Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №521/13167/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №521/13167/26

Суддя: Кузьменко Н. Л.

Справа 521/13167/26

Номер провадження 3/521/4011/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Кузьменко Н.Л.,

з секретарем – Табарчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хаджибейського районного суду м. Одеси справу, що надійшла з Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, згідно протоколу – пенсіонера, з інвалідністю 2-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №180460 від 22.07.2026 року, вбачається, що 18.07.2026 року о 09:00 годині гр. ОСОБА_1 знаходячись за місцем мешкання в стані сп`яніння вчинив сварку в ході якої ображав гр. ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожував, чим вчинив насилля в сім`ї.

Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 до суду не прибув, хоча, на наявні в матеріалах справи контакті дані, особі було направлено повідомлення про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у відповідну дату та час в Хаджибейському районному суді м. Одеси.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, проте, приймаючи до уваги те, що особа до суду не прибула та про причину неявки жодним чином не повідомила, є підстави вважати, що поведінка особи свідчить про небажання приймати участь під час розгляду справи або, можливо, як спосіб затягнути її розгляд.

Зазначені висновки суду повністю узгоджуються з позицією ЄСПЛ, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного суд вважає, що справу можливо розглянути без участі особи, у відношенні якої складено протокол.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.

За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Беручи до уваги відомості, які потерпіла ОСОБА_2 зазначила у протоколі прийняття заяви та своїх письмових поясненнях, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 могли спричинити потерпілій емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та як наслідок побоювання за свою безпеку.

Під час розгляду справи встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у своїй допустимості не викликає.

Проаналізувавши інші матеріали справи, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи викладене, примітку ст. 22 КУпАП, особу правопорушника, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд, приймаючи також до уваги відсутність даних про притягнення особи до адміністративної відповідальності за будь-які інші правопорушення, дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Вимогами п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю 2-ї групи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Л. Кузьменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua