Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №461/5419/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/5419/26 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.

Провадження № 33/811/1445/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю представника Львівської митниці Державної митної служби України Кирчея Ю.Я., захисника – адвоката Шокало В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцького Богдана Ігоровича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 28 липня 2026 року,

встановив:

вищенаведеною постановою провадження по справі відносно громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.481 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з постановою судді, 04.09.2023 року о 15 год. 03 хв. гр. України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Устилуг – Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці вантажний автомобіль марки «Renault Master», номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації - Словаччина, в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року».

Згідно перевірки інформації в «ЖПП» АСМО «Центр» встановлено, що зазначений вантажний автомобіль марки «Renault Master», номер кузова: НОМЕР_1 , 2002 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації - Словаччина, з митної території України станом на 20.06.2026 року не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений та у відповідності до ст.192 МКУ до найближчого митного органу про обставини події (аварії або дії обставин непереборної сили) не звертався.

Відповідно до ст. 380 Митного Кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митним органом з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до інформації з ПІК «Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил» ЄАІС України та модуля «Провадження в справах про ПМП» АСМО «Інспектор» гр. України ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Таким чином гр. України ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення для вантажний автомобіль марки «Renault Master», номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації - Словаччина, який встановлений Митним кодексом України для громадян-нерезидентів, більше ніж на тридцять діб.

Згідно з інформацією, отриманою з мережі Інтернет орієнтовна вартість аналогічно/подібного транспортного засобу «Renault Master» країна реєстрації - Словаччина, відповідно до інтернет ресурсу становить 2499 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 20.06.2026 складає 117 834.927 грн.

Не погоджуючись з даною постановою представник Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцький Б.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою визнати громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що висновки суду є помилковими та необґрунтованими, а постанова необ`єктивною, невмотивованою та безпідставною.

Звертає увагу на те, що в кінцеву дату для вивезення транспортного засобу 04.09.2024 гр. України ОСОБА_1 лише спромігся скласти заяву «щодо продовження строку тимчасового ввезення» без підтверджуючих документів, яку надіслав не за підвідомчістю до Рівненської митниці, яка в свою чергу 09.09.2024 скерувала таку до Волинської митниці.

Вказує, що заява складена гр. ОСОБА_1 та надіслана вже поза межами строку тимчасового ввезення транспортного засобу і надіслана до Рівненської митниці несе лише змістове навантаження, оскільки була надіслана в крайній день коли гр. України ОСОБА_1 ще міг на законних підставах завершити митний режим «тимчасове ввезення» шляхом вивезення транспортного засобу за межі митної території України або поміщення його в інший митний режим.

Крім того, гр. України ОСОБА_1 не вжив жодних заходів щодо завершення митного режиму «тимчасове ввезення» в. т.ч. з урахуванням відсутності правових підстав на виїзд за кордон не скористався правом на доручення для вивезення транспортного засобу іншою особою у встановленому законом порядку.

21.08.2026 року на адресу суду надійшли заперечення до апеляційної скарги від захисника – адвоката Шокало В.С.

У поданих запереченнях до апеляційної скарги захисник – адвокат Шокало В.С. зазначає, що сам по собі факт ввезення транспортного засобу із встановленням строку його тимчасового ввезення жодним чином не свідчить про наявність у особи умислу на подальше невиконання обов`язку щодо його вивезення, а навпаки, подальша поведінка ОСОБА_1 свідчить про протилежне.

Вказує, що 02.06.2024 року, тобто задовго до закінчення встановленого строку тимчасового ввезення, ОСОБА_1 фактично вжив заходів для виконання свого обов`язку та намагався вивезти транспортний засіб за межі митної території України. Однак у пункті пропуску «Рава-Руська» було відмовлено у перетинанні державного кордону України, що підтверджується Рішенням про відмову у перетинанні державного кордону України від 02.06.2024 року, прийнятим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що апелянт фактично ототожнює неможливість вивезення транспортного засобу з умисним невиконанням обов`язку щодо його вивезення, що є помилковим.

Акцентує увагу на тому, що після виникнення обставин, які об`єктивно перешкодили ОСОБА_1 виконати обов`язок щодо своєчасного вивезення транспортного засобу, він не приховував зазначених обставин та повідомив про них митний орган.

Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Державної митної служби України Кирчея Ю.Я. на підтримку апеляційної скарги, думку захисника – адвоката Шокало В.С., який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На думку апеляційного суду при розгляді справи та постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону було дотримано.

