Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №510/2514/24 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2514/24

Провадження 2/510/475/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.03.2024 року вона домовилася із відповідачем про дарування належного ОСОБА_2 нежитлової будівлі, кафе-столової, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим був укладений договір дарування, який не було посвідчено у нотаріальному порядку. Сторони домовились про усі суттєві умови договору, відбулось фактичне виконання сторонами домовленості, зокрема передання відповідачем нерухомого майна та документів на нього, а позивачкою їх прийняття, однак відповідач ухиляється від посвідчення укладеного договору дарування у нотаріальному порядку.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій також просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши позовну заяву та дослідивши додані до неї докази, судом встановлено, що відповідачу належить нежитлова будівля, кафе-столова, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зареєстрований в реєстрі № 162652343 від 08.04.2019 року, на підставі Рішення Ренійського районного суду Одеської області справа 510/2271/18 від 01.03.2019 року.

01.03.2024 р. згідно договору дарування позивачка прийняла від відповідача у дар нежитлову будівлю, кафе-столову, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В той же день було укладено відповідний письмовий договір дарування, який не було посвідчено у нотаріальному порядку, однак сторони домовились, що пізніше оформлять договір дарування у нотаріальному порядку.

Але, після укладання договору дарування відповідач відмовляється від зустрічі для оформлення договору дарування у нотаріальному порядку, мотивуючи тим, що він не має можливості та часу.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду документи в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність, що регламентовано ч. 1 ст. 717 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 4 ст. 722 ЦК України, прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Згідно норм ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору дарування була досягнута угода по всіх істотних умовах, крім того відбулось повне виконання договору, а саме відповідач передав позивачу нерухоме майно та документи на нього, а позивач прийняв майно, фактично вступив у володіння цим майном, що підтверджується актом прийому передання за договором дарування від 01.03.2024 р.

Відповідач жодного разу не висував вимоги щодо повернення об`єкту нерухомості, не заперечує проти визнання права власності за позивачем, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачем, судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю, кафе-столову, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З врахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 220, 328, 717, 719 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати договір дарування нежитлової будівлі, кафе-столової, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений від 01.03.2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) право власності на нежитлову будівлю, кафе-столову, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін