Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №570/2009/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 570/2009/26

Провадження № 2/605/206/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Кравчук В.М.

секретаря с/з Лежигубської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Підгайці Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Суть справи

02.06.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, скерована за підсудністю на підставі ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 04.05.2026.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 02 червня 2026 року справу передано судді Кравчук В.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в інтересах якого діє його представниця Сахарова Ольга Ігорівна (на підставі довіреності від 06.03.2026), звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 818208581 від 22.01.2022 у розмірі 10343,56 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. Також позивач клопоче провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за відсутністю позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 22.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали кредитний договір №818208581. На підставі цього договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5400,00 грн на його банківську картку за реквізитами, які він вказав, на умовах строковості, зворотності та платності.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, до якого в подальшому укладалися додаткові угоди. За цим договором 15.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №818208581 від 22.01.2022. Надалі, на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, до якого в подальшому укладалися додаткові угоди, ТОВ «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги за вказаним кредитним договором. 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «Ейс» (позивач) уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, на підставі якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Внаслідок порушення ОСОБА_1 умов договору, неповернення кредитних коштів у встановлені договором строки, а також несплати процентів за договором заборгованість відповідача за кредитним договором №818208581 від 22.01.2022 становить 10343,56 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5400,00 грн, 4943,56 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

З огляду на наведені обставини позивач просить стягнути з ОСОБА_1 зазначений розмір заборгованості, а також судові витрати, що складаються з 2662,40 грн сплаченого судового і 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на позовну заяву.

Процесуальний рух справи

Ухвалою від 22.06.2026, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 21 липня 2026 року на 11 год. 00 хв. Крім того, ухвалою від 22.06.2026 в порядку, передбаченому ст. 84 ЦПК України, частково задоволено клопотання представниці позивача про витребування доказів, витребувано у АТ «Універсал Банк» необхідну для розгляду справи інформацію (документи), а саме: про емісію на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжної картки 5375-41ХХ-ХХХХ-6262, зарахування на цю картку коштів, а також про фінансовий номер телефону відповідача.

На виконання ухвали суду банком надані витребувані докази, які надійшли до суду 03.07.2026 в електронній формі на офіційну адресу суду та 13.07.2026 в паперовому вигляді через канцелярію суду.

21.07.2026 учасники справи в призначене судове засідання не з`явилися. Представниця позивача клопотала в позовній заяві про розгляд справи за її відсутності. Відповідач в судове засідання також не з`явився. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено копію ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження та повідомленням про виклик повернулося 08.07.2026 з позначкою «адресат відсутній».

Ухвалою від 21.07.2026 судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 13 серпня 2026 року на 10 год. 00 хв. з повторним викликом учасників справи з обов`язковою публікацією оголошення про виклик ОСОБА_1 на веб-порталі судової влади України.

13.08.2026 у судове засідання учасники справи не з`явилися. Представниця позивача, попередньо у позовній заяві, клопотала про розгляд справи без участі представника у всіх судових засіданнях, акцентувала увагу про відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення в даній цивільній справі. Відповідач в судове засідання також повторно не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив. Про дату та час, та місце слухання справи був повідомлений за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку та на веб-порталі судової влади України.

Ухвалою від 13.08.2026 суд у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши подані документи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов такого висновку.

Встановлені судом фактичні обставини

22.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали кредитний договір №818208581. На підставі цього договору відповідачу надано кредит у розмірі 5400,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за вказаним договором, перерахувавши ОСОБА_1 грошові кошти на його банківську картку за реквізитами, які він вказав.

Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 здійснив акцепт оферти за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV9RA96.

Зі змісту договору видно, що цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

За цим договором кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила) (п.1.1 договору).

За умовами кредитного договору № 818208581 сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.2. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 1500,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено 31.01.2022.

Згідно з відповіддю АТ «Універсал Банк» за №БТ/Е-28721 від 29.06.2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком була емітована фізична платіжна картка № НОМЕР_2 та відбулося зарахування коштів в сумі 1500,00 грн та 3900,00 грн на цю банківську картку за період з 22.01.2022 по 23.01.2022.

Також у матеріалах справи міститься довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про ініціювання відповідної платіжної операції, а також платіжні доручення №712de913-4907-4dc5-8dfd-ce4ee4391520 від 22.01.22 на суму 3900,00 грн та №b5ccb881-6040-488f-8c15-cced52d7adfd від 22.01.2022 на суму 1500,00 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 05.05.2022 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №818208581 від 22.01.2022 становила 10343,56 грн, з яких 5400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4948,56 грн - заборгованість за процентами.

Зі змісту цього розрахунку видно, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховувало відсотки за користування кредитом у період з 22.01.2022 до 05.05.2022.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором) та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає за плату ТОВ «Таліон Плюс» належні йому права вимоги, а останнє приймає права вимоги до боржників.

В подальшому до цього договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу, зокрема: додаткова угода №19 від 28.11.2019 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, додаткова угода №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, додаткова угода №27 від 31.12.2018 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, додаткова угода №31 від 31.12.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, додаткова угода №32 від 31.12.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Відповідно до цього договору факторингу та додаткових угод до нього ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача.

Надалі ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно з договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, до якого в подальшому укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу, зокрема: додаткова угода № 2 від 03.08.2021, додаткова угода № 3 від 30.12.2022.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право вимоги до відповідача ТОВ «ФК «ЕЙС» згідно з договором факторингу №11/07/25-Е. Зокрема до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10343,56 грн. На підтвердження відступлення позивачу права вимоги за кредитним договором №818208581 від 22.01.2022 до договору факторингу № 11/07/25-Е долучено витяг з реєстру боржників від 14.07.2025 (додаток № 1), а також акт прийому-передачі реєстру боржників від 14.07.2025 (додаток № 2).

Зі змісту вказаного витягу реєстру боржників видно, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №818208581 від 22.01.2022 на загальну суму 10343,56 грн.

Норми, застосовані при вирішенні спору

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст.1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 22.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір кредитної лінії № 818208581, право вимоги за яким на підставі договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 05/0820-01 від 05.08.2020 та № 11/07/25-Е від 11.07.2025 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», після чого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а згодом до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» відповідно.

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 5400,00 гривень зі встановленням плати за користування кредитними коштами. Отримавши кредит, ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Отже, враховуючи викладене, з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» слід стягнути заборгованість за договором кредитної лінії № 818208581 від 22.01.2022 у розмірі 10343,56 грн, з яких 5400,00 грн прострочена заборгованість за сумою (тілом) кредиту, 4943,56 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

При вирішенні питання щодо стягнення правничої допомоги суд виходить з такого.

Згідно з ч.1, ч.3 с. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) прописано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем на підтвердження надання правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги від 20 серпня 2025 року, укладений з адвокатським об`єднанням «Соломко та Партнери»; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткова Угода №25770896133 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, згідно з якими загальна вартість правничої допомоги становить 7000,00 грн та складається з: складення позовної заяви в сумі 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту 500,00 грн, підготовка клопотання щодо витребування інформації 500,00 грн.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи є їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн є дещо завищеним, не повною мірою співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони. Оскільки ця справа є типовою і не складною, суд вважає обґрунтованими і співмірними зі складністю справи витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Також у силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір.

На підставі ст.ст. 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610-612, 625-628, 638, 639, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №818208581 від 22.01.2022 у розмірі 10343,56 грн (десять тисяч триста сорок три гривні 56 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок), разом 6662,40 грн (шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: м. Київ, вулиця Харківське шосе, будинок, 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено і підписано 24 серпня 2026 року.

Головуюча: Валентина КРАВЧУК