Висновок судді про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про помилковість та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

У розумінні ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП та ч.2 ст. 495 МК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1020/UA/209000/26 від 20.06.2026 року, 04.09.2023 року о 15 год. 03 хв. гр. України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Устилуг – Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці вантажний автомобіль марки «Renault Master», номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації - Словаччина, в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року».

Згідно перевірки інформації в «ЖПП» АСМО «Центр» встановлено, що зазначений вантажний автомобіль марки «Renault Master», номер кузова: НОМЕР_1 , 2002 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації - Словаччина, з митної території України станом на 20.06.2026 року не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений та у відповідності до ст.192 МКУ до найближчого митного органу про обставини події (аварії або дії обставин непереборної сили) не звертався.

Відповідно до ст. 380 Митного Кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митним органом з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до інформації з ПІК «Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил» ЄАІС України та модуля «Провадження в справах про ПМП» АСМО «Інспектор» гр. України ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Таким чином гр. України ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення для вантажний автомобіль марки «Renault Master», номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації - Словаччина, який встановлений Митним кодексом України для громадян-нерезидентів, більше ніж на тридцять діб.

Згідно з інформацією, отриманою з мережі Інтернет орієнтовна вартість аналогічно/подібного транспортного засобу «Renault Master» країна реєстрації - Словаччина, відповідно до інтернет ресурсу становить 2499 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 20.06.2026 складає 117 834.927 грн.

Відповідальність за ч. 6 ст. 481 МК України настає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямованих проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожнього руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини події.

Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року №657, обставин непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Пункт 3 розділу VIII вищевказаного Порядку передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально впровадженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, у період дії воєнного стану встановлено особливий порядок перетинання державного кордону громадянами України, а виїзд окремих категорій осіб можливий лише за наявності документів, що підтверджують відповідне право на виїзд.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією з боку російської федерації, на території України введено воєнний стан,який згодом був продовжений відповідними Указами.

Як вбачається з рішення про відмову у перетинанні державного кордону України від 02.06.2024 року, ОСОБА_1 було відмовлено у виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для перетинання державного кордону в умовах дії воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» та Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995. Отже, транспортний засіб не був вивезений за межі митної території України з причин, що не залежали від волі особи, яка вживала заходів для його вивезення.

Відповідно до заяви від 04.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненської митниці з проханням продовжити строк тимчасового ввезення (перебування) транспортного засобу на митній території України. У відповідь на зазначене звернення ОСОБА_1 отримав лист заступника начальника Рівненської митниці, відповідно до якого його заяву разом із доданими документами було направлено до Волинської митниці для розгляду по суті, оскільки транспортний засіб був ввезений на митну територію України в зоні діяльності саме Волинської митниці.

Крім того, як вбачається із заяви від 22.06.2026 року, ОСОБА_1 повторно звернувся до Волинської митниці з проханням надати відповідь щодо результатів розгляду його попереднього звернення про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу.

Відповідно до листа Волинської митниці вих. № 7.3-3/17-02/108024 від 29.06.2026 року, строк тимчасового ввезення транспортного засобу було продовжено до припинення або скасування на території України правового режиму воєнного стану.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 не ухилявся від виконання вимог митного законодавства, а навпаки вживав заходів для своєчасного вирішення питання щодо продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу, звернувшись до відповідного митного органу із заявою про продовження такого строку.

Невивезення транспортного засобу у встановлений строк відбулося з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , зокрема у зв`язку з відмовою у перетинанні державного кордону України в умовах дії воєнного стану через відсутність документів, необхідних для виїзду, а також перебуванням його звернення на розгляді митних органів.

Отже, апеляційний суд, за наведених обставин, погоджується з висновком районного суду, що матеріалами справи не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 умислу чи необережності, спрямованих на порушення встановленого порядку тимчасового ввезення транспортного засобу. Враховуючи, що строк тимчасового ввезення транспортного засобу у подальшому було продовжено Волинською митницею до припинення або скасування воєнного стану, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що об`єктивна та суб`єктивна сторони адміністративного правопорушення у даному випадку відсутні.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.6 ст. 481 МК України.

Відтак апеляційна скарга представника митниці не містить правових підстав для скасування судового рішення.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя, відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 28 липня 2026 року, якою провадження по справі відносно громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.481 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцького Богдана Ігоровича – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк