Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №521/6255/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1542/26

Номер справи місцевого суду: 521/6255/26

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді Драгомерецького М. М.,

при секретарі Чеботар А. Г.,

переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенова Наталія Сергіївна на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 липня 2026 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №639938 від 13.04.2026, ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 20:36 год, у м. Одеса по вул. Богдана Хмельницького, буд. 21, керував транспортним засобом «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проведено зі згоди водія, у встановлено законом порядку, у медичному закладі КНП «ООМЦПЗ» висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000690 від 05.04.2026 - результат, перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння. Такими діями останній порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 липня 2026 року ОСОБА_1 визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортних засобів строком на один рік. Також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенова Н. С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 липня 2026 року та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання до апеляційного суду ні ОСОБА_1 , ні його адвокат Семенова Н. С. не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доводів, викладених у апеляційній скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Збирання нових доказів не входить до повноважень апеляційного суду.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В Правилах дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. п. 1.3, 1.9 ПДР України).

Пункт 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання п. 2.9 а ПДР України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №639938 від 13.04.2026, який в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним на допустимим доказом, й приймається судом до уваги (а.с. 1-2);

2)висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ООМЦПЗ» ООР від 12.04.2026 №000690, згідно якого ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 22:20 год (дата і час огляду), перебував в стані наркотичного сп`яніння (в результаті вживання фенілалкіламінів) ) (а.с. 6);

3)повідомленням, згідно якого ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з`явитись до підрозділу патрульної поліції 13 квітня 2026 року (а.с. 7);

4)відеозаписом з відеореєстраторів працівників поліції, який відображає із достатньою повнотою стан водія ОСОБА_1 , його поведінку та те, що співробітники поліції діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду (диск а.с. 8).

Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що він 05 квітня 2026 року о 20:36 год, у м. Одеса по вул. Богдана Хмельницького, буд. 21, керував транспортним засобом «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП «ООМЦПЗ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000690 від 05.04.2026, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що висновк щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ООМЦПЗ» ООР від 12.04.2026 №000690, згідно якого ОСОБА_1 05 квітня 2026 року о 22:20 год (дата і час огляду), перебував в стані наркотичного сп`яніння, є недопустимим доказом в справі, оскільки проведені дослідження не є такими дослідженнями, які дозволені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція).

Однак, апеляційний суд не погоджується з такими твердження апеляційної скарги, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції відповідно до листа КНП «ООМЦПЗ» від 06.07.2026 на адвокатський запит представника ОСОБА_1 - Семенової Н. С. зазначено, що «Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» складеного на ОСОБА_1 від 05.04.2026 №000690; «Висновок, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» складеного на ОСОБА_1 від 12.04.2026 №000690; результату дослідження сечі імунохроматографічним методом (CITO TEST) на 10 видів наркотиків ОСОБА_1 №637 від 05.04.2026, серія №ATDOA25110361, (виявлено амфетамін, альфа-піролідиновалерофенон) та підтверджуючого результату токсикологічного дослідження сечі ОСОБА_1 від 06.04.2026 №297 (виявлено фенілалкіламіни).

В токсикологічній лабораторії згідно методик дослідження біологічних середовищ на вміст наркотичних речовин проводяться виключно по аналізам сечі, оскільки на даний час проводиться установка та налаштування в роботу газорідинного хромато-мас-спектрометру.

Метод тонкошарової хроматографії базується на багатостадійній процедурі розділення речовини у тонкому шарі сорбенту, є якісним методом дослідження та не потребує використання вимірювальної техніки.

Метод тонкошарової хроматографії є фізико-хімічним методом розділення, виявлення та визначення речовин, заснований на відмінності їх поведінки у системі з двох незмішуючих фаз (рухомої та нерухомої); включає в себе термодинамічний та кінетичний процес; базується на багатостадійній процедурі розділення речовини у тонкому шарі сорбенту, є якісним методом дослідження та не потребує використання вимірювальної техніки. Зазначений метод допущений до використання наказом МОЗ України від 28.11.2024 №1982 «Про внесення змін до переліку медичного обладнання для забезпечення потреб сфери охорони здоров`я в умовах воєнного стану».

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції, а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 в редакції постанови від 13.06.2024 (далі-Порядок).

Згідно з п. 8 розділу III Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до вимог п.п. 14, 15, 16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п. 14). Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 15). Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (п. 16).

Відповідно до п. 10 Порядку, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

У п.п. 13, 14 Порядку визначено, що лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я (п. 13).Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку (п. 14).

Більш того, приписами ст. 267 КУпАП передбачено можливість оскарження заінтересованою особою у вищестоящій орган відповідного органу, який застосував певні заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема і щодо проведення огляду на стан сп`яніння.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей, щодо факту звернення ОСОБА_1 або його представник до закладу охорони здоров`я, яким проводився огляд на стан сп`яніння, із клопотанням про визнання огляду не дійсним у зв`язку із порушенням порядку проведення огляду водіїв.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що суд не має професійних знань у галузі медицини та лабораторних досліджень та оцінює лише докази, які є наявними у матеріалах справи, зокрема і відомості висновку лікаря-нарколога, складеного стосовно ОСОБА_1 , який наявний в матеріалах справи.

Відомостей, які б свідчили про недійсність вказаного медичного висновку, тощо, матеріали цієї справи не містять.

При цьому, суд будь-якої інстанції позбавлений процесуальної можливості самостійно вживати заходів з витребування доказів, оскільки будь-які самостійні дії суду можуть розцінюватися стороннім спостерігачем, як відшукування доказів у справі (Рішення ЄСПЛ «Гайдашевський проти України»).

Так, матеріали провадження містять неспростований висновок щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, проведеного лікарем-наркологом, що має у цій справі визначальне значення.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.9 а ПДР України.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху (водіїв, пішоходів, велосипедистів, власності третіх осіб) і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).

ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановленими нормами чинного законодавства.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенова Наталія Сергіївна залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає

.

Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький