадження №14-94цс24. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення "від дня закінчення воєнних дій", особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії проти України, потрібно розуміти, як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою 05.11.2025 року. Таким чином, як на момент звернення заявника до суду з даною заявою, так і на час розгляду справи судом першої інстанції, сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, а саме, як виснувала Велика Палата, від дня закінчення активних бойових дій на певній території.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви про оголошення фізичної особи ОСОБА_2 - померлим.

У контексті приписів норм Закону, які регламентують дані правовідносини, та фактичних, документально підтверджених обставин справи, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, обґрунтовано прийняв до уваги приписи статті 46 ЦПК України, а також врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 11.04.2019 року у справі №490/342/17, від 31.05.2023 року у справі №177/11/20, від 07.11.2023 року у справі №607/159/23, від 26.02.2023 року у справі №686/9938/23, від 19.02.2025 року у справі №298/1350/22, та у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21.

Проаналізувавши наявні докази у справі у їх сукупності та норми права, які регулюють дані правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - підлягає задоволенню. При цьому, задоволення вимог поданої ОСОБА_1 заяви має юридичне значення, оскільки є необхідним для подальшого звернення до Міністерства оборони України із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності вказаних вище висновків оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 18.02.2026 року, оскільки дані висновки суду першої інстанції узгоджуються із фактичними обставинами справи, які є документально підтвердженими, та із нормами права, які регламентують дані правовідносини.

Приймаючи до уваги наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Міністерства оборони України - необхідно залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.02.2026 року, необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: