Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №334/4537/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 24.08.2026

Справа № 334/4537/26

Провадження № 2/334/3482/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Нагорних О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява обґрунтована тим, що 25.03.2021 між позивачем та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» було укладено кредитний договір № 1724610. 20.10.2021 за договором факторингу № 1 права вимоги перейшли до ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ». 29.12.2021 приватним нотаріусом Сазоновою О. М. було вчинено оспорюваний виконавчий напис № 31228. 04.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А. Ю. відкрито виконавче провадження № 69553763. Позивач зазначає, що кредитний договір не був посвідчений нотаріально, а отже, відповідно до норм чинного законодавства та постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17, нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, укладеному в простій письмовій формі.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31228 від 29.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості в розмірі 26 184,00 гривень, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2026 року за даним позовом відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Відповідачу роз`яснено право подання відзиву відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Тальчук П.І. надала заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі, позов задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. 08.06.2026 відповідач ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» через представника Сластнікову Л. В., подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що щодо позовних вимог по суті спору покладається на об`єктивний розсуд суду з огляду на сталу судову практику Верховного Суду. Разом з тим відповідач категорично заперечив проти стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн, вважаючи їх неспівмірними, шаблонними, складеними до відкриття провадження у справі (досудовими), та вказав на неналежність первинного доказу оплати (фото екрана термінала).

Треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною на підставі ст.87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №31228 про звернення стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №1724610 від 25.03.201 року укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ», на підставі Договору факторингу № 1 від 20 жовтня 2021 року у загальному розмірі 26 184,00 грн.

Також у даному виконавчому написі зазначено про те, що він набирає чинності з 29.12.2021 року і може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з дня його вчинення.

04 серпня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко А. Ю. на підставі виконавчого напису №31228 від 29.12.2021 року відкрив виконавче провадження № 69553763 з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно до ст. ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

У пунктах 3.1, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.

Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014р. (набрала чинності 10.12.2014р.) Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п.2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ця постанова суду набрала законної сили з моменту її проголошення, а її резолютивна частина опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» №23 від 21.03.2017 року.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року (справа №826/20084/14) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року справа № 910/10374/17, зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується, що зміст частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року..». «..Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса...». «.Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню...».

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що укладений договір, на підставі якого було вчинено виконавчий напис №31228 від 29.12.2021 року був нотаріально посвідчений.

В матеріалах справи також відсутні докази направлення боржнику ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень кредитного договору та стороною відповідача такі докази надані не були.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц (провадження №61-17750св20) - неповідомлення боржника про вимогу повернути заборгованість є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів, в даному випадку не дотримано, тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 31228, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості за Договором № 1724610 у загальному розмірі 26 184,00 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг.

Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано:

-договір про надання правової допомоги від 27.04.2026, укладений між ОСОБА_1 та АО «УСЕНКО ЛОЄР ТА ПАРТНЕРИ»;

-ордер серії та свідоцтво адвоката Тальчук П. І.;

-акт надання правової допомоги (складання позову — 3 000,00 грн, заяви про забезпечення позову — 1 000,00 грн);

-платіжну інструкцію № PS26861691 від 06.05.2026 про оплату 4 000,00 грн.

Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що складання позовної заяви та заяви про забезпечення позову є «досудовими витратами», оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України підготовка позовної заяви, збір доказів і формування процесуальних документів є безпосередньою складовою надання професійної правничої допомоги у цивільній справі.

Оцінюючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії складності справи, значення її для позивача, обсяг виконаної адвокатом роботи та дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат у сумі 4 000,00 грн є обґрунтованим, розумним і співмірним, а відтак підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі в загальній сумі 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 142,247, 258, 259, 263-265, 268, 354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 31228, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості за Договором № 1724610 у загальному розмірі 26 184,00 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривнь 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 40274286, адреса: Київська область, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7/1.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 26, оф. 1.11.

Суддя: Баруліна Т. Є.