Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №593/1199/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1199/26

Провадження № 2/593/636/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді Данилів О.М.

при секретарі Ольшанській Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в Бережанський районний суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог послалася на те, що з 21 вересня 2013 року по 18 лютого 2019 року вона перебувала із відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого у них є спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружне життя у них не склалося, рішенням Бережанського районного суду їх шлюб було розірвано та після розірвання шлюбу дочка залишилися проживати разом з нею та перебуває на її утриманні, а з відповідача згідно судового наказу Бережанського районного суду Тернопільської області від 26.03.2019 року у справі № 2-н/593/12/2019 на її користь на утримання дочки стягуються аліменти в твердій грошовій сумі, в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.03.2019 року і до досягнення дочкою повноліття. А оскільки в даний час розмір раніше присуджених судом аліментів є недостатнім, оскільки в силу свого віку донька потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, а також підросли ціни на продукти харчування, товари та інші послуги, що потребує значно більших витрат на утримання дитини, а визначений рішенням суду розмір аліментів на даний час не можна вважати достатнім для належного утримання дитини, яка на даний час є ученицею, окрім того вона відвідує гуртки, за відвідування яких потрібно оплачувати, а відповідач особою працездатного віку, фізично здоровим, працює офіційно у ІНФОРМАЦІЯ_2 , окрім їх спільної дочки на утриманні дітей не має, тому просила постановити рішення, яким змінити розмір аліментів з твердої грошової суми, в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - на частку всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, свої позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає, не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені сторонами письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Статтею8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх спільно з дитиною чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечити такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Правила ст. 182 Сімейного Кодексу України визначають обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, такий розмір має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України той з батьків або інших представників дитини, разом із яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони з 21 вересня 2013 року по 18 лютого 2019 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них є непонолітня дитина- дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружнє життя у сторін не склалось і їх шлюб було розірвано, а дочка залишилися проживати із позивачкою та перебуває на її утриманні та відповідач на утриманні дочки сплачує алменти, які визначені судовим наказом, постановленим Бережанським районним судом Тернопільської області від 26.03.2019 року у справі № 2-н/593/12/2019 за яким з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі, в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вищевказані факти підтверджуються оглянутими в судовому засіданні документами, а саме: свідоцтвом про народження дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому відповідач зазначений батьком; рішенням Бережанського районного суду, постановленим 18 лютого 2019 року у цивільній справі № 593/104/19 про розірвання шлюбу; довідкою № 2423, виданою ''Центром надання адміністративних послуг'' Бережанської міської ради 14 липня 2026 року про склад сім`ї позивачки; судовим наказом, постановленим Бережанським районним судом Тернопільської області від 26.03.2019 року у справі № 2-н/593/12/2019 та постановою від 1 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження.

Згідно статті 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

А так як із долучених до позовної заяви документів видно, що відповідач є батьком неповнолітньої дочки позивачки та остання, подавши суду письмову заяву, наполягає на задоволенні їх позовних вимог, а відповідач позов визнав і проти заявлених вимог заперечень не має про що вказав у поданій ним суду письмовій заяві, тому суд у відповідності із ч. 4 ст. 206 ЦПК України вважає необхідним погодитися із вказаними позовними вимогами і задоволити їх.

Вирішуючи питання судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч.2 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України ''Про судовий збір'' у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

А так як позивачка при подачі до суду своїх позовних вимог відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України ''Про судовий збір'' була звільнена від сплати судового збору, та до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов про що вказав у поданій ним письмовій заяві, тому при винесенні вказаного рішення із відповідача у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України в дохід держави слід стягнути лише п`ятдесят відсотків ставки судового збору, що в грошовому виразі становить 665 грн. 60 коп..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 180, 183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 19, 76- 81, 89, 141, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 258, 259, 263- 265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі судового наказу Бережанського районного суду Тернопільської області від 26.03.2019 року у справі № 2-н/593/12/2019 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми, в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - на частку всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду з позовною заявою до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області Данилів О.М.